Організаційно-економічний механізм управління туристично-рекреаційними комплексами в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА

ТОМАНЕВИЧ ЛЕСЯ МИРОНІВНА

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування та регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємства Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Михасюк Іван Романович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Школа Ігор Миколайович, Чернівецький торгово-економічний інститут КНТЕУ, завідувач кафедри міжнародної економіки та економіки підприємства;
- кандидат економічних наук, доцент Мальська Марта Пилипівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри туризму.

Провідна установа: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки підприємства

Захист відбудеться "26" червня 2006р. о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: м. Львів, просп. Свободи, 18, ауд. 115.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий 25 травня 2006р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради проф. Панчишин С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформаційні процеси, які відбуваються останнім часом в соціально-економічній системі України у значній мірі торкнулися і однієї з провідних і найбільш динамічних галузей у розвитку світової, і в тому числі національної економіки - туризму, як такої галузі, що відіграє важливу роль у формуванні валового внутрішнього продукту, у створенні додаткових робочих місць та забезпеченні зайнятості населення у вирішенні багатьох проблем входження України у світове, і, зокрема, європейське співтовариство.

У процесі формування ринкового середовища в Україні значне місце відводиться реформуванню туристичної галузі, інституційним ядром якої є курортно-рекреаційний комплекс. В умовах переходу від командно-адміністративної економіки до ринкових умов господарювання трансформаційні процеси у відносинах власності істотно вплинули на розвиток туристично-рекреаційних комплексів, що спричинило появу цілком нових, практично ще не досліджених організаційно-економічних та господарсько-правових форм їх функціонування.

Тому актуальним як у науково-теоретичному, так і у практичному планах є завдання щодо розробки такої моделі функціонування туристично-рекреаційних комплексів, яка оптимізувала би організаційно-економічний механізм управління ним на певних територіях , враховувала рівень зростання туристично-рекреаційних потреб населення і дозволила формувати конкурентоспроможний інструментарій реагування на них. Саме розробка такого інструментарію є одним із найважливіших засобів підвищення ефективності управління територіальними туристично-рекреаційними комплексами в сучасних умовах і необхідним чинником формування сприятливого інвестиційно-конкурентного середовища на ринку лікувально-оздоровчих послуг в Україні.

Значний внесок у дослідження проблем розвитку і функціонування сфери туристично-рекреаційних послуг зробили такі відомі зарубіжні та вітчизняні вчені, як: Азар В.І., Агафонов Л,Г., Бейдик О.О., Вихристенко Б.І., Гаврилишин І.П., Герасименко Б.І., Гринів Л.С., Гудзь П.В., Гуляєв В.Г., Дурович А.П., Долішній М.І., Євдокименко В.К., Жабінська Т., Карпова Г.А., Казачковська Г.В., Калитюк В.Д., Карсєкін В.І., Квартальнов В.А., Кифяк В.Ф., Коніщева Н.Й., Кравців В.С., Кузнєцова Н.Н., Любіцева О.О., Мальська М.П., Мамутов В.К., Папірян Г.А., Попович С.І., Сокол Т.Г., Судова-Хом'юк Н.М., Уокер Дж., Федорченко В.К., Хлопяк С.В., Худо В.В., Цибух В.І., Чоботар Ю.Н., Школа І.М. та ін. У їх працях розглядається як тематика розвитку санаторно-курортної галузі у цілому, так і аналізуються окремі аспекти функціонування таких інституційно-територіальних утворень якими є туристично-рекреаційні комплекси. Проте, аналіз змісту опублікованих робіт, матеріалів наукових конференцій і дискусій, які присвячені розгляду вище означеної тематики засвідчує про те, що є ще багато недосліджених або недостатньо досліджених її аспектів та проблем, які вимагають термінового практичного вирішення. Зокрема, майже відсутні теоретичні розробки та прикладні дослідження, у яких би аналізувалось питання про суть та особливості організаційно-економічного забезпечення механізму функціонування туристично-рекреаційних комплексів як певних цілісних територіальних утворень. У вітчизняній економічній літературі практично не розглядаються такі важливі теоретичні і практичні проблеми їх функціонування як визначення конкретних шляхів формування сприятливого фінансово-інвестиційного середовища, побудова оптимальних логістичних систем управління територіальними туристично-рекреаційними комплексами, проведення маркетингово-соціологічного аналізу з метою оцінки рівня та якості розвитку ринку лікувально-оздоровчих послуг в Україні та ін. Все це і зумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначило її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у розрізі плану науково-дослідницької роботи, що здійснюється на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, а саме у межах держбюджетної науково-дослідної теми Мм101Б "Регулювання земельних відносин у підприємництві" (№ 0102V003571), та при розробці держбюджетної теми "Управління розвитком сфери послуг в регіоні (західні області України)", номер державної реєстрації 0103U 005949.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичний аналіз економічного механізму функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів в Україні та розробка практичних рекомендацій щодо їх вдосконалення.

Така мета дослідження зумовила постановку і вирішення таких завдань, як:

- визначення теоретичного змісту лікувально-оздоровчої діяльності та її місця у системі курортно-рекреаційного туризму;
- здійснення структуризації туристично-рекреаційних комплексів як цілісних інституційно-територіальних утворень;
- аналіз суті та особливостей економіко-правового та організаційно-управлінського механізмів забезпечення процесу функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів в Україні;
- проведення маркетингово-соціологічного дослідження ринку туристично-рекреаційних послуг в умовах трансформаційної економіки України та здійснення науково-практичного аналізу фінансово-інвестиційного механізму його функціонування;
- розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів на основі побудови оптимізаційних логістичних моделей управління ними та врахування позитивного зарубіжного досвіду у процесі формування сучасних туристично-рекреаційних комплексів в Україні.

Об'єктом дослідження є лікувально-оздоровча діяльність, яка здійснюється у курортно-рекреаційних комплексах України.

Предметом дослідження відповідно до поставленої мети і завдань є організаційно-економічний механізм функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів в Україні і, зокрема, в західних областях України.

Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні та сучасні положення теорії ринкової економіки та державного регулювання, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, у яких висвітлюються методологічні засади управління туристично-рекреаційними комплексами. У процесі проведення досліджень, обґрунтування висновків та рекомендацій використовувались офіційні інформаційно-статистичні та нормативно-законодавчі матеріали, які безпосередньо стосуються об'єкту дослідження, а також результати проведених автором маркетингово-соціологічних досліджень ринку туристично-рекреаційних послуг на прикладі функціонування санаторно-курортних комплексів у містах Трускавці, Моршині.

Для реалізації поставленої у роботі мети було використано цілий комплекс методів і прийомів наукового пізнання. Зокрема, на основі методології системного підходу розкривалась системно-функціональна характеристика лікувально-оздоровчої діяльності як підсистеми курортно-рекреаційного туризму, запропонована структуризація туристичних комплексів як цілісних територіальних утворень. Використання маркетингово-соціологічних методів дослідження дозволило глибше зрозуміти закономірності становлення і розвитку ринку туристично-рекреаційних послуг в Україні, а залучення економіко-математичного методологічного інструментарію сприяло встановленню кількісних залежностей і взаємозв'язків, що характеризують процес фінансово-інвестиційного забезпечення функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів в Україні, а також дозволило побудувати оптимізаційну логістичну модель управління ними. За допомогою методів аналізу і синтезу, порівняння та прогнозування, SWOT- аналізу визначено основні напрями вдосконалення економіко-правового механізму та підвищення рівня і якості організаційно-економічного забезпечення процесу функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів в Україні.

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що:

вперше:

- теоретично обґрунтовано суть місце і значення лікувально-оздоровчої діяльності у системі курортно-рекреаційного туризму у проведеному автором методологічному аналізі змісту поняття "лікувально-оздоровчий продукт" як вихідної економічної категорії;
- запропонована структуризація туристично-рекреаційних комплексів як необхідної умови маркетингової сегментації ринку лікувально-оздоровчих послуг;

удосконалено:

- оптимізаційну модель логістичного управління на підприємствах туристично-рекреаційного комплексу;
- економіко-математичну модель оптимального інвестування територіальних туристично-рекреаційних комплексів;
- теоретичну модель організаційної структури управління територіальними туристично-рекреаційними комплексами на основі використання SWOT- аналізу;
- методику організації і проведення маркетингово-соціологічних досліджень регіонального ринку туристично-рекреаційних послуг;

отримали подальший розвиток:

- теоретичне положення про туризм як складний поліфункціональний суспільний феномен і як важливий системоутворюючий чинник формування і розвитку сучасних суспільних глобалізаційних процесів;
- пропозиції щодо вдосконалення економіко-правового механізму функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів та системи державного регулювання ними;
- рекомендації щодо використання зарубіжного досвіду в управлінні територіальними туристично-рекреаційними комплексами в умовах участі України в євроінтеграційних процесах.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропонований у дисертації комплексний підхід до аналізу організаційно-економічного механізму функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів дозволяє чітко визначити основні напрями його вдосконалення на основі розробки і прийняття ефективних управлінських рішень, які ґрунтуються на використанні запропонованих автором підходів, пропозицій і рекомендацій.

Результати дисертаційного дослідження дають змогу посилити вплив на динамічність розвитку туристично-рекреаційної діяльності в регіонах за рахунок залучення розробленого автором маркетингово-соціологічного інструментарію вивчення потреб споживачів туристично-рекреаційних послуг, а також використання запропонованих економіко-математичних моделей логістичного управління та оптимального інвестування санаторно-курортної галузі у процесі управління підприємствами туристично-рекреаційного комплексу.

Теоретичні результати, які отримані у процесі наукового дослідження використовувались в навчальному процесі Західноукраїнського інституту інформаційних технологій та управління (довідка №318 від 20.10.2005р.) при викладанні навчальних дисциплін " Організація обслуговування в туристичних комплексах", "Організація маршрутів і турів", "Організація туристичних транспортних подорожей та перевезень", в Інституті підприємництва та перспективних технологій при НУ "Львівська політехніка" при викладанні дисциплін "Ціноутворення в туристичній діяльності", "Технологія туристичної діяльності", "Планування туристичної діяльності"(довідка №275 від 12.12.2005р.), а також у процесі розробки "Програми розвитку туризму у Львівській області" Управлінням культури і туризму Львівської облдержадміністрації (довідка №8/2494 від 12.12.2005р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація являє собою самостійну роботу. Всі наукові положення, обґрунтування, аналіз, методологічні підходи, висновки та пропозиції, які містяться в дисертаційній роботі, виконані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи доповідались та обговорювались на міжнародних студентсько-аспіранських конференціях "Туризм у XXI столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості" (м. Київ, 2001р.), "Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи" (Львів, 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Економіка України у євроінтеграційних процесах" (м. Львів, 2004р.), "Туристична індустрія як вектор регіонального розвитку" (Чернівці, 2005р.), щорічних науково практичних конференціях Західноукраїнського інституту інформаційних технологій та управління, а також на семінарах та конференції в Ніагарському університеті за програмою: "Туризм " (м. Буфало, США, 2002р.), XV Міжнародній науково-практичній конференції "Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція" (Чернівці, 2006р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 одноосібних статей у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 1,9 д.а., дві публікації в інших виданнях та тези доповідей на наукових конференціях.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Структура дисертаційної роботи містить вступ, три розділи, проміжні висновки до розділів, загальні висновки, список використаних джерел. Дисертацію викладено на 175 сторінках комп'ютерного набору, вона включає 8 таблиць, 8 рисунків 4 схеми і 9 додатків. Список використаних джерел із 168 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання, об'єкт, предмет та методи дисертаційного дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про зв'язок з науковими програмами, матеріалами та апробацію основних положень роботи. Описано загальну структуру й обсяг дисертації, подано відомості про публікації за темою роботи.

У першому розділі "Теоретичні засади дослідження механізму функціонування туристично-рекреаційних комплексів" розглянуто підходи щодо визначення місця і значення туризму у системі суспільних відносин, і зокрема в людській суспільно-економічній діяльності, і на цій основі розкрито суть лікувально-оздоровчої діяльності як важливого атрибуту курортно-рекреаційного туризму, досліджено структурно-функціональну характеристику туристично-рекреаційних комплексів та економіко-правовий механізм їх функціонування.

Дисертант виходить з того, що туризм - це складний багатогранний поліфункціональний суспільно-економічний феномен ще недостатньо проаналізований під кутом зору забезпечення ним умов життєдіяльності суспільства за рахунок надання цільовим споживачам таких лікувально-оздоровчих послуг, які б відповідали сучасним вимогам формування ринкових умов господарювання у рекреаційній сфері. Аналізуючи функціональні характеристики туристичної діяльності та чинники впливу на її розвиток, автор вказує на необхідність формування сучасної ефективної курортно-рекреаційної економіки як важливої підсистеми національної економіки на засадах оптимізації організаційно-економічного механізму функціонування санаторно-курортних комплексів і гармонізації інтересів всіх його учасників.

Вказуючи на відносну самостійність туристично-рекреаційної галузі, в цій частині роботи акцентується особлива увага на інституційні аспекти її формування та розвитку, визначаються умови і чинники, що впливають на вирішення актуальних організаційно-управлінських проблем ефективного туристично-рекреаційного обслуговування шляхом використання наявних ресурсів і створення якісного пакету лікувально-оздоровчих послуг в умовах функціонування цілісного санаторно-курортного комплексу. Зокрема, туристично-рекреаційні комплекси, автором розглядаються насамперед, як такі складні інституційні соціально-економічні та матеріальні утворення, основним системоутворюючим чинником яких є забезпечення людської життєдіяльності за рахунок здійснення профілактики, лікування, оздоровлення, відпочинку, рекреації і результатом чого є створення і споживання специфічного туристично-рекреаційного продукту як вихідної основи формування і реалізації високоякісного пакету лікувально-оздоровчих послуг в умовах функціонування цілісного санаторно-курортного комплексу. Такий підхід дозволив дисертанту здійснити типологізацію рекреаційних регіонів, визначити основні чинники формування територіальних туристично-рекреаційних утворень та відповідним чином, охарактеризувати їх на основі попередньо виділених просторово-часових, територіальних та організаційно-господарських ознак і на практичному матеріалі проаналізувати чинну структуру санаторно-курортних комплексів у Львівській області, і представити її діагр. 1.

Діагр.1. Структура санаторно-курортних закладів Львівської області у 2004/2005 роках (у %)

Важливого значення в теоретичній частині роботи було надано визначенню характеристики таких елементів, що інституційно формують курортно-рекреаційну мережу як санаторні установи, заклади профілактично-оздоровчого відпочинку, пансіонати і відомчі бази відпочинку та інші засоби розміщення туристично-рекреаційної сфери. Саме такий підхід до структуризації санаторно-курортних закладів у подальшому викладі дозволив автору зробити конкретні висновки щодо формування стратегії розвитку лікувально-оздоровчого туризму, а також розробки і побудови оптимальної моделі організаційної структури управління даним комплексом.

Теоретичний аналіз організаційно-економічного механізму функціонування туристично-рекреаційних комплексів у заключній частині першого розділу ґрунтувався на з`ясуванні суті державної політики в галузі туристично-рекреаційного туризму, на розгляді та оцінці нормативно-правових засад регулювання діяльності санаторно-курортних комплексів в Україні, на окресленні тих економіко-правових проблем, які особливо актуалізувалися в умовах формування сприятливого ринкового середовища але стабільного і поступового розвитку національної економіки України.

У роботі особлива увага акцентується на необхідності створення таких сприятливих організаційно-економічних умов розвитку курортно-рекреаційної сфери, які б передбачали врахування інноваційних підходів у процесі виробництва, створення і використання якісного і конкурентоспроможного туристично-рекреаційного продукту в сучасних умовах, на основі забезпечення такої гармонізації інтересів всіх суб'єктів власності, які функціонують у рамках конкретного санаторно-курортного комплексу, що б унеможливило виникнення нових і продовження попередніх конфліктних ситуацій.

У другому розділі "Організаційно-економічне забезпечення механізму управління територіальними туристично-рекреаційними комплексами (на матеріалах курортів західних областей України)" пропонується комплексний підхід до аналізу практики функціонування таких територіальних лікувально-оздоровчих утворень якими є курорти. Зроблений маркетингово-соціологічний аналіз ринку туристично-рекреаційних послуг на матеріалах практики функціонування курортів Трускавець і Моршин, а також розгляд основних організаційних засад та фінансово-інвестиційних аспектів в управлінні територіальними курортними формуваннями, сприяли більш глибокому з`ясуванню суті проблем, які виникають і вирішуються при розробці і прийнятті ефективних управлінських рішень у процесі функціонування конкретних санаторно-курортних комплексів в умовах розвитку національної економіки.

Так, використовуючи класичні засоби комплексу туристично-рекреаційного маркетингу, методи ситуаційного аналізу, автор аргументує положення про те, що сучасний розвиток таких туристично-рекреаційних формувань, якими є курорти повинен ґрунтуватися на комплексному і одночасному поєднанні лікувально-оздоровчих і відпочинково-розважальних послуг, що безпосередньо детермінує необхідність створення відповідної оптимальної ринкової інфраструктури, яка обслуговує функціонування таких територіальних туристично-рекреаційних комплексів. Зокрема, вивчення попиту на послуги у містах-курортах Трускавець і Моршин дозволило дисертанту чітко визначити значні диспропорції у рівні та якості задоволення лікувально-оздоровчих і розважально-відпочинкових послуг, зробити висновок про те, що переважна більшість тих, що відпочивають, вказують на необхідність розвитку та підвищення якості саме останнього виду послуг.

У роботі вказується на те, що сучасний етап розвитку туристично-рекреаційних комплексів в Україні характеризується певною невідповідністю між платоспроможним попитом на туристично-рекреаційні послуги та пропозицією, яка визначається рекреаційною місткістю діючих оздоровниць, що призводить до дестабілізації показників заповнюваності ліжкового фонду санаторно-курортних установ, якості і рівня ефективності їх рекреаційної діяльності.

Про стан та тенденції діяльності санаторно-курортних закладів Львівської області, можна зробити висновок на основі аналізу показників, які подані у табл.1.

Показники діяльності санаторно-курортних закладів Львівської області за 2004-2005 рр.

Показники	Роки		Відхилення
Показники	2004	2005	абсолютне	відносне, (%)
Фінансові показники:
Кількість реалізації всіх путівок, тис. грн.	286073,82	361142,8	75069,02	26,24
Загальна сума платежів сплачених до бюджетів всіх рівнів, тис. грн.	36242	38916,87	2674,9	7,38
Середня вартість путівки, тис. грн.	1981	1730	-251	-12,68
Фактичні витрати за один ліжко день, грн..	56,7	58,5	1,8	3,17
Кошти, які виділ. на покращ. основних фондів, тис. грн. в тому числі:
на придбання обладнання	9598,8	7966,8	-1632	-17,01
на капітальний ремонт	20978,1	14063,2	-6914,9	-32,97
на поточний ремонт	8791,4	10533,6	1742,2	19,81
Кількість обслужених осіб, з них:
дітей до 14 років	23282	27669	4387	18,84
підлітків	6207	9280	3073	49,5
постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС	11543	18719	7176
Кількість використаних ліжко-днів	3969531	4265651	296120	62,16
Реалізація путівок, в тому числі:
Фонд соціального страхування України	69607	58617	-10990	-15,79
за комерційною ціною	99943	126332	26389	26,4
Кількість оздоровлених іноземців	31413	30772	-641	-2,05

Джерело: обчислено за даними Управління культури і туризму Львівської обласної державної адміністрації за 2004-2005 рр.

Слід зазначити, що серед позитивних тенденцій у розвитку територіальних туристично-рекреаційних комплексів чітко простежується збільшення обсягу реалізації санаторно-курортних послуг, зменшення середньої вартості путівки, а також збільшення загального обсягу інвестицій залучених у санаторно-курортну галузь.

У роботі також вказується на такі негативні тенденції у розвитку територіальних туристично-рекреаційних комплексів Львівщини як зменшення бюджетних коштів, які виділяються на покращення основних фондів.

У цілому, в даній частині роботи зазначаємо, що сучасний розвиток санаторно-курортної сфери характеризується такими проблемами, як: наявністю застарілої системи управління рекреаційною сферою, невідповідністю нормативно-правової бази вимогам ринкової економіки; відсутністю повної інвентаризації всіх санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, туристичних баз та інших рекреаційних об'єктів на території конкретного регіону; значним відставанням рівня розвитку рекреаційної інфраструктури від світових та європейських стандартів санаторно-курортного обслуговування; певною обмеженістю асортименту туристично-рекреаційних послуг і недостатньою якістю додаткових послуг. Зазначено, що у сучасних умовах недосконалою є система підготовки спеціалізованих кадрів, відсутність, як в управлінському, так в обслуговуючому персоналі вміння і навичок цивілізованого ринкового рекреаційно-туристичного господарювання. Крім того, недостатньо поширеною є практика страхування рекреантів, невідповідним є співвідношення показника "ціна/ якість" на послуги (це стосується, насамперед, гірськолижних курортів та окремих санаторно-курортних закладів), ще неналежним є рівень та ефективність використання наявної матеріально - технічної бази та природних рекреаційних ресурсів, має місце масове перепрофілювання санаторно-оздоровчих закладів, баз відпочинку, зокрема, дитячих. У роботі також вказується на нецільове та неадекватне (йдеться про оптимальне рекреаційне навантаження) використання земель рекреаційного призначення, оскільки недотримання екологічних стандартів щодо рекреаційних територій та рекреаційних ресурсів, а також потреба у формуванні стратегії екологічно збалансованого розвитку рекреаційних територій, диктують необхідність вирішення першочергових завдань щодо збереження і відновлення рекреаційних ресурсів. Дисертант також вважає, що розвиток сучасних туристично-рекреаційних комплексів також характеризується суттєвою залежністю між рівнем завантаження санаторно-курортних закладів та величиною соціального страхування, відсутністю використання сучасних засобів маркетингового просування лікувально-оздоровчого продукту на ринку туристично-рекреаційних послуг, недостатнім рівнем відпочинкової інфраструктури соціально-економічного розвитку рекреаційних центрів.

Виходячи із проведеного аналізу, автор вважає, що основними заходами щодо вирішення вказаних проблем та усунення негативних тенденцій у розвитку сучасних територіальних санаторно-курортних комплексів доцільно:

- по-перше, як на державному так і на регіональному рівнях, провести комплексне дослідження запасів лікувально-оздоровчих ресурсів для подальшого їх включення до державного кадастру природних лікувальних ресурсів України, що у свою чергу передбачає необхідність нормативно-правового врегулювання питань щодо впорядкування і використання рекреаційних ресурсів, оптимізації системи оподаткування у санаторно-курортній сфері тощо;
- по-друге, вирішити актуальну проблему забезпечення цільового використання фінансових ресурсів закладів які функціонують (на розвиток соціальної інфраструктури, благоустрою, екологічних заходів) і тієї частини місцевих бюджетів, яка формується за рахунок платежів щодо використання природних рекреаційних ресурсів на конкретній території;
- по-третє, підвищити рівень врегульованості діяльності суб'єктів туристично-рекреаційної сфери на основі розробки генеральних планів курортів і курортних територій, їх узгодження із генеральною схемою планування території в рамках конкретного адміністративно-територіального формування (міста, району, області) із наступною їх реалізацією на практиці.

У цій же частині роботи, з метою вирішення проблеми залучення і використання інвестицій, наведено економіко-математичну модель оптимального інвестування туристично-рекреаційної галузі, суть якої зводиться до наступного: допускається умова про те, що в даному конкретному регіоні знаходиться m туристично-рекреаційних систем (ТРС), і для кожної з них пропонується певна множина M (i=1,m) проектів розвитку та функціонування.

Оскільки, оцінка ефективності інвестиційного процесу може бути вибрана довільно, то маємо можливість у якості такої оцінки величину сумарного прибутку, яка отримана внаслідок вкладених в розвиток рекреаційних систем інвестицій. Введемо такі позначення:

Cij - прибуток від вкладеної одиниці інвестицій в j-ий проект розвитку i-ої ТРС (i=1,m; j=1,Mi);
Xij - обсяг інвестицій, вкладених в j-ий проект розвитку i-ої ТРС;
I - загальний обсяг інвестицій, які виділяються для розвитку туризму та рекреації даного регіону.

Тоді, одна з найпростіших моделей оптимального інвестування галузі туризму та рекреації даного регіону матиме вигляд :

модель оптимального інвестування галузі туризму та рекреації

Зробимо попередні три зауваження. По-перше, вважаємо, що замість величини прибутку Cij (якщо вона є випадковою величиною) слід брати її середньоочікуване значення, тобто математичне сподівання M[cij], що приводить нас до стохастичного аналогу вище наведеної моделі. По-друге, в багатьох випадках нас цікавить не стільки прибуток від вкладених інвестицій, скільки корисність останніх (корисність інвестицій Xij, яка є деякою функцією Kij(Xij)). По-третє, обмеження (2) в загальному випадку варто замінити на обмеження-нерівність. Зробимо деяке узагальнення цієї моделі, враховуючи перше зауваження. Очевидно, що прибуток від вкладених в розвиток рекреаційних систем інвестицій залежить також від загального стану економічного середовища. Нехай E₁, ..., E_n - стани економічного середовища. За умови, що n=2 - визначимо "сприятливий стан" та "несприятливий стан"; при n=3 - "сприятливий стан", "застійний стан", "несприятливий стан"; при n=5 - "стан краху", "стан економічного спаду", "стагнація або застійний стан", "стан економічного піднесення", "стан економічного розквіту". Позначимо через C_ij^k очікуваний прибуток від вкладеної одиниці інвестицій в j-ий проект розвитку i-ої туристично-рекреаційної системи у k-овому стані середовища (). Позначимо також через P(E₁), ..., P(E_n) - ймовірності того, що система перебуватиме в тому чи іншому стані економічного середовища (i=1,m; j=1,Mi, k=1,n). Тоді, середньоочікуваний прибуток можна оцінювати за наступною формулою:

середньоочікуваний прибуток

Зауважимо, що імовірності P(E_k), можуть бути визначені на основі експертних даних; C_ij^k - очікуваний прибуток може бути оцінений також на основі експертних даних, або на основі незалежних регресійних моделей.

Тоді, модель, яка максимізує майбутній прибуток буде мати вигляд:

модель, яка максимізує майбутній прибуток

З метою аналізу і формулювання стратегії розвитку туристично-рекреаційного комплексу України у дисертації автором використано метод SWOT -аналізу, як важливого інструменту у процесі прийняття відповідних управлінських рішень.

В результаті проведеного аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища ТРК України було складено матрицю SWOT на основі якої було виявлено, що її найбільш пріоритетним полем, є поле СіМ (сильні сторони і можливості). Саме на це поле припала найбільша кількість стратегічних альтернатив, зміст яких зводиться до подальшого зміцнення ТРК, посилення конкурентних переваг за рахунок покращення якості надання послуг, розширення асортименту послуг та використання передових технологій роботи з індивідуальним клієнтом, залучення висококваліфікованих спеціалістів для роботи у туристично-рекреаційних закладах, подальшого поглиблення маркетингових досліджень у сфері туристично-рекреаційної діяльності (як на державному, так і на міжнародному рівнях).

Слід зазначити, що всі ці альтернативні стратегії носять наступальний характер. Однак з огляду на те, що туристично-рекреаційна сфера підвищує до себе увагу та стає більш привабливою із року в рік, застосування такого типу стратегій, дозволить туристично-рекреаційним закладам України зміцнити свої конкурентні переваги на міжнародному ринку туристично-рекреаційних послуг.

У третьому розділі "Основні напрями вдосконалення механізму управління територіальними туристично-рекреаційними комплексами в Україні" визначено важливі напрями підвищення ефективності управління санаторно-курортними формуваннями. Зокрема, значне місце у цій частині дисертаційного дослідження відведено побудові оптимальної логістичної системи управління територіальними туристично-рекреаційними комплексами, як такої, що спроможна інтегрувати та раціоналізувати рух матеріальних, фінансових, людських, інформаційних потоків, які забезпечують створення і споживання лікувально-оздоровчого продукту з метою розробки і прийняття ефективних управлінських рішень щодо успішного і конкурентоспроможного функціонування конкретної туристично-рекреаційної системи.

При цьому, автор акцентує особливу увагу на значні потенційні можливості використання засобів логістики саме як важливого ринкового інструментарію регулювання і функціонування таких мікрорівневих цілісних соціально-економічних систем якими є територіальні туристично-рекреаційні комплекси, а також конкретні рекреаційні підприємства.

Такий підхід, на основі попередньо розробленої схеми організаційної структури рекреаційного підприємства та наведеної логістичної схеми товароруху матеріальних ресурсів і, зокрема лікарських засобів, дозволив схематично і змістовно описати алгоритм оцінювання постачальників, використовуючи багатокритеріальний підхід, як важливий інструмент маркетингової логістики, а пізніше, розробивши напівматрицю для визначення важливості окремих критеріїв, вибрати найбільш перспективну партнерську фірму-постачальника.

Даний алгоритм побудови системи вибору оптимального постачальника був використаний для ефективного забезпечення лікарськими засобами санаторно-курортних закладів міста Трускавця.

На першому етапі, за допомогою якісного аналізу, формуємо систему можливих критеріїв оцінювання кожного постачальника.

Оцінювання важливості кожного критерію здійснюємо шляхом формування напівматриці (див. таблиця 2), в клітинках якої стоять номери тих критеріїв, котрі є важливішими у попарному порівнянні з іншими. Отримана кількість переваг для кожного критерію нормалізується, що і визначає важливість та послідовність кожного з них.

Таблиця 2

Напівматриця для визначення важливості окремих критеріїв

Критерії

К1

К2

К3

К4

К5

К6

К7

К8

К9

К10

Число переваг

Важливість, %

Послідовність

К1

К3

К4

К5

К6

К1

К8

К9

К1

6,7

К2

К4

К2

К7

К8

К9

К2

8,9

К3

К4

К5

К6

К3

К8

К9

К3

6,7

К4

К5

К6

К7

К8

К9

К4

8,9

К5

К8

К9

К5

13,3

К6

К8

К9

К6

11,1

К7

К8

К9

К7

6,7

К8

К9

К8

17,8

К9

20,0

К10

0,0

К1 - цінова політика (рівень та гнучкість цін, націнок, форм оплати);
К2 - широта асортименту товару;
К3 - партнерська позиція (рівноправність стосунків);
К4 - творчий підхід до вирішення проблем співпраці;
К5 - оперативність, мобільність і своєчасність поставки;
К6 - здатність надавати інформаційні послуги;
К7 - кваліфікація персоналу;
К8 - якість поставок (відсутність недостачі, наявність необхідних супровідних документів);
К9 - надійність партнерства;
К10 - географічна наближеність постачальника.

На заключному етапі проводимо експертну оцінку за вказаними критеріями фірм-постачальників (див. таблиця 3). При цьому критерій, який найкраще характеризує досліджувану фірму, оцінюється одиницею, наступний за значенням - двійкою і т.д. до оцінки 10, яку надають критерію, що має найменше значення.

Таблиця 3

Оцінка фірм-постачальників

Критерії/фірми-постачальники	Меліса	Зведена оцінка	Едельвейс	Зведена оцінка	Дарниця	Зведена оцінка	Галичфарм	Зведена оцінка	Ratiopharm Int. GmbH	Зведена оцінка
К1	4	0,268	3	0,201	6	0,402	5	0,335	2	0,134
К2	5	0,445	4	0,356	7	0,623	8	0,712	3	0,267
К3	9	0,603	6	0,402	4	0,268	10	0,670	4	0,268
К4	1	0,089	8	0,712	10	0,890	6	0,534	9	0,801
К5	2	0,266	1	0,133	3	0,399	1	0,133	5	0,655
К6	8	0,888	7	0,777	5	0,555	9	0,999	6	0,666
К7	6	0,402	5	0,335	1	0,067	7	0,469	1	0,067
К8	7	1,246	9	1,602	8	1,424	2	0,356	8	1,424
К9	10	2,000	10	2,000	9	1,800	4	0,800	10	2,000
К10	3	0,000	2	0,000	2	0,000	3	0,000	7	0,000
Узагальнюючий критерій		6,207		6,518		6,428		5,008		6,282

Таким чином, на основі проведеного аналізу, фірма-постачальник "Галичфарм" є найперспективнішою для здійснення довготермінових проектів співпраці.

Крім того, при розгляді логістичних аспектів вдосконалення організаційно-управлінського механізму функціонування туристично-рекреаційних комплексів, розкриваються проблеми мінімізації логістичних ризиків на основі обґрунтованої системи прогнозування потреб у туристично-рекреаційних послугах, розглядаються питання щодо розроблення та оцінки варіантів моделі, яка ґрунтується на інтеграції логістики і контролінгу, аналізується роль інформаційного забезпечення у логістичній діяльності рекреаційного підприємства, уточнюється постановка питання про оцінку ефективності функціонування логістичних систем.

У заключній частині дисертації особлива увага акцентується на необхідності використання новітніх підходів до створення і формування нових інституцій у сфері туристично-рекреаційного бізнесу. До того ж, врахування сучасних підходів в галузі теорії і практики управління, а також новітніх тенденцій у розвитку туризму, сприяло аргументації положення про необхідність і доцільність формування інноваційних кластерів у туристично-рекреаційній сфері, про активізацію розвитку сільського, зеленого туризму (агротуризму) як різновиду рекреаційного туризму. Аналізуються також проблеми зарубіжного досвіду в управлінні територіальними туристично-рекреаційними комплексами і можливості його використання у практиці їх функціонування в Україні. Об'єктом такого аналізу були туристично-рекреаційні комплекси як окремих високо розвинутих ринкових економічних систем, так і деяких постсоціалістичних країн.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнено науково-теоретичні підходи і запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму управління туристично-рекреаційними комплексами. На основі досліджень зроблено такі висновки і пропозиції теоретичного та практичного характеру, які відображають вирішення головних завдань дисертації відповідно до поставленої мети.

1. Враховуючи євроінтеграційні процеси, перспективи становлення України як країни з ринковою економікою та сучасні тенденції у розвитку суспільних потреб, у дисертаційній роботі аналізуються у якості самостійного предмету дослідження інституційно-рекреаційні аспекти розвитку ринку курортно-рекреаційних послуг, і зокрема курортно-рекреаційної галузі у системі національної економіки як на макро-, мікро-, так і на мезорівнях. Розкривається теоретичний зміст поняття "туризм" та акцентується увага на таких його характеристиках як поліфункціональність, соціально-економічна спрямованість, суспільна комунікативність.

2. На основі теоретичного аналізу та структуризації, туристично-рекреаційний комплекс розглядається як досить складне інституційне утворення, функціонування якого забезпечує потреби лікування, профілактики, відпочинку та оздоровлення, і формується на основі споживання високоякісного пакету лікувально-оздоровчих послуг. У роботі доведено доцільність використання та формування рекреаційних центрів, що виступають осередком формування курортів з наявними природними лікувальними ресурсами та необхідними умовами щодо їх використання з лікувально-профілактичною метою. Підвищення ефективності використання рекреаційно-курортного потенціалу вимагає створити міське рекреаційно-курортне та туристичне господарство (РКТГ). Це сприятиме інтеграції підприємств рекреаційно-туристичного бізнесу, розвитку відповідного сектору економіки.

3. Виходячи з комплексної оцінки провадження політики міжнародної інтеграції, формування нового відкритого економічного середовища туристично-рекреаційні комплекси вимагають докорінно нових схем управління. Це передусім удосконалення договірно-правової бази зовнішніх відносин, укладання угод міжурядового, міжрегіонального та міжвідомчого характеру про співробітництво в галузі туризму і рекреації, розвиток інституційного співробітництва, використання організаційно-фінансових механізмів у поглиблені безпосереднього партнерства.

4. На основі аналізу економіко-правового механізму функціонування туристично-рекреаційних комплексів в Україні, який ґрунтувався на оцінці їх сучасного правового середовища, визначено як позитивні, так і негативні чинники його формування в сучасних умовах. Зокрема, зроблені висновки про те, що вдосконалення системи нормативно-правового регулювання туристично-рекреаційних комплексів повинно ґрунтуватись на об'єктивній потребі у налагодженні і впорядкованості у відносинах між їх основними суб'єктами власності, що унеможливило б виникнення нових і продовження попередніх конфліктних ситуацій, і, що найважливіше - створення сприятливих правових умов для формування відповідного цивілізованого ринкового середовища.

5. Прискорення інвестиційних процесів в рекреаційно-туристичній сфері України здійснюється шляхом удосконалення організаційно-економічного механізму управління інвестиційною діяльністю, в основу якого покладено систему фінансово-економічних та організаційно-правових важелів. Доведено, що такий підхід дозволяє сформувати належний порядок здійснення інвестиційної діяльності та сприяє досягненню очікуваних економічних результатів. З метою вирішення проблеми розвитку туристично-рекреаційної індустрії через призму інвестиційної діяльності у роботі приведено економіко-математичну модель оптимального інвестування туристично-рекреаційної галузі.

6. Обґрунтовано необхідність і доцільність впровадження на підприємствах туристично-рекреаційної галузі оптимізаційної логістичної системи як специфічного засобу інтеграції процесів організації управління фінансовим капіталом, персоналом, інформаційними потоками. Зроблено висновки про те, що побудова системи інформаційної та збутової логістики в практиці діяльності туристичних підприємств дає змогу збільшити обсяг реалізації туристично-рекреаційного продукту, адекватно формувати виробничу програму підприємства, розширити асортимент послуг та найбільш повно задовольнити рекреаційні потреби населення відповідно до індивідуальних запитів.

7. На основі проведеного маркетингово-соціологічного аналізу ринку туристично-рекреаційних послуг зроблено висновок про те, що сучасний розвиток курортно-рекреаційної сфери повинен ґрунтуватися на комплексному і одночасному поєднанні лікувально-оздоровчих і відпочинково-розважальних послуг, що передбачає створення відповідної ринкової інфраструктури. Досліджено, що необхідною умовою розвитку туристично-рекреаційного комплексу є забезпечення соціально-маркетингової взаємодії з використанням інтеграційного підходу починаючи з визначення попиту і потенційних споживачів (через дослідження ринку та подальше планування) до розробки і реалізації необхідних послуг. Дослідження, що були проведені в м. Трускавці можна використовувати з метою аналізу туристично-рекреаційних комплексів в Україні.

8. Запропоновані автором напрями удосконалення організаційно-економічного механізму туристично-рекреаційної сфери містять пропозиції щодо необхідності запровадження кластерних технологій в управлінні туристично-рекреаційними комплексами, які є однією із ефективних форм територіальної організації в умовах становлення ринкових механізмів господарювання і які безпосередньо сприяють налагодженню взаємодії між управлінськими структурами і бізнесовими колами у процесі вирішення існуючих соціально-економічних проблем у певному регіоні.

9. Дослідження стану та тенденцій розвитку туристично-рекреаційних комплексів в Україні, переконує про необхідність вивчення світового досвіду, міжнародної туристичної діяльності і доцільність його використання у вітчизняній практиці. На основі узагальнення зарубіжного досвіду управління діяльністю територіальними туристично-рекреаційними комплексами пропонуються заходи щодо його використання з метою забезпечення ефективного процесу розвитку туристично-рекреаційної галузі в Україні, конкретно вказується на організаційно-економічні напрями проведення туристично-рекреаційної політики у різних країнах і які мають важливе значення для підвищення ефективності функціонування туристично-рекреаційної галузі у рамках національної економіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у фахових наукових виданнях:

1. Томаневич Л. Основні шляхи підвищення ефективності розвитку міжнародного туризму в Україні//Формування ринкової економіки в Україні.Наук.Зб.-Вип.6.-Львів:Інтереко,2000.С-53-57.
2. Томаневич Л. Про вдосконалення механізму державного регулювання туристичної діяльності в Україні.//Формування ринкової економіки в Україні. Наук. Зб.-Вип.12.- Львів:Інтереко,2003.С-229-232.
3. Томаневич Л.Структуризація лікувально-оздоровчих послуг як об'єкту маркетингового управління.//Вісник Донецького державного університету управління. Наук.зб.-Вип.2(28)-Донецьк,2004.С-119-122.
4. ТоманевичЛ.Про побудову організаційно-управлінської моделі в сфері туристично-рекреаційної діяльності в Україні.//Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ.-Чернівці: АНТ Лтд,2005.-Вип.ІY.Економічні науки .Ч.1.-С-221-231.
5. Томаневич Л. Вплив євроінтеграційних процесів на підвищення ефективності розвитку туризму в Україні.//Формування ринкової економіки в Україні.Наук.Зб.- Спец.вип.-13. Львів :Інтереко, 2004. - С-186-194.

в інших виданнях:

6. Томаневич Л. Лікувально-оздоровчий туризм в Україні як об'єкт державного регулювання // Наук. вісник Львівського юридичного інституту внутрішніх справ. - Серія економічна. Вип. 1. - 2005. - С.210-217.
7. Томаневич Л. Формування ринку туристично-рекреаційних послуг в Україні в контексті євроінтеграційних процесів//Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція". - Чернівці, 2006. - С.362-365.
8. Томаневич Л. Організаційно-економічні аспекти розвитку малого підприємництва в туризмі // Матеріали конференції науково-педагогічних працівників. - Львів: ІППТ при НУ "Львівська політехніка", 2006. - С.24-25.

АНОТАЦІЯ

Томаневич Л.М. Організаційно-економічний механізм управління туристично-рекреаційними комплексами в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03-організація управління ,планування і регулювання економікою. -Львівський національний університет імені Івана Франка.-Львів,2005.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемам удосконалення організаційно-економічного механізму управління територіальними туристично-рекреаційними комплексами інтегрованими в ринкову економіку, формування транскордонних туристичних комплексів та залучення рекреаційних регіонів до міжнародної економічної діяльності як безпосередніх учасників сфери послуг, а також розроблено шляхи удосконалення управління в цій галузі. Запропоновано економіко-математичну модель оптимального інвестування та оптимізаційну модель логістичного управління на підприємствах туристично-рекреаційних комплексів. Запропонований комплексний підхід до аналізу організаційно-економічного механізму дасть змогу підсилити динамічність розвитку туристично-рекреаційної діяльності в регіонах за рахунок залучення розробленого автором маркетингово-соціологічного інструментарію та створення конкурентоспроможного на світовому ринку туристичного продукту.

Ключові слова: туризм, туристично-рекреаційний комплекс, курортно-рекреаційний кластер, лікувально-оздоровчі послуги, конкурентоспроможність, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Томаневич Л.М. Организационно-экономический механизм управления туристско-рекреационными комплексами в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03-организация управления, планирования и регулирования экономикой.-Львовский национальный университет имени Ивана Франко.- Львов,2005.

Диссертация посвящена исследованию проблем организационно-управленческого механизма управления территориальными туристско-рекреационными комплексами интегрированными в рыночную экономику, формирования трансрубежных туристских комплексов привлечение рекреационных регионов к международной экономической деятельности как непосредственных участников сферы услуг, а также разработке путей усовершенствования управления в этой отрасли.

Рассматривая туристско-рекреационный комплекс как целостное социально-экономическое и материальное образование предложено комплекс маркетинговых средств, что позволяет подойти к маркетинговому сегментированию лечебно-оздоровительных услуг, к разработке и реализации эффективной рыночной политики в туристско-рекреационной сфере как на макро-, так и на микроуровнях.

На основе использования методологии системно-функционального подхода к управлению предложено экономико-математическую модель оптимального инвестирования и модель логистического управления на предприятиях туристско-рекреационных комплексов. Предложенный комплексный подход к анализу организационно-экономического механизма даст возможность усилить динамичность развития туристско-рекреационной деятельности в регионах за счет предложенного автором маркетингово-социологического инструментария и создания конкурентного на мировом рынке туристического продукта.

Ключевые слова: туризм, туристско-рекреационный комплекс, курортно-рекреационный кластер, лечебно-оздоровительные услуги, конкурентоспо-собность, эффективность.

ANNOTATION

Tomanevych L.M. Economic-organizing mechanism of tourist recreation centres management in Ukraine. - Typescript.

Thesis to obtain scientific degree in economics. Speciality 08.02.03. - Organisation of economy management, planning and regulation. - Lviv Ivan Franko National University. Lviv. 2005.

Thesis concerns economic-organizing mechanism improvement of integrated into market economy territorial tourist recreation centres management. It also deals with transborder tourist centres forming and recreation areas involvement into international economic activity as immediate service providers.

The economic mathematic model of optimum investment has been worked out. The optimization model of logistic management at tourist recreation centres has been developed. Presented complex approach to economic-organizing mechanism analysis will reinforce development dynamics of tourist recreation activity in regions. The reinforcement is applicable due to marketing sociological tools developed by the author and establishing competitive on the world market tourist recreation centres.

Key words: tourism, tourist recreation centre, resort-recreation cluster, treatment services, competitiveness, efficiency

Організаційно-економічний механізм управління туристично-рекреаційними комплексами в Україні

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у фахових наукових виданнях:

в інших виданнях:

АНОТАЦІЯ

АННОТАЦИЯ

ANNOTATION

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук