Тертична Л.І.
Матеріали доповідей ІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною
економікою". - 15-16 вересня 2006 року, м. Бердянськ.

Концепція людського розвитку як основа розвитку курортно-рекреаційних територій

Радикальні соціально-економічні перетворення в українському суспільстві обумовлюють необхідність адаптації сфери соціальних послуг до ринкових умов господарювання. Світовий досвід свідчить про те, що рекреаційні ресурси не менш значимі, ніж ресурси надр. Формування механізмів стимулювання попиту на рекреаційні послуги і розвиток інституціональних механізмів розвитку підприємницької діяльності в сфері соціальних послуг курортно-рекреаційного району може сприяти вирішенню низки найважливіших на сьогоднішній день завдань, таких як зростання доходів місцевого бюджету, створення додаткових робочих місць.

Розробка механізмів стимулювання підприємницької діяльності в сфері соціальних послуг, в т. ч. в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць повинна спиратися на усвідомлення зміни основної парадигми цивілізаційного прогресу, що пов’язана з концепцією людського розвитку (Human Development), яка ставить у центр уваги створення умов для гідного людського розвитку: забезпечення розвитку людини в її інтересах та власними силами людини.

Матеріальний добробут, на зростання якого були орієнтовані попередні концепції соціальної політики, має дуже важливе значення в житті людини, проте в міру зростання рівня життя і задоволення первинних потреб буде зростати попит на рекреаційно-курортні та туристичні послуги.

Тривалий час переважала точка зору, згідно з якою економічний розвиток забезпечує соціальний розвиток. Проте вже в другій половині 70-х років ХХ ст. у багатьох країнах спостерігалось швидке економічне зростання, але при цьому зберігалася нерівність, неповна зайнятість населення та бідність. Теоретики визнали, що сам факт збільшення доходів не еквівалентний розвитку, але вони змушені були визнати, що якщо зростання носить досить швидкий і стійкий характер, то розвиток піде за ним більш-менш автоматично.

Значну роль у переході від теорій економічного зростання до теорії людського розвитку відіграла концепція базових потреб, що стала основою програмної доповіді Міжнародної організації праці (МОП) «Зайнятість, зростання і базові потреби» (1976 рік). Принциповий вплив на формування сучасного погляду на розвиток як на процес, у центрі якого знаходиться людина, максимальна реалізація її прав і потреб, розвиток і реалізація її здібностей, здійснили теоретичні розробки А. Сена, зокрема його концепція розширення вибору. Концептуальний підхід до людського розвитку був розроблений групою експертів Програми розвитку ООН (ПРООН) і, починаючи з 1990 р., щорічно готується глобальна Доповідь про людський розвиток.

В Україні щорічні доповіді, що готуються під егідою ООН публікуються з 1995 р. Значний внесок в розробку методики вимірювання людського розвитку регіонів України здійснюють вітчизняні науковці: Грішнова О.А., Лібанова Е.М., Курило І.О., Новіков В.М., Макарова О.В. Онікієнко В.В., Пирожков С.І., Черенько Л.М. та інші.

Звертання до проблеми регіонального людського розвитку є наслідком пошуку теоретичних основ досліджень регіональних підсистем (соціальної, економічної, виробничої, природно-ресурсної, екологічної, рекреаційної), що дозволяє розглядати адміністративно та організаційно утворені адміністративно-територіальних одиниці як об’єкти управління в умовах реалізації переходу до сталого розвитку і потребують подальшого дослідження.

Найбільш елементарними передумовами людського розвитку є довге та здорове життя, освіта, гідний спосіб життя, дозвілля та володіння політичними і громадськими свободами, необхідними для участі в житті суспільства. Таке розуміння курортно-рекреаційного району і його ролі в розвитку країни і суспільства вимагає переосмислення усталених уявлень про пріоритети, механізми, форми і методи його розвитку.