Таган Т.А.
Культура народів Причорномор'я. - 2009. - №176. - С.182-185.

Картографічний метод у вивченні територіального рекреаційного нерівності

Важливими науково-практичними завданнями, в галузі рекреаційної географії, в даний час є розробка організаційних інструментів регулятивної політики комплексного і сталого розвитку туристської сфери, а також вивчення наявних у цій сфері соціально-економічних проблем. Однією з таких проблем є різновид соціальної нерівності - територіальне рекреаційне нерівність (ТРН), що виявляється у відмінностях між регіонами у формах функціональної, територіальної організації, інтенсивності і ефективності рекреаційної діяльності. Географічне вивчення глибини і масштабів проблеми, факторів і умов ситуації, що склалася, вимагає застосування не тільки традиційних статистико-економічних методів, але і специфічних картографічних технік.

Переваги картографічного методу для вивчення означеної проблеми полягають у можливості виявлення нових деталей за допомогою інформаційної бази, її конкретизації, просторової прив'язки інформації різного роду, і її доцільного та науково обґрунтованого синтезу. Виділимо також і інші специфічні властивості картографічних моделей, що відзначаються рядом авторів [1,2,3,4]:

- дають точну територіальну прив'язку інформації;
- застосовуються на всіх етапах дослідження;
- мають переваги при зіставленні і аналізі;
- забезпечують послідовність етапів дослідження, і можуть використовуватися від початку і до кінця дослідження;
- дають можливість виявлення причинно-наслідкових зв'язків і залежностей, часто прихованого характеру;
- володіють наочністю;
- представляють інформацію в найбільш прийнятному для дослідника вигляді;
- дозволяють простежити просторові і часові закономірності розвитку, як територіальних систем, так і процесів всередині них;
- є дієвим засобом розробки прогнозів і аналізу ефективності регулятивних заходів.

В соціально-економічній географії є багатий досвід розробок в галузі картографування, у працях Баранського М.М., Преображенського А.І., Саліщева К.А., Берлянта А.М., Тикунова В.С., Руденко Л.Г. та ін Разом з тим, аналіз літературних джерел показує, що склалася нерівномірність у ступені розробленості методичного апарату та теоретичного обґрунтування окремих напрямків рекреаційних картографічних досліджень.

Велика кількість робіт присвячена оцінці рекреаційного потенціалу територій, з переважанням природно-ресурсного спрямування та ландшафтного підходу (Ю.А Вєдєніна, Н.В. Красноярської, Н.С. Шевцової, А.В. Дончева, В.К. Жукова, Ю.С. Кожухова та ін) [5]. Недостатньо уваги приділено напрямом оцінки та картографування поєднань природних і соціально - економічних умов розвитку рекреації. Практично відсутні роботи присвячені картографування проблем рекреаційних районів (крім екологічного та природопользовательского напрямків, розглянутих І.М. Яковенко [3,5,6]), а також рівнем розвитку рекреаційних регіонів.

Відсутні роботи фундаментального характеру за картографування територіальної нерівності в цілому і його рекреаційної різновиди зокрема.

Причинами зазначеної ситуації, на думку дослідників, є історично сформоване відведення географами вирішальної ролі в організації територіальних рекреаційних систем природно - ресурсних факторів. Чималу роль грає і можливість запозичення рекреаційним картографуванням методичних прийомів з фізико - та економіко-географічного картографування.

До картками територіального рекреаційного нерівності ми відносимо, карти відображають нерівномірність, диспропорційність між рекреаційними районами у формах функціональної і територіальної організації, інтенсивності і ефективності рекреаційної діяльності. Картографічний метод, служить забезпечення наступних цілей [3]:

- інформаційних - забезпечить просторову прив'язку інформації про ТРН в кримському регіоні, заповнить відсутню інформацію та дозволить отримати нові відомості про ступінь і особливості диференціації між рекреаційними районами;
- дослідницько-аналітичних - забезпечить можливість більш глибокої оцінки вихідної статистичної інформації дозволить здобути нові знання про сутність і особливості ТРН з залученням методів рекреаційно-картографічної оцінки, картографічного аналізу і синтезу, картографічного моніторингу і прогнозу, та ін;
- конструктивно-моделюючих - моделювання варіантів розвитку територіальних ситуацій і проблем, вивчення динаміки процесів з обгрунтуванням управлінських рішень в підтриманні сталого розвитку територіальних рекреаційних систем.

Інформаційною базою картографічного моделювання територіального рекреаційного нерівності є картографічні та аерокосмічні, статистичні, соціологічні, літературно-географічні, документальні джерела і результати експертних оцінок. На відміну від загальногеографічних карт, де основним джерелом є картографічні джерела, в соціально - економічному картографуванні, і в рекреаційному зокрема, значну роль відіграють обліково-статистичні матеріали.

Вихідна картографічна інформація відповідає вимогам хорологичности (точної географічної прив'язки) та змістовності (відображає сутність і ознаки реальних географічних об'єктів) [6]. Використання картографічних матеріалів здійснюється шляхом прямого перенесення інформації (загальногеографічної навантаження), перетворення картографічного зображення вихідної карти, спряженого аналізу різномасштабних, різночасових карт, різних за тематикою карт.

Основна маса відомостей надається статистичними джерелами, наприклад, регіональними управліннями Міністерства статистики України, Державною службою туризму і курортів Міністерства культури і туризму України. До переваг даного виду інформації відноситься масовість, методична строгість збору, можливість інтерпретації первинних показників і отримання середніх, похідних, відносних величин. Зазначені джерела застосовуються при розробці серій карт ТРН, що характеризують функціональну і територіальну структуру рекреаційного господарства, його інтенсивність і економічну ефективність, динаміку і структуру, просторові відмінності, а також координацію, тісноту зв'язків рекреаційних об'єктів і явищ [6].

До соціологічних джерел в картографічному моделюванні територіального рекреаційного нерівності відносяться, дані, отримані в результаті опитування та анкетування. Інформація відповідає основним вимогам: просторова протяжність і бажаність використання середніх багаторічних даних.

Крім основної ролі інформаційного забезпечення, джерела можуть грати і концептуальну роль, наприклад, літературно-географічні джерела. Такі відомості зокрема важливі при виробленні концептуальних підходів складання картографічної моделі, а також оцінки повноти і достовірності сукупності використовуваних при картографуванні даних.

Широкими інформаційними можливостями для географічних досліджень та картографічного моделювання ТРН мають експертні оцінки. Залучення експертів необхідно при присвоєння балів окремих показників, розробки оціночних шкал, побудові схем перспективного розвитку та оптимізації рекреаційних регіонів.

Суспільно-географічне вивчення ТРН зачіпає властиві територіальних рекреаційних систем складні за складом, організації, функціонування і динаміці освіти - природну, економічну і соціокультурну системи. У зв'язку з цим особливої теоретико-методологічну роль набуває системне картографування, що спирається на системний підхід до відображуваних явищ і системне здійснення самого картографування [1,3]. О.А. Євтєєв [1] підкреслює значущість даного підходу при міжрегіональних зіставленнях і оцінкою, територіальному управлінні та плануванні на рівні країни і великих регіонів, що відповідає концепції дослідження територіального рекреаційного нерівності.

Відповідність картографічних творів один одному досягається встановленням узгоджених одиниць картографування (одиниць територіального поділу, населених пунктів тощо), вибором єдиних тимчасових рамок, узгодженою системою масштабів і способів зображення, раціональною послідовністю розробки карт.

Специфіка територіального рекреаційного нерівності як досліджуваного об'єкта, мети та завдання дослідження зумовлюють принципи картографічного моделювання ТРН: системність, подібність, абстрагування, конкретизація, символізація, генералізація.

Інформація на картографічних моделях видається на п'яти рівнях: сюжет, група карт, розділ, серія. Кожна серія, при цьому, має інформаційної та змістовою завершеністю, внутрішньою єдністю і відображає причинно-наслідкові зв'язки між об'єктами. Таким чином, спряжений аналіз карт різних розділів і серій, і інші прийоми картоиспользования, дозволяють отримати найбільш повну інформацію про проблеми територіального рекреаційного нерівності [3].

Логічною буде послідовність подання картографічних сюжетів, починаючи від аналізу факторів виникнення ТРН. Потім картографируется існуюча ситуація склалася у рекреаційному комплексі, в тому числі, раціональність використання ресурсів, рекреаційна освоєність і території рекреаційно-туристичної спеціалізації, що дозволяють виявити територіальне нерівність рекреаційних районів. Далі йдуть карти стратегії оптимізації і управління процесами в регіоні та оцінки їх ефективності. Таким чином, виконується складна задача відповідності принципам вироблення конструктивних рішень: «аналіз - оцінка стану - виявлення проблем - прогноз вироблення рішення - оцінка» [3]. Схема картографічного забезпечення вивчення територіального рекреаційного нерівності відображені на рис.1.

Рис.1. Модель картографічного забезпечення вивчення територіального рекреаційного нерівності

Джерела та література

1. Євтєєв О.А. проектування і складання соціально-економічних карт: Підручник. - М: Изд-во МГУ, 1999. - 224 с.
2. Бенедикт Е., Нефедова П.Р., Фридлайн Р. Картографічне моделювання у вивченні антропогенної зміни природних ресурсів // Изв АН СРСР Серія геогр. - 1987. - №3. - С.137-142.
3. Яковенко І.М. Рекреаційне природокористування: методологія і методика досліджень. - Сімферополь: Таврія, 2003. - 335 с.
4. Ісаченко А.Г. Екологічні проблеми та еколого-географічне картографування СРСР // Известия ВГО. - Т.122. - Вип.4. - 1990. - С.289-301.
5. Яковенко І.М. Аналіз тематичного розмаїття в картографуванні рекреаційного природокористування // Культура народів Причорномор'я. - 2002. - №31. - С.38-42.
6. Яковенко І.М. Геоінформації у картографічних дослідженнях регіонального рекреаційного природокористування // Культура народів Причорномор'я. - 2003. - №38. - С.16-20.