Міжнародний туризм. - 2001. - №3(39). - С.66-69.

Сільське зелене Прикарпаття

Українські Карпати здавна манять мандрівників своїми чарівними краєвидами, чистим гірським повітрям та різноманітними можливостями для відпочинку. Особливо привабливою для прихильників гірських мандрівок, кінного та водного туризму, зимових видів спорту є Івано-Франківщина. Сільський зелений туризм - на винятковому місці в стратегії розвитку області.

Так відпочивали корифеї. Над дорогами шумлять праліси, обабіч доріг - красиві села, а в селах - завжди гостинні люди. Це Карпати - царство неповторних краєвидів, перлина Української землі.

Серед найкращих найдоступніших видів відпочинку в цих мальовничих горах - сільський зелений туризм. Це трохи дивне, на перший погляд, словосполучення насправді означає відпочинок у приватній господі, а не в курортних закладах. Саме такому дозвіллю свого часу віддавали перевагу Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський, Михайло Коцюбинський, Андрій Шептицький, Василь Стефаник.

Нині на Заході набувають дедалі більшої популярності агро- та екотуризм, які є різновидами сільського зеленого туризму, бо саме вони дають змогу відпочити в осередках живої природи, пізнати інше культурне середовище й активно провести час. Наших городян так само вабить можливість відпочити в гуцульській садибі, де їх зустрінуть як найдорожчих гостей, створять домашню атмосферу, подадуть смачні й оригінальні страви зі свіжих, екологічно чистих продуктів.

Сьогодні на Івано-Франківщині понад 200 сільських ґазд, які приймають відпочивальників у власних садибах. Деякі з них уже мають значний досвід у цій справі та схвальні відгуки мандрівників.

Цей вид туризму має чудові можливості розвитку на Івано-Франківщині, особливо у її гірських та передгірних районах. Різноманітність і краса ландшафтів, самобутній фольклор, народне мистецтво, смачні домашні страви - все це приваблює гостей з усіх-усюд.

Чому саме Прикарпаття? Це один із найменших регіонів України, та водночас він - серед найбагатших на природні та історико-культурні скарби. Адміністративний центр області - місто Івано-Франківськ - часто називають "воротами у Карпати", адже мандрівки краєм розпочинаються саме з нього.

Кожен куточок Карпат має власну, неповторну красу. Гори зібралися, щоб порадувати вас своїм розмаїттям: гострі та положисті вершини, порослі лісом або зовсім голі, розділені широкими полонинами, долинами або вузенькими щілинами, що їх за віки промили потоки. З кожної гори відкривається свій краєвид, і в кожну пору року та час доби він інший.

Тут можна знайти відпочинок на будь-який смак. Якщо хочете - милуйтеся довколишніми пейзажами, насолоджуйтеся тишею або слухайте голоси лісу та кришталевий передзвін струмків. Бажаєте активного відпочинку - гайда в гори! В одному поході побачите стільки, що стане на цілий рік розповідей друзям. Дістатися заповідних куточків можна велосипедом чи кіньми. У лісах неміряно грибів і ягід - тільки збирай. Ліси займають близько половини всього Прикарпаття. У них налічується майже 1500 видів рослин і понад 300 видів тварин. Прагнете природної екзотики? Тут її більше ніж досить. На верхніх схилах гір - альпійські луки, багаті на рідкісні рослини. Серед них і східнокарпатський рододендрон, який завдяки його рожевим квітам у народі називають альпійською трояндою.

Не менше за чудову природу гостей цікавлять і господарі цих гір - горді й працьовиті горяни, самобутній життєвий лад котрих зовсім не такий, як у мешканців інших регіонів. Етнографічно область поділяється на Гуцульщину, Бойківщину, Покуття, Опілля.

Кожен край, кожне місто і село Прикарпаття по-своєму привабливі й колоритні.

Яремче - напевно, найвідоміший туристичний центр краю. Місто знаходиться над стрімкою річкою Прут, між мальовничими горами. Саме тут перетинається більшість карпатських маршрутів. Найголовніша цікавина - водоспад і 20-метровий міст над ним. Звідти можна спостерігати, як Прут щосекунди скидає тонни води у створену самою природою тісну кам'яну чашу. Якщо пощастить, ви побачите стрибки з мосту в самий вир водоспаду. Тут же - й міні-базар, на якому можна придбати сувеніри. У Яремчі є також старі дерев'яні церкви, споруджені у XVII та XVIII століттях.

Татарів здавна відомий, як кліматичний низькогірний курорт. Усі, хто коли-небудь там відпочивав, відчули по-справжньому чудодійну властивість своєрідного мікроклімату Татарівської ущелини. У кінці XIX - на початку XX століття цей курорт був відомий навіть у Європі. Звідси здійснюють піші мандрівки на гори Хом'як та Синяк.

Ворохта більше прославилась як зимовий гірськолижний центр. Там є комплекс трамплінів, 2 підвісні канатно-крісельні дороги, одна з яких веде до лижного стадіону. Саме з Ворохти найкраще розпочинати сходження на найвищу вершину України - Говерлу. Водночас це ще й кліматичний курорт. У місті знаходяться цікаві архітектурні пам'ятки-дерев'яна гуцульська церква 1615 року та кам'яний арочний міст 1894 року, один із найдовших у Європі.

Яблуниця - один з провідних центрів гірськолижного спорту на Прикарпатті. Пологі схили дають можливість спробувати свої сили у гірськолижному спорті навіть початківцям.

Тут знаходяться 11 гірськолижних підйомників. Яблуницькі надра багаті на сірчано-водневі джерела, а на відстані 25 км знаходяться мінеральні джерела "Поляна Квасова". Із села можна здійснити піші подорожі на Говерлу, Пе-трос, Хом'як, а верхи на конях вийти на полонини і самим взяти участь у виготовленні бринзи з овечого молока. Влітку відпочивальники повернуться до господи з повними кошиками малини, суниць і чорниць (усі ягоди - екологічно чисті). Є можливість повернутися додому із запасом сушених білих грибів, лікувальних трав, зібраних власноруч. Все це і багато іншого постійно приваблює людей на відпочинок до гостинних мешканців села Яблуниці.

Верховина - це найвищі в усіх Карпатах гори і найколоритніший народ - гуцули. Саме тут знаходиться оспіваний у піснях масив Чорногора. У верхів'ях Білого Черемошу простягаються хребти Чивчини. На їхніх вершинах - полонини, де влітку випасають худобу. Побувавши у пастухів, ви на короткий час опинитесь ніби в іншому часі, адже життєвий лад чабанів мало чим нагадує той, із яким ми маємо справу щодня. Тут колись блукали опришки на чолі з Олексою Довбушем і розташований легендарний Писаний Камінь. На велетенських брилах прадавні люди викарбували символічні фігури - петрогліфи, значення яких не розгадане й до сьогодні,

Косів є столицею Покутських Карпат і славиться своїми ярмарками, де можна придбати найкращі та найдешевші вироби народних майстрів. Над самим міським центром здіймаються скелі Міської гори із залишками валів оборонного замку, на якій природа немов би вирізьбила химерні фігури у вигляді веж старовинних замків, гостроверхих шпилів, що здіймаються просто в небо, фантастичних створінь. Зрештою, оглядаючи цю заповідну пам'ятку неогенового періоду, кожний може побачити щось своє. З Косова продовжити подорож можна до села Шешори. Воно славиться мальовничими водоспадами на річці Пістиньці. Шешорівський Великий Гук, висота падіння якого 5 метрів, - один із найкрасивіших водоспадів у Карпатах. Тут шумить і гуркоче вода, здіймаються хмари водяного пилу, але в жарку погоду купатися у джерельно чистій і холодній воді гірської Пістиньки - невимовне задоволення.

Яворів - одне з найкрасивіших сіл Гуцульщини. Природа щедро наділила його мешканців талантами до вишивання, різьбярства, килимарства та інших народних промислів. У Яворові Ви матимете можливість на власні очі побачити, як виготовляють ліжники і традиційні гуцульські килими з овечої вовни. І такі чудові речі, створені у Вас на очах, безперечно, стануть приємною згадкою про відпочинок на Гуцульщині.

Коломия - столиця Покуття, місто із 760-літньою історією. Нещодавно оновлене, воно вражає вишуканістю архітектури та незбагненним шармом. Тут знаходяться численні пам'ятки культури та історії. Незабутнє враження справляють Коломийський музей народного мистецтва, найдавніша церква Гуцульщини (XVI століття). Торік у Коломиї був відкритий оригінальний за архітектурою (у формі яйця) Музей писанки під час X Міжнародного гуцульського фестивалю - свята, на яке з'їхалися земляки з усього світу.

Галич - стародавня столиця Галицько-волинського князівства. Від нього й походить інша назва всього краю - Галичина. На базі пам'яток княжого міста створений національний заповідник - "Давній Галич". Це зовсім незначний зріз туристичних скарбів Прикарпаття. І сільський туризм робить їх доступним для кожного! Тим паче, що понад половина мешканців краю - гостинні та щирі селяни.

Обласна влада і сільський туризм. На відміну від багатьох інших форм бізнесу, сільський туризм не потребує великих капіталовкладень. Він допомагає вирішувати проблеми зайнятості сільського населення, покращувати його добробут. Відтак обласна влада приділяє велику увагу цій цікавій і вигідній справі. Заступник голови Івано-Франківської облдержадміністрації Микола Шкрібляк сам є палким прихильником сільського зеленого туризму.

В області провели низку навчальних семінарів для осіб, зайнятих у сфері сільського туризму, для підприємців сфери обслуговування, готельної та ресторанної справи. У межах роботи проекту ТАСІС відкрили мікрокредитну лінію, ведуться переговори з банками про надання сільським господарям пільгових кредитів. За участі Фонду розвитку Карпатського Єврорегіону та Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму видано путівник "Сільські садиби Гуцульщини", збірник навчально-інформаційних матеріалів, "Порадник для сільського господаря". Планується й надалі пропагувати розвиток зеленого туризму.

За допомогою ТАСІС. ІваноФранківщина - одна з чотирьох областей, де запроваджується проект Євросоюзу за програмою ТАСІС "Підтримка місцевого розвитку та туризму в Карпатському регіоні". Серед іншого він передбачає й комплекс заходів, які сприятимуть розвиткові сільського зеленого туризму. Особлива увага - створенню нових і вдосконаленню наявних тур-продуктів, просуванню їх на потенційні ринки. В рамках програми проводяться тренінги для сільських господарів, навчальні курси у сфері екотуризму, ознайомчі тури. Консультанти проекту видали посібник для господарів осель, де йдеться про вимоги та сподівання гостей, викладаються методи роботи з ними, наводяться права та обов'язки господарів,

Завдання програми влучно сформулював виконавчий директор проекту ТАСІС, представник ірландської фірми IDI пан Джим Фленері: "Ми переконані, що проект не тільки вигідний господарям агроосель - він сприятиме розвиткові регіону в цілому. Гадаємо, туристам теж приємно відчувати, що вони приносять користь цьому прекрасному краєві та його людям. Сподіваємося, ті, кому пощастило відпочивати на Прикарпатті, наступного разу приїдуть сюди зі своїми друзями".

Чим село вабить туриста? Сільський туризм - найдемократичніший вид відпочинку, який надає міським мешканцям змогу повноцінно й зовсім не дорого відпочити і набратися нових неповторних вражень. А ще це значно дешевше, ніжу готелях чи санаторіях. Для порівняння: ціна за одну добу проживання із триразовим харчуванням у курортних закладах - від 25 до 50 грн., те ж саме у господаря коштує 14-24 грн. (звичайно, вартість залежить від рівня обслуговування, місцевості й домовленості з господарем).

Жоден готель не запропонує постояльцеві такої домашньої атмосфери, уваги і затишку, як конкретний господар. На додачу - екологічно чисті продукти, смачні національні страви, традиційна архітектура і самобутні народні звичаї, які можна спостерігати "вживу" і самим брати в них участь. Вироби народних умільців у селах можна придбати в кілька разів дешевше, ніж у великих туристичних центрах. "Туристичні" садиби часто знаходяться в зручних місцях для здійснення піших, велосипедних, автомобільних чи навіть кінних походів і дають змогу вільно їх планувати. І нарешті, сільський туризм у Карпатах - це можливість ознайомитися з близьким до природи способом життя.

Як вибрати, де зупинитися? Зупинившись у господаря на 2-3 доби, можна здійснити одноденну мандрівку в гори, ознайомитися із самим селом і прямувати далі. В такий спосіб, навіть маючи обмаль часу, лише за 10-12 днів ви пізнаєте найцікавіші та найпривабливіші місцини Карпат. Скажімо, можна розпочати свою подорож із міста Яремче чи села Татаріє, продовжити шлях до Ворохти чи Яблуниці. Потім на вас чекає Верховина - серце Гуцульщини, опісля - Косівщина, де дорогою варто зупинитися у Яворові чи у Соколівці. Завершити подорож Гуцульщиною можна в одному з найкрасивіших карпатських сіл - Шешорах. До Косова звідти 12 кілометрів, із цього міста курсують автобуси до Коломиї, Івано-Франківська, Львова та Чернівців.

Перш ніж вирушати на відпочинок, ліпше попередньо зателефонувати до кількох господарів чи голові осередку Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму у вибраному вами районі чи селі. Так ви зможете вільно з'ясувати будь-які важливі для вас деталі майбутньої подорожі. До речі, враження від цих розмов є додатковим чинником у виборі місця відпочинку. Якість телефонного зв'язку, особливо в селах, залишає бажати кращого, тож радимо набрати номер 8-191 і скористатися допомогою оператора UTEL. Зв'язок із господарями можна налагодити листуванням або ж через голів осередків - ентузіастів, які працюють на громадських засадах, але завжди готові допомогти.

Телефони прикарпатських осередків Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму України:

- Верховина: (03432) 25-259;
- Ворохта: (03434)41-376;
- Косів: (03478) 23-150;
- Татарів: (03434) 35-254;
- Яблуниця: (03434) 36-221.

Телефони головного управління зовнішніх економічних зв'язків, побутового обслуговування населення, туризму і курортів обласної державної адміністрації: (0342)552-042,552-116, 551-925,552-223. E-mail: travel@trade.gov.if.ua.

Можна рушати в дорогу!