Ситнік С.А.
Матеріали I міжнародної наукової конференції
«Глобалізація і туризм: проблеми взаємодії»
Саратов, 15-16 квітня 2009 р.

Проблеми і особливості викладання курсу «Організація культурно-дозвіллєвої діяльності» з використанням ІОС

Сучасні завдання, які вирішуються російським суспільством, вимагають від випускників вищих навчальних закладів оволодіння конструктивними підходами у виконанні практичних завдань. Поглиблення інформаційної грамотності має на увазі під собою, перш за все, якісне поліпшення професійного кругозору та збагачення творчого потенціалу державних службовців.

Знання, отримані в процесі освоєння дисципліни «Організація культурно-дозвіллєвої діяльності», будуть сприяти підвищенню професійної компетентності в галузі управлінської діяльності сервісу і туризму.

Як показує досвід, головна проблема викладання курсу «Організація культурно-дозвіллєвої діяльності» у вищій школі полягає в тому, що студенти профільних факультетів особливо важко сприймають формалізовану інформацію, мають проблеми з імовірнісним мисленням і формулюванням прогнозів, багато хто навіть не в змозі самостійно здійснити смислове структурування тексту.

Дійсно, можливість платної освіти, дезорганізація і недофінансування усіх сфер інтелектуальної праці, низький рівень суспільної свідомості й моралі фактично призвели до зниження стандартів знань і здібностей середнього студента, до втрати базових предметних і освітніх компетенцій і, як наслідок, викладання адаптується під більш низькі стандарти.

Для того щоб змінити цю тенденцію, і зберегти високі стандарти викладання хотілося б запропонувати наступне.

По-перше, оцінити обсяг змісту навчальної дисципліни з урахуванням цілей підготовки спеціалістів необхідного профілю і її складності. Для цього, використовуючи методи педагогічного моделювання, побудувати модель дисципліни і оцінити її інформаційну ємність, тобто відібрати необхідну кількість навчальних елементів - ключових категорій, понять і визначень у предметної області, вивчення яких є обов'язковим і передбачено ДЕРЖ.

Педагогічна модель дисципліни «Організація культурно-дозвіллєвої діяльності» з використанням ІОС включає в себе цілісний комплекс, який забезпечує надання інформації студенту і управління діяльності учня. Системоутворюючою частиною даної педагогічної моделі є кошти ІОС. Необхідно відзначити, що дидактичні одиниці дисципліни ранжовані: жорсткі (можна вивчати лише після вивчення попередньої) і слабкі (незалежні від попередніх ДІ).

Інформаційно-освітнє середовище (далі по тексту ІОС) представляють собою сукупність інформаційних і освітніх компонентів, які, з одного боку, забезпечують єдиними технологічними засобами ведення навчального процесу незалежно від професійної спеціалізації і рівня навчального закладу, а з іншого - є інструментом творчого розвитку особистості. ІОС, будучи відкритою системою, інтегрує прикладні програмні продукти, бази даних у відповідній предметній області, а також містить сукупність методичних матеріалів і засобів, всебічно забезпечують і підтримують навчальний процес.

По-друге, можна запропонувати наступні засоби ІОС. Використання на лекціях, практичних і лабораторних заняттях проектора та комп'ютера для демонстрації анімованих схем, слайдів, інших інтерактивних компонентів дозволять наочно представляти навчальну інформацію Створення навчальних і довідкових слайд-фільмів за допомогою програми Power Point. Використання сучасної відео-, аудіо -, комп'ютерної техніки роблять заняття з її застосуванням не тільки привабливими, але і дозволяє більш раціонально використовувати навчальний час студента. Інтернет-технології. Використання комп'ютерних тестових завдань різної форми для контролю знань студентів. Бажано використання ІОС у самостійній роботі студента.

По-третє, у відповідності з можливостями вузу і здібностями студентів розподілити навчальний матеріал на відповідні розділи, модулі, теми, елементи, що виключають перевантаження користувачів навчальною роботою на різних етапах навчання.

По-четверте, виявити систему смислових зв'язків між елементами змісту навчальної дисципліни (розділити курс на інформаційно-освітні блоки) і розташувати навчальний матеріал у тій послідовності, яка випливає з цієї системи зв'язків. З цією метою провести його структурування (побудова відповідних матриць зв'язків, графів вивчення навчальних питань, структурно-логічних схем вивчення окремих навчальних питань і т. д.).

По-п'яте, задати для кожного навчального елемента вихідний і необхідний рівні засвоєння його навчаються.

По-шосте, підготувати педагогічні тести (тестові контрольні завдання) з усіх навчальних елементів, включеним в логічну структуру предмета, для перевірки ступеня та якості їх засвоєння.

Таким чином, глобальна інформатизація вищої освіти, перехід на багаторівневу систему навчання вимагає від професорсько-викладацького складу і наповнюваності навчальних дисциплін якісно нового підходу до викладання. Незважаючи на те, що матеріально-технічна база більшості внз дозволяє впроваджувати інформаційні технології в навчання, але у викладанні основних предметів ІТ впроваджені слабо. Актуальним залишається питання щодо розробки педагогічно обґрунтованих програмних продуктів, які дозволили б забезпечити високу якість засвоєння студентами навчального матеріалу.

Список літератури

1. Кротенко Л.П. Використання ІТ при розробці електронного курсу з дисципліни // Забезпечення якості професійної освіти в умовах реформи вищої школи: Матеріали XXIX науково-методичної конференції. - Владивосток, 2005.
2. Зразків П.І. Дидактичний комплекс інформаційного забезпечення навчальної дисципліни в системі дистанційного навчання // «Відкрита освіта». - 2001. - №5.
3. Туранова Л.М. Процес навчання в інформаційному просторі. - М., Академія, 2003.