Розвиток туризму у місті Києві

Динаміка доходів готелів за 2008-2010 рр., млн грн.

Показники	Одиниця виміру	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Абсолютне відхилення 2008-2010 рр.	Темп росту 2008-2010 рр., %	Темп приросту 2008-2010 рр., %	Разом 2008-2010
Загальний обсяг доходів готелів м. Києва	млн.грн	1993,3	2308,6	2902,2	908,9	145,6	45,6	7204,1
У тому числі:
- доходи від експлуатації готелів;	млн.грн	1095,2	915,9	1147,4	52,2	104,8	4,8	3158,5
- доходи від надання додаткових платних послуг	млн.грн	337,5	324,4	413,8	76,3	122,6	22,6	1075,7
- інші доходи	млн.грн	560,6	1068,3	1341,0	780,4	239,2	139,2	2969,9
Балансовий прибуток	млн.грн	-228,1	-21,3	102,1	330,2	-44,8	-144,8	-147,3

Рис. 4. Динаміка загального обсягу доходів (млн грн.)

Сума балансового прибутку туристичних підприємств (фірм) міста за 2010 р. склала 53 млн грн. Одним з нагальних питань вирішення соціального спрямування в туристичній сфері є розвиток дитячого, молодіжного, сімейного та спортивно-оздоровчого туризму. Важливим фактором розвитку туризму в м. Києві є рекреаційна сфера – це невід'ємна частина його ландшафтно-просторового сприйняття. Для відпочинку та дозвілля в м. Києві працює більше 140 парків, 35 зон відпочинку біля води та 39 зон відпочинку на території міських лісів. Крім того у м. Києві є 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення. Також у місті розташовано три ботанічні сади загальнодержавного значення: Центральний ботанічний сад ім. М. Гришка, ботанічний сад ім. Академіка Фоміна, ботанічний сад Національного аграрного університету [3; с.176].

Мережа санаторно-курортних закладів та закладів відпочинку м. Києва на кінець 2010 р. налічує 47 об’єктів : 7 – санаторіїв, 7 – дитячих санаторіїв, 10 – санаторіїв-профілакторіїв, 2 – лікувально-оздоровчих центрів, 11 – пансіонатів та баз відпочинку, 6 – дитячих оздоровчих закладів, 2 – бальнеолікарні, 2 – будинки відпочинку. За результатами аналізу даних статистичної звітності (Форма 1-курорт, 1-ОТ) у 2010 р. порівняно з 2004 р. кількість стаціонарних ліжко-місць у працюючих закладах зменшилась на 22,5%, (7805 ліжко-місць), та становить 6045 ліжко-місць. Найбільша їх чисельність спостерігалась у 2005 році – 8101 ліжко-місце.

Загальна чисельність оздоровлених за поточний рік (сезон) – 50743 осіб, в тому числі 6486 дітей до 14 років та 893 дітей від 15 до 17 років. Також, за 2010 р. було оздоровлено 145 осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, тоді як у 2004 р. було оздоровлено – 2386 осіб. Отже слід зазначити, що всі ці показники значно зменшились за останні роки, а саме: загальна кількість оздоровлених – на 34,3 % (у 2004 р. – 77179 осіб). Лише чисельність іноземців, що перебували протягом 2010 року на оздоровленні значно збільшилась і склала 3149 осіб, що у 12 разів більше ніж 6 років тому (2004 р. – 256 осіб).

Крім того, у м. Києві діє 16 хостелів та понад 110 підприємств, що є власниками апартаментів. Загальна потужність – 33 655 місць.

Матеріально-технічна база санаторно-курортних підприємств потребують оновлення, особливо це стосується санаторно-курортних закладів, що відносяться до ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.

Лікувальні послуги надає 31 санаторій-профілакторій загальною місткістю 3514 місць із пропускною здатністю 45,3 тис. чол. За останні 10 років спостерігалася відсутність приросту місткості санаторної мережі [4; с.175-181].

Існуюча мережа закладів відпочинку дає змогу оздоровлювати протягом року до 130 тис. осіб. Процес функціонування сфери відпочинку відображається в ресурсній спеціалізації, ємності територій і місткості закладів відпочинку, пов’язаних зі структурою функціональних рекреаційних потреб населення.

Незважаючи на позитивні зрушення у сфері туризму і готельному бізнесі сьогодні залишаються нагальними наступні проблеми:

- необхідність диверсифікації та спеціалізації пропозицій послуг гостинності (відсутні статистичні дані щодо використання житлового сектора в туристичних цілях, зокрема даних про здавання житла іноземцям. У світі спостерігається тенденція до зменшення частки приїжджих, які поселяються у готелях, за рахунок розміщення їх у приватному секторі. Це зберігає значні обсяги капіталовкладень і є досить прибутковим для міського бюджету, за рахунок податків з осіб, які здають свої квартири в оренду);
- недосконале державне регулювання;
- застаріле технологічне забезпечення;
- низька якість послуг; нестача кваліфікованих кадрів;
- не розроблені і відповідно не реалізуються комплексні програми розвитку окремих видів туризму та готельного господарства, індустрії розваг;
- недостатня реклама тощо.

Розвиток матеріально-технічної бази готельного господарства стримується. Загалом, результати дослідження свідчать, що матеріально-технічний стан готелів м. Києва, за винятком висококласних готелів, не відповідає міжнародним стандартам. Виникає необхідність розроблення правил надання і порядку контролю за якістю готельних послуг у м. Києві. Вартість готельних послуг у Києві досить висока й постійно зростає, а комфорт та сервіс відстають від міжнародних вимог. Це зумовлено такими економічними чинниками, як інфляція, підвищення цін на комунальні послуги, тощо.

Крім того, слід зазначити, що потребують відродження на якісно новому рівні кемпінги та мотелі для автотуристів.

Вирішення зазначених проблем потребує залучення інвестицій. Фінансова політика у сфері туризму та готельному бізнесі має бути гнучкою і здійснюватись шляхом залучення коштів приватних фірм, благодійних і громадських організацій, іноземних інвестицій, субсидій тощо. Економічні взаємовідносини всіх зацікавлених підприємств, що беруть участь в реконструкції, будівництві, інвестиціях мають бути регламентованими з боку державних органів виконавчої влади.

Транспортна інфраструктура є однією з найважливіших галузей національної економіки і основних складових функціонування туристичної сфери. Програмою створення та функціонування національної мережі транспортних коридорів (МТК) в Україні у районі м. Києва передбачається створення п’яти потужних транспортних комплексів для обслуговування перевезень туристів автомобільним, залізничним та водним транспортом. Проходження МТК через м. Київ сприятиме збільшенню обсягів відправлень пасажирів та туристів у 5 разів. Розвиток Київського залізничного вузла передбачає збільшення обсягів відправлень пасажирів у 1,8 раза [6].

З метою забезпечення транспортних потреб бізнес-туристів необхідно розширювати мережу компаній із прокату автомобілів. Взаємодія галузі транспорту та сфери туризму – дасть змогу у короткі терміни вирішити більшість питань, зокрема розбудови туристичної інфраструктури за напрямами національної мережі транспортних коридорів із залученням національних та закордонних інвестицій [6].

Розвиток туризму у м. Києві, не можна розглядати без аналізу сучасного стану кількості об‘єктів туристичного інтересу. Оскільки саме вони відповідають за культурний і духовний розвиток населення. До них відносяться пам’ятки історії, культури, архітектури, музеї, художні галереї, театри, кінотеатри, концертні заклади, культові споруди, спортивні об‘єкти, розважальні заклади, ресторани та кафе. Слід зазначити, що кількість та місткість цих об‘єктів недостатня для подальшого сталого розвитку туризму в м. Києві. Функціональний та якісний рівень обслуговування відвідувачів значно відстає від європейського. Зовнішній вигляд, технічний та санітарний стан багатьох об‘єктів не відповідає нормативним вимогам та вимогам відвідувачів.

Отже, на основі результатів дослідження можна запропонувати стратегічні напрямки розвитку м. Києва як туристської дестинації:

- проведення комплексної реконструкції матеріально-технічної бази сфери туризму та районів історичного центру за рахунок залучення інвестицій та бюджетних коштів;
- створення сучасної системи виробничої, туристичної та соціальної інфраструктури за рахунок удосконалення та реформування системи оподаткування суб’єктів туризму та готельного господарства;
- матеріальне та соціальне забезпечення населення, в тому числі соціальний захист, з метою підвищення купівельної спроможності на подорожі та оздоровлення;
- удосконалення та реалізація чинного законодавства стосовно безпеки життєдіяльності та страхування туристів;
- підтримки вітчизняного виробника туристичного продукту (послуг) і послуг гостинності;
- контролю за якістю діяльності і послуг; збереження навколишнього середовища тощо;
- запровадження системи стимулювання розвитку підприємництва в сфері туризму та готельному господарстві за рахунок внесення змін у чинне законодавство;
- забезпечення високого рівня підготовки кадрів туризму і готельного господарства, в тому числі шляхом направлення талановитої молоді на навчання та стажування за кордоном за рахунок коштів місцевого бюджету з укладанням контрактів для подальшої роботи після навчання та стажування в інтересах міста Києва; розбудова доріг і МТК за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів;
- розробка туроператорами якісної мережі туристичних маршрутів і надання комерційних пропозицій іноземним партнерам за допомогою виготовлення високоякісної рекламно-інформаційної продукції, Інтернет ресурсів тощо;
- створення на рівні місцевих органів виконавчої влади туристичних інформаційних центрів за рахунок коштів місцевого бюджету та залучення коштів підприємств сфери туризму і готельного господарства (на добровільних засадах з чистого прибутку) з метою пропагування туристичних можливостей, історії і культури міста;
- виділення з державного і місцевого бюджету коштів на розвиток пам’яток історії, культури, архітектури, музеїв, художніх галерей, театрів, кінотеатрів, концертних закладів, культових споруд, спортивних об‘єктів.

Стратегічні напрямки мають комплексний підхід, тобто мають вирішуватись у поєднанні з різноманітними компонентами туристської дестинації.

Висновки

1. Розвиток туризму є поштовхом для розвитку інших секторів економіки (транспорту, зв'язку, торгівлі та ін.) оскільки сприяє створенню робочих місць, збільшенню доходної частини до всіх рівнів бюджетів. Туристична сфера дає можливість при незначних капіталовкладеннях забезпечити ефективне використання "місцевих ресурсів": історико-культурної спадщини, традицій, природи. Тому, для міста економічно доцільним є визначення туризму як пріоритетного напряму його розвитку.

2. Найбільш рентабельною складовою столичного тур продукту (11-12%) є екскурсія, що на сьогодні вимагає всебічного вивчення та удосконалення.

3. Пріоритетним видом туризму у м. Києві залишається іноземний (в'їзний) та внутрішній туризм, як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці, та створення додаткових робочих місць.

4. Вкладання бюджетних коштів в розвиток туризму через ЗМІ, залучення інвестицій, проведення виставок, семінарів тощо утворює важливу форму інноваційного інвестування з місцевого та державного бюджетів усіх підприємств у рівній мірі – «часткове повернення податків, що надійшли в бюджет від підприємств сфери туризму» і тим самим сприяє зменшенню витрат цих підприємств на власні маркетингові заходи. Це у свою чергу призводить до утворення процесу реінвестування коштів з місцевого та державного бюджету в розвиток сфери туризму.

5. Результати дослідження впливу окремих факторів на розвиток готельно-ресторанного бізнесу таких як: чисельність обслугованих приїжджих осіб та середня ціна проживання за 1 людино-добу на обсяг доходів готелів м. Києва свідчать, що зростання показників 2010 р., на відміну від 2009р. відзначаються збільшення доходу за рахунок майже всіх показників, окрім фактора – середня ціна за добу перебування. А саме, у 2009 р. в результаті зменшення чисельності обслугованих туристів на 0,31 млн осіб, дохід відповідно зменшився на 282,93 млн грн. Крім того, внаслідок зменшення середнього часу перебування приїжджих на 0,10 діб, дохід зменшився на 32,49 млн грн, проте збільшення середньої ціни проживання за 1 людино-добу на 63,73 грн, призвело до незначного покращення становища і відповідного збільшення доходу на 136,12 млн грн. Порівняно з 2008 у 2009 році сумарний дохід зменшився на 179,3 тис. грн. Стосовно ж показників 2010 року, можна зазначити, що спостерігалось збільшення доходу за рахунок майже всіх показників. Чисельність обслугованих туристів становить 1 млн осіб, що є на 0,11 млн осіб більше ніж у 2009 році. Цей фактор призвів до збільшення доходів готелів м. Києва на 113,2 млн грн. Внаслідок збільшення чисельності туристів збільшився і середній час перебування приїжджих, що в свою чергу призвело до збільшення доходу на 600,31 млн грн. Проте, в 2010 році відбулося зниження середньої ціни за 1 добу перебування, внаслідок чого готельні підприємства міста втратили 482,01 млн грн.

6. Пріоритетним видом туризму для м. Києва залишається іноземний (в'їзний) та внутрішній туризм, як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці, та створення додаткових робочих місць.

7. Розвиток та функціонування туристської дестинації напряму залежить від вибору комунікаційної політики та порядку її реалізації, доказом чого є економічні показники та статистична звітність туристичних підприємств що функціонують на території дестинації м. Києва.

8. З метою розвитку туризму в Києві щорічно проводяться організаційні та рекламно інформаційні заходи, а саме: сприяння запровадженню у місцевих засобах масової інформації спеціальних циклів і рубрик для популяризації внутрішнього туризму, історико-культурної спадщини держави та організація забезпечення їх необхідними інформаційними матеріалами.

9. Результати аналізу динаміки мотивацій здійснення туристичних подорожей до м. Києва, показали, що в останні роки простежується тенденція збільшення потоку іноземних туристів за такими цілями поїздок: діловий туризм, відпочинок та проведення дозвілля, лікування (майже на 40 %). Таким чином, є необхідність орієнтації туристичного сектору столиці на розвиток ділового, культурно-пізнавального та спеціалізованих видів туризму.

10. Розвиток сучасної інформаційної інфраструктури туризму потребує створення мережі інформаційних туристичних центрів по Києву, що мають бути важливим елементом у просуванні туристичного потенціалу регіону на національному і міжнародному рівні.

11. Створення конкурентоспроможного туристичного продукту (послуг) не можливе без досконалого вивчення та прогнозування ринку. В жорстких ринкових умовах конкурентоспроможність характеризує ступінь розвитку суспільства. Чим вища конкурентоспроможність країни, тим вищий життєвий рівень у цій країні.

12. Розвиток сфери туризму у м. Києва за деякими ознаками є неоднозначним, незважаючи на те, що місто володіє досить високим потенціалом. І за умов розроблення ефективної економічної стратегії розвитку не тільки міста, але й регіону взагалі, із повним використанням існуючого природно-ресурсного потенціалу, є можливість зробити кожен регіон країни привабливим як для вітчизняного, так і для зовнішнього туриста.

Література

1. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки / Постанова КМУ № 583 від 29.04.2002 р.
2. Драпушко Р.Г. Туристичний потенціал України: стан, проблеми та перспективи розвитку: Монографія. / Драпушко Р.Г. – К. : Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи, 2007. – 152 с.
3. Статистичний щорічник України за 2008 рік. – К. : Вид. "Консультант", 2009. – 812 с.
4. Сталий розвиток м. Києва у ХХІ сторіччі: стратегія та механізми / За ред. О.М. Невелєва, Б.М. Данилишина. – К., 2001. – 342 с.
5. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: Монографія. / Ткаченко Т.І. – К. : КНТЕУ, 2009. – 463 с.
6. Офіційний сайт Державної служби туризму та відпочинку. – http://www.tourism.gov.ua
7. Офіційний сайт Комітету статистики України. – http://www.ukrstat.gov.ua

В статье рассмотрено развитие туризма в современных условиях; на основе результатов исследования освещены проблемы и тенденции развития туризма в г. Киеве; предложены стратегические направления развития туризма в г. Киеве.

Ключевые слова: туризм, гостиничное хозяйство, стратегическая цель развития туризма в г. Киеве, проблемы и тенденции развития.

In publication the modern development of tourism is the considered in city; research is conducted in relation to problems and tendency development of tourism in Kyiv; strategic directions of development of tourism are offered in city.

Keywords: tourism, in the business hotel industry, strategic directions of development of tourism, problems and tendency of development.