Свиридова С.В.
Вісник Луганського національного Університету ім. Тараса Шевченка.
Серія: Педагогічні науки. - 2009. - №10 (173). - С.85-89.

Педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування в процесі вивчення природничо-математичних дисциплін

Розглянуто важливість професійної спрямованості при вивченні студентами циклу природничо-математичних дисциплін. Виділено педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін та зауважено на необхідності їх доповнення.

Ключові слова: педагогічні умови, професійна підготовка, сфера обслуговування.

Перетворення, що відбуваються останнім часом у соціально-економічному, політичному устрої нашої держави, зумовлюють стрімкий розвиток галузі економіки, яку характеризують як сферу обслуговування. Інтенсифікація життєдіяльності, зміни на ринку труда, підвищення попиту на якісні ресторанні, туристичні, курортно-санаторні, готельні та інші соціально-культурні послуги наполегливо потребують конкурентоспроможних фахівців, здатних забезпечити прогресивний поступ суспільства.

Сьогодення вимагає працівників, які в змозі створити умови стійкості та розвитку виробництва, можуть внести дух новаторства, володіють послідовним, логічним мисленням, високим рівнем самоорганізації, уміють раціонально розподіляти робочий час, розширювати свій загальний і професійний кругозір.

Сучасний етап розвитку суспільства, інтеграція України до Європейського союзу ставлять якісно нові завдання в галузі освіти. Розглядаючи вдосконалення структури й змісту вищої освіти як одне із джерел підвищення її якості, необхідно враховувати не тільки проблему підготовки висококваліфікованої робочої сили на ринку труда, а також і мету вищої освіти, що передбачає інтелектуальний, морально-естетичний розвиток студентів. Повноцінна вища освіта, незалежно від її профілю, повинна задовольняти загальні потреби, згідно з якими кожний випускник ВНЗ повинен мати сучасні уявлення про цілісну природничо-наукову картину світу, бути здатним дати наукову оцінку наслідкам своєї професійної діяльності і спроможним до подальшого творчого розвитку. Йдеться про якість випускника ВНЗ, яка визначається, насамперед, його вмінням адаптуватися до швидко змінних умов розвитку сучасного суспільства, і, головне, умінням удосконалювати здобуту освіту впродовж життя.

Останнім часом у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців (Є. Алілуйка, О. Бондаренко, М. Галицької, Н. Горбатюк, І. Гриценок, І. Жорової, І. Зоріна, В. Квартальнова, М. Лобур, О. Марущак, Л. Сакун, В. Радкевич, В. Федорченка та ін.) аналізувалися різні аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування. Разом з тим, організація та науково-методичне забезпечення такої підготовки у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін всебічно не досліджувалися, що вимагає цілеспрямованої науково-дослідної роботи в цьому напрямку. Тому мета статті – розглянути педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування саме при вивченні дисциплін природничо-математичного циклу.

Згідно з освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра галузі сфери обслуговування студентами вивчаються три цикли дисциплін: гуманітарної і соціально-економічної підготовки; природничо-наукової та фундаментальної підготовки; професійної і практичної підготовки. До дисциплін природничо-наукової та фундаментальної підготовки належать вища математика, інформатика, харчова хімія, мікробіологія, товарознавство, економічна теорія, статистика, логістика та ін. [1, с.13]. Вивчення такої кількості навчальних предметів не тільки закладає фундамент для засвоєння дисциплін професійної і практичної підготовки, але й формує науковий світогляд людини, її алгоритмічну культуру, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обґрунтовувати ствердження, моделювати ситуації. Крім того, забезпечує мислення майбутнього фахівця сукупністю характерних для природознавства методологічних підходів до розгляду будь-яких процесів і явищ, створює передумови для переміщення центру ваги підготовки випускників ВНЗ від вузької професіоналізації до більш широкої освіченості.

Разом з тим виникають певні проблеми. На сучасному етапі розвитку професійної освіти основний акцент при вивченні природничо-математичних дисциплін майбутніми фахівцями сфери обслуговування робиться на відпрацьовуванні у них процесуальних умінь виконувати операції мислення, обчислювати, розв’язувати стандартні навчальні задачі. При цьому недостатня увага приділяється змістовній стороні понять, що вивчаються, знаходженню професійних змістів у навчальному матеріалі, що є необхідним при професійній підготовці майбутніх фахівців. Зазначимо, що в Україні такі спеціальності галузі сфери обслуговування, як, наприклад, туризм, готельно-ресторанна справа, є порівняно молодими. На жаль, підручники, навчальні посібники, які використовуються сьогодні для підготовки таких фахівців, більшою мірою не враховують їх специфіки й містять вправи обчислювального характеру без конкретних застосувань до вирішення професійних задач.

Здебільшого фундаментальні дисципліни викладаються одним і тим же викладачем на різних за галузями спеціальностях (наприклад, статистика на спеціальностях “Туризм” і “Психологія”). Викладачу необхідно добре знати специфіку цих спеціальностей, щоб забезпечити прикладний характер викладання й тим самим підвищити мотивацію студентів у навчанні. Отже, викладачі кафедр природничо-математичних дисциплін повинні тісно співпрацювати зі своїми колегами зі спеціальних кафедр з метою обговорення, коректування робочих програм з дисциплін. Програма дисципліни природничо-математичного циклу повинна містити здебільшого ті розділи, що безпосередньо будуть використовуватись у практичній професійній діяльності або є необхідними при засвоєнні дисциплін професійної і практичної підготовки.

Наприклад, після засвоєння достатньо важливої і об’ємної теми з вищої математики “Функції” доцільно акцентувати увагу на тому, що вони мають досить широке застосування в економічній теорії та практиці. Тому необхідно розглянути ті з них, які зустрічаються частіше: виробничу функцію, функцію випуску, витрат, функцію попиту, споживання і пропозицій, функцію корисності. Доцільно навчити студентів будувати графіки виробничих можливостей і визначати рівень ефективності бізнесу для певних заказів на продукцію підприємства та ін.

Зрозуміло, що формування професійної спрямованості у процесі підготовки майбутніх фахівців є важливою умовою досягнення поставленої мети. Саме професійна спрямованість лежить в основі активної пізнавальної діяльності, є поштовхом до творчості, самостійності, сприяє оволодінню студентами професійними знаннями, уміннями й навичками.

Безумовно, засвоєння майже кожної дисципліни циклу професійної і практичної підготовки не можливе без попереднього вивчення природничо-математичних, тобто фундаментальних дисциплін. Адже саме вони покликані сформувати у студента базові знання для подальшого творчого зростання, вирішення задач у майбутній професійній діяльності, досягнення сучасного рівня інформаційної та комп’ютерної культури. Найважливішим при цьому є набуття майбутніми фахівцями глибоких економічних знань, формування у них нового економічного мислення, відповідного сучасним ринковим відносинам, формування навичок аналізувати реальні економічні процеси та ін.

Математичне моделювання, статистичні, кількісні методи дослідження, методи оптимізації – це той мінімум знань, яким повинен опанувати будь-який фахівець, зокрема й сфери обслуговування.

Таким чином, виділимо педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування в процесі вивчення природничо-математичних дисциплін:

- удосконалення теоретичного змісту матеріалу природничо-математичних дисциплін для забезпечення мотивації навчального процесу;
- збільшення задач, що мають професійну спрямованість для відповідності змісту навчального процесу майбутній професійній діяльності студентів;
- відповідність змісту курсів природничо-математичних дисциплін не тільки навчальним цілям цих дисциплін, але й перспективам застосування отриманих студентами знань у майбутній професійній діяльності.

Таким чином, зміна вимог до фахівця сфери обслуговування, що зумовлена сучасністю, потребує постійної перебудови структурних елементів його підготовки. Фундаментальні ж дисципліни великою мірою мають прикладний характер, і тому якісне засвоєння основних і базових понять дисциплін природничо-математичного циклу буде сприяти конкурентоздатності та якісній професійно-зорієнтованій підготовці майбутнього фахівця.

У подальшому необхідно доповнити виділені педагогічні умови такими, які дозволять здійснити трансформацію змісту курсів природничо-математичних дисциплін як чинника посилення професійно-змістовної сторони понять, що вивчаються у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування і встановлення між ними логіко-математичних зв’язків.

Література

1. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра за напрямом 6.140101 “Готельно-ресторанна справа” / кол.авт. під заг. кер. А.А. Мазаракі. – К.: КНТЕУ, 2007. – 46 с.

Свиридова С.В. Педагогические условия профессиональной подготовки будущих специалистов сферы обслуживания в процессе изучения естественно-математических дисциплин

В статье указывается на важность профессиональной направленности при изучении студентами цикла естественно-математических дисциплин. Выделены педагогические условия профессиональной подготовки будущих специалистов сферы обслуживания в процессе изучения естественно-математических дисциплин и акцентировано внимание на необходимости их дополнения.

Ключевые слова: педагогические условия, профессиональная подготовка, сфера обслуживания.

Sviridova S.V. Pedagogical Conditions of Professional Training of Future Specialists of Hospitality Industry and Catering Service

The importance of professional orientation in course of studying the cycle of natural and mathematical subjects is observed in the article. Pedagogical conditions of professional training of future specialists of hospitality industry and catering service in the process of studying natural and mathematical subjects are determined in the article and also the necessity of their improvement are showed.

Key words: pedagogical conditions, professional training, hospitality industry and catering service.