Свирченко В.В.
Туризм і культурну спадщину.
Міжвузівський збірник наукових праць.

Середа великого міста в якості контексту для проведення еколого-просвітницьких екскурсій

Багаторічна наукова діяльність поряд з численними дослідженнями показали, що туризм справляє негативний вплив на навколишнє середовище, особливо, якщо він носить масовий характер і місцями відвідувань туристів є вразливі малоизмененные людиною території. Так званий екологічний туризм (далі екотуризм), що виник як альтернативний, поняття досить дискусійне. Свідченням цього є порівняльний аналіз безлічі визначень екотуризму, проведений Е.И.Арсеньевой, А.С.Кусковым, Н.В.Феоктистовой. Екотуризм являє собою розвивається напрям в індустрії туризму. Він не завжди однаково розуміється в різних країнах, його форми динамічні. Екотуризм проникає в колись далекі від екологічної орієнтації області туристської діяльності і обмежувати його занадто суворими рамками і одним єдино вірним визначенням навряд чи розумно.

І все ж при всьому різноманітті існуючих визначень поняття «екотуризм», його основні завдання зводяться або до мети досягнення стійкості в світі, або до засобів її досягнення, як-то: екологічне просвітництво й освіта, мінімізація впливу на природне середовище, економічна вигода для охоронюваних природних територій та місцевого населення.

При цьому усі різноманіття видів екотуризму прийнято ділити на два основних класу:

- екотуризм у границях особливо охоронюваних природних територій (акваторій) і в умовах «дикої», непорушеною або малозміненної природи. Розробка та проведення таких турів - це класичний напрямок екотуризму, відповідні тури є экотурами у вузькому значенні даного терміна, їх можна віднести до «австралійської» або «північноамериканської моделі екотуризму;
- екотуризм поза границями особливо охоронюваних природних територій (акваторій) на просторі окультуреного або культурного ландшафту (найчастіше сільського). До до цього типу турів можна віднести дуже широкий спектр видів екологічно орієнтованого туризму, починаючи від агротуризма й аж до круїзу на комфортабельному лайнері. Цю групу екотурів можна віднести до «німецької» чи до «західно-європейської» моделі¹.

Міжнародний досвід показує, що інтерес до екотуризму в світі неухильно зростає. Але цей фактор має і свої негативні сторони. Вже виникли побоювання перетворення екотуризму в дуже масовий вид туризму, а тому виходить за рамки щадного впливу на навколишнє середовище, тим більше спільних для всього світу чітких і зрозумілих критеріїв екотуризму та екотуристів ще до кінця не вироблено. До того ж «абсолютно позитивних» прикладів розвитку екотуризму не так багато не тільки в нашій країні, але і у всьому світі².

Прихильники класично-природоохоронного екотуризму в його вузької трактуванні, стурбовані зростаючим негативним впливом значних потоків екотуристів, закликають до виходу екотуризму за межі територій, що охороняються, на простір культурних ландшафтів. Тим не менш у масових видах «курортного» або «екскурсійного» туризму з'являються елементи екологічного туризму, наприклад короткочасні відвідування національних парків і інших природних територій³.

В даній роботі як раз і піде мова про включення елементів екологічного туризму в екскурсійну діяльність. Це особливо важливо, виходячи з просвітницьких та освітніх завдань екотуризму на всіх рівнях сучасного суспільства. У статті розглядається можливість проведення екскурсій екологічної орієнтації, назвемо їх «еколого-просвітницькими», в великих містах на прикладі Москви.

Це особливо важливо ще й тому, що приблизно половина населення Землі живе в містах. Місто - виробник матеріальних благ і головний роботодавець. Але місто і основний споживач ресурсів і невичерпне джерело забруднення природного середовища. Навколишнє середовище великого міста - завжди штучна, створена людиною середовище, в зв'язку з чим адекватній поведінці в ній треба вчитися. У великих містах людина відчужена від природи, того середовища, в якій він як біологічний вид еволюціонував протягом довгого історичного періоду і в результаті виробив навички взаємини з нею. Отже, постає ще одна проблема, а саме проблема навчання адекватному поведінці міської людини поза міського середовища, у природі.

Автором пропонується методична розробка еколого-просвітницької екскурсії по Москві «Пейзаж, змінює обличчя...». Враховуючи деякі обмеження, що накладаються умовами публікації статті наводиться скорочений її варіант. Автор гранично спрощує тут представлений матеріал, який розташовується у вигляді суцільного тексту, а не в табличному вигляді. З методичної розробки також виключений ряд пунктів: «Організаційні питання», «Тривалість проїзду від одного об'єкта показу до іншого», які в даному разі мають другорядне значення.

«Пейзаж, що змінює обличчя...» Це міська, еколого-просвітницька (ботанічна) автобусна екскурсія, пов'язана з відвідуванням Ботанічного саду МДУ їм. М. В. Ломоносова. Тривалість екскурсії - 5 академічних годин.

Мета екскурсії - викликати інтерес слухача до флори і фауни, а також мінливих під дією антропогенного чинника географічним характеристикам Москви за допомогою розповіді і показу різних міських ландшафтів; різних видів рослин, які ростуть у місті або використовуваних в озелененні Москви; самих елементів озеленення; прийомів, застосовуваних в ландшафтній архітектурі.

Завдання екскурсії: ознайомити екскурсантів з природними умовами території, на якої виникла Москва; дати короткі історичні відомості про рослинний і тваринний світ Москви і Підмосков'я, про використання москвичами рослин у побуті і ремісничому виробництві; на конкретних зорових прикладах розповісти про перетворення первісної території Москви (про зникнення колишньої рослинності, появі нової тощо), про прийоми, техніки озеленення та види рослин, які використовуються в ландшафтній архітектурі; познайомити з деякими проблемами екології міста; дати коротку інформацію про Червону книгу Москви.

Загальні організаційно-методичні вказівки. Для досягнення найкращого освітнього та просвітницького ефекту краще проведення даної екскурсії фахівцями в галузі екології або суміжних галузях: біології, географії і т.п. Вимоги до особистим якостям екскурсовода: любов до природи, прихильність природоохоронним поглядам.

Тема екскурсії - багатопланова. Таким чином, дуже важливо не загострювати уваги на який-небудь окремої проблеми або задачі екскурсії. Знайомство з Москвою в контексті даної теми («Пейзаж, що змінює обличчя...») на всьому протязі екскурсії повинно бути пов'язане з показом міста не тільки як живого, ростучого, організму, що розвивається, але і породжує певні екологічні проблеми. Кульмінаційним моментом екскурсії, без сумнівів, є відвідування Ботанічного саду МГУ, тому, говорячи про проблеми екології Москви, слід приділити особливу увагу «самопочуття» зелених насаджень в міському середовищі.

Головний єднальний елемент екскурсії - подорож практично з першої зупинки уздовж так званого «зеленого клину» Москви, сформованого з ланцюжка садів, йшли від центру вздовж Москви-ріки через Ненудний сад до Воробйовим горах (на мовою ландшафтних архітекторів - багатофункціональна система зелених просторів). В останні десятиліття ХХ ст. цей «зелений клин» включив комплекс садів Університету, Лужники, Новодівочий монастир, сади урядових будівель вздовж брівки Воробйових гір.

Вступ до екскурсії дається на місці зустрічі з групою відповідно до наведені нижче питаннями:

1. Організаційна інформація: про правила поведінки на маршруті.
2. Завдання екскурсії, інформація про основні об'єкти показу та відвідування, а також про час тривалості екскурсії.
3. Південно-західний сектор Москви, по якому проходить екскурсія, - найбільш сприятливий в екологічному відношенні в Москві. Багатофункціональна система зелених просторів південно-заходу і її значення для міста.

До вступної частини екскурсії послідовно примикає вступна частина. На даному етапі пропонується підняти основні питання, які будуть розкриватися в процесі екскурсії:

- що таке «екологія»?;
- взаємодія в системі» природа - місто - людина;
- роль зелених рослин у міському середовищі;
- деякі проблеми екології міста: загальна інформація про забруднення, проблеми озеленення міста;
- Червона книга Москви;
- поняття ландшафтної архітектури.

В якості об'єктів показу виступають рослини, використовувані в озелененні міста, і самі елементи озеленення, такі як рядові посадки дерев, зелені розділові смуги, бульвари, сквери, сади і т.п.

Використовуючи показ по ходу руху автобуса, слід особливу увагу звертати не тільки на різні компоненти ландшафтної архітектури, але і на стан рослинності в місті: з одного боку, на добре зростаючу флору, з іншого - на пригнічену і погибающую. Слід особливо відзначити, що зникнення в місті багатьох видів флори і фауни свідчить про погіршення якості життя взагалі, це дозволить перейти до розповіді про Червону книгу або про вплив негативних антропогенних чинників міста на якість життя в ньому.

Підтема 1. Боровицький пагорб і навколишнє його територія в давнину. Маршрут руху проходить по площах і вулицях, що оточують кільцем стародавній Кремль. У час об'їзду навколо Кремля об'єктами показу є територія Заяузья, гирло р. Яузи, приблизне місце розташування Василівського луки, труба колектора гирла р. Неглінна, Боровицкая башта Кремля; вулиці і площі міста, архітектурні пам'ятники, в назвах яких відбилися відомості про географію, рослинний і тваринний світ; сквер біля Великого театру та Іллінський як елементи озеленення міста.

В даній частині розкривається, по-перше, топоніміка центру міста і її зв'язок з природно-географічними особливостями центру Москви: пам'ять про лісах, болотах, типи ґрунтів, рельєф і т.п. По-друге, вигідність географічних особливостей території, на якій виникла Москва. По-третє, тема перетворення людиною первинних ландшафтів на території центру міста.

Підтема 2. Історія московських садів. Екскурсія переміщається в замоскворецкую частина міста - район Замоскворіччя. Маршрут: Москворецкий міст - вул. Б. Ординка - Овчинниковская набережна. Об'єкти показу - територія колишніх Садівників, церква Георгія у Ендові. Тут у стислій формі розкривається історія московських садів, роль монастирських садів у розвитку садівництва (райський сад як прообраз монастирського саду), розповідається про історію появи аптекарських городів і про історію району Садівників.

Далі маршрут екскурсії проходить по П'ятницькій вулиці, вул. Балчуг до повороту на Софійську набережну. Об'єктами показу служать водовідвідний канал Москва-ріки, вул. Балчуг, церква Георгія у Ендові. В даній частині розкриваються підтеми питання історії будівництва каналу, його значення для розвитку Москви і благоустрою її території; топоніміка назв «балчуг», «ендова»; дається короткий опис процесу зміни місцевості між річкою та її староречьем після спорудження каналу.

Методичні рекомендації: при розкритті підтеми слід вказати на утилітарне сприйняття саду в давнину. У формі довідки розповісти про особливості призначення і пристрої різних садів і городів, вказавши на принципові відмінності. По дорозі до наступного об'єкту екскурсовод дає коротку характеристику садів московських садиб XV-XVI століть.

Підтема 3. Кремлівські сади. Зупинка 1. Софійська набережна. Об'єкт показу - панорама Кремля. Використовуючи прийом панорамного показу, екскурсовод дає стислу характеристику ансамблю в цілому. Далі розповідається про кремлівських садах XVII ст. - Верхньому і Нижньому набережних садах, «висячих» садах.

Підтема 4. Історія перетворення первісної території Замоскворечья. Маршрут проходить по вул.: Велика Галявина, Якиманка, Калузької площі. Об'єктами послідовного показу при цьому є: Болотяна площа - територія колишніх середніх садів; територія скверу ім. В. О. Рєпіна з пам'ятником В. Е. і Рєпіну фонтаном; загальна панорама Замоскворечья за водовідвідних каналом; озеленення території церкви Іоанна Воїна; сквер на Калузькій площі навколо пам'ятника Ст. В. Леніну.

У даній підтемі слід розкрити наступні питання:

1) історія «Болота». Особливе увагу екскурсантів тут слід звернути на низинний характер місцевості;
2) сквер як один з компонентів ландшафтної архітектури;
3) Москва-ріка як відправна точка в історії і характер заселення міста і зміни його первісного вигляду під дією людини. Необхідно, використовуючи прийом показу по ходу руху автобуса (репортаж), дати загальні характеристики вигляду району; а також використовувати прийом зорової реконструкції, щоб розповісти, як виглядала ця територія раніше;
4) історія виникнення Садового кільця.

Підтема 5. Садово-парковий ансамбль колишньої Голіцинській лікарні. Маршрут проходить по Ленінському проспекту. Зупинка 2. Голіцинська лікарня. Пішохідний міст через Москва-ріку. Суттєве зауваження: з моста можна побачити велику частина «південно-західного зеленого променя», по якому проходить екскурсія.

Об'єкти показу: модринова алея, пішохідний міст, сквер перед мостом, панорама колишнього Голіцинського парку з елементами ландшафтної архітектури, елементи садово-паркової архітектури сучасного Цпків.

У даній підтемі розкриваються наступні питання: історія і призначення Голіцинській лікарні; характеристика пейзажного парку Голіцинській лікарні; причини та історія появи в Росії пейзажних парків.

Методичні вказівки. Слід акцентувати увагу екскурсантів на будівництві лікарняних будівель у формі садиби. Це дасть можливість перейти до розповіді про парку лікарні, спроектованому як садибний парк. Необхідно звернути увагу на характерні елементи ландшафтної архітектури: алею, декор, арку-перголу, повиту диким виноградом, малі архітектурні форми колишнього Голіцинського парку, елементи сучасного Цпків (фонтан, трельяжі тощо). Розповідь у даній підтемі може бути доповнений інформацією про унікальний дереві - модрині та її використання в традиційному природокористуванні, її промисловий значенні.

Підтема 6. «Нескучне». Це колишній садибний комплекс з частково збереженим пейзажним парком і елементами регулярного парку. Нині - центр російської науки, місце розташування Президії РАН. Маршрут екскурсії проходить по Ленінському проспекту. Зупинка 3. Пішохідний прохід по території садиби з елементами регулярного парку, далі по території пейзажного парку. В якості об'єктів показу послідовно виступають: під'їзна алея, партер з фонтаном - центром його планувальної осі, головний садибний будинок, алеї регулярного парку, зелені насадження пейзажного парку, літній будиночок і ставок в яру, ванний будиночок, мости і грот.

У підрозділі розкриваються наступні питання:

1) садиба П. А. Демидова і перший приватний ботанічний сад в Росії;
2) відмінність пейзажного парку від регулярного;
3) причини та історія появи в Росії регулярних парків;
4) коротка історія перепланування садиби;
5) архітектурні прикраси пейзажних парків;
6) зелені насадження - місця виживання диких тварин в умовах мегаполісу.

Методичні рекомендації. Тут слід звернути увагу на окремі види паркової рослинності. При освітленні перших чотирьох питань підтеми, використовувати методи панорамного показу і архітектурного аналізу.

Підтема 7. Зелена зона південного заходу столиці - Воробйови гори. По дорозі до Ботанічному саду МГУ на Воробйових горах об'єктами показу служать елементи озеленення міста, рослини, які використовуються в озелененні, липова алея на під'їзді до видовий майданчику Воробйових гір. Розкривається тема стану міський рослинності, при цьому можна дати характеристику окремих видів рослинності, наприклад липи.

Зупинка 4. Видовий майданчик Воробйових гір. У даній екскурсії особливу увагу слід звернути на такі об'єкти показу, як зелені масиви берегових схилів і «південно-західний зелений промінь». Розкриваються теми історії цього району міста, а також флора і фауна цього р-ну; історія району Лужники, будівництва спортивного комплексу та його озеленення.

Методичні рекомендації. В екскурсії природознавчої орієнтації необхідно дати коротку характеристику Воробйових гір як географічного об'єкта, розповісти про трав'янистою збереглася лісової рослинності на схилах правого берега москви-ріки. Показати весь південно-західний «зелений промінь», включаючи спортивний комплекс «Лужники» і Новодівочий монастир на протилежному лівому березі. Розповідаючи про топоніміку назви «Лужники», звернути особливу увагу на низинний характер лівого берега. Пояснити значення заливних лугів і необхідність озеленення спортивних комплексів.

Маршрут триває об'їздом навколо головної будівлі Московського державного університету. Об'єкти показу: партер перед головним входом в будівля, інші елементи озеленення території студентського містечка. Слід звернути особливу увагу на елементи регулярного парку XVIII ст., використані в оформленні партеру. Розкривається тема створення Московського університету, будівництва нових будівель і озеленення території.

Зупинка 5. Партерний сквер перед клубної частиною університету. Об'єкти показу: партерний сквер з пам'ятником М. В. Ломоносову; зелені насадження скверу, фонтани.

Методичні вказівки. Використовуючи метод панорамного показу, дати коротку характеристику скверу, особливо відзначивши пам'ятник М. В. Ломоносову, завдяки яким був заснований університет.

Екскурсія закінчується проїздом до Ботанічного саду МГУ на Воробйових горах, де необхідно підготувати екскурсантів до його відвідування з допомогою розкриття теми «Ботанічний сад - музей під відкритим небом».

Зупинка 6. Пішохідна екскурсія по Ботанічному саду МГУ. Екскурсію веде спеціаліст Ботанічного саду.

Висновок. Підведення підсумків екскурсії після відвідування екскурсантами Ботанічного саду МГУ у відповідності з наступними темами:

1. Рослинний і тваринний світ Москви - унікальний індикатор екологічного стану міста.
2. Збереження у великих містах дикоростучої флори і деяких видів диких тварин, а також створення штучних зелених насаджень - необхідне умова екологічного благополуччя великих міст з високою щільністю населення, розвиненою інфраструктурою і промисловістю.
3. Зберегти природу - наш обов'язок перед майбутніми поколіннями.

Література

1. Ледовських Є.Ю., Моральова Н.В., Дроздов О.В. Екологічний туризм на шляху в Росію. Принципи, рекомендації, російський і зарубіжний досвід. Тула, 2002. С. 21.
2. Там же. С. 15.
3. Там же. С. 22.