МІНІСТЕРСТВО освіти І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Сюй Лін Ши

УДК: 338.22 (477.62)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У ВІЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ

Спеціальність 08.05.01 – “Світове господарство

і міжнародні економічні відносини”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2002

Дисертацією є рукопис.

 

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Гохберг Юрій Олександрович, Професор кафедри міжнародної економіки  Донецького національного університету           

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор  Амітан Веніамін Наумович,  перший віце-президент АТЗТ “ДАНКО” (м.Донецк);          

кандидат економічних наук  Вартанова Олена Вікторівна,  доцент кафедри міжнародної економіки Східноукраїнського національного університету (м.Луганськ)  

Провідна установа:   Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України            

Захист відбудеться ''17'' червня   2002р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, Донецьк, вул. Челюскинців, 186, аудиторія 409.

 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий  ''13''   травня  2002р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент Калініна С.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема формування ринкової економіки і розвитку зовнішньоекономічної діяльності, залучення іноземних інвестицій в економіку в колишній соціалістичній країні – Україні і соціалістичній країні - Китаї вимагає свого негайного розв'язання. Останнім часом підвищився інтерес до економічних реформ в Україні, а також до розвитку зовнішніх економічних зв'язків, зокрема, між Україною і КНР. У зв'язку з цим назріла необхідність вивчити більш детально досвід економічних перетворень у Китайській Народній Республіці. Необхідно заохочувати і підтримувати кооперацію виробництва, створення спільних підприємств і обмін новими технологіями. Насамперед, Україна повинна бути зацікавлена в створенні виробничих і науково-технічних зон. Використання китайської моделі економічного розвитку вплине на економічні перетворення в Україні з урахуванням її специфічних особливостей.

 Керуючись тим положенням, що створення вільних економічних зон (ВЕЗ), залучення іноземних інвестицій є одним з основних способів прискорення економічного розвитку країни, необхідно виявити основні принципи і закономірності інвестиційної діяльності у ВЕЗ. 

Існуючий організаційно-економічний механізм функціонування ВЕЗ і управління ними не забезпечує необхідної інвестиційної привабливості. Законодавча база у цій сфері ще далека від вдосконалення. Відсутній комплексний підхід щодо дослідження організаційно-економічних умов залучення іноземних інвестицій у вільні економічні зони. Наведене свідчить, що поставлені у дисертації завдання є актуальними для країн з трансформаційним типом економіки і потребують свого вирішення.

 Важливість і необхідність вирішення завдань щодо створення ВЕЗ, залучення іноземних інвестицій має величезне значення для національної економіки України, забезпечує більш швидке її входження до світової господарської системи. Ці моменти визначили вибір теми і задачі дослідження.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом даного дослідження є сукупність економічних відносин, що виникають в процесі удосконалення інвестиційної діяльності в умовах вільних економічних зон з урахуванням міжнародного і, в першу чергу, китайського досвіду.

Об'єктом дослідження виступають зовнішньоекономічні зв'язки в умовах їх реформування та інтеграції України і Китаю у світову систему господарства, особливості їх розвитку в системі функціонування ВЕЗ. 

Зв'язок роботи з науковими програмами планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямку держбюджетних науково-дослідницьких тем №Г96/3 Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України ''Методологічні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні регіону і розробка рекомендацій щодо її активізації'' (№ держреєстрації 0196U021119) і №Г01/3 “Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (№ держреєстрації 0101U005723).

Мета та задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у  розробці теоретичних положень, методичних основ і практичних рекомендацій щодо створення ВЕЗ і формування організаційно-економічних умов залучення іноземних інвестицій до них. Відповідно до мети в роботі поставлено і вирішено такі задачі:

досліджено особливості формування економічних відносин у сфері організації підприємництва у вільних економічних зонах за допомогою залучення іноземних інвестицій в економіку України в період переходу до ринкових відносин;

проведено порівняльний аналіз національних стратегій залучення і використання іноземного капіталу, особливо у країнах з економікою, що реформується;

проаналізовано діяльність щодо залучення іноземних інвестицій у ВЕЗ в Китаї та Україні;

проаналізовано трансформаційні процеси у сфері зовнішньоекономічної діяльності при переході до ринкових відносин;

узагальнено досвід побудови відкритої китайської економіки, позитивний та негативний ефект його використання в Україні;

досліджено перспективи формування ВЕЗ в Україні та розроблено рекомендації щодо ефективного функціонування спеціальної економічної зони “Донецьк”;

розроблено рекомендації щодо використання зарубіжного досвіду, насамперед, КНР, зі стимулювання іноземної інвестиційної діяльності в Україні при створенні ВЕЗ;

розроблено рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування ВЕЗ в Україні;

обґрунтовано основні напрямки розвитку організаційних структур управління спеціальними економічними зонами на регіональному рівні.

Методи дослідження. Теоретичною основою даного дослідження є: наукові розробки закордонних і вітчизняних вчених, Укази Президента України, Голови КНР, Закони, прийняті Верховною Радою України, Постанови Кабінету Міністрів України. Дослідження проведено на основі аналізу існуючих теорії і практики використання методів створення і функціонування  ВЕЗ, що є у світі і у Китаї, зокрема.

У роботі також використано матеріали Державного комітету зі статистики України, статистичного бюро та міністерств Китаю, міжнародних економічних організацій, наукових конференцій та семінарів, досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, практиків з проблеми, інформація з мережі Internet тощо.

У наведених роботах достатньо повно досліджено глобальні питання створення та функціонування ВЕЗ. Однак регіональні аспекти проблеми досліджено недостатньо. Зокрема, відсутні дослідження щодо створення спільних економічних зон.

Дисертаційні розробки спираються на діалектико-матеріалістичний метод пізнання, що є основою аналізу економічних процесів у залученні іноземних інвестицій в економіку Китаю та України.

Для вирішення поставлених у роботі задач використано методи комплексного аналізу та системного підходу, спрямовані на встановлення діалектичного взаємозв'язку продуктивних сил та виробничих відносин в процесі створення та функціонування ВЕЗ. Крім того, в дисертації використано методи інвестиційного менеджменту, маркетингу, статистики та інші для вибору варіанту заходів щодо розвитку організаційних структур управління спеціальними економічними зонами (СЕЗ) на регіональному рівні.    

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі узагальнено досвід реформування економіки Китаю та створення в країні ВЕЗ і, з урахуванням потреб української господарської практики, розроблено нову концепцію формування організаційно-економічних умов залучення іноземних інвестицій у ВЕЗ.

Для цього автором:

сформульовано  концепцію, яка базується на тому, що створення ВЕЗ не означає звільнення від правового та адміністративного режиму. Держава лише скорочує масштаби свого втручання та створює умови і можливості врахування регіональних особливостей, підвищення ініціативи та відповідальності органів місцевого самоврядування;

доведено, що в основі створення ВЕЗ лежить розв'язання суперечності про те, що, з одного боку, держава не приймає безпосередньої участі у створенні структур з іноземним та національним капіталом, у створенні сприятливих умов життєдіяльності на території ВЕЗ, а, з іншого боку, податок на додану вартість вилучається у державний бюджет. Розв'язання цієї суперечності повинно здійснюватися шляхом надання регіональним органам можливості розробляти нормативні та правові акти, що регламентують діяльність ВЕЗ та інвестиційні процеси;

показано доцільність зняття законодавчого обмеження, що передбачає відрахування 2/3 діючої ставки податку під час репатріації прибутку інвестором. Це підвищить рейтинг інвестиційної привабливості депресивних регіонів, які матимуть можливість спрямовувати вказану частину прибутку на розвиток економіки регіону;

визначено проблеми, що потребують негайного вирішення, а також пріоритети України у сфері розвитку зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), які забезпечують підвищення її ефективності;

узагальнено досвід Китаю щодо формування відкритої зовнішньоекономічної політики, використання якого в Україні надасть вільним економічним зонам право незалежного управління, а також дозволить розширити експорт, змінити його структуру, розв'язати проблеми дефіциту фінансових коштів, науково-технічного відставання;

виявлено недоліки існуючого організаційно-економічного механізму функціонування ВЕЗ, який не забезпечує їх інвестиційну привабливість і не відповідає ринковим перетворенням в Україні;

розроблено рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування ВЕЗ, основою якого є положення про те, що головним фактором інвестиційної привабливості України на державному та регіональному рівні повинні стати не стільки фіскальні пільги, скільки перспектива просторого українського ринку, яку поставлено у центр формування економічної політики регіонів;

запропоновано модель багаторівневого інфраструктурного комплексу (законодавчі та виконавчі державні інститути – інвестиційні банки – інформаційні та консалтингові структури – реципієнти іноземних інвестицій), яка повинна забезпечити вирішення проблем іноземного інвестування у країні; обґрунтовано функціональні обов'язки інститутів кожного рівня;

надано рекомендації щодо розвитку організаційних структур управління спеціальними економічними зонами. Зокрема, вперше на рівні СНД обґрунтовано модель створення малої зони (виробничий та торговельний комплекс) у рамках діючої зони (СЕЗ “Донецьк”). Мала зона створюється сумісно з китайськими партнерами з провінцій Гуандун, Шандун і Чженцзян;

рекомендовано відкрити у Китаї “Донецьку інформаційно-рекламну агенцію з питань  спеціальних економічних зон”, закликану рекламувати діяльність СЕЗ Донецького регіону та надавати допомогу  китайським інвесторам у їх роботі в різних регіонах України.

Практичне значення результатів дослідження. Розроблені рекомендації з використання моделі економічного розвитку Китаю можуть бути корисні не тільки Україні, а й іншим постсоціалістичним країнам, що реформують своє господарство.

Науково обґрунтовані рекомендації мають також важливе значення для удосконалювання економічної структури цих країн, оскільки їх застосування створює передумови для формування ВЕЗ і підвищення ефективності використання іноземних інвестицій.

Пропозиції автора увійшли до рекомендацій секції ''Шляхи удосконалення зовнішньоекономічної діяльності'' регіональної науково-практичної конференції ''Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року'' (Донецька область-2010). Крім того, зазначені пропозиції  увійшли  до  рекомендацій 5-го, 6-го і 7-го міжнародних науково-практичних семінарів ''Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект'' (1999,  2000 і 2001 р.р.). Рекомендації семінарів направлено Президенту, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, Управлінню зовнішніх відносин та зовнішньоекономічної діяльності Донецької обласної державної адміністрації для практичної реалізації.

Особистий внесок здобувача.  Дисертація є самостійною роботою. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація роботи. Основні ідеї та положення дисертаційної роботи обговорювались на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях і семінарах, присвячених проблемам розвитку регіону і проблемам створення ВЕЗ та залучення іноземних інвестицій, доповідались у Раді з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області при Донецькій облдержадміністрації. Висновки і пропозиції, отримані під час дослідження, знайшли відображення в навчальному посібнику ''Регіональні економічні зв'язки і вільні економічні зони'' (1999 і 2000р.р.), наукових статтях, методичних рекомендаціях, звітах про проведені науково-дослідні роботи.

Публікації. За результатами виконаних досліджень самостійно підготовлено й опубліковано 10 робіт загальним обсягом 17,4 д.а., з яких особисто автору належить 7,2 д.а., що відображають основні положення дисертації. У фахових виданнях опубліковано шість робіт загальним обсягом 2,2 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (149 найменувань), трьох додатків. Зміст роботи викладено на 180 сторінках друкованого тексту, включаючи 7 таблиць, 15 малюнків.

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, задачі, предмет і об'єкт дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 “Вільні економічні зони як елемент концепції ринкових перетворень в Україні” сформульовано передумови створення ВЕЗ, показано їх місце у соціально-економічному та науково-технічному розвитку країни під час ринкових перетворень, виявлено проблеми вибору шляхів, методів, механізмів організації господарської діяльності, адекватної ринковим відносинам, що виникають в умовах трансформації постсоціалістичної економіки в соціально-ринкову. Однією з форм вирішення цих проблем є створення вільних економічних зон різного типу.

Основою формування ВЕЗ є відповідність інтересів іноземних інвесторів і національної політики приймаючої країни. При цьому повинна проводитися державна політика, що дозволяє одержати позитивні економічні ефекти, зберігаючи дієвий контроль за дотриманням загальнонаціональних інтересів.

Вільні економічні зони уособлюють собою нову ідею для колишніх соціалістичних країн. Деякий попередній досвід мають Болгарія, Угорщина, Румунія, Польща, Югославія. Успішно ця ідея впроваджується в Китаї.  У роботі виділено два концептуальних підходи до проблеми створення вільних економічних зон:

ВЕЗ як конкретно позначені території, на які поширюється визначений режим (“територіальний підхід”);

режим, що дає визначені переваги фірмам, що знаходяться в якій-небудь місцевості приймаючої країни, якщо вони відповідають визначеним критеріям (“режимний підхід”).

Аргументи на користь територіального підходу полягають у тому, що він дає можливість:

концентрувати постачання дефіцитної високоякісної інфраструктури, якої немає в приймаючій країні;

створювати адекватні адміністративні одиниці із залученням висококваліфікованого персоналу, що нелегко забезпечити при застосуванні режимного підходу.

З іншого боку, режимний підхід до створення ВЕЗ дає можливість:

сприяти окремим видам економічної діяльності незалежно від місця її здійснення;

забезпечувати тісний контакт із місцевою економікою, оскільки фірми, що одержують користь від такого режиму, вже діють переважно в місцевих умовах;

надавати іноземним фірмам право вибору місця розміщення для своєї діяльності.

Враховуючи економічний стан країн Східної Європи, доцільніше використовувати територіальний підхід. Значний потенціал і потреби економіки цих країн вказують на необхідність створення вільних економічних зон. Якщо підходити до цього питання з практичної сторони, то можна прийти до висновку, що, у першу чергу, варто створювати невелику кількість зон, щоб забезпечити необхідне постачання ресурсами і звести до мінімуму контроль і управління.

У роботі визначено, що вільна економічна зона не повинна розглядатися у прямому розумінні як “вільна”. Діючі спеціальні адміністративні важелі, економічні правила не звільнюють від правового та господарського режиму. Вони покликані лише полегшити його, надати систему пільг, стимулювати підприємництво. При цьому держава, скорочуючи масштаби свого втручання в економічні процеси, створює умови й можливості врахування регіональних особливостей, підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування. Викладена концепція автора базується на таких положеннях:

метою створення ВЕЗ є зростання експорту товарів та послуг, постачання на внутрішній ринок високоякісних товарів, залучення іноземних інвестицій, впровадження високих технологій, ринкових методів господарювання, розвиток інфраструктури ринку, вирішення соціальних проблем;

ВЕЗ спрощує вихід національним компаніям на зовнішні ринки;

у проектах створення ВЕЗ повинні бути передбачені джерела фінансування;

система економічних стимулів повинна бути гнучкою, диференційованою, враховувати інтереси територій, регламентуватися на регіональному рівні, для чого органам місцевого самоврядування треба надати відповідних прав. Ця система повинна бути самовдосконалювальною – мова йде не тільки про  початкове планування, але й про пристосування керівництва ВЕЗ до постійних змін зовнішнього середовища та внутрішніх умов;

залученню іноземних інвестицій сприяють не спеціальні (вільні) економічні зони як такі (думка багатьох вітчизняних та зарубіжних економістів), а особистий режим захисту інвестицій та надання пільг інвесторам;

нові господарські відношення на території ВЕЗ здійснюються без зміни політичного устрою – вони здійснюються між державою та суб'єктами господарювання  з приводу розподілу одержаного прибутку;

виробничі відносини між суб?єктами господарювання, які інвестують свої кошти у розвиток регіону, і державою, на території якої ці капітали функціонують, повинні бути законодавчо врегульованими;

інвестиції у розвиток депресивних регіонів повинні бути більш привабливими.

Наведена концепція автора містить стратегічний, політичний, зовнішньоекономічний, техніко-технологійчний, соціально-економічний, організаційний, екологічний та правовий блоки.

Вільні економічні зони не слід розглядати як панацею від економічних ускладнень. Як економічна система цей процес містить низку негативних моментів, які треба враховувати у практиці господарювання:

зайнятість значної кількості персоналу на робочих місцях, які не потребують високої кваліфікації;

низькі початкові витрати, що часто залучають компанії, які вживають прості технології, недостатньо підготовлені кадри;

висока питома вага трудових витрат у продукції, що примушує їх обмежити та не сприяє розвитку трудових ресурсів як складової частини капіталу;

не завжди вдається впроваджувати високі технології у національну промисловість, в результаті чого базовий людський капітал лишається нерозвинутим;

ринки країн, які створюють ВЕЗ, у багатьох випадках розвинуті у недостатній мірі, інвестор орієнтує своє виробництво на експортні поставки;

об'єктивною необхідністю створення ВЕЗ є розв'язання протиріччя: з одного боку, держава не приймає певної участі у створенні підприємств з іноземним та національним капіталом, створенні умов для населення на територіях ВЕЗ та їх зберігання, а з іншого боку, податок на додану вартість вилучається у державний бюджет. Це протиріччя потребує розв'язання шляхом надання регіональним органам можливості розробляти нормативні та правові акти, що регламентують діяльність ВЕЗ та інвестиційні процеси.

У роботі також показано, що у відповідності з чинним законодавством України репатріація прибутку інвестором примушує його  виплачувати 2/3 діючої ставки податку. На думку автора, зняття цього обмеження підвищить рейтинг привабливості особливо депресивних районів. Одержані при цьому пільги можуть бути спрямовані на реінвестування прибутку в економіку регіону, розвиток ресурсо- та енергозберігаючих технологій.

Порівняльний аналіз ВЕЗ у різних країнах дозволив узагальнити позитивний та негативний досвід, відібрати найбільш раціональні для України моделі, врахувати недоліки законодавчої і нормативної бази та розробити заходи щодо формування ефективної державної політики у цьому питанні.

Другий розділ “Дослідження трансформаційних процесів у зовнішньоекономічній діяльності України і Китаю” присвячено аналізу зовнішньоекономічних зв?язків України та узагальненню китайського досвіду формування відкритої зовнішньоекономічної політики з метою його використання у конкретних регіональних умовах України.

Показано, що проблеми створення та функціонування спеціальних економічних зон та залучення в них іноземних інвестицій є важливішими блоками системи зовнішньоекономічної діяльності як на державному, так і на регіональному рівні. Вирішувати ці проблеми потрібно комплексно в контексті розвитку зовнішньоекономічних зв?язків регіонів і країни в цілому. При цьому держава задає загальні орієнтири реформи зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) і послідовно прокладає їм шлях з урахуванням рішень, які вже використовували інші країни у схожих обставинах.

Аналіз позитивного досвіду  створення ВЕЗ та залучення іноземного капіталу, накопичений в економіці Китаю,  показав, що для обох країн і, особливо для України, характерна недосконалість інвестиційного менеджменту, інвестиційної інфраструктури, яка повинна, у першу чергу, обслуговувати процес залучення та ефективного використання вітчизняних та іноземних інвестицій.

Аналіз зовнішньоекономічних зв'язків України дозволив виявити деякі позитивні тенденції – активізація зовнішньої торгівлі, інвестиційної діяльності тощо.

Разом з цим негайного вирішення потребують проблеми:

інтеграції України та її регіонів у систему світового господарства з метою використання його переваг для якнайшвидшого подолання відставання економіки;

розробки та реалізації перспективних програм соціально-економічного та науково-технічного розвитку регіонів і країни в цілому, в яких важливе місце посідає стратегія розвитку зовнішньоекономічних відносин;

надмірної залежності економіки від зовнішніх постачань енергоносіїв, стратегічної сировини та матеріалів;

відсутності альтернативних ринків збуту продукції металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, сільськогосподарських галузей;

використання можливостей системи торговельно-промислової палати України та її регіональних філій у питаннях сприяння розвитку ЗЕД підприємств і організацій, залучення іноземних інвестицій;

контролю якості продукції, що надходить до України (система контролю якості торговельно-промисловою палатою себе повністю виправдала протягом десятиріч і до неї необхідно повернутися);

підвищення ролі машинобудування та високоінтелектуальних послуг у системі зовнішньоекономічних зв'язків за рахунок ринків Китаю, Індії, Пакистану, країн Арабського Сходу. У зв'язку з цим необхідно інтенсифікувати дослідження ринків цих країн, створення дослідницьких центрів, розширення системи представництв;

усунення недоліків механізму господарювання , який ще в недостатній мірі стимулює розвиток виробництва, орієнтованого на експорт та заміщуючого імпорт;

розробки єдиної концепції функціонування ВЕЗ та територій пріоритетного розвитку.

Проведений аналіз дозволив сформулювати пріоритети у сфері ЗЕД. Це:

підвищення активності регіональних підприємств і організацій на зовнішньому ринку, послідовна перебудова товарної структури експорту та імпорту, наближення її до співвідношень, характерних для країн з ринковою економікою;

перебудова політики підприємств на виробництво високоліквідної продукції, диверсіфікованість, засновану на глибоких маркетингових дослідженнях, замість практики збуту товару будь-якими способами та ціною;

скорочення питомої ваги у експорті сировинних товарів на користь високотехнологічних, підвищення конкурентоспроможності традиційних експортних галузей;

поновлення традиційних та освоєння нових ринків збуту, забезпечення пріоритету Російській Федерації та іншим країнам СНД;

розширення сфери зовнішньоекономічних зв'язків з нетрадиційними партнерами.

Побудова відкритої економіки є основою реалізації цих пріоритетів. Позитивний досвід формування відкритої зовнішньоекономічної політики має Китай. В роботі проаналізовано діяльність ВЕЗ у містах Шеньчжен, Чухай, Шаньтоу (провінція Гуандунь), Сямень (провінція Фуцзянь) та провінція Хайнань, відкритих приморських міст Далянь, Циньхуандао, Тяньцзінь, Яньтай, Циндао, Ляньдао, Шанхай та інших, відкритого району Пудун та зон вільної торговлі у містах Шанхаї, Тяньцзіні, Гуанчжоу та інших.

Результати, що принесла 20-літня реформа в Китаї, переконливо говорять про те, що основною гарантією успіху є правильне пов'язування трьох моментів: реформи, розвитку і стабільності.

Політика відкритості зовнішньому світу призвела не тільки до швидкого залучення іноземного капіталу, але і до пошуку нових ефективних форм зовнішньоекономічних зв'язків: організаційних, кредитно-фінансових, виробничо-експортних і т. ін.

Проведене дослідження дозволило виявити особливості побудови такої політики. До них треба віднести:

механізм багатоярусного відкриття економіки зовнішньому світу базується на моделі: вільна економічна зона – зона вільної торгівлі – відкритий приморський економічний район – прикордонне місто (у роботі проаналізовано окремі складові цієї моделі);

держава надала вільним економічним зонам право незалежного управління економікою;

темпи зростання експорту у ВЕЗ вищі, ніж у інших регіонах країни;

темпи зростання експорту підприємств з іноземним капіталом перевищують темпи зростання їх продукції;

структура експорту підприємств, розташованих у ВЕЗ, покращилась за рахунок зниження долі напівфабрикатів та збільшення питомої ваги готової продукції;

відкриті економічні райони у різних їх формах, територіальна відкритість є важливим фактором розвитку країни, вирішення проблем дефіциту фінансових коштів, науково-технічного відставання, інтеграції економіки у світове господарство.

Дослідження автора дозволило зробити висновок про те, що існуючий організаційно-економічний механізм функціонування ВЕЗ в Україні потребує серйозної перебудови у напрямку створення привабливих умов для залучення іноземних інвестицій, удосконалення законодавчої бази, побудови нових організаційних структур управління спеціальними економічними зонами. При розробці рекомендацій з удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування ВЕЗ треба ураховувати переваги та недоліки цих зон у Китаї та інших країнах світу. 

Третій розділ “Удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування спеціальних економічних зон в Україні” присвячено розробці заходів щодо формування інвестиційної привабливості спеціальних економічних зон, удосконалення правового забезпечення та державної політики у цій сфері, розвитку організаційних структур управління спеціальними економічними зонами (СЕЗ) на регіональному рівні.

Підвищенню інвестиційної активності буде сприяти зняття обмежень з комерційних банків на проведення всіх видів ЗЕД при посиленні контролю над ними, стимулювання процесу створення нових банків та страхових компаній, створення пільгових умов для інвестиційних компаній та фондів.

Наявність сприятливих природньо-кліматичних умов, розвинутої виробничої, транспортної та соціальної інфраструктури, системи комунікацій, відсутність жорстоких економічних обмежень та заборон відносно створення ВЕЗ роблять Україну найбільш перспективною для формування багаторівневої структури СЕЗ.

Донецька область вже отримала право на створення спеціальних економічних зон. Донецькі СЕЗ створені за моделями китайських, приблизно таких, як СЕЗ Шэньчжень  і Пудун.

Китайські ВЕЗ за короткий час домоглися істотних результатів у розвитку провідних галузей промисловості. Але це не означає, що СЕЗ Донецької області можуть механічно повторювати алгоритм дій китайських партнерів. Функціонування вільних економічних зон у Китаї здійснювалося дуже успішно, залучалися величезні суми інвестицій.

Створюючи СЕЗ, багато країн відчули значні труднощі. Деякі з них були пов'язані з необхідністю значних первісних капіталовкладень у розвиток інфраструктури зон. Так у країнах, що розвиваються, для залучення 1 долару іноземних капіталовкладень було потрібно 4 долари власних капіталовкладень. У Китаї за перші 9 років  іноземні вкладення в 4 спеціальні економічні зони склали 4 млрд. дол., а власний початковий капітал – 22 млрд.  дол. США.

СЕЗ Шэньчжэнь із самого початку створення дали повноважні права "Управлінню зі сприяння інвестиційній діяльності Гонконгу" на розвиток проекту. “Управління Гонконгу” вкладало свої капітали, і частина позичкової позики була використана для інтенсивного розвитку спочатку малої частини території (розширення мережі комунальних послуг і засобів комунікації оснащення порту Гонконг). Джерелами коштів на цьому етапі створення з'явилися: власні нагромадження "Управління Гонконгу",  позичкова позика, залучення  іноземних  інвестицій.

Виходячи з цього досвіду, у якості одного з прийнятних варіантів вирішення проблеми виходу української економіки з глибокої кризи у дисертації запропоновано створити малу спільну модель зони в СЕЗ  “Донецьк” між партнерами Донецької області і китайських провінцій, оскільки до цього існують конкретні передумови. Від китайської сторони в проекті можуть брати участь провінції Гуандун, Шаньдун, Чжэцзян і Всекитайська асоціація сприяння міжнародному бізнесу. У провінціях розташовані багаті підприємства легкої і харчової промисловості, сучасні підприємства електротехнічної галузі. За роки функціонування ВЕЗ у провінціях накопичений великий досвід роботи, який потрібно враховувати. Головним досягненням є те, що в цих провінціях є матеріальні ресурси і фінансові потужності  для створення будь-якого роду вільних економічних зон.

Таким чином, пропонується створити китайську виробничу зону в СЕЗ “Донецьк” разом з містом Донецьком і провінціями Гуандун, Шаньдун і Чжэцзян, спираючись на досвід функціонування СЕЗ у Китаї. Цю модель розроблено дисертантом спільно з фахівцями Донецької області і цих провінцій. Загальне керівництво буде здійснюватися органом господарського розвитку СЕЗ “Донецьк”, а практичні питання, безпосереднє вирішення головних завдань виробництва і торгівлі будуть забезпечувати економісти, що освоїли досвід роботи СЕЗ у Китаї.

Для повного взаєморозуміння між Донецькою областю і провінціями Китаю одним з головних заходів є відкриття в Китаї “Донецької інформаційно-рекламної агенції з питань СЕЗ”, що буде рекламувати діяльність СЕЗ Донецького регіону і підтримувати зв'язки з китайськими  партнерами. Агенція стане посередником між обома сторонами, щоб  доводити до їхньої відомості плани і напрямки розвитку СЕЗ. Крім того, агенція допоможе інвесторам одержувати достовірну інформацію про умови роботи в СЕЗ “Донецьк”. Це повинно стати своєрідним вікном у Китай.

У зв'язку з тим, що більша частина продукції структур ВЕЗ йде на експорт, правовий статус зони повинен формуватися таким чином, щоб зарубіжні фірми, які мають пільги, не монополізували внутрішній ринок для витискування українського товаровиробника.

Розглянуті проблеми є суттєвими і злободенними для такого складного регіону, як Донбас. Тому посилання на наявний досвід роботи Китаю допоможуть не тільки інвесторам, але й адміністративним працівникам, керівникам багатьох промислових підприємств, що мають відношення до діяльності СЕЗ.

ВИСНОВКИ

1. Створення вільних економічних зон спрямоване  на  вирішення найважливішої проблеми країн з перехідною економікою – подолання рецесії економіки. В цих умовах створення спеціальних економічних зон забезпечує активізацію інвестиційних процесів, підвищення технічного рівня виробництва, зростання експорту товарів та послуг, розвиток ринкових методів господарювання та інфраструктури ринку, вихід національних компаній на зовнішні ринки, вирішення соціальних проблем тощо.

Разом з цим створення ВЕЗ не є панацеєю від економічних ускладнень. Запропонована у роботі концепція створення ВЕЗ в Україні базується на ринкових перетвореннях всієї економічної системи країни (диференційна система стимулів, врахування регіональних особливостей, порядок формування джерел фінансування, режим захисту інвестицій та інвесторів, нові взаємовідносини між державою та суб'єктами господарювання, які регламентовано відповідними законами).

2. Проблеми створення спеціальних економічних зон, формування їх інвестиційної привабливості треба розглядати як підсистему єдиного процесу реформування зовнішньоекономічної діяльності на державному та регіональному рівнях. Ці питання необхідно вирішувати у рамках єдиної державної політики соціально-економічного та науково-технічного розвитку. Формуючи цю політику треба орієнтуватися на пріоритети у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), які сформульовані в дисертації.

3. Дослідження трансформаційних процесів у сфері зовнішньоекономічної діяльності України, узагальнення позитивного досвіду Китаю та інших країн дозволили виявити недоліки існуючого організаційно-економічного механізму функціонування ВЕЗ в Україні, сформулювати проблеми, що потребують негайного вирішення.

4. Аналіз  зовнішньоекономічної діяльності України та провідного її регіону – Донецької області – дозволив визначити коло питань, вирішення яких дозволить активізувати цей процес. Так, для підвищення ефективності ЗЕД слід цілеспрямовано удосконалювати структуру експорту (на користь готових виробів) та імпорту товарів, розширювати зовнішньоекономічні зв'язки регіонів з країнами, що мають платоспроможний попит на вироблену продукцію, активніше використовувати заходи економічного, організаційно-правового характеру, стимулювання зовнішньої торгівлі тощо.

В роботі визначено економічні, організаційно-правові та спеціальні заходи стимулювання ЗЕД на регіональному рівні. Зокрема, доцільно створити у регіонах Фонд експертних кредитів для фінансування експортної діяльності виробників високотехнологічної продукції та за участю банківських установ – систему кредитування оборотних коштів виробництв, здатних випускати конкурентоспроможну продукцію.

З метою створення привабливого інвестиційного іміджу регіону треба створити умови для формування міжгалузевих комплексів, здатних зайняти міцні позиції на зовнішніх ринках, відкрити у регіонах України представництва Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків.

5. У сучасних умовах створення спеціальних економічних зон особливу актуальність набуває питання покращення керівництва ЗЕД на регіональному рівні. У роботі обґрунтовано доцільність створення відділів зовнішньоекономічних зв'язків з відповідними структурами у містах і районах. Для підвищення статусу сфери зовнішніх зв'язків слід підпорядкувати всі структури, що мають відношення до цієї діяльності, заступникові голови обласної держадміністрації з питань регіональних зовнішніх зв'язків.

6. У дисертації запропоновано комплексний механізм залучення іноземних інвестицій, основою якого є організаційно-економічний блок, що базується на стратегії залучення іноземних інвестицій в спеціальні економічні зони, системі пільг в оподаткуванні, визначенні пріоритетних напрямків їх використання, розширенні можливостей участі іноземних інвесторів у процесі приватизації та створення нових структур.

7. Виходячи з розробленої моделі організаційно-економічного механізму функціонування спеціальних економічних зон в Україні, в роботі обґрунтовано рекомендації з розвитку організаційних структур управління цими зонами. Створення запропонованих виробничих та інформаційних структур буде сприяти подальшому розвитку експортного потенціалу Донецького регіону та залученню іноземного капіталу.

Формування інвестиційної привабливості спеціальних економічних зон з'явиться важливим кроком реформування ЗЕД на державному та регіональному рівні і поряд з оптимізацією законодавства – інструментом державної політики України у сфері зовнішньоекономічних зв'язків. Крім того, запропоновані у дисертації заходи щодо створення організаційно-економічних умов залучення іноземних інвестицій у вільні економічні зони сприятимуть успішному виконанню затвердженої Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року.

 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

 

1. Сюй Линьши. Модель производственных свободных экономических зон (на базе Кураховской ГРЭС и китайских партнеров из провинции Гуандун) //Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов. Донецк: ДонГУ, 1998, с.186-189.(0,4 д.а.)
2. Сюй Линьши. Создание малых совместных моделей СЭЗ Донецкой области и провинций Гуандун и Шандун Китая // Вісник Донецького університету - Серія В Економіка і право: науковий журнал.1/1999, с.41-46. (0,5 д.а.)
3. Сюй Линьши. Создание модели малой китайской зоны в Донецкой области совместно с китайскими провинциями //Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов – часть вторая. Донецк: ДонГУ, 1999,  с. 111-112.(0,3д.а.)
4. Сюй Линьши. Свободные экономические зоны – одно из направлений внешнеэкономического сотрудничества // Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года (Донецкая область-2010). – Материалы секции “Пути совершенствования внешнеэкономической деятельности” региональной научно-практической конференции – том 2, Донецк 1999, с.68-73.(0,4 д.а.)
5. Сюй Линьши. Особенности привлечения иностранных инвестиций в свободные экономические зоны //Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов. Донецк: ДонГУ, 2000, с.194-195.(0,4 д.а.)
6. Макогон Ю.В.,  Ляшенко В.И., Третьяков С.В., Сюй Линьши. Региональные экономические связи и свободные экономические зоны // Учебное пособие, Донецк: ДонГУ, 1999, 197с.(11д.а.; 3,6 д.а. особисто)
7. Процик Л., Сюй Линьши. Основные направления перестройки управления китайскими предприятиями в условиях перехода к рынку (пример для Украины) // Вісник Тернопільскої Академії народного господарства: науковий журнал Специальный выпуск № 1/1997, с.159-162.(0,3д.а.; 0,2д.а. особисто).
8. Паршиков А.М., Сюй Линьши. О последствиях реформ в Китае // Вісник Донецького університету - Серія В Економіка і право: науковний журнал.1/2000, с.7-9.(0,3д.а.; 0,2 д.а. особисто)
9.  Макогон Ю., Сюй Линьши, Ван Шугуй. Китай-Украина: перспективы развития внешних экономических связей // Донецк-Тэйюань, 2000, 64с.  (3,5 д.а.; 1 д.а. особисто)
10.  Васковский С., Сюй Линьши. Создание китайской производственной территории и торгового комплекса в СЭЗ “Донецк” // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов. Часть 1. Донецк: ДонНУ, 2001, с.256-258. (0,3 д.а.; 0,2 д.а. особисто)

АНОТАЦІЯ

 

Сюй Лін Ши. Організаційно-економічні умови залучення іноземних інвестицій у вільні економічні зони - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет, Донецьк, 2002р. 

Досліджено загальне економічне становище  в Китаї та Україні; визначено напрямки і відмінні риси трансформування зовнішньоекономічної діяльності та її  розвитку при переході до ринкової економіки. Обґрунтовано напрямки створення структури підприємницької бази для залучення іноземних інвестицій в Україну; розглянуто проблеми організації, умови залучення іноземних інвестицій у вільні економічні зони в Україні і формування їх привабливості для потенційних інвесторів. Особливу увагу акцентовано на аналізі функціонування вільних економічних зон Китаю, розроблено пропозиції щодо організації роботи на початковому етапі створення і функціонування вільних економічних зон у Донецькій області.

Обґрунтовано рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування ВЕЗ. Запропоновано модель багаторівневого інфраструктурного комплексу, яка повинна вирішити проблеми іноземного інвестування в Україні. Розроблено модель організації малої спільної зони виробничого розвитку і торговельного комплексу за участю української  і китайської сторін на території СЕЗ ''Донецьк'', що покликано забезпечити активну інвестиційну діяльність іноземних підприємців. Запропоновано напрямки формування привабливості для потенційних інвесторів з урахуванням специфіки Донецького регіону. Обґрунтовано доцільність створення у Китаї тематичного інформаційного центра і його агенцій з метою одержання достовірної інформації про потенційних інвесторів, шляхи і можливості залучення іноземних інвестицій у Донецький регіон.

Керуючись тим положенням, що створення вільних економічних зон, залучення іноземних інвестицій є одним з основних засобів прискорення економічного розвитку країни, виявлено основні принципи і закономірності інвестиційної діяльності в ВЕЗ.

Ключові слова: економічна реформа, іноземні інвестиції, інвестиційна привабливість, вільна економічна зона (ВЕЗ), спеціальна економічна зона (СЕЗ), модель економічного розвитку Китаю, зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД), відкрита зовнішньоекономічна політика, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, міжнародні економічні відносини.

Аннотация

 

Сюй Линьши. Организационно-экономические условия привлечения иностранных инвестиций в свободные экономические зоны - рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – Мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2002г. 

Исследовано общее экономическое положение Китая и Украины; определены направления и отличительные особенности трансформирования  внешнеэкономической деятельности в переходном периоде. Сформулированы проблемы в сфере ВЭД, требующие немедленного решения, а также приоритеты Украины в этой области. Рассмотрены проблемы организации, условия привлечения иностранных инвестиций в свободные экономические зоны в Украине и формирование их привлекательности для потенциальных инвесторов. Особое внимание акцентировано на анализе функционирования свободных экономичных зон Китая.  Обобщен опыт Китая по формированию открытой внешнеэкономической политики, использование которого в Украине позволит улучшить структуру управления специальными экономическими зонами, улучшить структуру экспорта, уменьшить остроту дефицита финансовых средств и научно-техническое отставание страны. Разработаны предложения по организации работы на начальном этапе создания свободных экономичных зон в Донецкой области.

Обоснованы рекомендации по совершенствованию организационно-экономического механизма функционирования СЭЗ, направленные на повышение их инвестиционной привлекательности, оптимизации законодательной базы, развитию организационных структур управления свободными экономическими зонами.

Сформулирована новая концепция создания свободных экономических зон с учетом опыта Китая и специфических особенностей  Донецкого региона. Разработана модель организации малой совместной зоны производственного развития и торгового комплекса с участием украинской  и китайской сторон на территории СЭЗ ''Донецк''. Даны рекомендации по совершенствованию организационно-экономического механизма функционирования СЭЗ, обеспечивающего активную инвестиционную деятельность иностранных предпринимателей, предложены направления формирования привлекательности для потенциальных инвесторов с учетом специфики Донецкого региона. Обоснована целесообразность создания в Китае тематического информационного центра и его агентств с целью получения достоверной информации о потенциальных инвесторах, путях и возможностях привлечения иностранных инвестиций в Донецкий регион.

Предложена модель многоуровневого инфраструктурного комплекса, призванная обеспечить решение проблем иностранного инвестирования в стране.

Руководствуясь тем положением, что создание свободных экономических зон, привлечение иностранных инвестиций является одним из основных способов ускорения экономического развития страны, выявлены   основополагающие принципы и закономерности инвестиционной деятельности  в СЭЗ.

Ключевые слова: экономическая реформа, иностранные инвестиции, инвестиционная привлекательность, свободная экономическая зона (СЭЗ), специальная экономическая зона (СЭЗ), модель экономического развития Китая, внешнеэкономическая деятельность (ВЭД), открытая внешнеэкономическая политика, развитие внешнеэкономических связей, международные экономические отношения.

 

ANNOTATION

 

Хu Lin shi. Organizational and economic conditions for attracting foreign investments into the free economic zones. - type script.        

The thesis for the Scientific Degree of a Candidate of Economic Science on the speciality - 08.05.01 – world economy and international economic relations. – Donetsk National University. – Donetsk, 2002.

Common economic statements in China and Ukraine are investigated; directions and distinctive peculiarities of external economic activities and their development in the time of transition to market economy of China and Ukraine are determined. The problems of organization of conditions for attracting foreign investments into the free economic zones in Ukraine and the questions of forming their attraction for potential investors are considered. Particular attention is paid on the analysis for the functioning of the free economic zones in China. The proposals of work organization on the first stage of creating the free economic zones in Donetsk oblast are worked out.

The recommendations in improvement of the organizational and economic machinery of the FEZ to rise the investment attractiveness, to develop the organizational structure running the FEZ are grounded.

The new conception of creating FEZ considering the experiences of China and specific peculiarities of Donetsk region are formed. The model of creating a small joint zone of industrial development and trade complex with the participation of Ukrainian and Chinese sides on the territory of FEZ “Donetsk” is worked out.   

Key words: economic reform, foreign investigations, free economic zones (FEZ), the model of economic development in China, open external economic policy, development of external economic links, international economic ties.