Степанов В.М., Волошин Д.В.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційної
економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

Чинники активізації розвитку туристської індустрії на узбережжі Чорного і Азовського морів України

На сучасному етапі становлення України як незалежної держави та формування інноваційної моделі її соціально-економічного розвитку істотно зростає роль фактора пріоритетного розвитку соціально та екологічно орієнтованих сфер господарської діяльності. До числа таких сфер, безумовно, слід віднести туристський бізнес. Програмоване і цілеспрямований розвиток туризму як пріоритетного сектора економіки є важливим фактором соціально-економічного відродження України.

В останні роки проблемам розвитку туристично-рекреаційної (ТР) сфери в Україні було присвячено досить велику кількість робіт [1-6]. Особливу увагу в них приділено адаптації ТР-діяльності до ринкових умов [3], спеціальним програмним питань пріоритетних напрямів розвитку ТР-господарства [6] та ін.

У той же час виникла необхідність звернути увагу на цілий ряд невирішених питань у загальній системі організації та управління розвитком регіональними ТР-комплексами. У цьому плані вельми актуальними є питання оцінки нових факторів активізації розвитку туристично-рекреаційної індустрії в ряді регіонів України.

В даній роботі ставиться завдання розглянути сучасні умови, передумови і фактори розвитку туризму у контексті реалізації ресурсного потенціалу українського узбережжя Чорного та Азовського морів і врахування нових факторів глобальних та регіональних трансформацій, породжуваних, насамперед, посиленням багатовимірних інтеграційних процесів.

Туризм сьогодні - це могутня й швидко зростаюча галузь. У світовому експорті індустрія туризму займає третє місце (7,4%), поступаючись за обсягами тільки нафтового бізнесу (8,9%) та автомобільної промисловості (7,7%). За даними Всесвітньої Туристської Організації, на частку туристської галузі припадає сьогодні 10,1 % всього ВВП та 7 % всіх капіталовкладень у світовому масштабі. Згідно з статистикою, у світі щороку подорожують близько 1,5 млрд. чол., причому, за оцінками експертів, до 2020 року кількість туристських поїздок збільшиться в 3 рази. Туризм забезпечує реалізацію специфічних туристських послуг, граючи, таким чином, роль «невидимого» експорту. Все це сприяє збільшенню кількості валютних надходжень у бюджети всіх рівнів [7].

Не менш значна роль туризму у забезпеченні зайнятості населення. Сьогодні у сфері туризму зайнято 200 млн. чол., тобто туризм забезпечує появу кожного 12-го робочого місця в світі, враховуючи той факт, що створення робочого місце в туризмі обходиться в 20 разів дешевше, ніж в промисловому секторі економіки. У країнах, розвинених у туристичному відношенні, таких як Іспанія, Греція, Португалія, Туніс, Італія, в секторі обслуговування зайнято до 50% населення, при цьому велика частка зайнятості припадає на молодь [7].

Такі кардинальні зміни в туристській сфері обумовлені змінами в самому суспільстві. Підвищився рівень життя людини, в результаті технічного прогресу скоротилася частка робочого і збільшилася частка вільного для рекреації часу, підвищився культурний і освітній рівень населення. Трансформація ціннісних орієнтацій в зв'язку з підсиленням психологічними навантаженнями, фактор «прискорення життя», що призводить до зростаючої потреби в нових туристських враження, пізнання культурної спадщини людства і спілкуванні з природою. При цьому у всьому світі зростає рівень так званого «зеленого», екологічного туризму.

Необхідно відзначити, що Україна займає одне з провідних місць в Європі щодо наявності унікальних приморських рекреаційно-туристських ресурсів. Це, насамперед, протяжність берегової лінії 1640 км (40% від загальної протяжності берегової лінії Чорного моря). Разом з природним туристичним потенціалом Азовського моря приморський регіон України може забезпечити одночасне перебування 3,5 млн. рекреантів [8]. Також одним з визначальних ресурсів є м'який, помірно-континентальний і субтропічний клімат (120-140 сонячних днів в році, середня температура в червні-серпні 22-23°С, температура морської води влітку 18-23°С).

Приморський регіон володіє значними запасами мінеральних вод і лікувальних грязей. Запаси лікувальних грязей складають майже 28,8 млн. м3. Найбільша частка сульфідно-мулових грязей припадає на Узунларське і Чокракське озера (Крим), Куяльницький, Шаболатский, Тилігульський лимани (Одеська та Миколаївська області). Володіють високою аттрактивностью унікальні природні ландшафти - Кримські гори, Одеські лимани, піщані коси, а також природно-заповідні території та пам'ятки архітектури, історії та мистецтва, в тому числі унікальні дневнегреческие поселення Ольвія, Херсонес, Тіра.

Необхідно відзначити і значний туристично-рекреаційний потенціал Приазов'я. Це, перш за все, значна протяжність берегової лінії (780 км), наявність сприятливих для рекреації заток і піщаних кос, унікальною в рекреаційному відношенні піщаного пересипу - Арабатської стрілки протяжністю 110 км. Є значні запаси лікувальних грязей і мінеральних вод. В даний час в Приазов'ї в рекреаційних цілях використовується близько 1,0 млн. м3 мінеральних вод і близько 100 тис. м3 лікувальних грязей в рік. В останні десятиліття в Приазов'ї створена велика матеріально-технічна база рекреаційного господарства в районах Арабатської стрілки, Бердянська, Білосарайської коси [8].

Однак, беручи до уваги той факт, що ресурсно-екологічні чинники (масштаби і рівень забезпеченості тієї чи іншої території рекреаційно-туристськими ресурсами) є найбільш важливими, визначальними розвиток галузі, не можна забувати і про інші фактори, таких як безпека регіону, загальний рівень міжрегіонального співробітництва, рівень демократизації суспільства, ступінь дотримання міжнародних норм і правил. За своєю економічною сутністю туристська індустрія легко адаптується до нових умов господарювання. Тому хотілося б звернути особливу увагу на новітні трансформаційні процеси, які можуть вплинути на економічні перетворення і стати додатковими факторами розвитку туризму в Українському Приазов'ї і Причорномор'ї.

Облік таких факторів дозволить спрогнозувати, яким буде туризм через 5-10 років, надасть можливість найбільш повного використання туристичного потенціалу приморських регіонів України. Одним з таких факторів є посилення інтеграційних процесів у Чорноморському регіоні, зокрема створення Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС), ГУАМ, Міжнародного Чорноморського Клубу та ін. До кінця 2007 року намічено закінчення створення Чорноморського Єврорегіону».

У 2006 році Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи запропонував створення нового єврорегіону в басейні Чорного моря за прикладом аналогічного єврорегіону в Адріатичному морі, успішно функціонуючу з 2006 року. Спонукальним стимулом послужив той факт, що Чорне моря є особливою стратегічно важливою зоною для Європи. З одного боку, за допомогою Чорного моря забезпечується вихід до Середземного моря і країн Центральної Європи, а з іншого - тут здійснюється перетин шляхів між Сходом і Заходом. У соціально-економічному, культурному та природоохоронному аспектах - це одна з найбільш вразливих територій Європи.

На думку вітчизняних та зарубіжних експертів, прикордонне співробітництво, в тому числі в сфері туризму, може і повинно стати початком українського економічного дива за умови створення сприятливих умов для господарської діяльності - удосконалення податкового законодавства та гарантованого захисту прав інвесторів. Сьогодні йдеться про необхідність виправлення помилок 2005 року, коли без прогнозування наслідків та попередження представників бізнесу були скасовані вільні економічні зони і території пріоритетного розвитку, що призвело до відтоку інвестицій і розчарування західних партнерів.

Україна є стратегічно важливим партнером для країн причорноморського регіону. Одним із пріоритетних напрямків її діяльності є розвиток транскордонного та міжрегіонального співробітництва. Враховуючи цей факт, у 2005 році Україною було підписав трирічний план дій «Україна - Європейський Союз». В рамках даного проекту однією з ключових сфер можливого співробітництва було визначено розвиток туристського обміну між транскордонними регіонами в басейні Чорного моря.

Таким чином, глобалізаційні та інтеграційні процеси в регіоні за умови подолання перешкод, таких як складності прикордонних відносин, процедури перетину кордону та перевезення вантажів, заплутаної системи митних правил, за умови об'єднаних зусиль держави (а на реалізацію програми розвитку туристичної інфраструктури України необхідно 25 млн. гр. щороку) і приватних інвесторів можуть стати початком справжнього туристичного буму в регіоні [9].

Хотілося б зазначити, що особливою подією для Чорноморського регіону стане проведення Зимової Олімпіади в Сочі в 2014 році. Олімпіада в Сочі може стати найдорожчою в історії проведення зимових Ігор, про це свідчить ряд цифр. Якщо, за даними Інтернет-порталу Олімпіади-2006, на Ігри в Турині було витрачено 2,7 млрд. євро, проведення Ігор у японському Нагано обійшлося державі та компаніям в 2 млрд. дол., а американському Солт-Лейк-Сіті - лише в 1,3 млрд. дол., то уряд Росії затвердив федеральну цільову програму розвитку курорту Сочі, за якою він за дев'ять років отримає майже 2 млрд. дол. [10].

У рамках підготовки до Олімпіади в Сочі влади краю в якості пріоритетного проекту визначили реконструкцію морського порту в місті і створення нового порту в районі Імеретинській долини. І якщо новий порт в Імеретинській долині буде зосереджуватися на вантажних перевезеннях, то реконструйований порт в Сочі стане переважно пасажирським. Після завершення будівництва нового молу і причалів старий сочинський порт буде приймати до 10 круїзних лайнерів. Звісно, подія такого масштабу вже само по собі повинно привернути увагу інвесторів і туристів до всього Причорноморського регіону, що надасть реальну можливість посісти серйозне місце в світовому туристському ринку.

Розвиток транспортних комунікацій є одним з найважливіших чинників розвитку туризму в басейні Чорного моря. Одним з проектів сьогодні є створення кругової автомагістралі - свого роду кільця навколо Чорного моря з високим рівнем пропускної здатності. Протяжність магістралі складе 7000 км і об'єднає міста всіх 6 причорноморських країн, а також Сербії, Албанії та Греції. Маршрут розроблений виключно з урахуванням норм, затверджених міжнародними організаціями та Європейським Союзом.

Посилюються комунікації і на морському транспорті. Насамперед, це відноситься до стратегічно важливого об'єкту - Керченській протоці. Сьогодні створена робоча група для супроводу інвестиційного проекту з будівництва транспортного переходу в Азовське море через Керченську протоку, який поряд з переміщенням вантажів буде забезпечувати перевезення 10 млн. туристів. Гідною конкуренцією румунським каналам виступає глибоководний судновий хід «Дунай - Чорне море», який буде виступати важливим фактором активізації транскордонного туризму в Чорноморському регіоні.

З 2004 року на всіх основних лініях і маршрутах Чорноморського басейну було відзначено зростання поромних перевезень: як вантажних, так і пасажирських. Збільшення склало 17% - з 8% до 25% [11]. Вантажопасажирське повідомлення забезпечується турецькими фірмами, зокрема фірма «Karadeniz» - повідомлення Скадовськ - Зонгулак і Самсун - Новоросійськ, фірма «Karden Gemicilik» - повідомлення Сочі - Трабзон - Сочі, фірма «Ipekyolu Denizcilik» - Ризі - Поті. Керченська поромна переправа вже багато років здійснює поромні перевезення туристів і автомашин на двох автопаромах на лінії порт Крим - порт Кавказ.

Відкриті нові види туристичного сервісу на пасажирському поромі між портами Ялта і Синоп (Чорноморське узбережжя Туреччини). Потужності порома дозволяють забезпечити перевезення 150 людина в каютах класу «люкс» до пункту призначення всього за 6 годин. Компанія «Ukrferry» запустила нове комфортабельне судно «Південна пальміра» по лінії Одеса - Стамбул - Одеса. Нові лінії будуть сприяти розвитку туризму в регіоні що стане чинником співпраці не тільки в напрямку пасивного виїзного туризму українських громадян, але і відкриє український туристичний ринок для іноземних відвідувачів.

Розглядаючи морський транспорт, не можна не згадати розвиток яхтингу, як різновиду морського туризму, який є надзвичайно перспективним для України [12]. За даними Єврокомісії, прямий оборот морського туризму в Європі в 2004 році досяг 72 млрд. євро, залишивши далеко позаду обсяг вантажообігу. Сьогодні українське чорноморське узбережжя представляє величезний інтерес для західних туристів ще й тим, що дає додаткову можливість подальшого проходу по великих річках, зокрема на Дніпрі.

Незважаючи на численні проблеми на шляху розвитку яхтингу в Україні, такі як мізерність інформації про складності в законодавстві та поданні здійснення прикордонних формальностей (закриття навігаційного періоду в зимовий час, необхідні численні дозволу прикордонників та Департаменту морського і річкового транспорту Мінтрансзв'язку), нерозвиненості інфраструктури, відсутність сервісу по обслуговуванню яхт, вже існує певний прогрес у розвитку цього напрямку туризму. Так, нещодавно було створено «Чорноморський яхт-клуб» в Одесі (Відрада). Завдяки зусиллям та ентузіазму нових керівників сьогодні цей клуб, єдиний такого роду в Україні, виходить на абсолютно новий рівень надання послуг.

Таким чином, незважаючи на той факт, що Чорноморський регіон в силу ряду причин ще програє в конкурентній боротьбі за туристські потоки таких країн як Туреччина, Єгипет, Чорногорія, Хорватія, Іспанія, вже сьогодні на обличчя підвищений інтерес до регіону не тільки з боку традиційних туристів з регіонів СНД і Східної Європи, які не мають тут мовних бар'єрів. Сьогодні цей регіон входить у зону ділових і пізнавальних інтересів туристів зі всього світу. Результатом є динамічні процеси диверсифікації туристичних послуг в регіоні, нарощування їх різноманіття, поява нових форм обслуговування. Цей факт підтверджується зростанням нинішньої та перспективної залученості територій Причорномор'я в туристично-рекреаційний сервіс (рис. 1).

Рис. 1. Перспективи розвитку туристсько-рекреаційних територій Причорномор'я України, тис. га.

Резюмуючи вищевикладене, хотілося б відзначити, що, незважаючи на потенціал перспективного розвитку туристської галузі в даному регіоні, існує низка системних проблем, ігнорування або недооцінка яких може звести нанівець найбільш опрацьовані програми. Це, насамперед, неготовність міської інфраструктури загального призначення (міський транспорт, водозабезпечення, каналізація, громадське харчування, дороги) [13]. У Севастополі існує гостра проблема водопостачання та очищення стоків. У Балаклаві - водовідведення. Пропускна здатність доріг багатьох кримських міст вичерпала себе ще в 80-ті роки минулого століття.

Особливої опрацювання вимагає стратегія бюджетної ефективності туризму, практика конвертації туристського потоку в зростання доходів бюджету приймаючого регіону. На практиці дуже часто причорноморські міста, що володіють значним природним і культурним потенціалом, отримують від одно-двох годинного перебування екскурсійних груп величезні комунальні навантаження і мізерні грошові надходження, так як у туристів заздалегідь оплачений весь пакет послуг в місці розміщення. Також не можна не відзначити, проблему низького рівня туристичного сервісу в регіоні, який отримав навіть назва «кримського туристичного хамства». Пройдуть році кропіткої роботи, перш ніж у сучасного туриста зміниться сформувалося негативне думка про якість надаваних послуг.

Гальмує розвиток галузі і недосконалість чинного законодавства, яке не залучає в повній мірі підприємницькі кола у сферу туризму та рекреації [14]. Відсутній ефективний економічний механізм, який стимулював би раціональне природокористування природно-рекреаційних територій на основі інтегрованого підходу. Потребує вдосконалення методика визначення вартості майна рекреаційних територіально-господарських комплексів і нормативно-правова база приватизації туристично-рекреаційних об'єктів.

Як завершальних висновків хотілося б відзначити наступне:

Причорноморський регіон України має всі передумови для створення розвинутої, висококонкурентною індустрії туризму. Цьому, зокрема, сприяють нові інтеграційні і комунікаційні процеси в регіоні, що виступають додатковими факторами розвитку туризму. На базі підвищення інвестиційної активності капіталу, дієвого сценарію розвитку приморського туризму і сприятливого законодавства, туризм має всі підстави зайняти провідне місце в структурі народногосподарського комплексу України.

В майбутні роки вкрай важливо провести якісно нові інтегральні оцінки унікального рекреаційного ресурсного потенціалу і, умов розвитку туристської індустрії на узбережжі Чорного та Азовського морів з урахуванням нових факторів впливу на дану сферу в контексті національних пріоритетів та регіональних детермінант соціально-економічного прогресу.

Одним з найактуальніших питань рекреаційно-туристичного освоєння узбережжя Чорного і Азовського морів є програмно-цільове формування нового привабливого туристичного образу в контексті нових складних і багаторівневих процесів трансформації туристичного бізнесу, які в найближчі роки істотно змінять весь європейський і світовий туризм. В цьому плані необхідно «вгадати» (обчислити, спрогнозувати), яким буде європейський і світовий туризм в найближчі 10-15 років і в цьому напрямку розробляти стратегію становлення національної туристської індустрії, підвищення її бюджетної ефективності в приймаючих регіонах.

Нагальним питанням у стратегії розвитку туризму є вдосконалення законодавчої бази, формування і вдосконалення якої значно відстає від темпів розвитку туризму в Україні. Вітчизняне законодавство у цій сфері має бути приведене у відповідність з європейським (слід враховувати складності цього питання, зумовлювані тим, що з туристичною сферою пов'язано понад 30 галузей).

Література

1. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму (методологія формування, практика реалізації). - Автореферат дис. на здоб. наук. ступ. д.е.н. - Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 1997. - 51 с.
2. Калитюк В.А. Рекреаційно-туристичний комплекс в умовах ринку. - Львів, 1999. - 162 с.
3. Соколенко С.І. Розвиток туристично-рекреаційних кластерів: регіональна ініціатива України // Регіон: Схід - Захід. - 2004. - № 2 (7).
4. Черчик Л.М. Формування ринкових відносин у рекреаційному природокористування. - Луцьк: ЛДТУ, 2006. - 352 с.
5. Шмагина Ст. Ст., Харічков С. ДО. Рекреація і туризм у системі сучасних пріоритетів соціально-економічного розвитку. - Одеса: ИПРЭЭИ НАН України, 2000. - 70 с.
6. Державна програма розвитку рекреаційного господарства на узбережжі Чорного та Азовського морів (проект). - Одеса: ИПРЭЭИ НАН України, 1995. - 67 с.
7. Долманов Г.М. Міжнародний туристичний бізнес: історія, реальність і перспективи. - Ростов-на-Дону: «Фенікс», 2001. - 320 с.
8. Політика мобілізації інтегрального ресурсу регіону. Книга 2/ Під ред.Б. Ст. Буркінського і С. К. Харичкова. - Одеса: ИПРЭЭИ НАН України, 2002. - 346.
9. Стартові умови для економічного дива // Голос України - 2006. - № 198 - С. 2.
10. До Олімпіади треба готуватися // 2000. - 2007. - № 29-30 - С. D5.
11. Логістика ро-ро вантажів у Чорноморському басейні // Порти України. -2007. - № 4. - С. 52-55.
12. Яхтинг в Україні. Чи є перспективи? // Порти України - 2007 - № 4. - С. 60 - 65.
13. Севастополь: шлях від військової бази до туристичної Мекки. // Голос України. - 2006. - № 198 - С. 6.
14. Нормативно-правові акти України з питань туризму Збірник законодавчих та нормативних актів. - К: «Атака», 2004. - 464 с.