Лілія Юшкова
Promotion Time. - Січень-лютий 2013. - С.16-17.

Старосільський замок - оборонна споруда князів Острозьких

Щотижня в Старе Село приїжджає два-три автобуси з туристами, переважно з Польщі. Вони захоплюються величчю оборонних стін, територією замку площею в два гектари, але найбільше їх вражає безвідповідальність українців, які спокійно спостерігають за руйнуванням пам'ятника архітектури. Вже мало що вціліло, оскільки замок знаходиться в аварійному стані.

Замок у Старому Селі, як і всі інші, оповитий легендами. І зараз тут охоче розповідають, що коли зводили замок, на будівельний розчин додавали курячі яйця для міцності. Яйця звозили з усіх навколишніх сіл. Одного шляхтича, засудженому на смерть, дали шанс на життя, але за умови, що він привезе віз яєць і жодне не розіб'ється. Засуджений вдався до хитрощів і привіз варені яйця. Страти, правда, не уникнув.

У 1584-1589рр. рр. Старе Село належало родині князів Острозьких, на місці дерев'яного укріплення звели кам'яний замок. Можливо, в його будівництві брав участь львівський архітектор Амброзій Прихильний. Але невдовзі татари укріплення зруйнували.

У першій половині XVII ст. власником земель став Владислав Доменік, князь Острозький і Заславський, який в 1642 році задумав будівництво нового замку. Але завершити будівництво не вдалося, тому що у 1648 році зміцнення захопили і знищили загони Богдана Хмельницького. З документів XVII століття відомо, що в той час у замку було 8 гармат, 13 мортир, багато зброї, самопалів і холодної зброї.

Наступна перебудова замку припадає на 1649-1654 роки. Значно розширений і укріплений, він успішно витримав облогу турецьких військ у 70-ті роки XVII століття. Фортеця мала п'ятикутну форму і була захищена шістьма оборонними вежами. На замковому дворі була зведена каплиця; уздовж східної стіни знаходився двоповерховий будинок коменданта.

Далі був XVIII століття, коли замки з суворої необхідності перетворювалися у артефакти минулого. Новий власник Старого Села, магнат Адам Миколайович Сенявський, відреставрував непотрібний йому при новітніх військових конфліктах форпост, посилив гарматами і пристосував його під арсенал, який перед наступом шведів перевезли сюди зі Львова. Але вже в 1731 році, коли фортеця потрапила до нових господарів, Чарторийським, вона прийшла в занепад. Магнати жили у своїх маєтках, Старе Село було для них далеким і нецікавим.

Коли Ізабелла Чарторийська в 1809 році подарувала замок своїм онукам Потоцьким, старим охоронцем села і зовсім перестали займатися: видніється серед села, ну і нехай. Останнім власником фортеці до вересня 1939 року був Альфред Потоцький.

Замок встиг побувати винокурнею і складами, а ще й пивоварним заводом. До речі, пиво, розлите в замкових стінах, користувалося попитом. В кінці XIX століття на дворі фортеці зросли убогі селянські хати. Їх рештки розібрали лише кілька років тому.

Зараз від колись репрезентативного замку збереглися залишки оборонних стін висотою 14-16 метрів, три башти і руїни південного і східного корпусів.

Замок має форму неправильного п'ятикутника площею понад два гектари. Довжина стін становить понад 500 метрів. З шести башт до наших днів збереглися лише три. Вежі замку перевищують по висоті стіни і завершуються білими аттиками. Найкраще збереглася східна вежа, завершення якої виконано у вигляді корони і обрамлено ліпним і різьбленим орнаментом. На ній вціліла вмурована плита з латинськими літерами (WDXOYZWS S), що означає: Владислав Доменік, князь Острозький і Заславський, воєвода Сандомирський, Луцький староста. З житлових приміщень збереглися південний і східний двори. Їх аркади і переходи ще стоять, а от стіни майже зруйновані. Оборонні стіни замку обладнані бійницями в три яруси і завершуються аттиком, який прикрашений аркатурою. Всю красу і велич замку можна побачити і зараз, незважаючи на занедбаний стан і фортеці. Вражають і масштаби.