Проблеми і перспективи розвитку індустрії гостинності в Далекосхідному федеральному окрузі

Старичкова Ніна Василівна, кандидат хімічних наук,
доцент кафедри туризму і готельно-ресторанного бізнесу
Владивостоцького державного університету економіки і сервісу

У статті розглянуто сучасний стан сфери гостинності на Далекому Сході, виявлено основні проблеми, що стримують розвитку туристського потенціалу, проведено аналіз деяких макроекономічних індикаторів розвитку Далекосхідного федерального округу. Нерівномірність розвитку туристського комплексу ілюструється показниками туристської активності. Визначено перспективи формування ефективного конкурентоспроможного туристського комплексу в Далекосхідному регіоні.

Ключові слова: валовий регіональний продукт, показники розвитку туризму, платні послуги, готельно-ресторанні підприємства, індустрія гостинності.

Аналіз сучасного стану туризму в Російській Федерації показує, що в останні роки ця сфера розвивається досить динамічно. Очевидно, що туристський потенціал країни використовується не повною мірою. Так, за даними Держкомстату [1] частка туризму у валовому внутрішньому продукті (ВВП) країни в 2010 році склала 2,5%, з урахуванням суміжних галузей 6,5%. Величезні розміри Росії та характер розселення по її території об'єктивно зумовлюють нерівномірність розвитку інфраструктури та значне варіювання туристських індикаторів. В даній роботі проведено аналіз деяких макроекономічних індикаторів розвитку сфери гостинності Далекосхідного федерального округу (ДФН).

Відсутність розвинутої інфраструктури на Далекому Сході стримує розвиток не тільки сировинних галузей (видобуток золота, урану, нафти та ін), але не дає повною мірою розвиватися середньому і малому бізнесу. Однак слід зазначити, що вплив туристської галузі на соціально-економічний розвиток Росії поступово збільшується. Це дає можливість регіонам залучати інвестиції в проекти, пов'язані з розвитком туризму. За обсягом іноземних інвестицій, розрахованих на душу населення, ДФО є абсолютним лідером, випереджаючи Північно-Західний ФО (друге місце) майже вдвічі [1].

Одне з фундаментальних переваг ДФО - його географічна близькість до Китаю та іншим країнам АТР, в яких спостерігається зростання економічної активності в останнє десятиліття. З цієї точки зору досить символічно те, що двадцять четверта щорічна зустріч лідерів держав АТЕС відбудеться у Владивостоці в 2012 році.

ДФО, маючи велику площу (36,1% території Росії), величезний природно-ресурсний, промисловий, експортний і рекреаційний потенціал, займає одне з останніх місць за рівнем економічного розвитку в країні. Причиною цього є, насамперед, диспропорція між величезним ресурсним потенціалом і малонаселенностью (всього 4,6% населення РФ), слабо розвиненою енергетичної, транспортної, соціальної інфраструктурою. Економіка регіону має чітко виражену мінерально-сировинну спрямованість. Частка виробленої інноваційної продукції у валовому регіональному продукті (ВРП) займає менше 1% (передостаннє місце в РФ серед федеральних округів).

Демографічна база трудового потенціалу ДФО формується в умовах скорочення чисельності населення в працездатному віці і зростання частки осіб старших вікових груп в його структурі. В даний час ринок праці ДФО характеризується відтоком працездатного населення, так за 20 років чисельність його населення скоротилося на 22% (з 8 до 6.3 млн. осіб).

За рівнем освоєння території округ поділяється на дві контрастні частини: більш урбанизированную південну частину, в яку входить Приморський край, південь Хабаровського краю, Амурська, Сахалінська області та Єврейська АТ, де проживає близько 75% населення округу; в менш освоєну частину входять Республіка Саха (Якутія), північна частина Хабаровського краю, Магаданська область, Камчатський край, Чукотський АО, для яких характерна низька щільність населення (менше 1 чол. на кв. км.) (в середньому по Росії щільність населення - 8,3 людини на 1 кв. км) [2].

Скорочення чисельності населення супроводжується його подальшою концентрацією в адміністративних та промислових центрах, що призводить до спорожніння величезних територій. Найважливішою проблемою округу є слабо розвинена транспортна мережа. Так, щільність залізниць майже в 4 рази нижче, щільність автомобільних доріг з твердим покриттям в 6 разів нижче, ніж у середньому по Росії. В Магаданському краї, на Камчатці, в Чукотському АТ залізниці взагалі відсутні.

За оцінками фахівців багато унікальні ресурси туризму на Далекому Сході використовуються не більше ніж на 10%, а загальна виручка від туризму становить близько 1% ВРП. Це пояснюється тим, що багато суб'єкти ДФО при всіх своїх конкурентних перевагах (природні пам'ятки, самобутня культура малих народів, гейзери та ін) по соціально-економічному становищу залишаються в аутсайдерах. Лідируючу групу областей, де виробництво ВРП на душу населення перевищує російський рівень, складають Сахалінська область, Чукотський АТ, Республіка Саха (Якутія). В інших суб'єктах округу це значення набагато нижче. Деякі показники розвитку ДФО представлені в таблиці 1.

Показники розвитку ДФО в 2010 р. [1,3]

Регіон	Частка території, (%)	Економічно активне населення(тис. осіб)	ВРП, % від загальноросійського	Дороги з твердим покриттям (км/1 тис. кв. км.)	Інвестиції в основний капітал (млрд. крб)
ДФО	100	3556,18	4,5	148,9	725,7
Республіка Саха (Якутія)	49,9	490,8	0,9	2,6	117,2
Камчатський край	7,5	204,4	0,2	3,6	29,4
Приморський край	2,5	1081,4	0,9	50,5	201,1
Хабаровський край	12,8	776,3	0,8	7,1	131,2
Амурська обл.	5,9	445,4	0,4	22,6	79,4
Магаданська обл.	7,5	103,4	0,1	4,7	13,6
Сахалінська обл.	1,4	294,6	1,0	12,8	130,9
Єврейська АТ	0,6	90,8	0,1	44,2	18,5
Чукотський АО	11,7	31,2	0,1	0,8	4,4

Порівняння наведених вище характеристик показує, що за кількістю економічно активного населення, розвитку дорожньої мережі, інвестицій в основний капітал лідирує Приморський край. По ВРП на душу населення за рахунок розвитку сировинних виробництв перше місце займає Сахалінська область. Дорожня інфраструктура слабо розвинена в Чукотської АТ, Магаданської області, на Камчатці, півночі Хабаровського краю. Наприклад, щільність автомобільних доріг з твердим покриттям в цілому по Росії становить 31 км на 1 тис. кв. км, а з суб'єктах ДФО - тільки в Єврейській АТ і Примор'я цей показник вищий.

Відомо, що індикатором способу життя є кількість і якість послуг, які людина може собі дозволити. За даними Росстату [1], частка послуг готелів і ресторанів у структурі ВВП Росії становить приблизно 1%, в США, Японії, Кореї цей показник у кілька разів більше і дорівнює(%) 4,2; 4,4; 4,4; 3,7 відповідно.

В ДФО максимальний обсяг платних послуг споживає населення Сахалінської і Магаданської областей, Хабаровського краю (Таблиця 2). У структурі ВРП всіх територій округу частка послуг гостинності незначна і становить 0,9%, що дуже близько до відповідного показника для РФ. У 2011 р. відбулося зростання обсягу послуг у цілому по округу на 4,4%. За обсягом платних послуг на душу населення ДФО займає друге місце в країні після ЦФО, цей показник вищий, ніж в середньому по Росії, що обумовлено високою часткою транспортних послуг в структурі платних послуг. Так, за обсягом транспортних послуг в структурі платних послуг округ займає перше місце в країні.

У структурі платних послуг частка послуг туризму і колективних засобів розміщення (КСР) в ДФО в цілому відповідає рівню розвитку аналогічних послуг в Росії.

Таблиця 2

Показники розвитку сфери послуг ДФО в 2010 р. [1]

Регіон	Частка індустрії гостинності у ВРП (%)	Характеристика платних послуг
Регіон	Частка індустрії гостинності у ВРП (%)	обсяг платних послуг на душу населення (тис. крб)	зростання обсягу платних послуг у 2011р. у % до 2010р.	частка туристських послуг, %	частка послуг готелів і аналогічних КСР, %
РФ	1.0	38,2	104,4	1,7	2,4
ДФО	0,9	53,8	104,0	1,6	2,3
Республіка Саха (Якутія)	0,9	55,3	101,7	2,1	1.5
Камчатський край	1,3	56,3	107,2	1,7	1.6
Приморський край	1,0	48,4	107,7	1,7	2.0
Хабаровський край	0,9	66,2	107,1	0,7	2,0
Амурська обл.	0,8	32,1	110,5	0,7	1.7
Магаданська обл.	0,8	70.2	101,9	3,3	1,2
Сахалінська обл.	1,0	77,9	100,9	0,9	5.4
Єврейська АТ	0,7	26,8	101,3	2,7	1.4
Чукотський АО	0,4	45,3	95,1	0,7	2,4

Частка туристських та готельно-ресторанних послуг у структурі платних послуг знаходиться в межах 1-2,4%, за винятком Сахалінської області, де частка готельних послуг становить 5,4%, що пов'язано з реалізацією міжнародних проектів у нафтогазовій галузі і прямими іноземними інвестиціями у будівництво сучасних готелів.

Основні показники регіонального розвитку туризму, згруповані за суб'єктам ДФО, представлені в таблиці 3.

Нерівномірність розвитку туристського комплексу ДФО ілюструється показниками туристської активності: кількістю туристських фірм, реалізованих турпутівок, КСР, чисельністю зайнятих в індустрії гостинності та ін.

Таблиця 3

Показники регіонального розвитку туризму в 2010 р.[1]

Регіон	Чисельність, одиниць:			Чисельність зайнятих в готельно-ресторанних організаціях (тис. осіб)	Оборот готельно-ресторанних підприємств (млрд. крб)
Регіон	турфірм	реалізованих путівок (тис.)	номеровв КСР		Оборот готельно-ресторанних підприємств (млрд. крб)
ДФО	406	527,2	25570	31,8	6,06
Республіка Саха (Якутія)	43	20,25	1848	4,2	0,6
Камчатський край	61	7,87	1346	1,9	0,23
Приморський край	91	275,41	11222	7,5	1.42
Хабаровський край	121	106,71	4455	8,8	1,46
Амурська обл.	27	97,5	2804	3,6	0,34
Магаданська обл.	12	2,26	926	1,0	0,12
Сахалінська обл.	34	9,41	2024	3,9	1,76
Єврейська АТ	16	7,72	743	0,6	0,05
Чукотський АО	1	0,05	202	0,3	0,06

З даних, наведених в таблиці 3 видно, що Приморський край лідирує майже за всіма показниками, в групу лідерів входить також Хабаровський край. Так, 72% реалізованих путівок, 60% місць в КСР, 47% обороту готельно-ресторанних підприємств припадає на Приморський та Хабаровський край.

Слід зазначити, що за кількістю міжнародних туристських потоків також лідирує Приморський край, частка якого становить близько 50%.

Проаналізовано показники зайнятості, що входять у структуру економічних показників туризму. Чисельність зайнятих в готельно-ресторанних підприємствах ДФО становить 0,9% від економічно активного населення округу. У цілому по Росії структура чисельності зайнятих в готельно-ресторанному бізнесі протягом останніх трьох років залишається стабільною на рівні 2,1% від числа зайнятих в економіці. Слід зазначити, що в країнах з розвиненою інфраструктурою туризму, таких як США, Франція, Німеччина, Швеція, в структурі зайнятих в економіці цей показник становить(%) 6,6; 3,4; 3,7; 3,1 відповідно [4].

Таким чином, дослідження базових параметрів туристичного ринку дозволило оцінити ступінь нерівномірності розвитку туристського комплексу ДФО і виявити ряд проблем, що гальмують гармонійний розвиток регіонального туризму. Найбільш значущими з них є:

- значна соціально-економічна диференціація регіонів округу;
- відставання в розвитку соціальної інфраструктури;
- наростаючі в регіоні міграційні проблеми;
- відсутність системного підходу до розвитку регіонального туризму;
- виключно екстенсивний характер розвитку туристського ринку;
- ускладнене транспортна доступність до туристським дестинациям;
- відсутність привабливого для споживача туристичного продукту (моральний і фізичний знос матеріально-технічну бази, невідповідність ціни та якості пропонованих послуг і ін);
- значне переважання міжнародних виїзних туристичних потоків над в'їзною (по ДФО це співвідношення дорівнює 14:1, по Росії 6:1);
- нестача кваліфікованих кадрів в галузі та відсутність науково обґрунтованої поточної і перспективної потреби в кадрах;
- відсутність надійної інформаційної бази туристських ресурсів і методів науково обґрунтованої туристської статистики.

Слід визнати, що більша частина зазначених регіональних проблем розвитку туризму носить загальноросійський характер.

Прикладом системного підходу і єдиної регіональної туристської торговою маркою, що об'єднує різні конкурентні туристські продукти, є міжрегіональний комплексний маршрут «Східне кільце Росії». Основна його мета - стикування розрізнених маршрутів по далекосхідним регіоном. Проект знаходиться в стадії формування, визначаються об'єкти показу для включення в маршрути. Необхідно розглянути можливість надання маршрутом «Східне кільце Росії» федерального статусу. Крім того, потрібно ширше використовувати повноваження органів місцевого самоврядування щодо розвитку туризму на муніципальному рівні у відповідності з Федеральним законом від 06.10.2003 р. № 131-ФЗ «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації».

В цілому, перспективи розвитку внутрішнього і в'їзного туризму в ДФО в даний час обумовлені наступними чинниками:

- близькістю до країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР);
- наявністю різноманітного природно-рекреаційного потенціалу, багатого культурно-історичного спадщини, сформованих історичних зв'язків з народами, які населяють країни АТР;
- реалізацією федеральних цільових програм (ФЦП). У 2010 р. в суб'єктах Російської Федерації Далекого Сходу і Забайкалля здійснювалася 31 ФЦП, з них 30 програм фінансувалися з участю коштів федерального бюджету;
- створенням у 2012 р. Фонду розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону, який має вирішити завдання залучення позабюджетних інвестицій для реалізації інфраструктурних проектів (необхідно щорічно вкладати 150-180 млрд. руб.);
- утворенням на території ДФО декількох туристсько-рекреаційних особливих економічних зон (наприклад, на о. Російський у Приморському краї така зона з 2010 р. вже реалізується);
- спрощення туристських формальностей і митних процедур;
- розвитком Приморського краю як великого логістичного центру внутрішніх і зовнішніх пасажиропотоків і р. Владивостока як центру ділової активності всього ДФН;
- розвитком IT-технологій, інтернет-порталів і online-продажів;
- наявністю освітніх установ вищої і середньої професійної освіти і центрів професійної підготовки фахівців у сфері туризму і гостинності.

В даний час прискорений розвиток міжрегіональних туристських можливостей забезпечується територіальною концентрацією пріоритетних проектів федерального і регіонального характерів:

- розвитком та модернізацією об'єктів наземної інфраструктури авіаційного транспорту, включаючи аеродроми та аеропорти; розвиток автодорожньої мережі;
- будівництвом об'єктів транспортної, освітньої, наукової, культурної, готельної інфраструктури до Саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (Саміт АТЕС, р. Владивосток, 2012);
- поширення дії закону РФ від 08.05.2009 р. №93-ФЗ, що стосується організації робіт з будівництва об'єктів Саміту АТЕС, на всі роботи, пов'язані з реалізацією Державної програми соціально-економічного розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону на період до 2018 року» та «Стратегії соціально-економічного розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону на період до 2025 року»;
- зростанням ролі державно-приватного партнерства в реалізації цільових програм (за даними територій, на реалізацію всіх ФЦП в 2010 р. з усіх джерел фінансування витрачено 325,5 млрд. рублів, частка коштів федерального бюджету склала 42,5%, частка коштів бюджетів суб'єктів Російської Федерації - 5,9%, бюджетів муніципальних утворень - 0,3%, позабюджетних джерел - 51,3%) [5].

Особливу увагу необхідно приділити створенню і просуванню конкурентноздатних туристичних продуктів, розвитку соціальних програм в туризмі, формування позитивного іміджу території, які в кінцевому підсумку є результатом дій всього туристично-рекреаційного комплексу, регіональних і муніципальних властей.

Література

1. Російський статистичний щорічник - 2011. Соціально-економічне становище федеральних округів - 2011р. URL http://www.gks.ru/bgd/b11 (дата звернення: 11.12.2011).
2. Стратегія соціально-економічного розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону на період до 2025 рік. Постанова Уряду РФ від 28.12.2009. №2094-р.
3. Далекий Схід Росії (положення Приморського краю в порівнянні з іншими суб'єктами ДФН), Статистичний збірник / Приморскстат, 2010. 88 с.
4. Російський статистичний щорічник - 2010. Соціально-економічне становище федеральних округів - 2010. URL http://www.gks.ru/bgd/reg1/b10 (дата звернення: 15.02.2012).
5. Матеріали Асоціації економічного взаємодії суб'єктів Російської Федерації «Далекий Схід і Забайкаллі». URL http://www.assoc.fareast.ru (дата звернення: 10.02.2012).

The article considers the contemporary state of the hospitality sphere in the Far East. The author identifies basic problems hampering the development of tourist potential and analyses certain macroeconomic indicators of the Far-East Federal District's development. The non-uniformity of tourist complex development is illustrated with indicators of tourist activity. The author also reveals prospects of forming efficient competitive tourist complex in the Far-East region.

Keywords: gross regional product, indicators of tourism development, paid services, hotel and restaurant enterprises, hospitality industry.