Стадницький Ю.І., Капітанець О.М.

Проблеми менеджменту екотуристичної діяльності у горах в умовах розвитку потенційно загрозливих для довкілля видів бізнесу

Туризм загалом і екотуризм, зокрема, не повинні стати в Карпатах безальтернативним видом господарської діяльності. Чисте довкілля у Карпатах є привабливим чинником для розміщення у регіоні виробництв з високими вимогами до чистоти довкілля, а також підприємств, що тяжіють у розташуванні до ринків збуту. Як виробництва для розміщення яких привабливими є регіони з високою якістю довкілля, так і виробництва, що тяжіють до споживачів, створюватимуть загрозу своєю діяльністю для екотуризму у Карпатському регіоні. Гарантією сталого розвитку екотуризму в Карпатах мало б стати і зонування їх території за критерієм можливості розвитку відповідного сектора економіки.

Туризм у цілому, а екотуризм, зокрема, вважається безальтернативним напрямком сталого розвитку у Карпатах. Однак, задля припинення відпливу населення з гірських районів та знелюднення гір економіка там має бути диверсифікована. Одностороння спеціалізація в індустрії туризму не приваблює молодь, що отримала хорошу освіту. Ми вважаємо, що у межах гірських територій є перспективними два типи виробництв – ті, що потребують чистого довкілля, та ті, що тяжіють у розташуванні до ринків збуту.

У наш час, коли природа вичерпала свій асиміляційний потенціал, для організації цілої низки виробництв надзвичайно привабливим є місцевості з низьким рівнем забруднення довкілля. Забруднене довкілля перешкоджає розвитку багатьох галузей промисловості, зокрема, приладобудівної, оптичної, авіаційної, фармацевтичної тощо [1, с. 27-28]. У світі вартість продукції з елементами нанотехнологій, які передбачають молекулярний рівень виробництва, досягла мільярдів доларів, а біологія й фармацевтика вважаються сьогодні найприбутковішими галузями бізнесу після видобутку й реалізації нафти. Підприємства таких галузей змушені витрачати значні кошти для створення в цехах штучного середовища підвищеної якості, але ефект цих заходів доволі обмежений. Наприклад, у старих районах розвитку металургії у Німеччині було невигідно, а інколи й неможливо, розвивати виробництво електронних компонентів через сильне забруднення атмосфери [1, с.27].

Про зростаюче значення в сучасних умовах чинника чистоти довкілля свідчить і такий приклад. Компанія "Союз-Віктан" вирішила побудувати новий завод з випуску горілки і у зв'язку з цим здійснювала пошук підходящого місця його розташування. Однак компанія відійшла від класичної процедури вибору місця розташування горілчаних заводів, яка передбачала орієнтацію на пункти споживання продукції, а як перспективні для розміщення оцінювала екологічно чисті райони України, де джерела води мають гарантовану якість [2]. З цього ж приводу звертає на себе увагу рекламний проспект горілки "Старий друже" за назвою "добра вода - фундамент якісної горілки" [3], у якому зазначається, що добрі природні якості води дозволяють уникнути додаткового втручання в її природній склад на етапі водопідготовки. За кордоном воду дистилюють – вона стає чистою, але смак горілки стає "мертвим", а сам продукт позбавляють "душі". Природній смак - у цьому основна перевага горілок, виготовлених на базі чистої доброї води.

Таким чином, чисте довкілля у Карпатах є привабливим чинником для розміщення у регіоні традиційних для нього і нетрадиційних видів бізнесу з високими вимогами до чистоти довкілля. Окрім того, Карпатський регіон, як зрештою і кожен інший з певним рівнем попиту на продукцію та послуги, є привабливим для розміщення підприємств, що тяжіють у розташуванні до ринків збуту. Подібне тяжіння відбувається передусім у тому випадку, коли готовий продукт утруднено перевозити на великі відстані (хлібобулочні вироби, борошно, деякі кондитерські вироби, молочні продукти, а також сірчана кислота, енергія ТЕЦ). Так, головний санітарний лікар Київської області видав розпорядження, яке було продиктоване санітарно-гігієнічними нормами, про обмеження транспортування від місця виробництва кремової продукції, оскільки вона швидко псується, радіусом 30 кілометрів [4].

На близькість до споживача орієнтуються виробництва, що випускають продукцію, яка може швидко вийти з моди. Тривалість життя багатьох продуктів постійно знижується, іноді до кількох місяців. Тому велику партію "довгограючого" товару для ринку ЄС, наприклад, у електронній галузі варто виробляти в Азії, а "гостромодні" ( теж у певному розумінні "швидкопсувні") товари – у близькій до європейських споживачів Польщі та Прибалтиці. І західноєвропейські клієнти за такі товари готові платити більше, ніж за китайський ширпотреб. Про це свідчить той факт, що до розширення ЄС на частку східноєвропейських країн припадало майже 20% імпортованого ЄС одягу [5]. Проте є випадки, коли виробники електронної продукції теж повинні орієнтуватися на споживачів. Компанія Daikin Europe, яка є виробником кондиціонерів, пропонує широкий вибір устаткування. Але попит на кондиціонери змінюється, і достатньо важко робити точні прогнози, - тому гнучка своєчасна доставка кондиціонерів споживачу необхідна, щоб відповідати вимогам сучасного ринку. Ринок побутових кондиціонерів швидко розвивається, особливо у Франції, Італії і Іспанії, завдяки активній ціновій політиці і жаркій погоді. Проте велика кількість кондиціонерів проданих на Європейському ринку була вироблена на Азіатських заводах Daikin. Оскільки термін виконання замовлення (поставки кондиціонерів з Азії) складав до трьох тижнів, було ухвалено рішення побудувати другий завод Daikin в Європі – у місті Пльзень, що у Чехії [6]. Місце для нового заводу саме в Чехії було вибрано не випадково. Завод знаходиться всього в 40 км від границі з Німеччиною, забезпечуючи, таким чином, швидкий доступ до мережі автомагістралей, яка обслуговує південну Європу.

Групу виробництв, які тяжіють до пунктів споживання, доповнюють галузі, вага (об'єм) готової продукції яких значно перевищує вагу (об'єм) основної сировини. Так є тоді, коли для отримання готової продукції до основної сировини додають компоненти, що вільно доступні в будь-якому місці території – воду та повітря. Тому горілчана промисловість, пивоваріння, виробництво охолоджувальних напоїв із концентратів (наприклад, кока-кола) тощо, відчутною компонентою яких є вода, мають яскраво виражену споживчу орієнтацію. Подібно є з теплоізоляційними будівельними матеріалами, які виробляються шляхом обробки гарячим повітрям основної сировини (як правило, глини).

Чітко виражену споживчу орієнтацію мають підприємства з випуску продукції територіальна диференціація витрат на виробництво якої є незначною. Це пояснюється намаганням заощадити на витратах щодо транспортування готової продукції до споживачів в умовах неможливості заощадити на витратах на виробництво продукції. Будівельні матеріали є, як правило, малотранспортабельними, а територіальна диференціація витрат на їх випуск – порівняно незначною. Тому підприємства з випуску будівельних матеріалів орієнтуються при розміщенні на споживачів. Тому кількість таких підприємств є значною: наприклад у Німеччині приблизно 100 заводів випускають сухі будівельні суміші. В Україні під Харковом почав працювати завод, побудований німецькою компанією Henkel Bautechnik [7]. Ця фірма буде виготовляти на балаклеєвському заводі продукцію для будівельної галузі: цементуючі матеріали, клеї, системи теплоізоляції та т.п. У компанії вже є один завод - під Києвом у місті Вишгород. Більше 35% продукції, виробленої на вижгородському заводі реалізується на сході України, тому місцем будівлі нового заводу була обрана саме Харківська область, пояснюють в Henkel Bautechnik. Продукція нового заводу буде поширюватися в цьому регіоні, Криму та на півдні Росії.

На споживача орієнтуються й виробництва, де важливим є чинник культурної близькості з клієнтом. Тому, навіть у випадку компаній, які не потребують наближеності до споживача з точки зору транспортних витрат, відбувається орієнтація при розміщенні на споживачів з причини необхідності забезпечити культурну близькість. Так, компанії, які займаються в ЄС роздрібною торгівлею за допомогою телефону чи Інтернету, розміщуються в Угорщині та Болгарії, де витрати на ведення відповідного бізнесу будуть більшими, ніж, наприклад, в Індії, але не виникатимуть проблеми суттєвої відмінності у менталітеті між працівниками та клієнтами.

Традиційно на споживачів орієнтуються підприємства сфери обслуговування (готелі, магазини, ресторани тощо), послуги яких не можуть бути надані через Інтернет. Хоча і в цьому випадку проблема розміщення має свої нюанси. Так, туристичні готелі або мотелі споруджують на околиці міста, неподалік аеропорту чи автомагістралі; курортний готель має бути неподалік рекреаційного чинника (моря, річки, джерела мінеральної води тощо); діловий готель повинен розміщуватися в центральній частині міста; якщо готель клубний або з приставкою "арт", він розміщується в історичній частині міста [8]. У табл. 1 наведена зведена інформація про виробництва, які при розміщенні орієнтуються на споживачів.

Таблиця 1