<<< тому | зміст | вперед >>>

Спогади ветеранів самодіяльного туристського руху в Україні

П. Н. Назаренко

45 РОКІВ РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЗАКАРПАТТЯ

Становлення туризму на Закарпатті починалося з відкриття 10 січня 1949 року постановою Української республіканської ради по туризму туристської бази в селищі міського типу Ясіня Рахівського району. Перший час працювала база сезонно, але незабаром перейшла на цілорічний режим. При проведенні лижних походів в зимовому сезоні були потрібні кваліфіковані інструктори, яких ще ніхто не готував, тому для роботи з туристами були запрошені альпіністи. Природно, що вони проводили роботу по забезпеченню безпеки так, як це прийнято в альпіністських таборах. На початку літнього та зимового туристських сезонів наказом по турбазі призначалися відповідальні за безпеку і створювалися рятувальні загони з інструкторів.

Початком роботи контрольно-рятувальної служби на Закарпатті можна вважати 10 січня 1956 року, коли наказом директора турбази завідувач навчальною частиною Д. Р. Люціус був призначений начальником рятувального загону на турбазі. Вперше був створено аварійно-рятувальний фонд туристського спорядження та інвентарю для проведення пошуково-рятувальних та транспортувальних робіт.

7 лютого I958 року сталася трагедія - група туристів, яку вів майстер спорту СРСР з альпінізму інструктор Борис Лев, зірвала снігову лавину, під якої разом з інструктором загинули 9 осіб з 15-ти. Причиною катастрофи стало неправильне подолання лавинонебезпечного ділянки.

Через чотири роки трагічна подія повторилося. 20 лютого 1962 року група з 35 молдавських туристів, здійснювала лижний перехід з сел. Ясіня на притулок Брецкул розтягнулася на кілька кілометрів. Семеро дівчат настільки втомилися, що не мали сил дістати з рюкзаків теплі речі та спальники. На наступний день рятувальний загін виявив їх замерзлими, які сидять на рюкзаках. Досвідчений лижник і мисливець Радик Чєрвов кинувся навздогін за пішли вперед туристами на чолі з керівником походу Колгановым. При цьому на небезпечному ділянці він зірвав на себе лавину і його понесло глибоко в ущелині. Пошуки не дали результату, так як був сильний вітер і снігопад. Тільки навесні труп Червова знайшли пастухи під талим снігом. На початку 60-х років були і інші трагічні події з туристами.

Очевидна необхідність існування в Закарпатті спеціальної організації і привела до створення в області, згідно з положенням, затвердженим Президією Української республіканської ради по туризму 23 листопада 1963 року, контрольно-рятувальної служби (КРС). 28 грудня 1963 року постановою президії Закарпатської обласної ради по туризму в області створені контрольно-рятувальні служби: Ужгородська, Мукачівська, Воловецька, Межигірська, Рахівська, Ясинянская зі штатними інструкторами і служба Перечинського туристського клубу, яка працювала на громадських засадах.

У районах дії КСС були організовані 65 контрольних пунктів, мережа рухомих контролерів з числа працівників лісництва і сільських шкіл, 26 рятувальних загонів з інструкторів турбаз, досвідчених розрядників з туризму та альпінізму.

При кожній КСС були створені фонди спасательногоые туристського спорядження та інвентарю для проведення пошуково-рятувальних робіт, КСС забезпечили 16-ю переносними радіостанціями "Нетра П". На Воловецької КСС була санітарна машина "Волга ГАЗ-22 Л", а на Ясинянской - санітарна автомашина УАЗ-450 А. Начальником обласного штабу контрольно-рятувальної служби був призначений Олександр Олександрович Сарваш.

20 червня 1972 року Постановою Секретаріату ВЦРПС “Про посилення заходів з забезпечення безпеки учасників самодіяльних туристських подорожей і альпіністських сходжень" Центральна рада по туризму та екскурсіях і Всесоюзний рада ДСТ профспілок зобов'язували створити контрольно-рятувальні служби у відповідних радах по туризму та екскурсіях, а також затвердити штати працівників КСС.

28 листопада 1972 року постановою президії Центральної ради по туризму та екскурсіям (протокол № 17, п. ІІ), схваленим Постановою Секретаріату ВЦРПС від 6 жовтня 1972 року (протокол № 27, п. 14) створено “Положення про туристської контрольно-рятувальній службі". Основні завдання туристської контрольно-рятувальної служби визначені наступним чином:

- профілактична діяльність по попередженню нещасних випадків серед туристів і екскурсантів, суворий контроль за дотриманням учасниками туристсько-екскурсійних заходів встановлених правил організації і проведення туристських подорожей, зльотів, змагань, експедицій, екскурсій і навчальних зборів.
- організація кваліфікованих консультацій щодо забезпечення безпеки для працівників туристсько-екскурсійних, спортивних та інших органів, здійснюють проведення туристських подорожей і заходів.
- активну участь в охороні природи, пам'яток історії і культури.
- підготовка і перепідготовка кадрів для контрольно-рятувальної служби.
- створення необхідного рятувального фонду продуктів харчування, туристського інвентарю і спорядження для проведення пошуково-рятувальних робіт і надання допомоги особам, що зазнали лиха.
- підготовка матеріалів для притягнення до відповідальності осіб, які порушують встановлені правила безпеки при проведенні туристсько-екскурсійних заходів.

Положенням визначено, що туристська контрольно-рятувальна служба республіканських, крайових, обласних рад по туризму та екскурсіях створюються в районах країни, найбільш часто відвідуваних туристськими групами, де подолання природних перешкод представляє певну небезпеку для туристів.

На виконання постанови Секретаріату ВЦРПС від 25 вересня 1972 року Секретаріат Закарпатської обласної Ради профспілок прийняла постанову “Про контрольно-рятувальній службі обласної ради по туризму та екскурсіях", якому схвалив пропозиції Закарпатської облради з туризму і екскурсій структурою і штатним розкладом контрольно-рятувальної служби області і просив Центральна рада по туризму та екскурсіях затвердити запропоновані розробки.

Постановою Президії Центральної ради по туризму та екскурсіях (Протокол № 10, п. 13 від 2 серпня 1973 року “Про створення туристської контрольно-рятувальної служби Української Республіканської ради з туризму та екскурсіям" було прийнято рішення про створення з 1 липня 1973 року республіканської контрольно-рятувальної служби р. в Києві, Закарпатській контрольно-рятувальної служби р. в Ужгороді та чотирьох її контрольно-рятувальних загонів у Рахові, Ясінях, Міжгір'ї, Воловці, а також затверджено штатний розклад контрольно-рятувальної служби та контрольно-рятувальних загонів (КРЗ).

Для утримання штатів і фінансування витрат, пов'язаних з організаційно-методичною роботою КСС, Укрсовпроф виділив Закарпатському облсовпрофу двадцять тисяч рублів на 1974 рік. КСС і КСВ спочатку складалися з двох чоловік: начальника і інструктора. Пізніше було введено посаду водія і виділена машина високої прохідності.

Начальником Закарпатської обласної туристської КСС був призначений Олександр Олександрович Сарваш, який працював на цій посаді до виходу на пенсію в червні I988 року. З червня 1988 року по квітень 1989 обов'язки начальника КСС виконував Павло Павлович Корцуб.

Постановою Бюро Центральної ради по туризму та екскурсіях від 1 листопада 1979 року № 37-7 “Про створення спеціального фонду для оплати пошуково-рятувальних та транспортувальних робіт" зобов'язувалися республіканські, крайові, обласні та Московський міська рада по туризму та екскурсіях, починаючи з 1 січня I980 року, передбачати в зведеному господарсько-фінансовому плані (форма № 16, рядок 40) спеціальний фонд для оплати пошуково-рятувальних та транспортувальних робіт туристів своєї республіки, краю, області і міста Москви. Кошти, витрачені на пошуково-рятувальні та транспортувальні роботи, відновлюються радами по туризму та екскурсіях за рахунок підприємств, установ, навчальних закладів своєї республіки, краю, області, міст приналежності туристської групи.

Створення спеціальних фондів було пов'язано з тим, що окремі контрольно-рятувальні служби несвоєчасно починали пошуково-рятувальні роботи туристських груп, що опинилися в аварійній ситуації, очікуючи підтвердження на оплату зазначених робіт від організацій, що випустили групи на маршрут.

Згідно з пропозиціями Українського республіканського, Закарпатської обласної ради по туризму та екскурсіях та Закарпатської обласної ради профспілок Постановою бюро Центральної ради по туризму та екскурсіях від 8 квітня 1982 року за № 9-8 “Про створення Говерлянське і Усть-Чорнянського контрольно-рятувальних загонів" був створений Усть-Чорнянський КСВ при туристської базі "Ялинка" (смт Усть-Чорна Тячівського району), Говерлянский КСВ при гірському філії "Говерла" Ясинянской турбази "Едельвейс" Рахівського району. Зміст новостворених загонів здійснювалося за рахунок коштів Українського Республіканської ради профспілок, виділених цільовим призначенням.

У квітні І989 року при Закарпатському обласному туристсько-екскурсійному виробничому об'єднанні "Закарпаттурист" був створений відділ безпеки та самодіяльного туризму, куди і увійшла як підрозділ туристська КСС. Завідувачем відділу був призначений Петро Миколайович Назаренко. У вересні 1990 року туристська КСС була виділена зі складу ТЭПО "Закарпаттурист" як самостійна структурна одиниця зі своїм балансом і правами надання юридичної особи. Начальником Закарпатської обласної контрольно-рятувальної служби був затверджений Петро Назаренко з правом першого підпису на фінансових та в інших грошових документах.

Постановою Президії ради Федерації незалежних профспілок України від 4 січня 1992 року № 11-12-3Г "ПРО передачу контрольно-рятувальних служб" КСС Закарпаття була передана на баланс Туристсько-спортивного союзу України з фінансуванням за рахунок державного бюджету України.

<<< тому | зміст | вперед >>>