Регуляторна політика держави у сфері туризму і її реалізація на регіональному рівні

За останні роки в області спостерігається тенденція до збільшення кількості об’єктив туристичної діяльності і зростання обсягу туристичних послуг.

В області є необхідні умови для розвитку індустрії туризму: природно-рекреаційні ресурси, історико-культурне надбання, пам’ятники архітектури і мистецтва. Однак, цей по тенціал не є по пулярним серед т урист ів, так як матеріальна-техн ічна сфера т уриз м у вимагає значних капіталовкладень і розвитку. Аналіз ресурсно-рекреаційного потенціалу Житомирської області показує, що область є депресивною в ресурсно-рекреаційному відношенні. Тим не менше, докорінні зміни що відбулися в економіці за останні роки зачепили і туристично-рекреаційний комплекс регіону. Розвиток ринкових відносин сприяв активному виходу санаторних і туристичних підприємств на ринок платних послуг, посилення тенденції до більшої самостійності і забезпечення рентабельності, більш активного входження їх в ринковий простір.

Для розвитку сфери туризму в Україні і регіонах існують деякі перепони:

- відносно невеликий термін окупності капіталу в цій сфері призводить до того, що в гонитві за швидкими прибутками багато туристичних підприємств працюють без стратегії розвитку на майбутні періоди;
- відсутність інвестицій і інфраструктури туризму;
- фінансування туристичного бізнесу вважається ризиковим;
- відсутність єдиного механізму державного регулювання туристично-рекреаційним сектором економіки та ін.

Реформування галузі туризму повинне бути комплексним і не зводитись лише до раціонального використання наявного ресурсно-рекреаційного потенціалу регіону. Необхідне якісне покращення кінцевого продукту його функціонування, найбільш повне задоволення потреб населення, створення висококонкурентного турпродукту. В цих умовах визріла необхідність перегляду принципів і пріоритетів у сфері управління туристичною діяльністю, вивчення міжнародного досвіду функціонування туризму. Однак, механічно переносити методи управління туризмом, які існують на Заході в українське середовище не слід без врахування особливостей і умов національного розвитку .

З метою реорганізації сфери туристичної діяльності та зміни механізмів управління на державному, регіональному та місцевому рівнях прийнята державна програма розвитку туризму в Україні на 2002-2010 роки. Програмою передбачено здійснення комплексних заходів щодо удосконалення системи управління туристичною галуззю, розроблення відповідних нормативно-правових актів, зміцнення існуючої матеріальної бази, залучення коштів іноземних і вітчизняних інвесторів для розвитку інфраструктури та ін.

Регіональні програми виконують роль активного методу регулювання ринкових процесів та інтеграції державних і регіональних інтересів в туристичній сфері. Представницькі органи влади і державні адміністрації на місцях у межах своїх повноважень і компетенції здійснюють комплексне управління розвитком території і через відповідні нормативно–правові та адміністративні важелі регулюють процеси рекреаційного освоєння її потенціалу на місцях.

Програмою передбачається здійснення комплексу заходів щодо удосконалення системи управління туристичною галуззю, розроблення відповідних нормативно-правових актів, нагромадження на підприємствах туристичної галузі необхідних для здійснення структурних перетворень матеріальних та фінансових ресурсів, зміцнення існуючої матеріальної бази, створення умов для реалізації інвестиційних проектів.

Основною метою Програми є створення конкурентноспроможного на міжнародному ринку національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечення на цій основі комплексного розвитку регіонів за умов збереження екологічної рівноваги та культурної спадщини.

Важливими державними інструментами впливу на туристичну діяльність в регіоні є ліцензування, стандартизація і сертифікація послуг сфери туризму.

Основне, що хоче знати споживач турпродукту - це рівень якості послуг і товарів, що надаються, і відповідність їх цін до платоспроможності споживача. Якщо в готельному господарстві існує класифікація місць розміщення за зірками, категоріями, то в турбізнесі системи категорювання підприємств немає. Єдиною гарантією про надійність турфірми для споживача є реклама або думка інших споживачів, які користуються послугами цієї фірми, тому багато туристичних підприємств приділяють основну увагу рекламній діяльності, використовуючи PR-технології, а не прагнуть до покращення якості послуг.

Для залучення туристів в регіон необхідно створити сприятливий імідж регіону і інформаційне середовище в сфері надання туристичних послуг. З цією метою пропонується розробити паспорт туристичного потенціалу регіону. Паспорт повинен мати: інформацію про геополітичний стан регіону; особливості рельєфу; рослинного світу; забезпеченості курортно-рекреаційними ресурсами; ресурсно-рекреаційному рейтингу регіону; характеристику ландшафтів і природних ресурсів; архітектурно-історичних ресурсів; відомі об’єкти; туристичні маршрути; інфраструктуру туризму; екологічний стан регіону; перспективи розвитку туризму і створення нового турпродукту; загальний бал туристичного потенціалу регіону в рейтингу регіонів України.

Такий паспорт туристичного потенціалу регіону розглядається як один із факторів прийняття управлінських рішень в сфері туризму, визначення стратегії і тактики розвитку туризму і ресурсно-рекреаційного потенціалу регіону.

Висновки. В результаті проведених досліджень розвитку сфери туризму регіону виявлена залежність активного зростання туристичного підприємництва від реалізації прийнятих регіональних державних програм підтримки туризму. Розробка регіональних цільо вих комплексних прог рам розвитку рекреації та туризму допоможуть реаліз увати туристичний потенціал регіонів.

Пропонується розробити паспорт туристичного потенціалу регіону з метою залучення туристів і надання повної інформації про цю сферу діяльності регіональної економіки.

Список використаних джерел

1. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: Учеб.пос. - М., 1999.
2. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні – Чернівці, 2003.
3. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг - К., 2003.
4. Мальська П.М. та інші. Основи туристичного бізнесу. Навч.пос. - К., 2004.
5. Статистичний щорічник України за 2007 р. - К., 2008.
6. Статистичний щорічник Житомирської області за 2007 р. - Ж., 2008.

Сорока С.П. Регуляторная политика государства в сфере туризма и её реализация на региональном уровне.

В статье автор показывает, что развитие туризма в регеоне приводит к необходимости государственного регулирования данной сферы. Важным государственным инструментом влияния на туристическую деятельность в регионе являеться разработка региональных целевых комплексных програм развития туризма.

Ключевые слова: туризм, региональные программы развития туризма.

Soroka S.P. Regulatory of public policy in the tourism sphere and its realization on regional level.

The article shows tourism development in the region which bring to necessity of this region. Targeted comprehensive tourism development programs are seen as a major instrument to promote tourism activities.

Keywords: tourism, regional programmes of tourism development.