Соломчак Т.Я.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною
економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

Курортна рекреація Львівщини як пріоритет розвитку людського потенціалу

Найвищою індивідуальною цінністю, що визначає розвиток людського потенціалу є здоров'я людини. Особливістю сучасного деморозвитку Львівщини є погіршення здоров'я населення. Загальний інтегральний показник оцінки здоров'я - очікувана тривалість життя при народженні у Львівській області за 15 років знизилась з 77,7 років у 1991 році до 68,1 років у 2005 році. Зміни стану здоров'я обумовлені низкою соціально-економічних чинників. Результати вибіркового опитування домогосподарств, проведеного органами державної статистики у жовтні 2005 року, дають можливість оцінити рівень розвитку людського потенціалу за суб'єктивною оцінкою стану здоров'я. Так, 58,5 % респондентів оцінили своє здоров'я на добре, 34,3% - вважають його задовільним і 7,2% - поганим; загальна чисельність осіб, які повідомили, що хворіли за останні 12 місяців - 1645,5 тис., а кількість осіб, які мають хронічні захворювання або проблеми зі здоров'ям - 695,1 тис.

Результати соціологічного моніторингу свідчать про те, що потреба мати міцне здоров'я посідає пріоритетні позиції серед інших соціальних цінностей, 88% опитаних оцінили її важливість найвищим балом.

В умовах інформаційного суспільства, комп'ютеризації діяльності, інтелектуалізації праці зростають психоемоційні навантаження у робочий та неробочий час, що вимагає рекреаційного забезпечення емоційної і психофізичної "надійності", "стійкості", рівноваги людини. На думку психологів та курортологів, психофізична рівновага найбільш ефективно досягається не відключенням від навколишнього оточення, а його зміною, не ізоляцією від джерел інформації, а зміною характеру інформації, не емоційною й інтелектуальною "сплячкою", а зміною вражень [1, с.152]. Це зумовлює розглядати рекреацію як невід'ємну складову соціально-економічної політики регіону, що спрямована на зміцнення здоров'я населення як одного з основних показників рівня розвитку людського потенціалу.

У рекреаційному комплексі регіону основне місце займає санаторно-курортне лікування. Серед регіонів України за кількістю санаторно-курортних і оздоровчих закладів Львівська область посідає восьме місце, а за кількістю санаторіїв і пансіонатів з лікування - друге (після Автономної Республіки Крим); за кількістю ліжок (місць) у санаторно-курортних закладах - сьоме місце, а за кількістю осіб, які оздоровились у цих закладах - четверте (після Автономної Республіки Крим, Одеської та Донецької областей).

Бальнеологічні курорти Прикарпаття - це справжня "фабрика здоров'я". З 1 жовтня 2005 року по 30 вересня 2006 року на Львівщині функціонувало 118 санаторіїв та закладів відпочинку тривалого перебування на 23,8 тис. місць. Така ж кількість закладів функціонувала і попереднього періоду, але порівняно з 2000 роком їх кількість зменшилась на 7,1 %. Проте кількість місць і відпочиваючих у них щорічно зростають. Так, у 2005 / 2006 році у санаторно-курортних закладах було на 11,3% місць і 6,1% відпочиваючих більше порівняно з відповідних періодом попереднього року і на 4,4% та 15,4% порівняно з 2000 роком.

Серед санаторно-курортних закладів переважають санаторії і пансіонати з лікуванням. Найбільше їх (26) знаходилося на мальовничому курорті Трускавець (13,9 тис. ліжок), упродовж року оздоровилися 162,1 тис. осіб. На території Трускавця зосереджені великі запаси підземних мінеральних вод з 14 -ма природними джерелами та поклади "гірського воску" - озокериту. Світової популярності Трускавець набув завдяки лікувальній воді "Нафтуся" трускавецького родовища, окремі водогони якої прокладені до елітних закладів. З метою покращення якості санаторно-курортного оздоровлення населення створена СЕЗ "Курортополіс Трускавець".

Санаторно-курортне лікування - один з найбільш важливих засобів підтримки здоров'я населення. За період з 1 жовтня 2005 року по 30 вересня 2006 року у санаторно-курортних закладах з тривалим перебуванням оздоровилося 253 тис. осіб, що на 6% більше порівняно з відповідним періодом попереднього року. Відпочили в санаторно-курортних 6,8 тис. осіб, що на 1,8% більше порівняно з відповідним періодом попереднього року [2, с.2].

Рекреаційні послуги сприяють зниженню щорічних втрат від тимчасової непрацездатності. Була встановлена кореляційна залежність між втратами робочого часу за тимчасовою непрацездатністю до лікування або оздоровлення працюючих і після перебування їх на курорті: скорочення втрат за тимчасовою непрацездатністю досягало за статистичними даними майже 5% або 3,3 дня [3].

Україна та її Карпатський туристичний регіон з 2001 р. активно включилися у світовий процес розбудови модерної SPA - оздоровчої й аквапарково-розважальної інфраструктури згідно з інноваційною курортною концепцією організації wellness- дозвілля для людей, пріоритетною соціальною цінністю яких є плекання здорового активного способу життя [4, с. 236]. Розвиток курортної рекреації регіону повинен поєднувати лікувально-оздоровчі та розважально-відпочинкові послуги. Тож актуальним питанням сьогодення є розвиток аквапаркової рекреації в курортополісі Трускавець. Курортна рекреація є тим унікальним явищем яке має значний прямий та опосередкований вплив на розвиток людського потенціалу. Курортна рекреація Львівщини як пріоритет направлений на розвиток людського потенціалу є виправданим.

Література

1. Ґудзь А.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреційних територій.-Донецьк: ІЕПД НАН України, ТОВ "Юго-Восток, ЛТД", 2001.- 270 с.
2. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади Львівщини. Економічна доповідь від 28.11.2006 р. №15-08 / 173. Львів: ГУС у Львівській області. -10 с.
3. Рекреация: социально-економические и правовые аспекты. Ред. В.К. Мамутов, А.И. Амоша Монография. - К.: Наукова думка 1992. - 144 с.
4. Рутинський М.Й. Карпатські аквапарки як складова модерної курортно-рекреаційної інфраструктури регіону // Регіональна економіка. - 2006. - №1.