Сокол Т.Г.
Вісник Черкаського університету.
Серія: Педагогічні науки. - 2008. - №137. - С.57-60.

Педагогічні аспекти створення моделі спеціаліста туристичного менеджменту та науково-методичного забезпечення його підготовки

В статті розглядаються проблеми та подаються рекомендації щодо створення моделі фахівця туристичної сфери та розробки навчально-методичного комплексу його підготовки.

Ключові слова: освітні стандарти, модель спеціаліста туристичної індустрії, варіативна компонента навчального плану, світоглядна концепція, логіко-інформаційне мислення, система економічних знань, фахові дисципліни, дидактичні засади створення підручників.

Туристичний менеджмент – порівняно новий напрям у вітчизняній професійній освіті. Поняття менеджменту увійшло у національну науку та практику на початку 1990-х рр., хоча процеси професійного управління завжди мали місце в народному господарстві. Але за часів існування планової економіки діяла командно-адміністративна модель господарювання, що виключала підприємницьку ініціативу, вільний маневр. Поворот до ринкової моделі господарювання створив підстави для перегляду науки управління, переходу до науки менеджменту, що передбачає не тільки поточне керівництво, але й постанову мети, продуману мотивацію; не адміністрування, а розробку стратегії виробництва, вільну підприємницьку бізнес-ініціативу [1]. За часи становлення освітньої галузі незалежної України створено вітчизняні наукові школи менеджменту. Туристична освіта представлена близько ста навчальними закладами, більшість з яких надають освіту в сфері туристичного менеджменту. Створено вітчизняні освітні стандарти напряму 6.03.0601 та 7.03.06061 „Менеджмент” професійного спрямування „Менеджмент організацій” з варіативною компонентою „Менеджмент туристичної індустрії”.

Але якщо зміст і структуру навчального матеріалу нормативної частини навчального плану підготовки менеджерів туризму визначають саме існуючі освітні стандарти, то наповнення варіативної частини залежить від кожного освітнього закладу окремо і є дуже різним. У той же час специфіка туристичної сфери та технологія галузі вимагають певної уніфікації освітніх планів, створення єдиної моделі спеціаліста туристичної індустрії, розробки відповідних науково-методичних комплексів і матеріалів, зокрема – навчальних програм, підручників і посібників з фахових дисциплін. Дослідженням у цій області і присвячено дану статтю.

Метою дослідження є визначення принципів формування змісту навчально-методичних матеріалів для підготовки фахівців туристичної сфери.

Питання підготовки менеджера туризму в Україні піднімалися в роботах вітчизняних вчених О.О. Бейдика, С.І. Поповича, О.О. Любіцевої [2], в монографіях і дисертаційних дослідженнях Н.П. Коноха [3] та В.К. Федорченка [4]. Але ці роботи більше стосуються загальних питань і проблем підготовки кадрів для туризму, вивченню зарубіжного та вітчизняного досвіду цього напряму професійної освіти. У монографіях Л.Г. Лук’янової [6], В.К. Федорченка [5], Н.А. Фоменко [7] ставиться питання створення моделі спеціаліста туристичної сфери, розглядається система безперервного ступеневого навчання в туризмі, подається аналіз навчально-методичних комплексів спеціальності, але відсутній аналіз дидактичних засад конструювання відповідних програм, підручників і посібників.

Розробка парадигми професійної підготовки менеджера туризму є актуальним завданням сучасної професійної педагогіки. У процесі такої підготовки формується світоглядна концепція спеціаліста, закладаються основи фахового, економічного та логіко-інформаційного мислення, накопичуються необхідні знання, виробляються навички та вміння [8]. Кожен із напрямів підготовки передбачає отримання певної системи знань і вмінь, що досягається через засвоєння предметів відповідного циклу, поєднання теоретичної підготовки з практикою та самостійною роботою студента (див. мал. 1):

Мал. 1. Система підготовки менеджера туризму

Світоглядна концепція спеціаліста базується на принципах гуманізму, загальнолюдської моралі, поваги до людей, передбачає поєднання ціннісної орієнтації людини відкритого суспільства з патріотизмом. Спеціаліст повинен вміти аналізувати оточуючу дійсність і діяти, спираючись на основні закони та принципи філософії, соціології, етики й естетики, права, екологічну свідомість. Обов’язковою вимогою до менеджера-керівника будь-якого рівня є висока особиста культура, знання історії та культури власного народу, засвоєння досягнень світової цивілізації, бездоганне володіння рідною мовою та вміння вільно розмовляти не менш як двома іноземними мовами в межах професійного спілкування, що особливо важливо для спеціаліста туристичної галузі. На формування світогляду та високої загальної культури спеціаліста спрямовані блоки природничих і гуманітарно-культурологічних дисциплін.

Логіко-інформаційне мислення спеціаліста передбачає вироблення аналітичного підходу до рішення управлінських і виробничих проблем, вміння систематизувати й обробляти інформацію, моделювати ситуацію та діяти відповідно до логіки її розвитку. Логіко-інформаційна підготовка спеціаліста обумовлюється вивченням предметів математичного та інформаційно-статистичного блоків і передбачає також оволодіння сучасними засобами отримання та обробки інформації, автоматизації процесів управління.

Фундаментальною базою підготовки менеджера є система економічних знань. Економічна підготовка менеджера базується на засвоєнні основ економічної теорії, мікро- та макроекономіки, світової економіки, економіки підприємства й аналізу його господарської діяльності, функціональної логістики. Для успішної організації фінансово-господарської діяльності підприємства менеджер повинен володіти певною сумою знань і вмінь, що формуються на основі вивчення дисциплін фінансово-бухгалтерського блоку: облік та аудит, фінанси, гроші та кредит, ціноутворення на туристично-готельні послуги.

Професійна підготовка спеціаліста саме туристичної галузі здійснюється через засвоєння дисциплін фахової орієнтації та блоку менеджменту. Останній включає до себе такі предмети як теоретичний, загальний та стратегічний менеджмент, менеджмент туристичної галузі, маркетинг, що формують у спеціаліста базу знань з основ управління кадрами, трудовими процесами та процесами соціального розвитку підприємства та його продукту. Знання, отримані в процесі вивчення супутніх дисциплін – психології, соціології, риторики та культури спілкування, діловодства та документознавства, охорони праці, формують необхідні професійні якості керівника, вміння та навички роботи з персоналом.

У плані підготовки менеджера туризму велике значення має цикл фахових дисциплін, передусім – блок предметів з організації та технології галузі: організація активного туризму, організація туристичної діяльності, обслуговування в готельно-туристичних комплексах і закладах ресторанного господарства, організація транспортних подорожей і перевезень, анімація в туризмі, екскурсознавство та спеціалізований туризм. Засвоєння навичок організації спирається на знання блоку професійно-орієнтованих дисциплін, таких як туристичне краєзнавство, туристичне країнознавство, туристична картографія. Завершальними дисциплінами циклу є стандартизація та сертифікація туристично-екскурсійних послуг, актуальні проблеми туристичної галузі.

Однією з головних функцій менеджера туристичної компанії є формування туристичного продукту на ґрунті чотирьох основних туристичних послуг – розміщення, харчування, транспортування та дозвіллєвих заходів. Серед них готельні послуги займають чільне місце, оскільки саме готель (туркомплекс) є тим центром, у якому сконцентровано процес надання послуг туристам. Тому серед профільних фахових дисциплін провідне місце займає готельне господарство, а саме – організація обслуговування в готелях і туристичних комплексах.

На жаль, у списках рекомендованої студентам літератури з дисципліни переважають російські видання. Існуючі нині нечисленні вітчизняні підручники та посібники не відображують повною мірою технологію готельного обслуговування та більше стосуються управління готелями, ніж специфіки готельних послуг. Принципи відбору та структурування змісту підручників з цієї дисципліни теж практично не досліджувались у вітчизняній педагогічній науці, хоча подібні дослідження необхідні з метою створення науково вивірених вітчизняних підручників.

У системі послідовної ступеневої освіти основи фахових знань закладаються на рівні викладання фахових туристичних предметів у навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, зокрема – у ліцеях і коледжах туристичного профілю. Хоча підготовка фахівців туризму в цих закладах носить великою мірою ознайомчий та профорієнтаційний характер, але саме на цьому рівні формуються перші навички та професійні знання з обраного фаху, тобто – починається формування моделі спеціаліста. На жаль, запропоновані нині міністерством освіти програми профільних туристичних предметів для ліцеїв туризму не забезпечують можливості підготовки з ліцеїстів до активної діяльності у туристичній сфері, а місцями навіть змушують припускати некомпетентність авторів в туристсько-екскурсійній справі.

Тому проблеми дидактичних принципів створення навчальних матеріалів для професійної підготовки молодих спеціалістів і бакалаврів-фахівців у сфері туризму потребують наукового дослідження. В подальшому автор ставить собі за мету дослідити цю проблему та розробити пропозиції щодо створення програм і підручників з фахових дисциплін, розроблених на основі науково визначених дидактичних підходів.

Література

1. Сокол. Т.Г. Основи туризмознавства: Навч. посібник. – К.: ЗАТ „Слов’янський дім”, 2006. – С. 11.
2. Бабарицька В.К., Бейдик О.О., Любіцева О.О., Попович С.І. Підготовка туристичних кадрів в Україні // З історії вітчизняного туризму. Зб. наук. статей. – К.: Т.О.В. „Час пік”, 1997. – С. 192-196.
3. Конох А.П. Теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців із спортивно-оздоровчого туризму у вищих навчальних закладах: Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук. – Київ, 2007. – 552 с.
4. Федорченко В.К. Підготовка фахівців для сфери туризму: Теоретичні і методологічні аспекти: [Монографія]. – К.: Вища шк., 2002. – 350 с.
5. Федорченко В. К. Теоретичні і методологічні засади підготовки фахівців для сфери туризму. [Монографія]. За ред. Н. Г. Ничколо – К.: Видавничий дім „Слово”, 2004. – 472 с.
6. Лук’янова Л.Г. Освіта у туризмі: Навч.-метод. посіб. / Людмила Григорівна Лук’янова. – К.: Вища шк., 2008.- 719 с.
7. Фоменко Н.А. Педагогіка вищої школи: методологія, стандартизація туристської освіти. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий дім „Слово”, 2005. – 216 с.
8. Сокол. Т.Г. Основи туризмознавства: Навч. посібник. – К.: ЗАТ „Слов’янський дім”, 2006. – С. 12-14.

Аннотация

Сокол Т.Г. Педагогические аспекты создания модели специалиста туристического менеджмента и научно-методического обеспечения его подготовки.

В статье рассматриваются проблемы и даются рекомендации по созданию модели специалиста туристической сферы и разработка учебно-методического комплекса его подготовки.

Ключевые слова: образовательные стандарты, модель специалиста туристической индустрии, вариативная компонента учебного плана, мировоззренческая концепция, логико-информационное мышление, система экономических знаний, специальные дисциплины, дидактические основы создания учебников.

Annotation

Sokol T.G. Pedagogical aspects of creating the model of tourist management specialist and scientific and methodical basis of his training.

The article deals with the problems and gives recommendations for creating the model of tourist sphere specialist and working out educational and methodical complex of his professional training.

Key words: educational standards, model of tourist industry specialist, variation component of curriculum, outlook conception, logical and information thinking, system of economic knowledge, special disciplines, didactic principles of making manuals.