Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

Смаль І.В. Туристичні ресурси світу

Розділ 2. Ресурси туристичних регіонів світу

2.1. Ресурси Європейського туристичного регіону

ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТУРИСТИЧНИЙ РАЙОН

Азербайджан - Білорусь - Болгарія - Вірменія - Грузія - Естонія - Казахстан - Киргизстан - Латвія - Литва - Молдова - Польща - Росія - Румунія - Словаччина - Таджикистан - Туркменістан - Угорщина - Узбекистан - Україна - Чехія

Центрально-Східноєвропейський туристичний район складається з країн із різними рівнями соціально-економічного розвитку і несхожими культурами, які заселені народами із відмінними ментальностями. На одному полюсі знаходяться Чехія, Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія, країни Прибалтики й ін. - держави, які неоднаково успішно здійснили перехід від командно-адміністративної до регульованої ринкової економіки і стали членами Європейського Союзу. На іншому боці - Туркменістан, Узбекистан, Киргизстан - типові азійські держави із сировинно орієнтованими економіками й авторитарними політичними системами. Особливе місце і в районі, і в усьому світі посідає Російська Федерація з її претензіями на геополітичну винятковість й економічну роль у Європі та світі. Специфічне культурне й економічне середовище формують республіки Закавказзя. Така ж строкатість характерна і для ресурсної забезпеченості індустрії туризму та специфіки її розвитку в окремих державах.

ПОЛЬЩА

Польська Республіка (площа - 312,7 км2; населення - 38,5 млн осіб) є однією із найбільших країн Східної Європи. Вона розташована між Балтійським морем на півночі, Карпатами та Судетами на півдні.

Геотуристичне положення Польщі слід оцінювати як надзвичайно вигідне із кількох причин:

- територія країни розташована у зоні дії сезонно комфортних і субкомфортних погодно-кліматичних умов;
- країна має вихід до узбережжя Балтійського моря, що дозволяє пропонувати на ринку туристичних послуг пляжно-купальний відпочинок;
- для території характерним є ландшафтне різноманіття - від гірських до рівнинних і заболочених місцевостей, від незайманих природних ландшафтів до урбаністичних і руралістичних краєвидів;
- розгалужена річкова й озерна мережа;
- поляки пишаються багатовіковою історією і культурою, які полишили потужну матеріальну і духовну спадщину, що ста-ли основою розвитку пізнавального туризму;
- країна розташована у центрі ємного туристичного ринку.

У горах, розташованих на території Польщі, а це Карпати і Судети, практикуються гірськолижні тури, які відчутно дешевші, ніж у більш дорогих для туристів країнах - Австрії, Франції, Німеччині і Швейцарії.

На відпочинок до Польщі приїжджають жителі сусідньої Німеччини й інших країн Євросоюзу, багато з яких беруть участь в екологічних турах у польській провінції, де збереглися незаймані ліси, функціонують національні парки. Особливою популярністю користуються кінні тури, рибалення, велосипедний туризм.

До послуг туристів близько 500 км піщаних пляжів на узбережжі Балтійського моря, де сформувався ланцюг курортних центрів: Дарлувко, Дзввижино, Колобжег, Криница Морска, Леба, Мендзиздроє, Нехоже, Реваль, Свіноуйсце, Устка, Ярославець. Пляжно-купальний сезон (температура води - понад +180 С), триває із початку червня до початку вересня (рис. 2. 16).

Пересічна ремпература прибережних вод у районі Гданська
Рис. 2.16. Пересічна температура прибережних вод у районі Гданська

Північно-східну частину Польщі (Вармія, Мазури і Підляшшя) називають "зеленими легенями Європи". У цьому малолюдному районі переважають ліси і озера (Великі Мазурські озера). На схід розташовуються Бебжанські болота і Біловезька пуща. Ця територія приваблює перш за все любителів природи.

Польща багата численними архітектурними пам'ятками, такими, як королівські замки у Варшаві і Кракові, замками польських магнатів, костелами, фортифікаційними спорудами. До списку Світової спадщини ЮНЕСКО увійшли архітектурні ансамблі Кракова, Варшави, Торуня (див. додаток D), але не менш привабливими для туристів є Гданськ, Познань та інші міста, в яких сконцентровані численні туристичні атракції світового рівня пізнавальної цінності (табл. 2. 10).

Табл. 2. 10. Туристичні центри Польщі

Місто

Головні туристичні об’єкти

Варшава Старе місто,занесене до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО з численними пам'ятками, серед яких Барбакан – частина міської стіни; оборонна споруда, зведена у ХІV-ХVІІІ ст.; Одна із найкрасивіших площ міста – Замкова площа із колоною королю Сигізмунду ІІІ; Костел Святого Хреста; Єврейське кладовище; Парк Лазенки і Палац на воді – найбільш відомий парк Варшави із численними пам'ятками архітектури; Ринкова площа із собором Ордену сакраменток; Кафедральний собор Св. Яна; Палац Сташица; Цитадель; Галерея Захента – найбільша у Польщі; Галерея сучасного мистецтва; Галерея Пляц Замкови; Археологічний музей; Вилянув – парково-палацовий ансамбль – резиденція короля Яна ІІ Собеського; Королівський замок; Королівські Лазенки – парково-палацовий ансамбль; Палац Радзивілів; Національний музей і Музей Війська Польського; Етнографічний музей;
Вроцлав "Свята квітка Європи, перлина серед міст", так називали це місто, збудоване на 12 островах, з’єднаних 112 мостами. Збереглися численні пам’ятки середньовічної архітектури;
Гданськ Історичний квартал – Головне (старе) місто, де зосереджені найбільш важливі пам’ятки; Галерея живопису; Археологічний музей; Морський музей і Журав – унікальна споруда ХV ст., яка виконувала кілька функцій: міських воріт, оборонної вежі і портового крану; зоопарк;
Краків Вавель – архітектурний комплекс у складі Королівського замку і Кафедрального собору св. Станіслава і Вацлава; Костел Св. Марії; Костел Св. Ганни з гробницею Коперника; Ягеллонський університет і бібліотека; Музей Чарторийських; Насипна дорога Пілсудського; неподалік від Кракова – соляні копальні Велички – найбільші у Європі; Водний парк;
Лодзь Костел Успіня Богородиці; Палац Познаньського – найбільша у Польщі резиденція фабриканта, де нині розміщується музей історії Лодзя; Музей Текстильної Промисловості, де проводиться Тріенале декоративних тканин; вулиця Петрковська – найдовша торговельна вулиця в Європі;
Люблін Старе місто із численними пам'ятками архітектури; Замок із готичною капелою Тройці; Костели домініканців і брігіток; Музей Любліна;
Познань Ратуша і центральна площа Ринок; Архікафедральна базиліка св. Петра і Павла; Палац архієпископа; Костел св. Діви Марії; Академія Любранського; Палац Рачинського; Палац Дзялинських;
Торунь Місто включене до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО. У його межах знаходиться близько 200 пам'яток історії та культури, серед яких монументальні церкви, ратуша, житлові будинки;
Закопане Найбільший у Польщі центр зимового відпочинку;
Ченстохова Ясногорський монастир, де зберігається чудотворна Ченстоховська ікона Божої Матері.

Варшава - найбільше місто Польщі. Це також і найбільший промисловий та туристичний центр. Варшава - столиця країни із 1918 р. У місті розташовані найбільш цікаві туристичні об'єкти, понад 30 театрів, майже 50 музеїв і картинних галерей. Варшава складається зі Старого та Нового міста. Старе місто (Старе Място) - символ відродженої повоєнної Польщі. Воно було повністю відновлене після руйнувань у 1945 р.

***

ЧЕХІЯ

Чеська Республіка, зі столицею у Празі, стала незалежною державою після розділу в 1993 р. Чехословаччини на Чехію та Словаччину. Площа країни складає 78,9 тис. км2. Її населяє 10,2 млн осіб. Центральність положення Чехії та її межування із розвинутими європейськими державами - членами Європейського Союзу є важливим чинником економічного зростання країни, у тому числі й розвитку індустрії туризму.

Територія Чехії розташована у межах дії сезонно комфортних і субкомфортних погодно-кліматичних умов і складається з рівнин, пагорбів, плато, оточених низькими горами, схили яких вкриті лісами. Надра країни багаті на бальнеологічні ресурси.

Туристів до Чехії приваблюють дивовижні зразки архітектури у Празі й численних містах і містечках (Градець-Кралове, Пардубіце, Табор, Оломоуц, Чеське-Будейовіце, Чеські-Крумлов, Брно та багато ін.), лікування на бальнеологічних курортах, таких як Карлові Вари, Маріанське Лазне та ін., відпочинок у горах.

Величезний інтерес у туристів викликають визначні пам'ятки столиці Чехії. Протягом багатьох століть вона захоплює своєю красою і приваблює мільйони відвідувачів з різних куточків світу.

Основу сучасної Праги склали дві середньовічні фортеці - Вишеград і Градчани. Найбільш значна будівля на Градчанах - Празький кремль. Над річкою Влтава розкинувся незрівнянний Карлів міст, який був побудований у 1357 р. за наказом Карла IV. За Карловим мостом починається празький квартал Старе Місце (Старе місто) з центральною площею, що колись була торговельним центром міста. До числа найбільш значних історичних будівель на Староміській площі належить ратуша XIV ст. з надзвичайно цікавим годинником, бій якого збираються послухати численні туристи. Тут же знаходиться середньовічний Тинський храм з двома дзвіницями. Криві вулички, в оточенні історичних будинків, ведуть із Староміської на Бетлемську площу, де збереглася каплиця, в якій самим видатним проповідником був магістр Ян Гус - національний герой Чехії.

Інший відомий історичний празький район - Нове Місто. Центр Нового Міста і одночасно центр нинішньої Праги - Вацлавська площа, де знаходяться Національний музей і популярні магазини.

Лікувальна сила природних джерел Чехії відома ще із ХІІІ ст. Одним із перших був курорт Карлові Вари, який був знаний вже на початку XIV ст.

На основі цілющої води карловарських мінеральних джерел у Чехії виробляють добре знану туристами "Бехеровку" - міцний лікер, настояний на більш ніж 20 травах, який при правильному вживанні має лікувальний ефект.

Курорт Маріанське Лазне був заснований на початку ХІХ ст. Він відрізняється сприятливим місцем розташування. Курорт знаходиться у гірській долині на висоті 630 м над рівнем моря. Місто оточене лісистими схилами гір, що досягають висоти 900 метрів. Гори захищають долину від північних і північно-західних вітрів, створюючи клімат субальпійського характеру. Маріанське Лазне славиться великою кількістю мінеральних джерел. Незважаючи на те, що джерела зосереджені на порівняно невеликій території, вони мають різний хімічний склад. Водою із цих мінеральних джерел лікуються захворювання шлунково-кишкового тракту і жіночі хвороби, хвороби дихальних органів, подагру та інші недуги. Проводиться лікування неврологічних і серцевих захворювань.

Карконоши - найвищі гори Чехії, відомий курортний район країни з популярним центром Янек Лазні, де використовується вода теплих джерел. У Чехії відомі й інші курортні місця. Так, Теплиці вважають найстарішим курортом Чехії. Про використання води місцевих радіоактивних джерел в далекому минулому свідчать знахідки монет епохи Римської Імперії. Сучасний розквіт курорту припав на початок XIX ст.

Визначною природною пам'яткою країни є Моравський карст, розташований на захід від міста Брно. Численні печери були відомі вже в XVII ст. Печери приваблювали здавна ще й тому, що в них можна було розшукати кістки доісторичних тварин. Їх розмелювали в порошок, якому приписувалися чудодійні властивості виліковувати від усіх хвороб.

***

СЛОВАЧЧИНА

Словацька Республіка (площа - 49 тис. км2; населення - 5,5 млн осіб; столиця - Братислава) з точки зору туристичного попиту, насамперед, відома гірськолижними, бальнеологічними і кліматотерапевтичними курортами, розташованими у Високих і Низьких Татрах. Ці гори чудово підходять для туризму, дякуючи ландшафтному різноманіттю, мінеральним і термальним джерелам та розвинутій транспортній інфраструктурі. У Татрах зустрічається багато високогірних озер - слідів давнього зледеніння. Найбільше із них - Штребське Плесо, площа якого складає 19 га. Незмінне захоплення у туристів викликають дивовижні за красою Татранські водоспади.

Схили Татр вкриті хвойними лісами з насиченим фітонцидами і багатим озоном повітрям, виходами на поверхню мінеральних і термальних джерел, що формує сприятливі природні передумови для функціонування санаторіїв, де лікують сухоти, астму, неврози й інші захворювання. Найбільш відомими лікувальними курортами стали Бардеєв (найстаріший курорт Словаччини, у межах якого перший санаторій був збудований у 1777 р.), Жиліна, Тренчин, Штребське Плесо, Бардейовське Купеле та ін.

Словацька індустрія туризму використовує унікальне природне явище - термальні пляжі, розташовані у невеликих курортних центрах: Бешеньова, Ликава, Квачани, Жяр, Прибилина, Заважна-Поруба, Липтовський Ян, де пропонується широкий спектр лікувально-оздоровчих послуг.

Світову славу має курорт Пьєштяни, розташований у долині річ-ки Ваг на так званому Курортному острові. Перші письмові згадки про гарячі джерела і грязі та їх лікувальну силу датуються 1549 р. Курорт постійно діє із 1822 р. Тоді ж він отримав і свою другу назву - Наполеонівський курорт. Символ курорту - людина, яка ламає милиці, вказує на спеціалізацію - лікування хвороб опорно-рухового апарату, артритів, захворювань центральної нервової системи, відновлення після травм і ортопедичних операцій. Пьєштянська сульфатно-бікарбонатна, кальцієво-натрієва вода надходить із декількох джерел із глибини близько 2 000 м і має температуру +67-69 о С. Води, а особливо сірчані грязі курорту належать до найбільш якісних бальнеологічних ресурсів у світі.

На північ від Низьких Татр розташована Демановська долина. Саме тут знаходиться відома Демановська карстова печера Свободи, довжиною 8 126 м. Вона відкрита у 1921 р., а до туристичного показу включена із 1924 р. Нині печера - популярний туристичний об'єкт країни. Із загальної довжини ходів до екскурсійного показу включено 1 800 м.

Багата культурними пам'ятками столиця Словаччини. У минулі часи Братислава була невеликим форпостом Римської Імперії. Пізніше вона стала прикордонною угорською фортецею. Поступово Братислава перетворилася на місто стильних палаців, вишуканих парків, дорогих магазинів, на європейський центр мистецтва. Національною пам'яткою словаків є замок Девін, руїни якого височіють на скелі біля злиття Дунаю і Морави та створюють неповторну панораму міста. У Братиславі багато музеїв з пізнавальними експозиціями: Словацький національний музей, Братиславський міський музей, Музей виноробства, Музей зброї, Словацька національна галерея.

***

УГОРЩИНА

Країна термальних бань - Угорська Республіка (площа - 93 тис. км2; населення - 10 млн осіб; столиця - Будапешт) розташована на південь від Чехії та Словаччини. Угорщина знаходиться у межах Середньодунайської рівнини у басейні Тиси і Дунаю.

Геотуристичне положення країни досить вигідне. Вона розташована у безпосередній близькості як від західноєвропейського, так і східноєвропейського споживчих туристичних ринків, має сприятливі природні й культурно-історичні передумови для розвитку індустрії туризму. Із точки зору ресурсів міжнародного туризму країна багата історичними пам'ятками, насамперед у столиці, курортною зоною озера Балатон, лікувальними бальнеологічними курортами, м'яким кліматом.

Будапешт - одне із найкрасивіших міст світу. Дунай ділить його на дві історичні частини: Буду і Пешт. Сполучають береги 7 мостів для автомобільного руху і 2 - для залізничного. Найбільш відомі визначні пам'ятки міста - Будайська фортеця, набережна Дунаю із будівлею Парламенту та проспект Андраші. Квартал Будайської фортеці представлений такими пам'ятками як Музей історії Будапешта, Військово-історичний музей, Музей "Людвіг", Угорська національна галерея.

Будапешт також відомий тим, що це - єдина в світі столиця, де в межах міста розташовуються термальні купальні із вільним доступом до мінеральних джерел.

Озеро Балатон - традиційний район пляжно-купального відпочинку міжнародного рівня. Південний берег озера особливо привабливий для сімейного відпочинку. Тут навіть на відстані 200-300 м від берега глибина води не перевищує 1 м. Любителі плавання, зазвичай, відпочивають на північному березі Балатону, де глибини більші. В околицях Балатону діють бальнеологічні курорти, клуби верхової їзди, численні кемпінги надають послуги автотуристам з Австрії, Німеччини й інших країн Європи.

Відомими містами-курортами на березі Балатону є Балатонфюред ("мекка для сердечників", базовий центр міжнародної карділогічної програми), Балатондерек, Кестхей. Окрім зручних пляжів, туристам пропонується знайомство з природними пам'ятками і багатою культурною спадщиною міст і їх околиць: Таваш - карстова печера з підземним озером, фортеця Шюмег, Музей Африки, палац Фештетич з цікавою бібліотекою, фортеця Резі.

Один із найбільш відомих бальнеологічних курортів Угорщини - Хевіз. Свою популярність він здобув завдяки однойменному найбільшому термальному озеру Європи. Вода, що містить сірку, натрій, магній, кальцій, органічні рештки, допомагає при лікуванні ревматизму, запаленні суглобів, нервових і гінекологічних захворювань, покращує обмін речовин в організмі людини. Навіть взимку температура води в озері не опускається нижче +29о С.

Не менш популярним є курорт Хайдусобосло. Його природною основою є вуглеводнева лужна вода, температура якої досягає +73-78о С. Вода характеризується високим вмістом соди, йоду, брому, фтору, заліза, марганцю. У ній розчинені ще близько 20 мінералів, серед яких і природний бітум, що разом із йодом надає воді темно-коричневого кольору. Застосовується вона дуже широко: лікування суглобів, органів дихання і травлення, шкіряних і гінекологічних захворювань. Неподалік курорту розкинувся найбільший у країні національний парк - Хортобадський степ, де збережено унікальний рослинний і тваринний світ. Парк широко використовується для організації екологічних турів.

***

РУМУНІЯ

Румунія - "батьківщина" графа Дракули - придунайська, причорноморська і прикарпатська держава на південному сході Європи зі столицею у місті Бухарест. Країна займає площу 238,4 тис. км2. Її населення складає 22,2 млн осіб. Геотуристичне положення Румунії досить вигідне, насамперед, за рахунок виходу до узбережжя Чорного моря, наявності гірської системи Карпат і близькості до споживчого туристичного ринку.

Протягом останніх років прогресуючим компонентом економіки Румунії є міжнародний туризм. Цьому є об'єктивні передумови - потужний природно-ресурсний потенціал. До найбільш важливих туристичних ресурсів країни належать: ландшафтне різноманіття, бальнеологічні ресурси (у надрах країни сконцентровано 1/3 запасів мінеральних і термальних вод Європи), багата флора і фауна.

Важливим чинником розвитку туризму є середньовисотні гори Карпати. Вони розташовані всередині країни у вигляді дуги і діляться на три гірські ланцюги: Східні, Південні і Західні Карпати. У всіх зонах Карпат функціонують туристичні центри, які спеціалізуються на зимових видах спорту та літньому відпочинку. Прикладами є Синая, Буштень, Предял, Пояна-Брашов, Борша, Дуреу, Стина-де-Вале, Азуга.

У гірських та передгірських районах розташовані численні бальнеологічні курорти: Бейле-Херкулане - один із найдавніших курортів світу, Бейле-Фелікс, Ефорі-Норд, відомий грязьовими ваннами на озері Текиргіол, Бряза, Ринка, Ковасна - "курорт тисячі джерел", Бэйле-Тушнад, Балвантош. У містечку Тиргу Вікна знаходиться найбільший у Європі підземний санаторій, розташований на глибині 130 м у давній соляній шахті. Це - ціле підземне містечко із цілющим мікрокліматом, де є своя православна церква, кіоск із продовольчими товарами і обладнані місця для ігор та відпочинку.

До традиційних видів туризму, поширених у Румунських Карпатах, належать гірський велосипедний туризм та спелеотуризм. Широкої популярності набуває екологічний туризм і відвідування заповідників та природних національних парків, найбільш відвідуваними із яких є Чахлеу, Залізні Ворота, Родна, Домоглед - Валя Черней. Гори Румунії багаті на фауну, що перетворило їх на відомий у Європі осередок мисливського туризму.

Чорноморське узбережжя Румунії має загальну довжину близько 250 км. Відомі морські курорти Румунії, такі як Мамайя, Ефорія, Мангалія, Текиргіоле, дякуючи пляжам із дрібним, чистим піском і рівному пологому дну, завоювали заслужену популярність.

Разом із тим, значна частина морського узбережжя практично не придатна для організації пляжно-купального відпочинку. Вона зайнята дельтою Дунаю, на яку припадає майже 2,5 % території Румунії, із численними протоками, рукавами, каналами і болотами. До того ж Дунай, який вважається найбруднішою річкою Європи, не додає популярності пляжному відпочинку на узбережжі. Натомість, дельта Дунаю - найбільша річкова дельта в Європі - місце гніздування птахів і осередок біорізноманіття. Вона визнана об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО і перетворилася на регіон розвитку екологічного туризму. Особливою популярністю серед туристів користуються бердвотчинг-тури.

Румунія - країна із багатою і цікавою історією. Бухарест - найбільший культурний та індустріальний центр країни, залишає у туристів двояке враження. Із одного боку, багата архітектура і велика кількість пам'яток у "Старому Бухаресті", з іншого - запустіння і безликі квартали. Цікавими для туристів є палац Котрочень, Парламент, Королівський палац, караван-сарай Хануллуй-Манук, музеї, серед яких виділяються Національний історичний музей, Етнографічний музей на острові Херестреу. У місті збереглася велика кількість сакральних пам'яток: кафедральний собор Патріархії (XVII ст.), собор Св. Георгія Старого (XIX ст.), монастирі Плумбуїта, Антім, Михай-Воде та ін.

Найбільш романтичним і відвідуваним паломниками містом країни вважаються Ясси. Відомими пам'ятками міста є церкви Трей-Ієрах та Митрополітане, де знаходяться мощі Св. Параскеви, Св. Миколи Чудотворця, монастир Арджеша, палац Іоан-Кузи.

На березі Чорного моря лежить Констанца - давньогрецький поліс Томіс, сучасний порт і популярний приморський курорт, де збереглися мозаїки давньоримських часів, пам'ятник Овідію, який свого часу був засланий сюди, Генуезький маяк, мечеть Махмуда.

Туристів зі всього світу приваблюють численні палаци і замки Румунії. Вони найкраще ілюструють середньовічну культуру країни, унаочнюють унікальні архітектурні стилі, напрямки й елементи, які відображають історію, національні традиції і звичаї. Але для переважної більшості туристів замки Румунії, особливо її історико-географічної області Трансільванія, асоціюються з іменем "першого" літературного вампіра - графа Дракули - героя роману Брема Стокера "Дракула" та дійовими особами відомого твору Жуля Верна "Замок у Карпатах". Найбільш знаним серед туристів є замок Бран або замок Дракули, розташований неподалік Брашова. На даний час у замку розміщено експозиції Музею історії і середньовічного мистецтва, де представлені твори мистецтва, меблі, колекція зброї, а також інші цікаві предмети побуту ХІV-ХІХ ст.

На окрему увагу заслуговує Марамуреш - найбільш гористий і найбагатший на мінеральні води регіон країни. Його туристичною "візиткою" є Чимитирул-Весел у Селинці - єдиний у світі меморіальний комплекс, де смерть і пов'язані з нею обряди, подані у гумористичному ключі.

***

БОЛГАРІЯ

Республіка Болгарія - держава площею 111 тис. км2 і з населенням 7,2 млн осіб - знаходиться на південному сході Європи у межах Балканського півострова. Геотуристичне положення Болгарії оцінюється як вигідне. Країна омивається Чорним морем, наявні гірські системи і рівнини формують ландшафтне різноманіття. Болгарія близько розташована до споживачів туристичного продукту як зі східних, так і західних регіонів Європи.

Туристів приваблює, насамперед, Чорноморське узбережжя. Курорт "Сонячний берег" вважається найбільшим і найвідомішим туристичним комплексом Болгарії. Він розташований за 36 км на північ від Бургаса і за 90 км від Варни, усередині невеликої затоки. Північну частину курорту оконтурюють підвищення гірського масиву Стара Планина, що створює чудову гармонію поєднання гірських та морських пейзажів. Пляжі "Сонячного берега" простягаються на відстань 16 км і складаються із дрібного золотисто-жовтого піску. Море мілке, тому цей курорт є прекрасним місцем для сімейного відпочинку із дітьми.

Морський курорт "Золоті піски" знаходиться за 18 км на північ від Варни і розташований на території однойменного Народного парку. Своїй назві курорт зобов'язаний пляжам із ніжнозолотавим дрібнозернистим піском, до яких підступають масиви хвойних лісів. Поєднання моря і лісу створює унікальний лікувальний ефект.

Велику частину країни займають гірські хребти Стара Планина, Средна-Гора, Рила. Гірський рельєф створив сприятливі передумо-ви для розвитку гірськолижного туризму. У країні є недорогі популярні гірськолижні курорти, такі як Боровець, Пампорово, Бансько.

Гірськолижний курорт Боровець - найбільш популярний гірськолижний курорт Болгарії. Він розташований за 72 км на південний схід від Софії. Курорт знаходиться серед вікового хвойного лісу на схилах Рильських гір. Він був заснований ще у XIX ст. як мисливське угіддя болгарських царів. Пампорово - найпівденніший гірськолижний курорт Болгарії. Він розташований у Родопах, недалеко від Егейського моря. Мікроклімат курорту має цілющі властивості, дя-куючи негативно іонізованому повітрю цієї місцевості. Бансько вважається порівняно молодим гірськолижним курортом Болгарії. Він розташований у гірській улоговині, що зумовило тривалу зиму, на висоті понад 900 м над рівнем моря. Лижний сезон у Бансько триває із грудня до середини квітня.

Знамениті мінеральні джерела гармонійно доповнюють туристичні ресурси країни. У Болгарії нараховується близько 500 джерел мінеральних і термальних вод. Найбільшим бальнеологічним комплексом є "Вонеща вода" поблизу Велико-Тирново. Великою популярністю користуються курорти Хісаря, Санданські, Девін, Банкя.

Столиця Болгарії - Софія - цікаве місто з багатою і давньою історією. Туристів у ньому приваблюють храм-пам'ятник Олександра Невського, побудований у пам'ять про звільнення країни від турецького панування, Історичний музей, Ботанічний музей, Національна галерея мистецтв, Боянська церква ХІІІ ст. та інші об'єкти.

Пізнавальні туристичні маршрути пролягають всією Болгарією та її історичними містами: Пловдиву із пам'ятками римської епохи, містом-заповідником Велико-Тирново, де незмінну цікавість викликають Царський палац, монастир св. Петра і Павла, "містом жартів" Габрово, містом-музеєм Несебр із численними пам'ятками архітектури різних епох, яке належить до найдавніших міст Європи і перебуває під егідою ЮНЕСКО, Варною, де збереглися треті за величиною в Європі римські терми.

На території країни знаходяться відомі православні монастирі, що є основою розвитку релігійного туризму: Рільський (Х ст.), Кіліфарівський (ХIV ст.), Бачково (ХІ ст.) та ін.

***

УКРАЇНА

Україна розташована у південно-східній частині Європи. Її територія із заходу на схід має протяжність 1316 км, із півночі на південь - 893 км. Площа країни становить 603,7 тис. км2, кількість населення складає 46,1 млн осіб. За цими кількісними характеристиками Україна посідає провідні позиції в Європі.

Геотуристичне положення України характеризується кількома головними особливостями:

- розташування у зоні дії сезонно комфортних і субкомфортних погодно-кліматичних умов;
- вихід до узбережжя Чорного й Азовського морів;
для території характерне ландшафтне різноманіття і густа річкова й озерна мережа;
- багатовікова історія і культура, перебування у зоні взаємодії католицизму, православ'я та ісламу;
- розташування у безпосередній близькості від ємного туристичного ринку Росії, населення якої є традиційним споживачем українських туристичних послуг.

Україна володіє значними природними туристичними ресурсами: сприятливими кліматотерапевтичними умовами, привабливими рівнинними, гірськими й аквальними (морськими та річковими) ландшафтами, багатою флорою і фауною. На їх основі створено національні природні парки, дендропарки, заповідники та заказники. Лікувально-оздоровчі ресурси країни - мінеральні і радонові води, лікувальні грязі, ропа лиманів, бішофіт, озокерит - належать до унікальних у світовому масштабі.

Для клімату нашої країни, у цілому сприятливого для господарювання і комфортного для життя людей, притаманна чітка сезонність. Пік туристичної активності припадає на літні місяці. Головний туристичний сезон із комфортним погодно-кліматичним режимом у країні триває близько 100 днів, але пляжно-купальний період, коли температура води перевищує +18° С, дещо менший і складає 60-70 днів. Зимовий туристичний сезон, якому притаманне поєднання мінусових температур і достатньо потужного і тривалого снігового покриву, чітко виражений у Карпатах та на Поліссі і складає близько 45 днів.

Персічна температкра прибрежних вод у районі окремих курортів Кримського півострова
Рис. 2.17. Пересічна температура прибережних вод у районі окремих курортів Кримського півострову

На території України знаходиться особлива кліматична область - Південний берег Криму, де від кліматичних ресурсів значною мірою залежить інтенсивність і потужність туристичних потоків. Період із комфортним погодно-кліматичним режимом у межах Південного берегу значно довший, ніж у цілому по країні і складає близько 150 днів. Тривалішою є і пляжно-купальна фаза - 90-95 днів (рис. 2. 17). Саме кліматичні особливості Криму в поєднанні з гірськими ландшафтами та морським узбережжям перетворили півострів на головний рекреаційно-туристичний район України.

Загальна площа земель, придатних для рекреаційного і туристичного використання, складає майже 16 % від території країни.

Важливим ресурсом туристично-рекреаційної діяльності є ліси. Ними вкрито 14 % території України . Найбільші лісові масиви зосереджені в Карпатах, де лісистість досягає 40 %, у Кримських горах, де вона перевищує 30 % та на півночі країни - більше 25 %. На хвойні породи, відомі своїми лікувально-оздоровчими фітонцидними властивостями, припадає більше половини загальних запасів деревини. Основними районами поширення хвойних порід є Полісся та Карпати. За оцінками фахівців рекреаційне значення мають лише 10 % лісів державного лісового фонду.

На території України виявлено близько 500 джерел мінеральних вод різного рівня мінералізації. Найбільш поширеними є вуглекислі, сірководневі, залізисті, йодобромні, бромні, радонові (радіоактивні) мінеральні води. Понад 80 джерел мінеральних вод України використовуються для потреб близько 50 курортів, 20 бальнеолікарень, 40 заводів лікувально-столових вод. Найбільш потужні запаси мінеральних вод приурочені до надр Українських Карпат (Трускавець, Свалява, Поляна Квасова, Моршин та ін.), Українського кристалічного щита (Хмільних, Миронівка та ін.), Дніпровсько-Донецької западини (Миргород).

У гірських та передгірських районах Українських Карпат є значні запаси вуглекислих вод, на базі яких працює ряд курортів, наприклад Свалява. Гідрокарбонатно-сульфатні, кальцієво-магнієві, сульфатні, натрієво-кальцієві води з цінними лікувальними властивостями стали основою розвитку санаторно-курортного господарства в Трускавці та Східниці. У Моршині активно використовуються сульфатно-хлорні, натрієво-магнієво-кальцієві води.

Головне багатство курорту Миргород - хлоридно-натрієві і хлоридно-гідрокарбонатно-натрієві мінеральні води, які за складом і якістю близькі до тих, що на увесь світ прославили німецький Ба-ден-Баден.

Родовища бішофіту - мінералу з унікальними лікувальними властивостями - зустрічаються лише у кількох місцях на планеті: затока Кара-Богаз-Гол, Мертве море (Ізраїль), Росія та Україна (Полтавська і Чернігівська обл.). Бішофіт широко застосовується у лікуванні багатьох захворювань опорно-рухового апарату, нервової, серцево-судинної систем, а також в якості адаптогенного, антистресового та седативного засобу. В Україні лише 1 % від загального обсягу видобутку бішофіту використовується для лікувально-оздоровчих потреб, все інше - для технічних цілей (одержання магнію і його сполук, виробництво магнезіального цементу та ін.).

Промислові родовища озокериту або гірського воску - Бориславське, Трускавецьке, Дзвиняцьке та Старунське, знаходяться в Передкарпатті у надрах Львівської та Івано-Франківської областей і є найбільшими у світі. Озокерит - цінний різновид бальнеологічних ресурсів, який має протизапальні й обезболюючі властивості і використовується для оздоровлення і лікування теплом при артритах, артрозах, хронічних радикулітах, контрактурах, хронічних виразках тощо.

Ландшафтні ресурси є одними із головних серед природних туристичних ресурсів нашої держави. Українські ландшафти мають риси перехідності між мозаїчними західноєвропейськими й одноманітними східноєвропейськими, що формує достатню пейзажну різноманітність, яка найбільше цінується при виборі місць для відпочинку. Унікальними в цьому відношенні є два регіони: Українські Карпати та Крим. Карпати мають надзвичайно потужні ландшафтні ресурси, придатні для організації гірського зимового та літнього туризму. Кримські приморські ландшафти не поступаються кращим взірцям європейських пляжно-курортних місцевостей.

Атрактивними ландшафтами багатий Кримський півострів (Димерджі із "Долиною привидів", вулканічний масив Карадаг, Великий і Малий Кримські каньйони), Поділля з унікальними і найдовшими в Європі карстовими печерами та мальовничими каньйонами, Карпати, де кожен куточок є рідкісним і незабутнім, Полісся - край озерних, річкових і лісових ландшафтів.

На території Україні діє 4 біосферні заповідники загальною площею понад 240 тис. га, що становить 0,4 % території держави, 16 природних заповідників, площа яких складає 0,3 % від загальнодержавної та 29 національних парків, частка яких у площі країни досягає 2 % (рис. 2. 18). У недалекому майбутньому ці показники планується довести відповідно до 0,5, 0,4 та 3,7 % за рахунок створення нових об'єктів природно-заповідного фонду, що сприятиме розвиткові екологічного туризму.

У цілому, високі показники природного ресурсного туристичного потенціалу притаманні західним областям України, Автономній Республіці Крим, Одеській і Київській області.

Україна належить до країн із потужними суспільно-історичними туристичними ресурсами. Численні унікальні пам'ятки архітектури, археології, мистецтва формують неповторну ауру історичної і культурної значимості нашої держави, що є додатковим позитивним чинником розвитку туризму в Україні.

Культурно-історичні пам'ятки є вагомою складовою туристично-рекреаційного потенціалу України. Туристів приваблюють залишки античних міст Північного Причорномор'я (Ольвія, Херсонес, Пантікапей), мегаліти (Кам'яна Могила на Запоріжжі), архітектура епохи Київської Русі, унікальні культові споруди (Софія Київська, Почаївська і Святогірська лаври, Спаській та Борисо-Глібський собори в Чернігові, собор Святого Юра у Львові та багато інших), замкові, палацові і парково-палацові комплекси (Паланок на Закарпатті, Ластів'яче Гніздо, Бахчисарай, Лівадійський і Воронцовський палаци у Криму, Сокиринці і Качанівка на Чернігівщині), фортифікаційні споруди (Білгород-Дністровська, Судацька, Хотинська, Кам'янець-Подільська фортеці), численні музеї з унікальними експонатами.

Природно-заповідний фонд України
Рис. 2. 18. Природно-заповідний фонд України

На весь світ відомий специфічний напрямок архітектури - українське бароко. Прикладами є Колегіум, Катерининська церква та будинок Якова Лизогуба в Чернігові, Миколаївський собор у Ніжині. Витворами людських рук є шедеври садово-паркового мистецтва, серед яких чільне місце посідають Софіївка й Олександрія та дендрологічні парки, наприклад Тростянець.

Із Україною пов'язане життя і діяльність багатьох відомих діячів світової культури і науки. Просте перерахування імен займе не одну сотню аркушів друкованого тексту. Лише із Ніжином, невеликим містом у Чернігівській області, пов'язані долі Р. Ракушки-Романовського, І. Мазепи, М. Гоголя, Н. Кукольника, О. Пушкіна, Т. Шевченка, Є. Гребінки, М. Заньковецької, М. Бернеса, С. Корольова, Ю. Лисянського, М. Самокиша, Я. Батюка, О. Богомольця та багатьох інших неординарних особистостей, що лишили помітний слід в історії та культурі України й людства.

На основі суспільних ресурсів у нашій країні створено низку історико-культурних заповідників, кожен з яких є унікальною комплексною культурологічною пам'яткою, здатною привабити туристів.

Територіальне розміщення заповідників та інших пам'яток історії та культури дозволяє виділити на території України три просторові рекреаційно-туристичні осередки, які сформувалися на основі суспільно-історичних ресурсів: західний, північно-центральний і південний. У межах кожного з них реальним і доцільним є створення кільцевих чи радіальних екскурсійно-туристичних маршрутів державного значення, пролонгованість яких на внутрішньому і зовнішньому ринку принесе економічний ефект.

Організаційними центрами західного осередку є Львів і Кам'янець-Подільський - міста із потужним суспільно-історичним рекреаційно-туристичним потенціалом і розвинутою інфраструктурою. Західне екскурсійно-туристичне кільце включає такі історико-культурні заповідники: "Львів", "Олеський замок", "Поле Берестецької битви", "Збараж", "Давній Галич", "Кам'янець".

Потужні ресурси північно-центрального регіону, із організаційними центрами Київ і Чернігів, дозволяють пропонувати різні спеціалізовані культурно-історичні тури з високим ступенем атракції: "Гетьманські столиці", "Історія Київської Русі", "Шляхами Шевченка", "Шляхами Гоголя" та інші.

У південних регіонах України найвища концентрація суспільно-історичних туристичних ресурсів притаманна Кримському півострову. Це створює передумови для організації на його території екскурсійно-туристичних маршрутів міжнародного значення, які включатимуть історико-культурні заповідники "Бахчисарай", "Херсонес Таврійський", "Алупка", "Судак".

Але тільки наявності суспільно-історичних ресурсів, якими б привабливими вони не були, сьогодні замало. Сучасна туристична індустрія використовує пам'ятки історії та культури як підґрунтя для організації виставок, фестивалів і різноманітних шоу, в яких задіяні як професійні виконавці, так і самі туристи. Практично безмежними можливостями для організації різноманітних заходів на історичні теми володіє і наша держава. Не одну тисячу глядачів зі Швеції, Росії й інших країн Європи могло б привабити театралізоване дійство "Полтавська битва", безсумнівний інтерес викликала б масова постановка "Чорної Ради" або театралізований штурм Судацької фортеці, де учасниками можуть бути самі туристи. Лише при такому підході "старе каміння" оживе, набуде другого життя і "розкаже" про минувшину сучасним туристам.

Потужна культурна спадщина країни створює чи не ідеальні передумови для розвитку багатьох видів рекреаційно-туристичної діяльності, в першу чергу, освітнього, релігійного, пізнавального туризму. Справа за малим: треба призвичаїтися цінувати власне культурне надбання, зрозуміти його значення і навчитися доносити його до інших. Можливо, що таким "уроком" стане проведення в Україні фінальної частини Євро-2012.

***

ЛАТВІЯ

Латвійська Республіка - прибалтійська держава площею 64,6 тис. км2 і з населенням 2,2 млн осіб. Столиця Латвії - Рига.

У рельєфі країни переважають низовини і пагорби. У Латвії близько 3 000 озер і понад 12 тис. річок, що створює хороші передумови для організації активного відпочинку. Більше 40 % території займають ліси.

Столиця країни - головний туристичний центр. У Ризі багато архітектурних ансамблів і пам'ятників: район Старої Риги - Векрига, Домський Собор з одним із найбільших у світі органом, церкви Св. Петра, Св. Якова і Св. Іоанна, Порохова вежа, Шведські ворота, Ратушна площа. У місті велика кількість музеїв: Державна художня галерея, Музей природи, Музей історії Риги і мореплавства, Музей воскових фігур і багато інших.

Не менш цікавим є балтійський курорт Юрмала. Місто простягається на 30 км вздовж Ризького затоки. Сосновий ліс і дюни уздовж узбережжя затримують сильний вітер з моря і сприяють формуванню особливого мікроклімату.

Курорт Сігулда, який називають "латвійська Швейцарія" - належить до найбільш відвідуваних місць країни. Місто і його найближчі околиці відомі, дякуючи численним атракціям: замок Турайда, Біріні і Кримульдський, садиба князя Кропоткіна, парк скульптур, палац Ігате, руїни Арайшського замку, одна з найкращих бобслейних трас світу, долина річки Гауя, Національний парк "Гауя", парк пригод "Mezakakis" ("Лісова кішка"), печера Гутманя - найбільша в Латвії із джерелом, яке вважається святим.

***

ЛИТВА

На південь від Латвії, на узбережжі Балтійського моря розташована Литовська Республіка. Площа країни складає 65,3 тис. км2, населення - 3,6 млн осіб. Вільнюс - столиця Литви, найбільше місто республіки, промисловий, культурний і туристичний центр.

У Литві нараховується близько 760 річок, понад 2 800 озер, 5 національних і 30 регіональних парків. Ліси займають близько 30 % території. Ліси Литви вважаються екологічно чистими, тому там розташовані відомі курорти і туристичні центри.

Для Литви характерна збалансованість забезпеченості туристичними ресурсами різного походження. Країна володіє багатими і різноманітними природними та культурно-історичними комплексами, які стали основою розвитку сучасної індустрії туризму.

Організаційним центром туристичної індустрії Литви, у якому сконцентровані значні суспільні і подієві ресурси, є столиця. Вільнюс - надзвичайно красиве місто із бароковою архітектурою. Найбільш цікавим архітектурним ансамблем є Старе місто із вежею Гедимінаса на Замковій горі, Старим і Новим арсеналом, Кафедральною площею із собором, Артилерійським бастіоном, палацом єпископа, Вяркайським і Президентським палацами. І, звичайно, церкви і костели. У жодному іншому місті Східної Європи немає такої кількості храмів на невеликій території. Взагалі ж, Старе місто Вільнюса - одне із найбільших у Європі (займає площу в 360 га), де зосереджено більше тисячі археологічних, історичних, архітектурних і художніх пам'яток ХІІІ-ХVІ ст.

Вільнюс також вважається великим виставковим і музейним центром Європи. Незмінною увагою вільнюсців і гостей міста користуються Центр сучасного мистецтва, Національний музей "Арсенале", Музей прикладного мистецтва, Національна і Художня галерея, Музей Геноциду, численні літературні і меморіальні музеї.

Каунас знаменитий середньовічною архітектурою (Каунаський замок, костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії, монастир єзуїтів, палац князів Масальських та ін.), концертами дзвонарів, музеями чортів, кераміки, авіації, медицини і Чюрльоніса.

Литва пропонує як пляжно-купальний відпочинок на узбережжі Балтійського моря, так і лікувально-оздоровчі тури з використанням лісових і бальнеологічних ресурсів у внутрішніх районах країни (рис. 2. 19). Литовським курортам притаманна домашня сімейна атмосфера і неквапний ритм життя, позбавлений метушні та зайвих переживань.


Рис. 2.19. Курорти Литви

Друскінінкай - бальнеологічний курорт на півдні Литви. Хвойні ліси, багато озер і річок, мінеральні джерела і чистота навколишнього середовища приваблюють сюди курортників цілий рік.

Паланга - один із найбільш популярних курортних центрів Литви, розташованих на березі Балтійського моря. Популярність до Паланги як курорту прийшла у XIX ст., коли перші відпочиваючі оцінили гармонійне поєднання моря, сонця, дюн та соснового лісу. Визначною пам'яткою курорту вважається Ботанічний парк Паланги, створений у кращих європейських традиціях паркової архітектури.

Пляжі Куршської коси вважаються найкращими на всьому балтійському узбережжі. Смуга чистого піску шириною 25-70 м тягнеться вздовж усього берега. У 2001 р. пляжам у Ніде, а в 2004 р. - в Юодкранте за високу якість було присвоєно "блакитний прапор" Євросоюзу.

Курорт Бірштонас славиться мінеральною водою і лікувальними грязями, відкритими у ХІХ ст.

Особливої уваги туристів заслуговує Тракай - давня столиця Литви. Замок Тракай, заснований у 1341 р. і розташований на мальовничому острові озера Гальве свого часу вважався неприступною фортецею. У XIV-XV ст. замок був резиденцією великих литовських князів. Нині тут розміщені експонати Тракайського історичного музею. Велику зацікавленість у відвідувачів міста викликають руїни "Півострівного замку" та домініканського монастиря, палац Узутракіс, караїмські релігійні споруди та інші численні археологічні й архітектурні пам'ятки.

***

ЕСТОНІЯ

Естонська Республіка розташована у північно-східній частині Європи, на південному узбережжі Фінської затоки Балтійського моря. Це невелика рівнинна країна площею 45,2 тис. км2 і з населенням 1,3 млн осіб. Величезне багатство країни - ліси, де водяться лосі, кабани, козулі. Естонії належить більше 1 500 островів, на її території розташовано понад 1 000 озер. Естонія приваблює туристів своїми архітектурними та історичними пам'ятками, унікальними природними заповідниками, відмінними можливостями для оздоровчого та активного відпочинку.

В окремих районах країни природа збереглася у первісному вигляді. Долина річок Ахья і Котіорг, височина Хаанья, озера Пюхаярв, Аегвійду, Отепя, заповідники Соома й Ендла - визнані осередки екологічного туризму й активного відпочинку - походів на байдарках, велосипедних і пішохідних турів.

Курорти Естонії особливо привабливі влітку. Це, насамперед, Пярну, Хаапсалу, Курессааре, Тойле і Нарва-Йиесуу розташовані на морському узбережжі, а також приозерні туристичні центри Вярске і Пюхайярве. Пярну - відомий і популярний курорт Прибалтики. Естонці називають його літньою столицею країни. Пярну славиться своїми широкими пляжами, добре прогрітим морем, бульварами, прекрасною архітектурою. Хаапсалу - курортне місто на заході Естонії. Тут найтепліше в Естонії море і лікувальна морська грязь, багате подіями культурне життя. Соснові ліси і свіже морське повітря створили в Нарва-Йиесуу особливий цілющий мікроклімат, а джерела мінеральних вод дозволяють поєднати пляжно-купальний відпочинок із оздоровленням і лікуванням.

Таллінн - столиця Естонії, центр економічного та культурного життя країни - належить до найбільш збережених середньовічних міст Європи. Історична частина столиці - Старе місто складається із Вишгорода з численними храмами, фортечними стінами і баштами. Його головними архітектурними атракціями є Домський собор Тоомкірх (ХІІІ ст.) із масивною баштою, старі будинки під червоною черепицею і численними флюгерами, які формують незабутній колорит Таллінна. У місті діють понад 20 музеїв, які пропонують для огляду численні артефакти й унікальні колекції старожитностей і творів мистецтва.

Острів Сааремаа - другий за величиною острів у Балтійському морі - вважається найбільш "естонським" регіоном. На острові серед соснових лісів і ялівцевих чагарників збереглися дерев'яні вітряки, середньовічні кам'яні церкви і хутори, де будівлі вкриті соломою. Курессааре - головне місто острова. Нині місто відоме далеко за межами Естонії, дякуючи Єпископському замку - єдиному повністю вцілілому середньовічному замку у країнах Балтії. У його залах розміщується Художня галерея і Сааремааський музей. Туристів на острів також приваблюють можливість дайвінгу, відвідування Війдумяеського і Вілсандійського заповідників та геологічного заказника Каалі з ідеально круглим озером метеоритного походження.

***

КАЗАХСТАН

Республіка Казахстан розташована в Центральній Азії та Східній Європі. На південному заході має вихід до Каспійського моря. На території Казахстану, в центрі колишнього Семипалатинського атомного полігону, знаходиться географічний центр Євразії. Рельєф країни переважно рівнинний - понад 80 % території займають сухі степи. На південному сході і сході підіймаються гірські системи: Алтай, Джунгарський Алатау, Тянь-Шань.

За площею, що перевищує 2,7 млн км2, країна посідає 9-е місце у світі, а за кількістю населення (15,4 млн осіб) - лише 62-е. Столиця Казахстану - Астана.

Казахстан володіє різноманітними і багатими туристичними ресурсами, але його геотуристичне положення не вирізняється вигідністю через значну віддаленість від головних споживчих ринків і розташування у зоні дії різко континентального сухого клімату із суворими зимами і коротким спекотним літом. Найголовніший і, на перший погляд, малопомітний туристичний ресурс Казахстану - давній "Великий Степ", прабатьківщина багатьох сучасних народів Євразії.

Туристична індустрія Казахстану пропонує кінні маршрути, полювання та рибалення, тури "Великим Шовковим шляхом", санаторно-оздоровчі, екологічні, орнітологічні маршрути, гірськолижний і пізнавальний туризм.

До найбільш відомих курортів Казахстану належать: зони Медео з однією із найбільших у світі арен для швидкісного бігу на ковзанах і Чімбулак - одне із найкращих лижних місць у Центральній Азії; приморський район міста Актау, де на узбережжі Каспійського моря функціонує ряд санаторіїв ; степове озеро Алаколь, яке називають "перлиною Казахстану" - бальнеологічний курорт, де використовуються хлористо-натрієва вода і сірководневі лікувальні грязі.

Цікавими для туристів є Шимкент, місто, яке знаходилося на Великому Шовковому шляху і зберегло до сьогодні середньовічний колорит, Туркестан із мавзолеєм Ходжі Ахмета Ясаві (ХІІ ст.) і знаменитою Туркестанською мечеттю, Караколь із Меморіалом Пржевальського, Тамгали-Тас із Галереєю наскальних малюнків.

Мрія багатьох альпіністів і треккерів - пік Хан-Тенгрі, "семитисячник", який вважається однією із найкрасивіших гірських вершин світу.

***

КИРГИЗСТАН

Киргизька Республіка (столиця - Бішкек; населення - 5,4 млн осіб) знаходиться у північно-східній частині Середньої Азії, простягнувшись вздовж гірських ланцюгів Тянь-Шаню і Паміро-Алаю. Уся територія країни лежить вище 500 м над рівнем моря. Її площа - майже 200 тис. км2, з яких  зайнята гірськими хребтами. Геотуристичне положення республіки невигідне з точки зору організації масового туризму. Країна не має виходу до моря, її територія знаходиться на периферії світових споживчих туристичних ринків і не виділяється сприятливістю погодно-кліматичних характеристик (виняток слід зробити для гірськолижного туризму, для якого клімат Киргизії практично ідеальний). Але з іншого боку, Киргизстан цікавий для альпіністів, поціновувачів екзотичної природи і любителів екологічного туризму.

Гори, озеро Іссик-Куль, мінеральні й термальні води та унікальний тваринний і рослинний світ - головні туристичні ресурси Киргизстану.

Туристична індустрія країни намагається використовувати прекрасні умови для організації гірськолижного туризму, який може розвиватися цілорічно. Свої послуги вже пропонують кілька гірськолижних баз, обладнаних сучасним устаткуванням: Норус, Орловка, Кашка-Суу, Оруу-Сай. Усі вони розміщені навколо Бішкеку. Не-погані гірськолижні центри виникли навколо Іссик-Кулю (наприклад, Каракол). Але на більшості туристичних баз рівень сервісу не відповідає світовим стандартам.

Різноманіття ендеміків рослинного і тваринного світу можна спостерігати в національних парках і заповідниках республіки: Сари-Челекський біосферний заповідник - єдиний у горах Середньої Азії, природний парк Ала-Арча, Іссик-Кульський заповідник.

Головною пам'яткою природного походження є озеро Іссик-Куль. Це високогірне озеро, розташоване всередині Тянь-шанських хребтів на дні величезної тектонічної улоговини, перетворилося на головний район літнього відпочинку в країні. Його краса дозволила великому російському мандрівникові П. П. Семенову-Тян-Шанському порівняти Іссик-Куль із високогірними озерами Швейцарії. Купальний сезон на Іссик-Кулі триває кілька місяців. Влітку вода прогрівається до +25° С. Чолпон-Ата - головний курортний центр на березі озера.

На основі Аламудунського родовища мінеральних вод, розташованого неподалік Бішкека, функціонує курорт "Теплі ключі". Серед бальнеологічних ресурсів Чуйської долини важливе місце займають слабо мінералізовані сірководневі родовища лікувальних грязей і мінеральних вод.

Експертам шведської компанії Sweco вдалося довести, що попередня версія про перебування штаб-квартири Санта Клауса у фінській Лапландії не витримує критики. Учені підрахували: щоб облетіти Землю і подарувати всім дітям подарунки, Санта Клаус має жити… у Киргизії. Ця новина припала до смаку киргизьким чиновникам. Вони вважають, що нові обставини життя Санти приваблять до країни тисячі туристів. Державна агенція з туризму Киргизії оголосила про початок пошуку місця мешкання Санта Клауса на території країни. Найбільш імовірно це будуть засніжені вершини Тянь-Шаню. За матеріалами інтернет-сайту http://www.travel.ru/news

Столиця - головний туристичний організаційний центр країни. Звідси туристи вирушають у подорожі горами Центрального Тянь-Шаню, Паміро-Алаю і до озера Іссик-Куль.

Любителів історії та паломників привабить Ош - місто, якому понад 2 500 років. Від минулої величі лишилося не дуже багато: престол Сулеймана - місце, до якого прагнуть паломники, медресе Алимбек Параванчі, медресе Мухамедбой Тюрк Халь Муратбаєв, медресе Хазрет Дамулла Мухаммед Сидик Ахунд Аглам (всі XII-XVII ст.), православна Михайло-Архангельська церква (поч. ХХ ст.), городище Ак-Буура.

Одним із найдавніших міст Киргизстану і Середньої Азії є Узген. Час майже не залишив слідів інших епох. До наших днів зберігся мінарет (XII ст., висота 44 м) із медресе і три мавзолеї династії Караханідів.

***

ТУРКМЕНІСТАН

Туркменістан - прикаспійська держава в Центральній Азії. Її площа складає 488,1 тис. км2, населення - 4,9 млн осіб, столиця - Ашхабад. Геотуристичне положення Туркменістану, як і інших центральноазійських держав, не дуже вигідне. Його головні особливості - віддаленість від споживчих ринків, розташування країни у зоні дії різко континентального клімату.

Більша частина країни зайнята пустелею Кара-Кум, що в перекладі означає "чорні піски". Температура у пустелі влітку сягає +50° С, а поверхня піску розжарюється ще більше. Не випадково тут функціонує Репетекський центр дослідження пустелі. У Репетекському заповіднику можна ознайомитися із представниками тваринного світу пустелі.

Плато динозаврів у Кугитангському заповіднику займає перше місце у світі за кількістю і площею слідів давніх тварин (занесене до Світової спадщини ЮНЕСКО). Тут же розташована і найдовша "стежка" зі слідів динозаврів - 195 м.

У Туркменістані активно освоюється узбережжя Каспійського моря. Найбільшим проектом є створення поблизу Туркменбаші (колишній Красноводськ) до 2020 року курортної зони міжнародного рівня "Аваз", де вже збудовано кілька сучасних готельних комплексів. Затока Кара-Богаз-Гол багата великими покладами глауберової солі, потенціал якої для лікувальних цілей повною мірою поки що не використовується.

Незважаючи на переважно пустельний ландшафт, у Туркменістані є численні оазиси. Один із них - Фірюза, овіяна міфами мисливська резиденція перських шахів, яка тепер є популярним і найбільшим у країні кліматичним курортом.

На давній землі Туркменістану збереглося багато пам'яток історії та культури: мечеті, фортеці, мавзолеї. Декілька десятиліть тому в результаті археологічних розкопок було відкрите давнє місто Мерв - столиця держави Сельджуків. У середні віки тут жили і творили поет Омар Хайям, географ ас-Самані, історик Імамад дін-Ісфахані. Нинішній Мерв належить до Світової спадщини людства. На його території збереглися цитаделі, городища, усипальні, храми, мавзолей султана Санджара. Оглянути розкопки - мрія багатьох мандрівників.

Печерне місто Єкедешик має статус Державного історичного й архітектурного заповідника. "Єкедешик" туркменською означає "один отвір". І дійсно, величезний печерний комплекс має лише один вхід, що забезпечувало йому неприступність. Походження печерного міста овіяне таємницями і легендами.

***

ГРУЗІЯ

Республіка Грузія (площа - 69,7 тис. км2; населення - 4,6 млн. осіб; столиця - Тбілісі) займає центральну і західну частину Закавказзя, омивається на заході Чорним морем.

Країна володіє унікальними туристичними ресурсами, насамперед природного походження, які на сьогодні використовуються далеко не повною мірою. Традиційними споживачами грузинських туристичних послуг є росіяни. Нинішні напружені стосунки між Російською Федерацією і Грузією заважають нормальному розвитку туристичної індустрії останньої.

Надра Грузії містять значні запаси мінеральних вод. На їх основі функціонує понад 100 кліматичних і бальнеологічних курортів, серед яких Ахкала, Цхалтубо, Набеглаві, Цагвері, Уцера, Цемі, Авадхара, Джава, Абастумани, Бахмаро та ін. Боржомі - найбільш відомий курорт, розташований у долині річки Кура.

Пропонують послуги і знані гірськолижні курорти Гудаурі та Бакуріані, лижний сезон на яких триває з грудня до квітня.

Численні приморські курорти (Гагри, Піцунда, Новий Афон, Кобулеті, Орд, Махінджаурі, Зелений Мис) переживають не кращі часи, але як завжди пропонують якісний відпочинок.

За кількістю культурних і архітектурних пам'яток Тбілісі належить до найбагатших міст світу. Історичне ядро столиці - Старе місто забудоване 2-3-поверховими цегляними і кам'яними будинками, більшість із яких мають історичну цінність. Цікавими є Музей грузинського мистецтва із Золотим фондом, Палац намісника, Музей народної архітектури поблизу Черепашого озера, Музей історії Грузії, Музей шовку. Особливого колориту місту надають численні пам'ятники.

За 20 км від Тбілісі розташована давня столиця країни - Мцхета із відомим монастирем Джаврі ("Хрест") - символом становлення християнства у Грузії. Неодмінну увагу в туристів викликає величезний кафедральний собор Светицховелі, жіночий монастир Самтавро.

Незвичайні в Грузії храми та монастирі. Прості і строгі за формою грузинські церкви органічно вписані до навколишнього ландшафту і відрізняються типовим для архітектури Закавказзя конічним куполом. Прикладами є церква Св. Марії в Старому Гавазі (VI ст.), Дзвелі Шуамта (V-VII ст.) та Ікалто (VI ст.) неподалік Телаві, монастир Іоанна Зедазенського (VII-VIII ст.), діючий жіночий монастир Бодбі (ІX ст.), монастирі Сапара (XIII ст.), Рконі (VII ст.), Моцамета (X ст.), храм Ніноцмінда (VI ст.) та багато інших.

***

ВІРМЕНІЯ

Республіка Вірменія - переважно гірська закавказька країна (середня висота території - 1 800 м над рівнем моря), яка займає північно-східну частину вулканічного Вірменського нагір'я. Площа республіки складає 29,7 тис. км2, її населяє майже 3 млн осіб. Столиця - Єреван.

На заваді інтенсивному використанню багатих туристичних ресурсів країни (мінеральні води, лікувальні грязі, лижні поля) стоїть проблема неврегульованості територіальних питань між Вірменією та Азербайджаном, яка супроводжується силовим протистоянням.

Курорти Анкаван, Аревік, Ванадзор, Джермук, Діліжан, Цахкадзор та інші відомі своїми мінеральними джерелами, цілющим гірським повітрям і краєвидами. За 10 км від столиці знаходиться найбільш відомий бальнеологічний курорт Арзні із вуглекислими гідрокарбонатно-хлоридними натрієвими мінеральними водами.

Серед гірськолижних курортів виділяється Цахкадзор, розташований у мальовничій долині Мармарик на висотах 1 900-2 100 м. 12 гірськолижних трас різного рівня складності дозволяють відпочивати на курорті як початківцям, так і досвідченим лижникам. Неподалік Цахкадзору розташований монастирський комплекс Кечарис (ХІІ-ХІІІ ст.).

У горах Вірменії розташовано високогірне озеро Севан, що займає гігантську улоговину на висоті майже 2 000 м над рівнем моря. Басейн озера перетворено на національний парк. Озеро перетворилося на популярне місце відпочинку.

Вірменія - країна із давньою християнською культурою. Тут збереглося багато сакральних пам'яток - храмів, монастирів, церков, які розкидані країною. Багато із них розташовані в столиці. Єреван також відомий численними музеями: Музейний комплекс на площі Республіки, Музей історії Єревана, Матенадаран ім. Месропа Маштоца, ряд меморіальних музеїв. Помітний інтерес у туристів викликають давні міста країни: Армавір - перша столиця Вірменії, Арташат - "Вірменський Карфаген", околиці Гюмрі.

***

РОСІЯ

Російська Федерація (далі - РФ) розташована в північно-східній частині Євразії. 1/3 території країни   - Європа і 2/3 - Азія. Майже вся територія Росії розташована у східній півкулі. Із-за величезної протяжності по довготі (9 тис. км) країна розділена на 10 часових поясів. РФ - найбільша країна світу, площа якої перевищує 17 млн км2, що в 1,8 рази більше від площі США і у двічі більше від Австралії. Країну населяє 140 млн жителів. Столиця - Москва.

Більше 70 % території Росії - рівнини і низовини. Західна частина країни знаходиться в межах Східноєвропейської рівнини. Меридіонaльно витягнута гірська система Уралу розділяє Східноєвропейську рівнину і Західносибірську низовину. На схід від останньої простирається Середньосибірське плоскогір'я з окремими гірськими масивами, які переходять у Центральноякутську рівнину. Південна і східна частини Російської Федерації переважно гористі - північні хребти Великого Кавказу з найвищою точкою г. Ельбрус (5 6ЗЗ м), Алтай, Західні та Східні Саяни, Станове нагір'я, Сіхоте-Алінь тощо.

Півострів Камчатка і Курильські острови - царство вулканів і гейзерів (Ключевська Сопка, Кроноцька Сопка, Шивелуч та ін.).

У країні знаходиться більше 120 тис. річок і близько 2 млн озер. Річки та озера традиційно відіграють величезну роль - не лише як транспортні шляхи, траси заселення і господарського освоєння, а і як місця масового відпочинку і туризму.

Клімат РФ у цілому суворий. Для нього характерні довга холодна зима і коротке прохолодне літо, чітка зміна пір року. Великий вплив на клімат мають океани (західне перенесення повітряних мас із Атлантики; арктичний холодний басейн; літній мусон на далекосхідному узбережжі). Кліматичні умови значно різняться територією. Із півночі на південь країна розташовується в арктичному, субарктичному і помірному кліматичних поясах. Суттєві відмінності спостерігаються і в межах кожного поясу.

Широтна зональність найбільш виразно проявляється на рівнинах. Найповніший спектр природних зон притаманний європейській частині, де із півночі на південь послідовно міняються зона арктичних пустель, тундри, лісотундри, тайги, мішаних лісів, лісостепу, степу, напівпустель. Із просуванням на схід клімат стає континентальнішим і кількість природних зон в одному широтному інтервалі значно скорочується.

На більшій частині Росії (11 млн км2) поширена вічна мерзлота. Вона охоплює північ європейської частини і Західного Сибіру, а за Єнісеєм зустрічається від північних морів до південних кордонів. Товща мерзлоти коливається від 1-2 м на півдні до 500-600 м на півночі.

Очевидним є погіршення геотуристичного положення РФ після розпаду Радянського Союзу. Звичні райони відпочинку (Крим, Прибалтика, Закавказзя) опинилися в близькому зарубіжжі. Політична нестабільність на Кавказі не дозволяє повною мірою використовувати ресурси й туристичну інфраструктуру регіону. Території за Уралом із багатими природними ресурсами і стабільною ситуацією мало заселені, недостатньо забезпечені шляхами сполучення, розташовані далеко від споживачів туристичного продукту.

РФ, з одного боку, має потужні туристичні ресурси, а з іншого - відчуває труднощі у їх освоєнні. Це пов'язано із природними (суворість клімату і важка доступність окремих ландшафтних комплексів), соціально-економічними (слабка транспортна й готельна інфраструктура, недостатня рекламна підтримка, відсутність широкого споживчого попиту і традицій вітчизняного відпочинку) та політичними (нестабільність окремих регіонів) чинниками. У той же час, країна володіє надзвичайно багатими ресурсами, які є основою для розвитку екологічних і спортивних видів туризму, натомість відчуває гостру нестачу територій, де б реалізувалися потреби споживача в традиційному пляжно-купальному відпочинку.

Бальнеологічні ресурси презентовані численними джерелами мінеральних вод і родовищами лікувальних грязей. Найбільш поширеними серед мінеральних вод є хлориді, які зустрічаються практично повсюдно, особливо в межах платформенних областей. Велику лікувальну цінність мають сульфідні (сірководневі) води, які поширені на Кавказі, Уралі, Поволжі. Джерела вуглекислих вод приурочені до складчастих областей: Кавказ (район Кавказьких Мінеральних Вод), Забайкалля, Примор'я, Камчатка. У межах гірських системах поширені й джерела радонових вод: Алтай (Білокуриха), Забайкалля (Ургучан).За походженням лікувальні грязі, що поширені територію Росії, поділяються на кілька типів: торфові, сапропелеві, сульфідні мулові та сопкові. Торфові грязі належать до найбільш поширених. Вони є на Північному Заході, в Західному Сибіру й Далекому Сході. Найбільші родовища сапропелів сконцентровані на Уралі та в Західному Сибіру (озеро Молтаєво, Ахманка, Великий і Малий Тараскуль). Сульфідні мулові грязі приурочені до материкових озер у Ставропольському краї та озерно-джерельних водойм на Півночі Росії. Головним районом поширення сопкових грязей є Сахалін.

Район Кавказьких Мінеральних вод - найбільша курортна зона країни. Головні курортні центри розташовані доволі компактно. Вони пов'язані між собою електрифікованою залізницею й автомобільними шляхами. Серед низки популярних курортних центрів найбільш обладнаним вважається Кисловодськ, найбільш мальовничим - Желєзноводськ, найбільш популярним і найбільшим - Єсентуки, найбільш функціональним - П'ятигорськ, де використовуються води понад 40 джерел і лікувальна грязь озера Тамбукан.

Серед регіонів із найбільш сприятливими кліматотерапевтичними умовами для організації літніх і зимових видів рекреаційної діяльності виділяються: узбережжя Чорного моря, Середній Урал, Західний Кавказ, Алтай, Саяни, Прибайкалля, окремі райони Далекого Сходу, Північний Захід Росії.

РФ володіє значним культурно-історичним потенціалом. Лише до списку світової спадщини внесені 11 історико-культурних і природних об'єктів: історичний центр Санкт-Петербургу, комплекс церков у Кіжах, Московський Кремль і Красна площа, історичні пам'ятки Новгорода, культурно-історичний ансамбль на Соловецьких островах, архітектурні ансамблі Володимира й Суздаля, Троїцько-Сергієва лавра в Сергієвому Посаді, церква Вознесіння в Коломенському, вулкани і гейзери Камчатки, озеро Байкал, первісні ліси республіки Комі.

Із великих міст РФ найбільш відвідуваним є Санкт-Петербург, який часто називають Північною Венецією. Увага туристів, у першу чергу, звернена до Зимового палацу, де розташувався музей Державний Ермітаж, в якому зібрано понад 2,7 млн картин, скульптур, малюнків, гравюр, костюмів, медалей, зброї та інших предметів практично всіх епох людської цивілізації. Серед інших пам'яток міста - Адміралтейство, Петропавловська фортеця, Державний Російський музей, архітектурні ансамблі Невського проспекту і Василівського острова, Літній сад.

Приваблюють туристів околиці Санкт-Петербургу: Царське Село з Царськосільським ліцеєм, де навчався О. С. Пушкін і розкішним Катериненським палацом, який розташований серед чудового парку в оточенні інших палаців; Павловськ із Великим палацом і одним із найкрасивіших і найбільших пейзажних парків Європи (площа - 600 га). "Перлиною мистецтва" називають мальовничі сади і парки, пишні палаци і фонтани Петергофу. Його ансамбль формують 7 парків, понад 20 палаців, 140 фонтанів. Великий каскад фонтанів прикрашають 225 позолочених скульптур. Парково-палацовий ансамбль Оранієнбауму розташований на узбережжі Фінської затоки та складається з фортеці Петерштадт і мініатюрного палацу, китайського палацу і Катальної гірки з павільйоном.

Бурштиновий кабінет був створений майстром Г. Тюссо для прусського короля Фрідріха І. Його син, король Фрідріх Вільгельм І подарував кабінет російському імператору Петру І, який наказав доправити щедрий подарунок до Росії. Імператриця Єлизавета Петрівна доручила "виправити" кабінет. До 1770 р. під керівництвом Ф. Б. Растреллі він суттєво змінюється. Колишній кабінет додає у величині, пишноті і перетворюється у знамениту Бурштинову кімнату Катериненського палацу у Царському Селі. Зміни були настільки разючі, що дозволили говорити про Бурштинову кімнату як про "восьме чудо світу". Під час Великої Вітчизняної війни Бурштинова кімната була вивезена гітлерівцями до Кенігсбергу (сучасний Калінінград), де виставлялася у Королівському замку до 1944 р. Після цього її сліди губляться і кімната не знайдена і до сьогодні. До 300-ліття Санкт-Петербургу, яке святкувалося у 2003 році, Бурштинова кімната відновлена у повному обсязі і стала головною туристичною атракцією Катериненського палацу у Царському Селі.

Практично в усіх палацах і павільйонах, розташованих на околицях Петербургу, експонуються шедеври мистецтва і предмети побуту, якими користувалися російські монархи.

Столиця Росії має значний туристичний потенціал. Найбільш знаними є Кремль і Красна площа. У центрі Кремля на Соборній площі знаходяться кілька храмів: Успенський, Благовіщенський і Архангельський собори, зведені у ХV-ХVІ ст. Тут же розташовані Грановита палата, церква Дванадцяти апостолів, Патріарші палати, дзвіниця Івана Великого, Цар-дзвін і Цар-гармата. Серед інших будівель незмінну увагу викликають Великий Кремлівський палац і "Оружейна палата", де зібрані унікальні прикраси і твори декоративного мистецтва, зразки вогнепальної зброї, а також легендарна шапка Мономаха й експозиція діамантів.

Поряд із Кремлем розташована Красна площа, на якій збудовані кілька цікавих об'єктів: незрівняний за вишуканістю архітектурних форм Покровський собор, який частіше називають собором Василя Блаженного; мавзолей Леніна; пам'ятник Мініну і Пожарському; будинок Державного історичного музею, у фондах якого зібрано близько 4 млн предметів; колишні Верхні торгові ряди.

До важливих атракцій міста належать: Державна Третьяковська галерея, де зібрані понад 5 тис. художніх полотен, більше 30 тис. малюнків і гравюр, 900 скульптурних робіт; Державний Музей образотворчого мистецтва ім. О. С. Пушкіна; Воробйові гори із висотною будівлею Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова; архітектурний комплекс "Коломенське", де діє історичний музей; Новодєвічий і Донський монастирі.

Багате на визначні місця і Підмосков'я. У переважній більшості це - колишні дворянські садиби і місця, пов'язані з життям і діяльністю відомих людей. Наприклад, садиба Муранове, де створено музей Ф. І. Тютчева, садиба Архангельське, де бував Пушкін, місто Клин, де розташована садиба-музей П. І. Чайковського.

Популярним туристичним маршрутом є "Золоте кільце", що включає давні руські міста: Сергіїв-Посад, Переяславль-Заліський, Ростов, Кострому, Іваново, Суздаль, Володимир та ін.

Сергіїв-Посад приваблює Троїцько-Сергієвим монастирем, який є одним із найбільш знаних російських центрів паломництва. Не-змінну цікавість у туристів викликає Успенський собор, де внутрішній розпис належить пензлю Андрія Рубльова .

Переяславль-Заліський відомий історико-архітектурними пам'ятками починаючи з ХІІ ст. Спасо-Преображенський і Володимирський собори, історико-художній музей - головні атракції міста.

Ростов, який виник значно раніше Москви, вражає туристів своїм кремлем, зведеним у ХV-ХVІІ ст. та іншими пам'ятками.

Ярославль був заснований в ХІ ст. київським князем Ярославом Мудрим. Нині місто відоме численними пам'ятками, серед яких Спаській і Толгський монастирі, Іллінська церква.

Найбільш відомим пам'ятником культури Костроми є Іпатіївський монастир, де відомий російський історик М. М. Карамзін знайшов давній літопис, названий Іпатіївським. Із 1958 р. монастир - історико-архітектурний і художній музей-заповідник. Його ансамбль формують Троїцький собор і дзвіниця (ХVІІ ст.), Палати Романових, башти та ін. архітектурні компоненти.

Засноване у ХІІ ст. київським князем Володимиром Мономахом місто Володимир - обласний, великий промисловий і туристичний центр. У Володимирі туристи знайомляться з Золотими Воротами, відвідують Володимиро-Суздальський історико-художній і архітектурний музей-заповідник, музей "Старий Володимир", будинок-музей купців Столєтових.

Давньоруський Суздаль - місто-заповідник. У ньому збереглися численні перлини архітектурного мистецтва. Серед них чільне місце посідає Суздальський кремль. Тисячі туристів і прочан відвідують Покровський, Олександрівський і Спасо-Євфиміївський монастирі, зазнайомлюються з ансамблями Торгової площі, Посаду, Зарічної сторони, слободи Скучилихи, експонатами Музею дерев'яного зодчества. Із 2002 р. в Суздалі щорічно проводиться Відкритий російський фестиваль анімаційного кіно, Свято Огірка й інші заходи, які підсилюють туристичну привабливість міста.

Взагалі ж говорити про індустрію туризму як повноцінний сегмент російського господарства ще зарано. У країні лише розпочалося інтенсивне вивчення та освоєння багатих природних і культурно-історичних ресурсів, створення сучасної туристичної, особливо готельної інфраструктури, перші згустки якої з'явилися в Москві, Санкт-Петербурзі та їх околицях, у районі Байкалу, на Кавказі й узбережжі Чорного моря, де виділяється кілька туристичних центрів і курортних зон міжнародного рівня - Сочі, Туапсе, Анапа, Геленджик та інші. Потужного імпульсу розвитку туристичної інфраструктури у горах Кавказу і на чорноморському узбережжі надасть проведення зимових Олімпійських ігор у Сочі в 2014 році.

<<< назад | зміст | вперед >>>




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.