Скороход І.С.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною
економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

Проблеми накопичення твердих побутових відходів в курортно-рекреаційній сфері та шляхи їх вирішення

Нині спостерігається загальне погіршення екологічної ситуації та виснаження природно-ресурсного потенціалу. Соціально-економічна розбалансованість та негативні зміни у довкіллі вимагають наукового обґрунтування пріоритетів подальшого розвитку. Серед таких першочергових завдань домінуючим є формування нових концептуальних підходів до забезпечення ефективного використання вторинних ресурсів та охорони навколишнього середовища. Тому одними з найважливіших як з точки зору стабілізації та покращення екологічної ситуації, так і забезпечення раціонального ресурсного потенціалу регіонів країни – виступають проблеми накопичення та використання твердих побутових відходів вторинних ресурсів.

Невирішеною екологічною проблемою в Україні залишається санітарне очищення міст та інших поселень від шкідливих побутових відходів і їх утилізація. Щорічно їх накопичується близько 1,5–2 млрд. тонн, і лише 10–15% від цієї кількості використовується в якості вторинних матеріальних ресурсів. Інша частина складується та нагромаджується на звалищах, площа яких сягає понад 160 тис. га. Серед місць, де спостерігається значне накопичення твердих побутових відходів, особливо в літній період, відносять рекреаційні та курортно-оздоровчі території.

У відповідності з основними функціональними цілями курортно-оздоровчих територій – лікуванням і оздоровленням людей, формування умов їх екологічно збалансованого розвитку має узгоджувати завдання оздоровлення максимальної кількості людей із дотриманням вимог екологічно невиснажливого природокористування, неперевищенням антропогенного навантаження на природні ландшафти [1].

Проте серед чинників, що гальмують динамічний розвиток курортно-оздоровчих територій, є відсутність дієвих економічних механізмів щодо використання вже накопичених твердих побутових відходів. Недостатній рівень державного регулювання і незадовільний розвиток науково-технічного потенціалу у сфері використання вторинних ресурсів звузили можливості діяльності заготівельних організацій до рівня використання тих видів вторинних ресурсів, які сприяють отриманню швидкого прибутку.

Полігони для захоронення твердих побутових відходів мають термін використання близько 30 років, нині вони заповнені в середньому на 90% або повністю вичерпали свій ресурс. Відсутні спеціалізовані полігони за видами відходів, що призводить до складування як промислових, так і побутових відходів без сортування на полігонах, переводячи їх в ранг екологічно небезпечних об’єктів.

Нині ще не повністю вирішена проблема, пов’язана зі збиранням, сортуванням і переробкою використаної тари й упаковки, інших елементів твердих побутових відходів у курортно-рекреаційній сфері. Постанова Кабінету Міністрів України “Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини” (№915 від 26.07.2001р.) пройшла лише етап активного обговорення. Фахівці акцентують увагу на необхідності поетапного вирішення цього питання, затвердження нормативної документації щодо маркування полімерної тари та впровадження його на промисловому рівні, що дало б змогу ідентифікувати полімерні відходи й одержувати якіснішу вторинну сировину.

Найбільший інтерес викликають пляшки з поліетилентерефталату, що посідають нині перше місце на підприємствах, які випускають мінеральну воду, прохолодні напої, соки, пиво, оцет, олію, тому що на відміну від інших (обгортки цукерок, кульки) їх можна зібрати та ідентифікувати. Це надто важливо саме тепер, коли відсутня національна система збирання, сортування, у тому числі маркування полімерних матеріалів [2, с. 13].

Одним із пріоритетних напрямів розвитку курортно-оздоровчих територій є зниження екологічного збитку внаслідок накопичення твердих побутових відходів. Слід виділити небезпечне вивезення високотоксичних і побутових відходів на сміттєзвалища, які не мають відповідного захисту від забруднення ґрунту та підземних вод. Через зростання вартості вивозу сміття спостерігається збільшення кількості випадків незаконного захоронення твердих побутових відходів, що спричиняє додаткові витрати на охорону здоров’я населення в результаті забруднення навколишнього середовища.

Серед основних шляхів вирішення проблеми накопичення твердих побутових відходів в курортно-рекреаційній сфері слід, в першу чергу, віднести: впровадження роздільного збору твердих побутових відходів на рекреаційних та курортно-оздоровчих територіях; вдосконалення екологічного законодавства, яке містить прогалини в сфері нормативно-правового забезпечення процесів поводження з відходами; розробку організаційно-економічного механізму, що забезпечить повною мірою ефективне використання накопичених твердих побутових відходів; формування єдиної інформаційної системи щодо показників утворення та використання твердих побутових відходів.

Отже, проблеми накопичення і використання твердих побутових відходів в якості вторинних ресурсів є одними з основних екологічних проблем в курортно-рекреаційній сфері, які можуть бути вирішені лише шляхом активізації процесів запровадження екологобезпечних інноваційних рішень.

Література

1. Гулич О.І. Екологічно збалансований розвиток курортно-оздоровчих територій та його концептуальні положення // Регіональна економіка. – 2004. – №4. – С.120–126.
2. Прудников С., Трембовецька Г., Сахарова С. Вторинна сировина: який шлях оберемо? // Харчова і переробна промисловість. – 2002. – №3. – С.12–13.