До питання про формування рекреаційної логістики

Скоробогатова Т.М.
Культура народів Причорномор'я. - 2012. - №235. - С.77-80.

Постановка проблеми. Розвиток і розширення логістики як науки і практики управління потоками обумовлює відокремлення нових логістичних напрямків. Сказане відноситься і до матеріального виробництва, але в більшій мірі - до стрімко розвивається сфері обслуговування, де постійно виникають нові види послуг, управління потоками споживачів яких істотно різниться. Тому тут раціонально представити медичну (управління потоками пацієнтів), освітню (управління потоками учнів і студентів), рекреаційну (управління потоками рекреантів) та інші логістичні гілки. Виділення нового логістичного спрямування, в нашому випадку - рекреаційної логістики - вимагає його відповідної ідентифікації і характеристики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогоднішній момент увагу багатьох логістиків повернулася у бік рекреаційної сфери. Але цілісна концепція рекреаційної логістики поки відсутня, а термінологія «рекреаційна логістика» вживається порівняно рідко, в основному на рівні виступів на конференціях (наприклад, на традиційній конференції у Львові «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» [1]), міжнародній Інтернет-конференції «Питання сучасної науки і освіти» [2]) і іноді з'являється в публікаціях (зокрема, [3]). У більшості ж випадків рекреаційна логістика ототожнюється з логістикою в туризмі (хоча всі автори в один голос заявляють про відмінність понять «туризм» і «рекреація»). Зазначимо, що власне логістики в туризмі приділяють увагу багато вчених, наприклад, В.Г. Банько, А.А. Волкова, О.А. Гвозденко, С.В. Мельниченко, Д.Т.Н Новіков, Т.ЗВ. Одинцова, І.Г. Смирнов, І.А. Соколов, Ф.О. Хачетлева [4-10] та ін Але оскільки рекреація - більш широке поняття, ніж туризм (хоча туризм входить у неї не повністю, наприклад, навчальний і діловий туризм можна розглядати як рекреацію) і включає санаторно-курортне лікування, то і рекреаційна логістика охоплює значно більше об'єктів дослідження. Крім того, публікації названих авторів стосуються використання в туризмі тільки принципів традиційної логістики (які вони застосовують і до управління людськими потоками), сервісної ж логістики, спрямованої на управління потоками споживачів послуг, уваги практично не приділяється. Сказане стосується і деяких авторів навчальних посібників. Так, А.А. Гвозденко вказує, що «під матеріальним потоком в туризмі розуміються переїзди (переходи, екскурсії) громадян Російської Федерації, іноземних громадян та осіб без громадянства з постійного місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових, спортивних, релігійних і інших цілях» в країну тимчасового перебування і назад, а також потік громадян, які звертаються за оформленням путівок, придбанням квитків та отриманням віз [5, с.49-80]. Фактично тут під потоком автор має на увазі процес (переміщення), і власне переміщаються громадян. Точно таке ж (з урахуванням перекладу і вказівки на громадян України) визначення дає у своєму навчальному посібнику і В.Г. Банько [4, с.51].

Те ж стосується і власне управління рекреантами. Зокрема, розглядаючи регіональну логістичну систему, Н.Є. Циганюк вказує на те, що одним з об'єктів її матеріального потоку виступають рекреанти [1], таким чином, не роблячи відмінностей між матеріальним і людським потоком.

Метою статті є визначення нової логістичної гілки - рекреаційної логістики та характеристика потоків рекреантів як основних об'єктів її управління.

Виклад основного матеріалу. Як відомо, традиційною концепцією логістики є наскрізне управління потоками, а саме матеріальними і супутніми їм. Стосовно рекреаційної логістики, наскрізне управління забезпечує координацію роботи підрозділів рекреаційного підприємства. Таке положення адекватно превалює на сьогоднішній момент інтеграційної парадигми логістики. Зазначимо, що етапи розвитку парадигм логістики: аналітичної, технологічної, маркетингової, інтеграційної - описані в багатьох літературних джерелах, зокрема [11, 12, 13], нами пропонується їх конкретизація для рекреаційної сфери (табл. 1).

Конкретизація логістичних парадигм стосовно рекреаційній сфері.

Парадигма	Підхід до логістики*	Конкретизація парадигми стосовно рекреаційної сфери
Аналітична	Теоретико-методологічний, який використовує складні економіко-математичні моделі	Застосування окремих положень парадигми, наприклад, методу дослідження операцій - при проектуванні рекреаційного продукту, теорії управління запасами - при забезпеченні туристів продовольством та ін.
Технологічна	Системний, забезпечує формулювання проблеми управління логістичними потоками та інформаційно-комп'ютерну підтримку процесу її рішення	Створення єдиного інформаційного поля, що визначає тісний зв'язок між продуцентами послуг і визначає варіювання продуктів, комплектованих для різних груп споживачів
Маркетингова	Економіко-соціальний, аналізує узгодженість розвитку логістичної системи і реалізацію конкурентної стратегії підприємства як бази (складника)	Оцінка ефективності створення логістичної системи в рекреаційній сфері з точки зору конкурентоспроможності базового підприємства (сукупності підприємств)
Інтеграційна	Інтегрований, координує складові (підсистеми) логістичних систем різного рівня	Інтеграція підрозділів (підсистем) рекреаційного підприємства як логістичної системи, де ингрессивной метою виступає найбільш повне обслуговування рекреантів

* Розроблено на основі: [11, с.27,28; 12, с.15-17; 13, с.8, 10]

В сервісної логістики, концептуальні положення якої розроблені порівняно недавно, основні керовані потоки - це потоки споживачів послуг, а решта: кадрові, матеріальні, фінансові, інформаційні - виступають в якості обслуговуючих. Рекреаційна логістика адсорбує придатні для неї принципи обох логістичних напрямків (рис. 1). Зазначимо, що багато принципів традиційної логістики застосовні і до надання послуг, але при цьому підлягають коригуванню. Сказане стосується, наприклад, транспортування матеріалів до робочого місця, де до умов доставки в сервісі пред'являються вимоги, обумовлені виконанням послуги відразу після замовлення на неї.

Рекреационная логистика как производная традиционной и сервисной логистики
Рис. 1. Рекреаційна логістика як похідна традиційної та сервісної логістики.

Отже, основні об'єкти управління в нашому дослідженні - це потоки споживачів рекреаційних послуг. До цих послуг належать послуги на рівні щоденного відпочинку, носять короткостроковий характер, а саме: культурно-розважальні та екскурсійні послуги. Для перших - завданням логістики є тільки доставка рекреантів до місця проведення заходів і назад. Що ж стосується екскурсійної послуги, то в якості рекреаційного елемента тут можна розглядати саме рух за маршрутом, тому завдання логістики розширюються.

Надалі ми будемо розглядати тільки потоки споживачів тривалих послуг, а саме туристів і осіб, що проходять санаторно-курортне лікування. Зауважимо, що управління двома названими потоками відрізняється, що відображає табл. 2.

Таблиця 2.

Порівняльна характеристика туристів і осіб, що проходять санаторно-курортне лікування

Характерні риси споживачів рекреаційних послуг як потокообразующих елементів	Туристи	Особи, що проходять санаторно-курортне лікування
Еластичність попиту	Середня і висока, особливо при виїзді в інший регіон (країну)	Середня і низька
Значимість цільової та інфраструктурної послуг	Пріоритет цільової послуги при істотної значущості інфраструктури	Роль інфраструктурної послуги невелика. Превалює цільова послуга.
Вид відпочинку	Активно-пасивний. Співвідношення активності і пасивності визначається видом туризму	Пасивний, іноді з елементами активного
Використання вільного часу	Часто на додаткові (не входять в програму екскурсії і походи	В основному на додаткові лікувальні процедури або невеликі прогулянки
Вибірковість додаткових культурно-розважальних послуг	Відвідування виставок, картинних галерей, кінотеатрів, театрів, концертних залів і дискотек	Відвідування кіно, театральних вистав, концертів в основному на території підприємства, що надає цільову послугу
Відношення до транспорту	Можливе використання загальноміського транспорту	Спеціальне замовлення на транспорт
Контакт з персоналом	Сприйняття персоналу як учасника відпочинку. Ступінь тісноти визначається багатьма факторами	Дотримання дистанції
Коло об'єктів, що використовуються в рекламних кампаніях для залучення рекреантів	Територіально пов'язані регіони (країни)	Санаторії певного профілю
Масштаб обслуговування	Частіше колективне	В основному індивідуальне
Фактори, що визначають складність управління потоками	Активність	Стан здоров'я

Відмінності в різних видах рекреації накладають відбиток на форми управління потоками споживачів послуг. Як відомо, стосовно до названих потоків існує пряме і непряме управління. Пряме управління потоками відпочиваючих у санаторіях викликає масу складнощів, так як тут у більшості випадків здійснюється індивідуальне обслуговування, що вимагає встановлення порядку прийому процедур під уникнення черг. Крім того, не найкращий стан здоров'я даних рекреантів вимагає до них коректного відношення. Хоча і активність туристів, що йде врозріз з загальною тенденцією, може принести персоналу багато клопоту.

Непряме управління являє собою залучення відпочиваючих за рахунок різних засобів. Але особи, які вибирають санаторії, обмежені у виборі і зосереджуються лише на рекреаційних підприємствах, що здійснюють лікування за певним профілем. Щодо туристів, пропоновані місця відвідування визначаються за принципом: «Де ми ще не були?» або «Де нам особливо сподобалося?»

Зазначимо, що одним із засобів залучення рекреантів є нововведення. Для їх розробки необхідно проводити «мозкові штурми», ділові ігри та інші заходи навчального і креативно-стимулюючого характеру. Доцільно хоча б раз у півроку вносити зміни в технологію обслуговування, що обов'язково повинно відображатися в рекламі. Звичайно, малоймовірно, що турист вдруге придбає той же тур (хоча, як зазначалося вище, зацікавив його місто він може відвідати неодноразово), а от для відпочиваючих у санаторіях відпочинок за ідентичною путівці цілком імовірний. Що стосується туриста, то він може поділитися враженнями про відпочинок з людьми, які брали участь в такому ж турі раніше і рекомендували його. Існує ймовірність обміну інформацією і з тими, хто користувався відповідними послугами в більш пізній період.

Потоки рекреантів піддаються стратегічного, тактичного і оперативного управління. Стратегічне управління відбувається в рамках непрямого управління потоками згідно з виділеними елементами стратегії, тактичне - специфічна для кожного туру (щодо туристів) і курсу лікування (щодо осіб, що проходять санаторно-курортне лікування), оперативне - коригує рух споживачів при отриманні ними різних видів послуг.

Слід зазначити, що в сучасних умовах спряження продукції і послуг значиму роль набувають континуумы. При цьому рекреаційні континуумы вельми різноманітні. По-перше, вони специфічні для санаторних та туристичних послуг. По-друге, варіювання послуг і продукції визначає різні варіанти їх поєднання. У туристських континуумах в якості продукції може виступати відповідне спорядження: від спортивного взуття і одягу, необхідних для одноденних походів, до рюкзаків і наметів як атрибутів тривалої подорожі. Для санаторних континуумом в ролі продукції виступають медикаментозні засоби.

Що стосується послуг-складових, то в рекреаційної послуги (продукт) їх спектр досить широкий. При цьому параметри потоків рекреантів при споживанні ними різних видів послуг значно різняться (табл. 3).

Таблиця 3.

Специфіка потоків рекреантів при отриманні ними різних видів послуг

Вид послуги	Параметри потоку рекреантів	*Особи, що регулюють (р)* та обслуговуючі (о) потоки**
Проживання	Нерівномірність входу-виходу з місць розміщення. Обмеження на рух у нічний період	Чергові у вестибюлі і на поверхах - р, про
Харчування	Інтенсивність в період надання сніданку, обіду і вечері	Офіціанти - про
Екскурсійна	Керованість, підпорядкування програмою переміщення	Екскурсоводи - р, про
Розважальна	Деяка стохастичность за рахунок прояву активності рекреантів	Аніматори - про
Медична	Планируемость у відповідності з роботою лікувальних підрозділів	Лікарі, медсестри - р, про

Отже, комплексність рекреаційної послуги (продукту) визначає виступ рекреанта в різних ролях: пацієнтів (швидше властиво відпочиваючим санаторіїв), покупців, відвідувачів музеїв і виставок, клієнтів підприємств ресторанного господарства, споживачів особистих (побутових) послуг і т. д. При цьому частина послуг має супутній характер, тому ними користуються і інші споживачі. Відмінності в управлінні потоками споживачів-рекреантів і так званих автономних споживачів представлені в табл. 4.

Таблиця 4.

Відмінності в управлінні потоками рекреантів і автономних споживачів при отриманні ними супутніх послуг

Вид послуги	Автономні споживачі			Споживачі-рекреанти
Вид послуги	Мета звернення до послуги	Особливості управління потоками	Мета звернення до послуги	Особливості управління потоками
Ресторанно е господарство	Задоволення потреби в харчуванні, відпочинок	Переважає непряме регулювання потоків, у багатьох випадках у територіальних рамках	Відпочинок, знайомство з національною кухнею	Поряд з непрямим регулюванням потоків сторонніми підприємствами існує і відповідне власне регулювання у зв'язку з наданням додаткових (несплачених) ресторанних послуг. Пряме регулювання здійснюється «своїм» рекреаційним підприємством у тимчасовому плані
Побутова (особиста)	Періодичне споживання з метою гігієни	Непряме регулювання потоків зазвичай в територіальних межах	Знайомство з місцевими особливостями продукування послуг	Регулювання потоків у тимчасових інтервалах, які визначаються режимом надання основних і оплачених додаткових послуг
Торгівля	Придбання необхідних товарів широкого асортименту	Непряме регулювання потоків	Придбання товарів гігієни та сувенірів	Наявність численних торгових точок визначає непряме регулювання потоків. Незначне пряме регулювання обумовлено тимчасовими інтервалами різної величини

Висновки. Рекреаційна логістика формується на стику традиційної та сервісної логістики. Принципи традиційної логістики, засновані на інтеграційної парадигми, застосовуються при формуванні рекреаційного продукту, сервісної - при управлінні потоками рекреантів. Потоки рекреантів можуть мати і короткостроковий і довгостроковий характер. Останні включають потоки туристів і відпочиваючих санаторіїв. Складність управління потоками туристів обумовлюється їх активністю як можливістю протидії загальної тенденції. Стан здоров'я осіб, що проходять санаторно-курортне лікування, визначає їх потенційну незадоволеність ставленням персоналу і якістю обслуговування, що створює труднощі в управлінні відповідними потоками рекреантів. Комплексність рекреаційного продукту, до складу якого входять послуги харчування та проживання, а також культурно-розважальні (в тому числі екскурсійні), спортивно-оздоровчі та медичні послуги, обумовлює різноплановість параметрів потоків рекреантів при отриманні ними різних видів послуг. Користування рекреантами супутніми послугами має ряд відмінностей у порівнянні з «автономними споживачами», обумовлених головною метою їх подорожі.

Джерела та література

1. Піскун Д.М. Логістика рекреації: [Електронний ресурс] / Д.М. Піскун. - Режим доступу: http://infotour.in.ua/statti_ukr/piskun.htm
2. Циганюк Н.Є. Роль регіонального маркетингу в розвитку рекреаційних логістичних систем / Н.Є. Циганюк // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: тези доповідей VIII міжнар. наук.-практ. конф. - Львів: Нац. ун-т "Львівська політехніка", 2010. - С. 539-540.
3. Донський Д.В. Планування та оптимізація рекреаційних підприємств на основі аналізу та прогнозування потоків рекреантів / Д.В. Донський // Економічний простір. - 2009. - №22/1. - С.278-286.
4. Банько В.Г. Туристська логістика: навч. посіб. / В.Г. Банько. - К: Дакор, КНТ, 2008. - 204 с.
5. Гвозденко О.А. Логістика в туризмі: учеб. посібник / А.А. Гвозденко. - М: Фінанси і статистика, 2004. - 272 с.
6. Мельниченко С.В. Інформаційні технології в туризмі: теорія, методологія, практика: монографія / С.В. Мельниченко. - К.: Київ: нац. торг.-екон. ун-т, 2007. - 493 с.
7. Новіков Д.Т.Н Логістика туристичного підприємства: учеб. посібник / Д.Т.Н Новіков, Соколов І.А.. - М: Изд-во Російської економічної академії ім. Г.В. Плеханова, 2006. - 72 с.
8. Одинцова Т.М. Методологічні основи управління логістичною системою туристського обслуговування: дисс. ... д-ра екон. наук: 08.00.05 / Т.ЗВ. Одинцова. - СПб.: С.-Петерб. Держ. інженерно-економічний ун-т, 2011. - 399 с.
9. Смирнов І.Г. Логістика туризму: навч. посіб. / І.Г. Смирнов. - К: Знання, 2009. - 444 с.
10. Хачетлева Ф.О. Активізація розвитку сфери туризму на основі вдосконалення її комунікативної підсистеми: автореф. дисс. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.05 «Економіка і управління народним господарством» / Ф.О. Хачетлева. - Майкоп: Майкопський держ. технол. ун-т, 2010. - 27 с.
11. Григор'єв М.Н. Логістика: базовий курс / М.Н. Григор'єв, С.А. Уваров. - М: Юрайт, 2011. - 782 с.
12. Логістика Б.А. Анікін та ін; під ред.: Б.А. Анікіна, Т.А. Родкиной. - М: ТК Велби; Проспект, 2007. - 408 с.
13. Неруш Ю.М. Логістика: навч. / Ю.М. Неруш. - 4-е изд., перероб. і доп. - М: ТК Велби, 2007. - 520 з.