Скляренко С.А., Панченко Т.М., Селіванов І.А., Головенко М.В.
Російське підприємництво. - 2011. - №10, вип.1 (193). - С.146-150.

Перспективи розвитку промислового туризму у Росії

Анотація. У статті розглянуто перспективи розвитку промислового туризму у Росії в період формування постіндустріальної економіки на прикладі підприємств із законсервованим обладнанням цукрової галузі.

Ключові слова: економіка туризму, промисловий туризм, цукрові заводи, постіндустріалізм.

Основоположниками промислового туризму прийнято вважати американські компанії. Вперше завод Jack daniel's відкрив двері своїм відвідувачам у 1866 році. З тих пір в США залишилося мало компаній, які не пускають до себе екскурсантів, так як це вважається поганим тоном і може нашкодити репутації фірми [4]. До середини XX-го століття ринок туризму був дуже вузький, тому й ринок промислового туризму, навіть у США, це був швидше за ринком послуг дозвілля місцевого населення, ніж ринком міжміського, і вже тим більше міжнародного туризму. Реальний ринок промислового туризму тільки починає формувати з середини XX-го століття разом з революційним ривком в розвитку ринку туристичних послуг, але реальні прирости даного сегменту в розвинених країнах світу починають виявлятися тільки на початку 90-х років XX століття. До 90% європейських турагентів які нині працюють на ринку промислового туризму, згідно з висновками дослідження А. Отгаара, вийшли на цей сегмент туристичного бізнесу на рубежі 80-90-х роках XX століття [5]. Сьогодні безумовним успіхом користуються екскурсії на виробництва заводів BMW, Audi, тематичний парк Volkswagen's Autostadt в Німеччині, Legoland в Данії, Swarovski Krystallwelten в Австрії та багато інших.

Однак промисловим туризмом славляться не тільки окремі бренди, але й цілі країни. Світовим визнанням користуються пивні тури Чехії, винні тури в Іспанії і Франції, квіткові тури в Нідерландах, алмазні фабрики Намібії» [8]. «Тільки у Франції до 2007 року на своїх виробничих майданчиках взяли туристів 1700 компаній. У числі лідерів - приливна електростанція Ранс (300 тисяч екскурсантів щорічно) в гирлі однойменної річки (затока Сен-Мало, Франція). Британську шоколадну фабрику «Кэдберри» відвідують 400 тисяч осіб на рік» [6]. З більш детальним описом історії та сучасного стану ринку даного виду послуг в розвинених країнах світу можна ознайомитися, в першу чергу, в роботах відомих зарубіжних фахівців з цього питання, таких як доктор економіки з Роттердамського Університету Олександр Отгаар і доктора економіки Мельбрунского Університету Елспет Фрю.

Промисловий туризм в Росії

У Росії ще з часів СРСР дуже відомими були екскурсійні тури на кондитерські фабрики Москви. В даний час на таку екскурсію потрапити досить важко. Як правило, вони проводяться для спеціальних гостей, зрідка - для груп школярів. Так, наприклад, запис на екскурсію на фабрику «Рот Фронт» здійснюється лише протягом 2 днів в серпні на рік вперед. Для сучасних туристів такий вид відпочинку є дуже цікавим, з'являється можливість пізнати з іншого боку навіть рідне місто [7]. Сучасні туристичні агентства, такі, як, наприклад Промтур, вже сьогодні пропонують тури на фабрику дитячих іграшок Ялинка в Клину, Московський булочно-кондитерський комбінат «Коломенське», відкривають свої двері самі сьогодні МПБК «Очаково», ПК «Балтика», але обсяги відкритих дверей промислових компаній для туристів» все одно залишаються непорівнянними з західними. У Росії промисловий туризм представлений лише кількома десятками підприємств, при тому що попит на такі тури дуже великий [6].

Серед закритих об'єктів, ситуація ще більш критична. За словами д. і. н. Юркіна І.М. у Росії єдиним об'єктом, використовуваним для вивчення пам'яток індустріальної культури з масштабною музеєфікацією, можна назвати хіба що тільки демидівський Нижньотагільський завод. Цей промисловий об'єкт був поетапно закритий у 60-80-х роках XX ст., але при цьому були повністю збережені будівлі і устаткування підприємства з метою подальшого створення на їх базі «заводу-музею». [1]. Інші вітчизняні закриті промислові об'єкти як проекти індустріального спадщини з музейної формацією - за форматами збереження робочих об'єктів знаходяться рангом нижче і носять скоріше науково-дослідний, ніж потенційно-прикладний характер для сфери економіки промислового туризму у Росії.

Досліджень у вітчизняних економістів з питання розвитку даного виду сегмента туристичного бізнесу у вітчизняній періодиці ми майже не зустрічаємо. Зі знайдених нами робіт в російськомовних виданнях, варто виділити хіба що одну роботу Шольца-Куликова О.П. про розвиток ринку промислового туризму на виноробних заводах півострова Крим [2].

На жаль, в епоху всесвітньої боротьби з тероризмом керівники всіх ланок управління російської промисловістю з задоволенням будуть закривати перед очима допитливих вид на те виробництво, яке приносить основний додатковий продукт суспільства, і перебороти цей тренд сьогодні здається майже нереальним. Відкритими дверима для цікавих туристів так і залишаться церкви, музеї, парки та алеї, хоча загадувати з приводу, куди буде спрямована нова атака від фанатиків заборон і лобістів продуктивних структур систем безпеки напевно не варто.

Проблеми відкриття об'єктів промислового туризму

За нашою пропозицією, такими об'єктами повинні ставати саме закриваються промислові об'єкти, бажано з неповністю демонтованим обладнанням і неповністю звільненим промисловим персоналом, в т.ч. і у провінції, у селах, селищах і містах, де ці підприємства були містоутворюючими. Для відкриття такого об'єкта знадобляться, звичайно, значні капітальні вкладення, що включають організацію якісних місць для проживання, харчування, дозвілля, організації роботи гідів як з психологією турагента, так і з психологією промислового працівника, який розбирається у всіх тонкощах виробничих процесів, що відбувалися на даному підприємстві, і здатний відповісти на будь-яке питання туристів.

Потрібні і значні додаткові капітальні вкладення в реконструкцію під туристичний об'єкт внутрішньої інфраструктури підприємства, а в ряді випадків навіть і зовнішньої по відношенню до підприємства. Крім цього, під реалізацію подібного проекту в наших умовах знадобитися ще й величезна кількість погоджень, у тому числі допомога муніципалітетів і федеральних властей в полегшенні юридичній частині. В ряді випадків і спільне безоплатне фінансування за капремонтом об'єктів інфраструктури регіону для ефективної організації проекту буде просто необхідна.

Ми виробляли прикладні розрахунки по оцінці ефективності впровадження даного проекту на підприємствах цукрової галузі Росії. Варто зазначити, що сучасне ефективне розвиток підприємств даної галузі передбачає їх функціонування, тільки при наявності регулярного приросту виробничих потужностей. При неможливості такого роду процесів, що підприємства даної галузі тут потрапляють в групу аутсайдерів, з подальшою консервацією або ліквідацією виробництва.

Подібний тренд яскраво виражений в європейській цукрової індустрії протягом останніх 150 років, Російські тренди протягом останніх 7-20 років також рухаються в аналогічному напрямку, але, на відміну від Польщі чи України, де число діючих заводів скоротилася в 3-4 рази з 76 до 18 і з 190 до 75 відповідно, в Росії тренд менш значний, тут скорочення заводів сталося з 91 до 75, причому половина з закритих заводів справила демонтаж обладнання, а половина тільки консервацію. Як одностайно стверджують головні експерти цукрової індустрії, у найближчі 3-4 року кількість діючих заводів в Росії має скоротитися до 60-ти, причому зачинятися будуть саме ті заводи, які в більшості своїй починають історію своєї виробничої діяльності ще в XIX столітті.

Соціально-психологічні аспекти

За нашими розрахунками, на даних заводах знаходять здебільшого у Чорноземному районі (Воронезька, Курська, Білгородська, Тульська області) при проведенні капітальних вкладень по кожному з них, в діапазоні 60-90 млн. рублів, при вдалій кон'юнктурі ринку окупності проектів можна досягти за 8,5 років після початку їх функціонування. При цьому в даному обсязі витрат обсяг інвестування муніципальними органами повинен становити до 30%, в першу чергу, для того, щоб даним проектом було легше пройти всі бюрократичні зволікання на місцевому рівні, як на стадії введення в експлуатацію, так і на стадії безпосередньо функціонування проекту.

Крім економічної і соціально-історичної складових у даних проектах, варто відзначити і соціально-психологічні аспекти. Дані проекти разі успішної їх реалізації дозволять не тільки отримати черговий приплив інвестицій у Російську Федерацію завдяки рекламі від туристів, що відвідали країну, але і забезпечать пом'якшення всіх психологічних труднощів персоналу закриваються промислових об'єктів, які походять від процесу трансформації суспільних відносин в сучасний період.

Частина відібраних працівників цих підприємств, здатних до професійної перекваліфікації, бачачи, що саме вони рятують від повної ліквідації підприємства, що будували їх батьки і діди, думається, будуть з подвоєною силою піднімати цей нової проект, як коли-то їх прадіди, діди і батьки піднімали попередній проект, йдучи з сільських полів для того, щоб встати за верстати саме цих підприємств, які сьогодні близькі до свого закриття.

Література

1. Запарий В.В. Індустріальну спадщину Росії та Уралу // Економічна історія. - №32010 (10). - С.7.
2. Шольц-Куликов О.П. Маршрути винного туризму в Криму // Виноробство і віноградство. - 2010. - №6. - С.48-49.
3. Юркін І.М. Забуті, але не втрачені пам'ятки історії ранньої Російської мануфактури: що нам робити з цією частиною індустріального спадщини? // Індустріальна спадщина: матеріали Міжнародної наукової конференції, Саранськ, 23-25.06.2005. - Саранськ: вид-во Мордов ського ун-ту, 2005. - С.81.
4. Frew, Ea. Industrial Tourism: a conceptual and empirical analysis. Phd thesis, victoria university, 2000.
5. Otgaar A. Industrial Tourism. - Rotterdam, Erasmus univ, 2010. - p.5
6. Росія готова розвивати промисловий туризм [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eka-rus.ru/news/id/23.
7. http://promtur.ru/index.php?r=page/show&id=1
8. Промисловий туризм в Росії набирає обертів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tursvodka.ru/information/news/promyshlennyj_turizm_v_rossii_nabiraet_oboroty.

Semyon A. Sklyarenko, Tatiana M. Panchenko, Igor A. Selivanov, Maxim V. Golovenko. Prospects for Development of Industrial Tourism in Russia

Abstract. The article considers the prospects for the development of industrial tourism in Ukraine during the formation of the post-industrial economy by the example of companies with the equipment removed from operation in the Ukrainian sugar industry.

Keywords: economics of tourism, industrial tourism, sugar factories post-industrialism.