Скаковська С.С.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною
економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

Рекреаційні ресурси як основа формування територіальних рекреаційних систем

Територіальна рекреаційна система (ТРС) – це відкрита соціально-економічна система, елементи якої є складними взаємопов’язаними та взаємозалежними підсистемами, що визначають специфіку її формування і розвитку на певній території (рекреанти, рекреаційні ресурси і умови, матеріально-технічна база, рекреаційна інфраструктура, обслуговуючий персонал, управлінські системи) і об’єднані спільною діяльністю у використанні рекреаційного потенціалу цієї території.

Рекреаційна діяльність є формою взаємодії суспільства і природного середовища, тому в основі структури територіально-рекреаційної системи лежить поєднання природних, господарських, трудових ресурсів, які й утворюють описані підсистеми.

В сучасних умовах господарювання ТРС слід розглядати як вид регіонального ринку – ринку рекреаційних послуг. Регіональний ринок рекреаційних послуг – це середовище, де здійснюються розподіл і реалізація останніх та виконуються такі функції: надання рекреаційних послуг і здійснення контролю за їх асортиментом, якістю і обсягом; встановлення суспільної корисності послуг, визначення їх реальної вартості в умовах конкуренції.

Регіональний ринок рекреаційних послуг має ряд особливостей формування та розвитку, які обумовлені специфікою товару цього ринку – процес надання та споживання рекреаційних послуг співпадає в часі та просторі, йому передує пред’явлений попит, притаманні сезонні коливання та непостійність якості, неможливість нагромадження, збереження та транспортування, що породжує нерівномірність попиту і пропозиції.

В даному випадку пропозиція – це сукупність рекреаційних послуг, які рекреаційні установи можуть представити на ринок протягом певного періоду і за відповідними цінами.

Потреби в кожній рекреаційній субгалузі формуються під впливом різних факторів. Зокрема, потреба в санаторно-курортному лікуванні та оздоровленні виникає через порушення стану здоров’я, необхідність в профілактичному оздоровленні, відтворенні фізичних, психічних сил. Потреби у відпочинку та туризмі визначаються необхідністю зняття фізичної, психічної втоми та напруги, прагненням до духовного, інтелектуального, фізичного розвитку.

Природні рекреаційні ресурси - це компоненти природного середовища та їх територіальні поєднання, які володіють сприятливими для рекреаційної діяльності властивостями і служать чи можуть служити матеріальною основою для організації відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення. Тому природно-рекреаційний потенціал регіону визначається територіальними межами, технічними, науковими, фінансовими можливостями регіонального простору. Відповідно він підлягає економічній оцінці стану та ефективності його використання.

Важливим засобом підвищення ефективності рекреаційного природокористування в умовах ринкової економіки є плата за використання рекреаційних ресурсів. У практиці рекреаційного господарювання застосовується три види платежів: платежі за використання природних рекреаційних ресурсів; відрахування за понаднормативне їх використання i за користування загальною інфраструктурою. Кількісна обмеженість і якісні відмінності рекреаційних ресурсів в умовах ринкової економіки породжують різницю в результатах господарського використання цих ресурсів, тобто суб’єкти господарювання отримують різну величину додаткового прибутку.

Варто виділити три форми рекреаційної ренти: монопольну, диференційну, абсолютну. Монопольна рекреаційна рента виникає при експлуатації особливо цінних рекреаційних ресурсів, які, як правило, є державною власністю і надходитиме державним, муніципальним органам влади та суб’єктам господарювання. Диференційна і абсолютна рекреаційна рента виникає при експлуатації ресурсів місцевого значення надходить місцевим органам влади та суб’єктам господарювання.

Отже, великим містам і регіонам під силу комплексний, довгостроковий програмний підхід, спрямований на всебічний розвиток регіону.

Література

1. Павлов В.І., Черчик Л.М., Голян В.А. Підприємництво в локальному рекреаційному комплексі. – М.: Луцьк: Надстир’я, 2000. – 156 с.
2. Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині. – М.: Луцьк: Надстир’я, 1998. – 124 с.
3. Соболь О., Коломієць І. Забезпечення суспільного визначення позитивного іміджу регіону // Регіональна економіка. – 2006. №1. – С. 77 – 83.