Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

Симонян Г.А.
Російське підприємництво. - 2009. - №1, Вип.1 (126). - С.151-154.

Розробка стратегії конкурентоспроможності туристично-рекреаційних підприємств

Анотація. Найважливішим фактором конкурентного середовища є споживачі послуг. Аналіз структури та уподобань споживачів служать основою для правильного вибору стратегії конкурентоспроможності. В умовах монополістичної конкуренції переваги споживачів впливають на встановлення цін, так і на якісні характеристики надаваних послуг.

Ключові слова: конкурентоспроможність, конкуренція, туризм, туристичний бізнес, туристсько-рекреаційні підприємства.

Загальні підходи до організаційно-економічного забезпечення конкурентоспроможності послуг туристично-рекреаційної організації полягають у постановці та вирішенні наступних завдань:

- визначення цілей;
- аналіз факторів внутрішнього і конкурентного середовища;
- вибір стратегії конкурентоспроможності;
- розробка комплексу конкретних заходів;
- мотивація виконавців і реалізація заходів;
- контроль за реалізацією заходів;
- коригування цілей і стратегії залежно від зміни чинників внутрішнього та конкурентного середовища [3, 6].

Зовнішнє середовище

На функціонування кожної туристично-рекреаційної організації впливають попит і пропозиція, прямо або побічно впливають на конкурентоспроможність її послуг.

На динаміку витрат, пов'язаних з обслуговуванням відпочиваючих, надають найбільший вплив ціни на матеріальні ресурси (продукти харчування, товари народного споживання, електроенергію, воду та інші). При цьому деякі постачальники мають можливість встановлювати монопольні ціни на надані ресурси (наприклад, на водопостачання і каналізацію), а також в деяких випадках відмовляти в наданні послуг.

Крім постачальників матеріальних ресурсів, певний вплив на функціонування організації туристично-рекреаційної сфери, можливість забезпечення їх конкурентоспроможності надають також постачальники трудових і фінансових ресурсів.

Можливості організації по забезпеченню привабливості її послуг у конкурентному середовищі під впливом зазначених сил багато в чому визначаються ефективністю організації управління, процесу обслуговування, просування послуг на ринку та іншими факторами внутрішнього середовища.

Внутрішня середовище та показники її оцінки

Існують різні підходи до класифікації факторів і характеристики внутрішнього середовища організації[8, 1, 2, 3, 6]. На наш погляд, стосовно до туристсько-рекреаційній сфері, до числа таких факторів відноситься система управління, система реалізації послуг, система обслуговування відпочиваючих, система постачання та забезпечення.

Економічні показники діяльності підприємства включають рентабельність, платоспроможність, рівень заробітної плати, обсяг капіталовкладень і т.д. Для оцінки факторів внутрішнього і конкурентного середовища функціонування туристично-рекреаційної організації доцільно використовувати метод експертних оцінок [3]. При цьому для оцінки вказаних факторів необхідно провести опитування фахівців і споживачів послуг [6].

Для оцінки внутрішнього середовища функціонування туристично-рекреаційної організації ми пропонуємо використовувати наступні групи показників:

1) група економічних показників;
2) група показників, що характеризують систему управління;
3) група показників, що характеризують систему реалізації послуг;
4) група показників, що характеризують систему обслуговування;
5) група показників, що характеризують систему постачання і забезпечення діяльності всіх інших систем.

Конкурентоспроможність і конкурентна стратегія

Для визначення внутрішньої конкурентоспроможності послуг даного підприємства необхідно проведення аналогічної процедури оцінки функціонування імовірно найбільш небезпечних конкурентів [6]. Найскладнішим етапом у вирішенні цього завдання є збір інформації про конкурентів. На наш погляд, оскільки отримання достовірних даних по всіх групах показників утруднено, доцільно сконцентрувати зусилля на вивченні двох найбільш значущих.

На основі вибору і оцінки параметрів можна наочно представити позиції основних конкурентів у двомірному просторі [3]. Надалі можна більш поглиблено вивчити найближчих конкурентів, обчислити коефіцієнти ефективності їх функціонування та визначити, яким групам показників вони мають переваги.

Аналіз факторів внутрішнього і конкурентного середовища передує розробці стратегії конкурентоспроможності послуг організацій туристсько-рекреаційної сфери. На основі проведеного дослідження здійснюється вибір базової стратегії конкуренції. У загальному випадку він залежить від цілей організації, стану ринку, а також від положення підприємства на ринку [3, 6].

Виділяються наступні види конкурентних стратегій [2]:

- стратегія мінімізації витрат;
- стратегія диференціації, що ґрунтується на унікальності та високій якості наданих послуг;
- стратегія сегментування ринку, тобто спеціалізація на певному сегменті попиту;
- стратегія інновацій, заснована на впровадженні принципово нових технологій, товарів і послуг, методів збуту і т. п.;
- стратегія негайного реагування на потреби ринку.

Реалізація обраної стратегії конкурентоспроможності послуг підприємства туристично-рекреаційної сфери здійснюється за допомогою системного проведення організаційно-економічних заходів, яке можливе при виконанні ряду умов.

Забезпечення реалізації стратегії здійснюється за допомогою ефективної мотивації персоналу, або системи моральних і матеріальних стимулів.

Коригування стратегії залежно від зміни чинників внутрішнього та конкурентного середовища проводиться по мірі необхідності на основі даних маркетингових досліджень і управлінського обліку.

Література

1. Зотов Л.В., Краснопьоров О.М. Застосування економіко-математичних моделей для визначення потреби в трудових ресурсах // Промислове і цивільне будівництво. - 1993. - №3. - С.39.
2. Методи народногосподарського прогнозування. / Під ред. Федоренко Н.П. та ін - М: Наука, 2000. - 472 с.
3. Менакир П.А. Економічний розвиток регіону: програмний підхід. - М: Наука, 1998. - 224 с.
4. Саградов А.А. Модель розвитку населення. // Російський економічний журнал. - 2003. - №7. - С.77-82.
5. Тейлор П.У. Принципи наукового менеджменту. Пер. з англ. - М.: Контролінг, 1991. - 104 с.
6. Про власності в Російській Федерації: Закон РФ. - М: Юридична література, 1992. - 14 с.






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.