НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень



ШМАГІНА ВЕРОНІКА ВАЛЕРІЇВНА

338.48:627.3

МЕХАНІЗМИ МОБІЛІЗАЦІЇ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ
(на прикладі Українського Причорномор'я)

Спеціальність 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Автореферат
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Одеса – 2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (м.Одеса).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Харічков Сергій Костянтинович, Інститут проблем ринку та економіко- екологічних досліджень НАН України, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук Гречановська Ірина Генріхівна, Одеська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, завідувачка кафедри
- доктор економічних наук Данилишин Богдан Михайлович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, заступник голови

Провідна установа: Сумський державний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки (м.Суми)

Захист відбудеться " 22 " березня 2001р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К41.177.01 при Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м.Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Институту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м.Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розіслано 14 лютого 2001р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук М.Л.Тараканов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В останні роки в Україні, яка має значний потенціал рекреаційного і туристичного призначення, спостерігається підвищений інтерес вчених і фахівців-практиків до проблем розвитку рекреації і туризму як високорентабельного і соціально орієнтованого сектора національної економіки.

Перспективи розвитку рекреації і туризму в Україні визначаються дією широкого спектра ресурсних, екологічних, історико-культурних, соціальних, економічних і політичних чинників, які мають чітко позначені регіональні особливості. Крім того, специфіка сьогодення полягає у тому, що формування високорозвиненої національної індустрії рекреації та туризму і її інтеграція в світовий ринок рекреаційно-туристичних послуг пов'язані з необхідністю рішення гострих соціально-економічних проблем під час трансформації суспільно-економічних відношень.

Саме з цих позицій визначається розвиток цього сектора національної економіки в Законах України "Про туризм" та “Про курорти”, Указі Президента України "Про основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 року", Посланні Президента України Верховній Раді України від 22 лютого 2000 року “Україна: поступ у ХХI століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000-2004 роки”, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України “Реформи заради добробуту”.

Динамічний процес суспільних перетворень в Україні і реформування економічних відношень актуалізують потребу подальшого поглиблення теоретичного осмислення проблем економіки та організації рекреаційно-туристичного природокористування, розкриття сутності, змісту і ролі рекреації та туризму в системі життєзабезпечення людини, характеристики параметрів рекреації і туризму в загальній стратегії регіонального розвитку (на прикладі приморського регіону України).

Такий підхід до досліджень і розробки науково-практичних рекомендацій щодо мобілізації ресурсного потенціалу вітчизняної рекреаційно-туристичної індустрії сьогодні є і найбільш прагматичним, і найбільш реальним.

Необхідність пошуку раціональних шляхів активізації використання потенціалу, у першу чергу його природно-ресурсної складової, рекреаційно-туристичного комплексу диктується також перспективами відчутних економічних результатів, соціальних і екологічних наслідків розвитку цього сектора національної економіки, який спроможний і має стати реальним способом її оздоровлення, найважливішим засобом культурного і духовного відродження народу України, відтворення її трудового, природно-ресурсного і екологічного потенціалів.

 В останні роки в Україні виконано досить значну кількість досліджень із проблем економіки рекреаційно-туристичного природокористування, організації сфери рекреації і туризму. З найбільшим успіхом у цьому напрямку працюють вітчизняні наукові школи: Національної Академії Наук (Рада по вивченню продуктивних сил України, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, Інститут регіональних досліджень, Інститут економіко-правових досліджень), системи вищої школи (Національний університет ім. Т.Г.Шевченка, Сумський державний університет, Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича, Луцький державний технічний університет, Одеський національний університет ім. І.І.Мечнікова ), вітчизняної рекреаційно-туристичної сфери (Київський інститут туризму, економіки і права, Український інститут туризму) та інші.

Багатоплановість, складність і недостатність розробки проблеми формування механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу розвитку рекреації і туризму, наявність ряду невирішених і дискусійних питань, об'єктивна необхідність їх комплексного наукового осмислення і прикладного рішення визначили вибір теми дисертаційної роботи, сформували ціль і побудову структури дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за темою: "Наукові і методичні засади урахування ресурсно-екологічного вектора в моделях економічних трансформацій у регіоні (на прикладі Українського Причорномор'я)" - № держ.реєстрації 0198U001375.

У рамках теми автором дисертації виконано розробку теоретичних і методичних основ формування і реалізації механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу території в інтересах розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу.

Ціль і задачі дослідження. Ціль дисертаційного дослідження визначена як теоретичне обгрунтування і розробка організаційно-методичної бази механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу територій в інтересах розвитку рекреації і туризму. Автор даної розробки виходить із необхідності розвитку і поглиблення теоретичних і концептуальних засад забезпечення сталого розвитку вітчизняної рекреаційно-туристичної індустрії як соціально, економічно і ресурсно-екологічно значущого сектора національної економіки.

Досягнення поставленої цілі обумовило важливість рішення наступних задач:

- теоретико-концептуальний аналіз і обгрунтування ролі і значення рекреаційно-туристичної індустрії в системі сучасних пріоритетів життєзабезпечення людини;
- аналіз тенденцій і виявлення сукупності чинників, які обумовлюють рекреацію і туризм у сучасній та прогнозованій стратегії соціально-економічного розвитку приморського регіону України;
- теоретичне обгрунтування і формування концептуальної моделі ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичного комплексу, розробка організаційно-методичних основ його комплексної діагностики;
- обгрунтування принципів формування і структури комплексної системи механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу об'єктів рекреаційно-туристичного комплексу;
- обгрунтування теоретичної бази і методичного забезпечення концесійних відношень у системі механізмів мобілізації потенціалу сфери рекреації і туризму;
- розробка організаційно-економічних засад реалізації лізингових схем фінансування інвестиційних програм мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму;
- обгрунтування стратегічних напрямків і механізмів інвестиційного протекціонізму в освоєнні рекреаційно-туристичного потенціалу територій.

Об'єктом даного дослідження є організаційні та економічні відношення, які змістовно визначають умови формування, побудови і функціонування механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу розвитку рекреації і туризму.

Предметом дослідження є організаційно-економічні моделі і методичні схеми, які адекватно відображають зміст досліджуваних механізмів мобілізації рекреаційно-туристичного потенціалу територій.

Методологія і методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають сучасні теорії ринкової економіки, економіки природокористування, менеджменту, регіонального соціально-економічного розвитку, відомі наукові положення зарубіжної і вітчизняної економічної думки в області теорії і практики розвитку рекреації і туризму. В роботі використано загальнонаукові методи економічних досліджень, системний і програмно-цільовий підходи, прийоми комплексного аналізу, синтезу і логічного моделювання.

Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств та відомств, інших органів державного і регіонального рівнів управління. Використано аналітичні огляди і статистичні матеріали міжнародних організацій, зарубіжна і вітчизняна монографічна література, періодичні наукові видання, звітність об'єктів рекреаційно-туристичної сфери, прогнозні й аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в розвитку і поглибленні відомих, обгрунтуванні ряду нових теоретичних і методичних положень, в комплексі визначаючих концептуальні основи й організаційно-методичну базу формування і функціонування механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу розвитку сфери рекреації та туризму в сучасних умовах переходу до ринкових відносин.

Найбільш значними науковими результатами дисертаційного дослідження, які автор виносить на захист, є такі:

- із позицій комплексного підходу в системі сучасних пріоритетів життєзабезпечення людини набуло подальшого розвитку і поглиблення концептуально-теоретичне уявлення рекреації і туризму як комплексного соціально-орієнтованого сектора ринкової економіки;
- удосконалено і дано комплексні оцінки сучасних тенденцій і чинників, які стимулюють (природно-ресурсний потенціал) і які лімітують (сучасна екологічна ситуація) розвиток рекреації і туризму в приморських регіонах України; дано експертно-прогнозну оцінку динаміки рекреаційно-туристичного комплексу до 2015 року;
- на основі принципів загальної теорії систем удосконалено й обгрунтовано концептуальну модель ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичного комплексу, до якого включено підсистеми власне базисних і доповнюючих ресурсів територій його розміщення, а також підсистема ресурсних чинників, що лімітують розвиток і функціонування цього комплексу; запропоновано контурну схему комплексної діагностики природно-ресурсного потенціалу об'єктів рекреаційно-туристичного комплексу;
- на методологічній основі синтезу наукових знань обгрунтовано принципи і комплексну систему механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу об'єктів рекреаційно-туристичного комплексу, в якій пріоритетними виділено механізми нормативно-правового, організаційного і ресурсного забезпечення, економічного і технічного регулювання, менеджменту;
- вперше обгрунтовано концепцію концесійних відносин у системі механізмів мобілізації рекреаційно-туристичного потенціалу територій;
- з урахуванням чинників економічної нестабільності і фінансових обмежень суб'єктів рекреаційно-туристичної діяльності обгрунтовано авторську модель організаційно-економічних відносин у лізингових схемах інвестиційних програм мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму;
- теоретично обгрунтовано стратегічні напрямки і механізми інвестиційного протекціонізму в освоєнні рекреаційно-туристичного потенціалу територій; розроблено типовий регламент організаційно-економічних параметрів моделі інвестиційного протекціонізму в спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку рекреаційно-туристичної спеціалізації.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Теоретична цінність роботи полягає в поглибленні знань і обгрунтуванні методичної бази побудови механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу розвитку рекреації і туризму в умовах становлення ринкової економіки в Україні.

Практичне значення результатів дослідження міститься в розробці комплексу організаційних і забезпечуючих їх методичних рішень, що системно визначають можливості практичної реалізації механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу в інтересах розвитку рекреації і туризму на державному, регіональному і локально-об'єктному рівнях.

Наукові і методичні положення, які сформульовано в дисертації, використовуються автором у навчальному процесі Одеського національного університету ім.І.І.Мечнікова в рамках курсів "Менеджмент туризму" і "Туристичний маркетинг" (для студентів відділення менеджменту і бізнесу Інституту математики, економіки і механіки).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено персональний авторський підхід і особисто отримані ним теоретичні та прикладні результати в області обгрунтування і побудови механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу розвитку рекреації і туризму. Автором у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї, положення і розрахунки, які є результатом власного наукового внеску в публікаціях, виданих у співавторстві (див. уточнення в списку наукових публікацій автора за темою дисертації).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були повідомлені автором на наукових і науково-практичних конференціях і семінарах міжнародних, національних, регіонального рівнів. Зокрема: на міжнародному колоквіумі "Перспективи і проблеми розвитку туризму в країнах із перехідною економікою" (Франція, Гренобль, 1997 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Сучасна інформаційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура" (Україна, Чернівці, квітень 1999 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (Україна, Київ, травень 1999 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Туризм на порозі ХХІ сторіччя: освіта, культура, екологія" (Україна, Київ, жовтень 1999 р.), науково-практичній конференції "Екологія, економіка, ринок" (Україна, Одеса, грудень 1999 р.), міжнародній науковій конференції "Власнісний статус і проблеми забезпечення раціонального використання земель” (Україна, Київ, травень 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Рекреаційна індустрія: досвід, проблеми і перспективи розвитку" (Україна, Волинська область, с. Світязь, вересень 2000 р.)

Публікації. За результатами виконаних досліджень автором опубліковано 11 наукових праць обсягом 8,7 друкованих аркушів, із них персонально автору належить 5,8 друкованого аркуша. З одинадцяти публікацій одна монографія і п'ять статей - опубліковані автором у фахових виданнях України.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (138 найменувань), 4 додатків. Загальний обсяг дисертації 195 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 20 таблиць і 21 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ "Соціально-економічна функція рекреації і туризму в сучасних умовах" присвячено аналізу концептуально- теоретичних і прикладних (на прикладі Українського Причорномор'я) аспектів розвитку рекреації і туризму як комплексного соціально орієнтованого сектора національної економіки. Методологія виконаного аналізу базується на сучасних уявленнях теорії життєзабезпечення людини.

В роботі показано, що в контексті проблеми життєзабезпечення одним із найбільш прогресивних способів зберігання і збільшення життєвої усталеності людини сьогодні повинна стати соціальна стратегія, що сприяє створенню такого середовища, у якому зміни збагачували б людину, сприяли її саморозвитку і забезпечували гідні спосіб і якість життя. У даному контексті суттєво зростає роль туризму і рекреаційної діяльності як складного процесу виробництва і реалізації специфічних, соціально орієнтованих, товарів і послуг, які мають задовольняти духовні і матеріальні потреби людини.

Принциповим моментом в осмисленні рекреації і туризму як складного соціально-економічного явища і як економічної системи з властивими для неї рисами індустрії є вибір головного принципу їхнього системного інтегрування. В роботі показано, що логіка цього підходу найбільше суворо має бути витримана за умови прийняття за такий принцип функції цільового призначення кожного з вищезгаданих елементів - задоволення духовних і фізичних потреб людей у системі їхнього життєзабезпечення, до числа найбільш типових із який рекомендується відносити медико-біологічні, соціальні, економічні, культурно-пізнавальні, спортивно-оздоровчі, інтеграційно-комунікативні функції.

В роботі на теоретико-методологічному і на емпіричному рівнях показано, що на основі єдиного функціонально-цільового критерію санаторно-курортна сфера, туризм та сфера відпочинку можуть бути інтегровані в єдиний рекреаційно-туристичний комплекс (рис. 1). Організація рекреаційно-туристичного комплексу в рамках установлених норм і правил природокористування та ресурсоспоживання, забруднення навколишнього природного середовища обумовлює необхідність розглядати цю сферу господарювання як ресурсно й екологічно сумісну, яка фактично не має альтернатив у приморських регіонах, де поряд з іншими економічно і соціально значимими функціями одне з пріоритетних місць займає функція забезпечення ресурсно-екологічної безпеки соціально-економічного розвитку.

На основі узагальнення існуючих і прогнозованих тенденцій регіонального соціально-економічного розвитку в роботі показано, що Українське Причорномор'я і Крим (а також певними допущеннями і прибережні зони Українського Приазов'я) як специфічне регіональне утворення мають чітко виражені стратегічні орієнтири соціально-економічного розвитку, у числі яких рекреаційно-туристична сфера займає одне з домінуючих положень. Достовірним підтвердженням цієї концепції є виконані в роботі інтегральні оцінки забезпеченості і компонентної структури природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму Українського Причорномор'я та експертно-прогнозна оцінка динаміки ємності рекреаційно-туристичного комплексу в приморських регіонах України (табл. 1).

Другий розділ "Організаційно-методичний базис мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму" присвячено дослідженню й обгрунтуванню організаційно-методичної бази, яка власне випереджає введення в дію механізмів мобілізації рекреаційно-туристичного потенціалу територій.

Показано, що у сукупності різноманітних чинників, а саме ресурсного, екологічного, економічного, політичного і ряду інших, які визначають розвиток рекреаційно-туристичної індустрії, принципово домінуюче значення має ресурсний, оскільки саме він визначає можливість і ефективність організації рекреаційно-туристичної діяльності на даній території за рахунок мобілізації комплексу її антропогенних і, головним чином, природних ресурсів.

З позицій сучасних уявлень теорії чинників виробництва в роботі запропоновано й обгрунтовано модель ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичного комплексу, яка включає власне базисні і доповнюючі ресурси території розміщення цього комплексу (або його окремого об'єкта), а також підсистему лімітуючих чинників, які визначають можливість залучення власне ресурсної компоненти потенціалу в процесі реального функціонування рекреаційно-туристичного комплексу і продукування ним відповідного рекреаційно-туристичного продукту.

На основі урахування принципів загальної теорії систем запропоновано комплексну багаторівневу класифікацію елементів ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму, яка виділяє в кожній із трьох вищезгаданих складових потенціалу блоки головних утворюючих ресурсів (базисних - БРгл), доповнюючих - ДРгл, лімітуюючих - ЛРгл), другорядних утворюючих ресурсів (відповідно - БРвт, ДРвт, ЛРвт) і супутніх складових ресурсного потенціалу (відповідно - БРсоп, ДРсоп і ЛРсоп).

Формування і функціонування механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу об'єктів рекреаційно-туристичного комплексу є одним з обов'язкових конструктивних елементів розвитку цього ресурсно- і екологічно сумісного сектора національної економіки.

Акумулювання концептуально-методичного базису сучасних механізмів регулювання ресурсокористування і відтворення природно-ресурсного потенціалу економічного розвитку дозволило запропонувати й обгрунтувати набір принципів формування комплексної системи механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму, до якого входять такі принципи комплексного і системного характеру механізмів впливу, адекватності, розумної достатності, оптимального сполучення адміністративно-правових і економічних механізмів, поступальності та етапності, урахування обліку чинника часу, забезпечення єдності стратегічного і поточного регулювання, пріоритетності, програмно-цільового регулювання, діагностики перспектив, забезпечення збалансованого розвитку та економіко-екологічний принцип.

Реалізація концептуальних і стратегічних установок мобілізації природно-ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичної сфери забезпечується і гарантується комплексною системою механізмів, загальна схема і структурна модель якої наведені на рис.2.

Урахування вищесформульованих принципів дозволило обгрунтувати необхідність включення в запропоновану систему механізмів нормативно-правового, організаційного і ресурсного забезпечення і набір управлінських механізмів - менеджменту, економічного і технічного регулювання, що системно взаємодоповнюють один одного в рішенні задачі мобілізації природно-ресурсного потенціалу розвитку сфери рекреації і туризму.

Як один з найзначніших компонентів організаційно-методичної бази мобілізації природно-ресурсного потенціалу території в інтересах розвитку рекреації і туризму в дисертації розглядається комплексна діагностика.

Виконаний в роботі аналіз сучасної методологічної і методичної бази експертно-оцінних процедур природно-господарських систем дозволив обгрунтувати висновок щодо перспектив адаптації базисних принципів і підходів експертних методів оцінки до задач комплексної діагностики природно-ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичних комплексів. В роботі на основі адаптації методичних елементів геоекологічної експертизи запропоновано контурну схему комплексної діагностики природно-ресурсного потенціалу рекреаційно- туристичних комплексів.

Третій розділ дисертації "Механізми інвестиційної підтримки мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму" містить дослідження комплексу питань, що інтегрують інвестиційний аспект мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму.

Вважаючи природно-ресурсний потенціал території головним інвестиційним ресурсом розвитку рекреації і туризму, автор обгрунтовує можливість і необхідність включення концесійних відношень до системи механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу в інтересах економічного розвитку цієї сфери.

Системно характеризуючи рекреаційно-туристичну сферу як комплекс видів діяльності щодо: освоєння природно-ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичного призначення, надання послуг і використання об'єктів соціально-культурного призначення, надання рекреантам і туристам ряду відповідних послуг (із переліку дозволених видів господарської діяльності на основі концесії) в роботі сформульовано систему умов і вимог, обов'язкове дотримання яких визначає організаційно-економічні основи договору концесії стосовно рекреаційно-туристичної сфери.

Особливе місце в механізмі концесійних відносин у сфері рекреаційно-туристичної діяльності набуває концесійний  платіж, що виступає основним економічним регулятором між концесієдавцем і концесіонером. Він виконує активну функцію стимулювання і мобілізації використання ресурсного потенціалу об'єкта концесії - у даному випадку природно-ресурсного потенціалу і матеріально-технічної бази рекреаційно-туристичного об'єкта - з метою економічно максимально ефективного здійснення концесійного договору і повноцінного задоволення соціальних потреб рекреантів і туристів у рекреаційно-туристичних послугах, що надаються.

Зважаючи, перш за все на економічну сутність концесійних відносин як відносин оренди, в роботі обгрунтовано методичну схему і відповідну їй формулу для розрахунку річного концесійного платежу в рекреаційно-туристичній сфері:

Кпл = 0,07·Срто·Фортк:ФОнэ

де: 0,07 - коефіцієнт, що встановлює мінімальний поріг розміру концесійного платежу по рекреаційно-туристичному об'єкту на рівні 7% загальної вартості його виробничого і ресурсного потенціалу;
Срто - інтегральна вартість виробничого і ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичного об'єкта, що здається в концесію, грн.;
ФОртк - середня фондовіддача в цілому по рекреаційно-туристичному комплексі на момент розрахунку концесійного платежу;
ФОнэ - середня фондовіддача в цілому по національній економіці на момент розрахунку концесійного платежу.

В роботі виконанано ілюстративний розрахунок концесійного платежу по природно-ресурсній компоненті курорту Сергіївка (Одеська область), який показав, що при прогнозованому потенційно можливому освоєнні цього курорту до 300 тис.чоловік у рік, розрахункове навантаження природно-ресурсної складової концесійного платежу на одного рекреанта може скласти не більш ніж 1,5 ам. долари.

На даний час, враховуючи відсутність у господарюючих суб'єктів рекреаційно-туристичної сфери достатньої кількості власних коштів і вкрай кризовий фінансовий стан, однією з найбільш реальних можливостей переоснащення матеріально-технічної бази вітчизняної сфери рекреації і туризму, посилення впливу стимулюючих її розвиток чинників (мобілізація природно-ресурсного потенціалу) і, відповідно, зниження впливу лімітуючих чинників (поліпшення екологічної ситуації в регіонах рекреаційно-туристичної спеціалізації), в роботі передбачено впровадження механізму лізингових схем інвестування.

Масштаби реалізації механізму лізингового інвестування можуть бути обрані зважаючи на реальний стан і рішення проблем мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму - від локальних (точкових) об'єктів рекреаційно-туристичної сфери і регіональних рекреаційно-туристичних комплексів до єдиного рекреаційно-туристичного комплексу країни.

В роботі запропоновано й обгрунтовано адаптовану до рекреаційно-туристичної сфери модель організаційно-економічних відносин у лізинговій схемі мобілізації природно-ресурсного потенціалу території, запропоновано регіональний варіант такої моделі (на прикладі рекреаційно-туристичного комплексу Одеської області).

Включення органів регіонального управління і місцевого самоврядування до складу ініціаторів лізингових схем інвестування проектів і програм мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму доцільно як з економічної (починає діяти механізм комплексування бюджетних і позабюджетних джерел формування інвестиційних ресурсів), так і соціальної (забезпечується розширення обсягів і підвищення якості рекреаційно-туристичних послуг на конкретній території) точок зору.

Викладені в роботі організаційно-економічні відносин лізингової схеми інвестування розвитку об'єктів сфери рекреації і туризму проілюстровані на прикладі договору фінансового лізингу транспортних засобів для обслуговування рекреантів і туристів на курорті Сергіївка в Одеській області.

В системі механізмів інвестиційної підтримки розвитку рекреації і туризму на основі мобілізації природно-ресурсного потенціалу територій особливе місце займають механізми, що реалізують політику інвестиційного протекціонізму. До числа таких механізмів в роботі віднесені механізми функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку.

Виконаний в роботі аналіз організаційно-економічних параметрів проектів спеціальних економічних зон і введення спеціального режиму інвестиційної діяльності для територій пріоритетного розвитку в Україні, в тому числі рекреаційно-туристичної спеціалізації, дозволив обгрунтувати типовий регламент (модель) організаційно-економічних параметрів інвестиційного протекціонізму для проектів мобілізації природно-ресурсного потенціалу територій рекреаційно-туристичної спеціалізації (див. таблицю 2).

Таблиця 2