Шітовалов В.В.
Культура народів Причорномор'я. - 2012. - №237. - С.165-168.

«Кримський світ: Сузір'я-2011»: аналіз підсумків проекту

При аналізі сучасних проблем у галузі культури і мистецтва актуальним є дослідження фестивалів як соціокультурних феноменів. В даний час в Криму фестивальний рух розвивається і розширюється. Фестиваль стає частиною життя не лише столиці автономії, а також малих міст, селищ. Як одна з форм культурної діяльності, фестивалі виявляють таланти і дають можливість творчого зростання в умовах найбільш сприятливого професійного спілкування, формують культурний образ регіону, об'єднують різні соціальні групи для участі у культурному житті місцевого співтовариства. Проведення міжнародного фестивалю мистецтв сприяє не тільки творчого обміну між учасниками, організаторами, але і дозволяє здійснювати діалог і інтеграцію різних культур у єдиному процесі. У свою чергу, при вивченні процесів в галузі культури і мистецтва Криму недостатньо представлені дослідження фестивального руху, його ролі в соціокультурних процесах в регіоні. Загалом, проблем у галузі культури і мистецтва Криму присвячені роботи таких вчених як Д.С. Берестовська, Л.К Білий, Ю.А. Катунін, Ф.В. Лазарєв, А.Д. Шоркин та ін.

Міжнародний фестиваль дитячої та юнацької творчості «Кримський світ: сузір'я» проводиться Республіканським вищим навчальним закладом «Кримський університет культури, мистецтв і туризму» за сприяння Ради міністрів Автономної Республіки Крим та Міністерства культури АР Крим з метою виявлення найбільш талановитих і яскравих виконавців і учасників з різних міст Криму, України і зарубіжжя; підтримки дитячої та юнацької творчості, естетичного і морального виховання дітей та юнацтва; виховання у підростаючого покоління патріотизму та любові до рідної землі. Конкурс є частиною великого культурологічного проекту «Кримський світ», який реалізується в регіоні в рамках концепції розвитку культури Автономної Республіки [4].

Метою даної статті є розгляд внеску в культуру кримської автономії міжнародного фестивалю мистецтв «Кримський світ: сузір'я-2011», його ролі в розвитку творчих здібностей підростаючого покоління регіону.

Для досягнення поставленої мети будуть висунуті наступні завдання:

- дослідження ролі подібних фестивалів в соціалізації і формування світогляду підростаючого покоління;
- аналіз внеску в культуру і мистецтво Криму даного проекту, характеристика музичного, хореографічного та театрального напрямків у роботі фестивалю.

Як відомо, прикладної культурології та мистецтвознавстві широко використовується арсенал емпірико-прикладних методів дослідження. Зокрема, актуальними є міждисциплінарні дослідження при аналізі соціокультурних процесів, в тому числі і соціологічні методи. Так, наприклад, в даний час особливо затребувані дослідження в рамках соціології середнього рівня (або галузевих соціологій) - соціології культури і мистецтва, соціології музики, театру тощо [1].

У даній статті будуть представлені результати соціологічного дослідження (метод - опитування) [3], проведеного за результатами роботи фестивалю «Кримський світ: сузір'я-2011».

Незважаючи на очевидну значимість фестивалів мистецтв, це соціокультурне явище залишається маловивченим. Аналіз особливостей функціонування та визначення типології сучасних фестивалів, виявлення принципів взаємодії різних видів мистецтва в єдиному художньому просторі дозволяє систематизувати і розширити наявні знання про цей процес в сучасному мистецтвознавстві. Фестивалі сучасного мистецтва як багаторівнева структура, особливо ті, в яких здійснюється взаємопроникнення і синтез різних видів творчості, вимагає глибокого дослідження. Вивчення фестивалю мистецтв як феномену, унікального мистецького явища може сприяти розширенню теоретичної та емпіричної бази і подальшому поширенню цього типу сучасної культури. Дослідження фестивалю мистецтв як важливої складової культурного життя суспільства дозволить виявити істотні закономірності розвитку сучасної культури.

У фестивалі «Кримський світ: сузір'я» брали участь дитячі та юнацькі творчі колективи, а також окремі виконавці віком від 6 до 25 років. Конкурс проводився у два тури (I тур - відбірковий, II тур - заключний). Кожен учасник (соліст або колектив) представляв два конкурсні номери. В цілому, в основі фестивалю «Кримський світ: сузір'я» лежить синтез мистецтв. Конкурс проводився в таких номінаціях:
- вокальне виконавство;
- інструментальне виконавство;
- хореографія;
- художнє слово.

Затребуваність у проведенні фестивалю мистецтв в Сімферополі як культурної столиці Криму досить відчутна. На конкурс було подано близько 400 заявок, що характеризує величезний інтерес до подібного роду заходів, презентації творчих здібностей молодих талантів. У конкурсі взяли участь більше 1000 чоловік з дитячих та юнацьких колективів і окремих виконавців у віці від 6 до 25 років з України, Росії, Туреччини, Болгарії, Греції, США. Крим на конкурсі представляли учасники з усіх регіонів та міст півострова. Конкурс оцінювали 28 професійних членів журі, у складі якого - діячі культури і мистецтв, провідні педагоги: вокалісти, інструменталісти, хореографи, режисери.

Для участі в номінації «Вокальне виконавство» запрошувались солісти, вокальні ансамблі, хорові колективи, які працюють у різних напрямках і жанрах сучасної вокальної музики. Аналізуючи склад учасників, необхідно зазначити, що більша їх кількість - 40,4% було представлено у старшій (15-20; 21-25 років) і середньої (10-14 років) вікової категорії. У молодшій віковій категорії прийняло 24,6% учасників.

Близько 44% учасників представляли музичні школи Криму, 36,8% - будинку культури, дитячої творчості та інші організації. 63,2% учасників про конкурс дізналися від керівника художнього колективу, що говорить про те, що ці особи є важливими агентами соціалізації молодого покоління і відіграють головну роль у вихованні і в розкритті творчих здібностей обдарованих дітей.

Головними мотивами для участі в конкурсі стало «отримання досвіду» - 52,6%, «прагнення до перемоги» -19,3%, а також «самоствердження» - 14,0%.

Для участі у відбірковому турі конкурсанти повинні були презентувати два різнохарактерних вокальних твори (в тому числі з репертуару українських та зарубіжних авторів). На заключному турі солістами та вокальними ансамблями виконувалися один із творів, представлених на відбірковому турі і підготовлених під керівництвом провідних фахівців у ході майстер - класів.

В цілому, при вивченні сучасних молодіжних проблем інтерес викликає дослідження референтних груп сучасного підростаючого покоління, тобто тих діячів культури Криму, України і зарубіжжя, хто для них є еталоном, прикладом для наслідування. Звичайно ж, учасниками номінації «Вокальне виконавство» були названі, в основному, представники «пісенного цеху», з іншого боку, не було відзначено особливих яскравих лідерів в цій області. 14% респондентів вказали в якості прикладу молоду українську співачку Ані Лорак. Були відзначені (7-8%) представники кримського вокального жанру - народна артистка України Е. Басаргіна, заслужена артистка України-Н. Безкоровайна, заслужений працівник культури України Е. Альохіна. У 2-3% випадків були названі імена відомих артистів - Т. Кароль, Ст. Меладзе, Н. Басков, П. Гагаріна, К. Агілера.

В цілому, усі вищеподані дані говорять про високої популярності вокального мистецтва серед підростаючого покоління Криму. Найбільш масове вплив на формування культурних орієнтирів молоді надає естрадна пісня.

Наступного для участі у фестивалі-конкурсі номінацією стала «Інструментальне виконавство». Брали участь солісти, які володіють народними, струнними та духовими інструментами і ансамблі (оркестри) з будь-яким складом учасників. Для участі у відбірковому турі конкурсант повинен був підготувати дві різнохарактерні п'єси українських та зарубіжних композиторів на вибір. На заключному турі солістами та інструментальними ансамблями виконувалося один із творів, представлених на відбірковому турі і підготовлений під керівництвом провідних фахівців Кримського університету культури, мистецтв і туризму у ході майстер - класів. Більша кількість учасників - 48% було представлено у середній віковій категорії (13-16 років) - 40%, у молодшій (8-12 років), а у старшій (17-25 років) - лише 12 %. Переважна кількість конкурсантів у даній номінації являло музичні школи - 68%, Сімферопольське музичне училище було представлено 12% учасників, по 4% становила частка учасників від загальноосвітніх шкіл, школи мистецтв, Центру дитячої та юнацької творчості р. Сімферополя.

48% конкурсантів на фестиваль направили школи і музичні школи, 20% - керівники художніх колективів. Основними мотивами для участі в конкурсі «Кримський світ: сузір'я-2011» стало «бажання проявити себе, набути досвід» - 56%, понад 12% обрали позицію «інтерес до кримського мистецтва», 4% висловилися на користь позиції «проба себе в конкурсі міжнародного рівня».

В якості прикладів і зразків учасників у цій номінації також не виявилося яскравих лідерів. 8% респондентів відзначили Ст. Співакова, 4% В. Ростроповича.

В номінації «Хореографія» брали участь солісти та хореографічні колективи різних стилів за трьома віковими категоріями: 1) молодша - 8-12 років; 2) середня - 13-16 років; 3) старша - 17 - 25 років. Як відомо, хореографічне мистецтво є певним способом вираження особистості, воно відображає стиль доби. В конкурсі, кожен колектив мав право брати участь в різних жанрах, стилях і напрямках (народний танець, класичний танець, сучасний танець).

Найбільше учасників являло молодшу вікову категорію - 39%, середню та старшу - по 30%. Основне число конкурсантів - 39,1% являло будинку культури Криму, а також будинку дитячої творчості, понад 26% представляли загальноосвітні школи, близько 9% - школу мистецтв. Інформацію про конкурс 30,5% дізналися від керівників художніх колективів, 26,1% з міжнародної мережі інтернет, що говорить про те, що ця глобальна мережа є одним з основних каналів комунікації для підростаючого покоління. Більш ніж 17% учасників інформацію про конкурс надали відділи культури міст і районів Криму.

Основними мотивами для участі в конкурсі стало для 56,5% опитаних «показати результати роботи», більше 30% висловилися на користь позиції «підвищити свій професійний рівень».

В якості основних референтних груп для конкурсантів, які представляють жанр хореографічного мистецтва виступили ансамбль П. Вірського, В. Моїсеєва, народний ансамбль Мотузки і ін. (приблизно по 10 %).

Необхідно, в свою чергу, відзначити, що хореографічне мистецтво несе естетичну і навчальні функції, сприяючи художньому вихованню людини

У номінації «Художнє слово» запрошувалися читці і ансамблі читців, які працюють у різних напрямках і жанрах. Для участі в конкурсі допускалися виконавці таких вікових категорій: 1) середня - 10-14 років; 2) старша - 15-25 років. Для участі у відбірковому турі конкурсант повинен був підготувати два різножанрові твори. На відміну від інших номінацій у цій більша частина учасників представляла старшу вікову категорію - більше 60%, в середній брало участь близько 35% учасників. 30,4% конкурсантів представляли загальноосвітні школи, така ж кількість учасників презентували діяльність будинків культури, дитячої творчості, понад 26 % учасників не представляло ніякої організацію. 26,1% конкурсантів інформацію про фестивалі отримали від керівника художнього колективу, понад 21% від відділу культури, школи, 13% з засобів масової інформації.

Мотивацією для участі в конкурсі для більш 52% опитаних стало бажання спробувати свої сили, для 17,4% бажання вступити у Кримський університет культури, мистецтв і туризму, з 4,35% висловилися на користь цього класу категорій - «любов до театрального мистецтва», «любов до Криму», «підвищення рівня кваліфікації». Для учасників у цій номінації молоддю не були позначені яскраві еталони і зразки для наслідування в даній області, названі актори і фахівці в області художнього слова виявляли рейтинг близько 2% кожен. Це, в свою чергу, говорить про кризу як в цілому культури в плані її впливу на світоглядні орієнтири для молоді, у відсутності в даний час яскравих персоналій у галузі театрального, акторського мистецтва.

В цілому, за підсумками конкурсу, володарями дипломів Гран-прі стали: Абібуллаєва Ліля-Фруз Абдуллаевна (р. Євпаторія) в номінації «Вокальне виконавство», Горячева Інна Вадимівна (р. Керч) в номінації «Інструментальне виконавство», Шабельский Віталій Володимирович (м.сімферополь) в номінації «Хореографія», Клейменов Віктор Дмитрович (Ленінський р-н, р. Щолкіне) в номінації «Художнє слово». В ході церемонії закриття дипломи I міжнародного конкурсу дитячої та юнацької творчості «Кримський світ: сузір'я» були вручені вісімдесяти його учасникам.

Таким чином, можна зробити висновок, що міжнародний фестиваль мистецтв «Кримський світ: сузір'я» стає дуже популярною і затребуваною формою мистецьких заходів в регіоні. Він створює особливу художньо-комунікативне середовище для творчого обміну, звертається до актуальних соціокультурних темами, для нього характерно взаємопроникнення і синтез різних видів мистецтва. В цілому ж, необхідно зазначити, що фестиваль мистецтв як соціокультурне явище, що одержало значне поширення в останній третині XX століття, є важливим елементом у формуванні культурної політики в регіоні. Сподіваємося, що надалі, міжнародний фестиваль мистецтв «Кримський світ: сузір'я» органічно увійде в культурне життя кримського регіонального співтовариства, ставши його невід'ємною частиною.

Джерела та література

1. Михайлова Л.І. Соціологія культури: учеб. посібник / Л.І. Михайлова. - М.: ФАИР-ПРЕС, 1999. - 232 с.
2. Берестовська Д.С. Культурологія: учеб. посібник / Д.С. Берестовська. - Сімферополь: Бізнес-Інформ, 2003. - 392 с.
3. Ядов В.А. Стратегія соціологічного дослідження. Опис, пояснення, розуміння соціальної реальності / В.А. Отрут. - М.: Добросвет, 2003. - 596 с.
4. Кримський світ: сузір'я: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uncat.crimea.ua/index.php/jobs/sozvezd