СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Управління інвестиційною діяльністю слід розглядати як складову загальної системи управління підприємством та здійснювати його на основі використання принципів інтегрованості із загальною системою управління підприємством; комплексності; високого рівня динамізму управління; багатоваріантності підходів до прийняття управлінських рішень; орієнтації на стратегічний розвиток підприємства, що передбачає обґрунтування соціальної спрямованості його інвестиційної діяльності.

Головною метою управління інвестиційною діяльністю підприємства є отримання можливого максимального прибутку не тільки в поточному, а й у перспективному періодах. Це вимагає розробки таких задач управління цією діяльністю, які забезпечують реалізацію головної мети, серед них слід відзначити: забезпечення достатньої інвестиційної підтримки необхідних темпів розвитку поточної діяльності підприємства та збалансованої інвестиційної діяльності; баланс максимальної прибутковості інвестиційної діяльності підприємства з урахуванням прийнятного ступеня ризику; ліквідності інвестицій, можливостей швидкого реінвестування капіталу при змінах факторів зовнішнього середовища, а також внутрішніх умов здійснення інвестиційної діяльності; підтримання балансу між достатнім обсягом інвестиційних ресурсів, їх оптимальної структури з обсягом інвестиційної діяльності, що прогнозується; забезпечення фінансової рівноваги  при здійсненні інвестиційної діяльності на підприємстві; прискорення реалізації програм інвестиційної діяльності підприємства. Задача прискорення реалізації програм пов'язана з необхідністю його економічного зростання і тому сприяє зниженню рівня інвестиційних ризиків у зв'язку зі змінами кон'юнктури інвестиційного ринку, інфляцією, а також погіршенням інвестиційного клімату в країні.

Ефективність інвестиційної діяльності підприємства певною мірою залежить від організаційного забезпечення, що включає взаємопов'язану сукупність структурних підрозділів підприємства, які, з одного боку, забезпечують розробку і прийняття рішень щодо управління інвестиційною діяльністю, а з іншого – несуть повну відповідальність за реалізацію цих рішень. Організаційне забезпечення здійснюється на основі структури управління інвестиційною діяльністю і залежить від організаційної структури управління, що прийнята на підприємстві. Найбільш ефективними серед таких структур слід вважати проектну та матричну.

Найбільш ефективною організаційною структурою управління інвестиційною діяльністю підприємства в сучасних умовах є така, в основі якої знаходяться центри відповідальності, в тому числі й центр інвестицій. Він складається зі структурного підрозділу підприємства, керівник якого повністю відповідає за ефективне використання інвестиційних ресурсів і отримання необхідного розміру прибутку від інвестиційної діяльності. Як показник ефективності діяльності такого підрозділу є прибуток на інвестований капітал. Основними задачами такого центру інвестицій є: встановлення впливу структурних підрозділів на результати інвестиційної діяльності; обґрунтування зобов'язань, прав, ступеня відповідальності керівників; обґрунтування і доведення до виконавців планових (нормативних) завдань щодо результатів інвестиційної діяльності; здійснення контролю за результатами виконання завдань, своєчасне інформаційне забезпечення керівників, аналіз і виявлення причин відхилень від планових завдань.

Ефективність інвестиційної діяльності підприємства значною мірою залежить від якості інформаційного забезпечення. Воно може бути представлене у вигляді таких інформаційних показників, які необхідні для проведення аналізу, планування, прийняття управлінських рішень тощо. Така система повинна задовольняти потреби як зовнішніх, так і внутрішніх користувачів.

Основним завданням інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності є стратегічна орієнтація як на прийняття відповідних інвестиційних рішень, так і на поточне управління. Крім того, важливою складовою є використання сучасних методів аналізу інвестиційної діяльності, які дозволять виявляти резерви її зростання. Такий аналіз повинен базуватися на системі показників, запропонованій в дисертації.

В умовах динамічних змін у середовищі функціонування підприємств все більш актуальним стає планування їх інвестиційної діяльності, воно  дає можливість передбачати перспективу розвитку підприємства, більш раціонально використовувати наявні ресурси, підвищувати ефективність виробництва, поліпшувати фінансовий стан і уникати ризику банкрутства.

У роботі доведено, що процес планування повинен здійснюватись за допомогою знань і урахування поводження основних конкурентів, побудови цивілізованих відносин з ними; урахування кон'юнктури ринку; передбачення інфляційних процесів; розробки стратегії розвитку підприємства на перспективу; безперервності планування; взаємного ув'язування і координації; націленості на раціональне використання ресурсів, підвищення ефективності виробництва і досягнення максимального прибутку.

Взаємозв'язок стратегії підприємства з планом інвестицій представлений на рис. 1.

Рис. 1. Взаємозв'язок стратегії з планом інвестицій

Економічне обгрунтування інвестицій найбільш доцільно вирішувати за допомогою бізнес-планування інвестиційних проектів, основною метою розробки якого є оформлення документів на одержання інвестицій, фокусування уваги керівника підприємства на основних напрямках його розвитку і розробка чіткої стратегії. Бізнес-план повинен розглядатися як документ, що включає оптимальні в часі і найменш ризикові шляхи реалізації інвестиційних проектів. Крім того, його слід розглядати як спосіб моделювання системи управління підприємством у майбутньому. В процесі бізнес-планування інвестиційного проекту можуть бути вирішені такі завдання: забезпечення економічного зростання підприємства за рахунок ефективної інвестиційної діяльності; максимізація доходу від інвестиційної діяльності та мінімізація інвестиційних ризиків; підтримка фінансової стійкості і платоспроможності підприємства; пошук і здійснення шляхів прискорення реалізації інвестиційних проектів, а також соціальної політики підприємства.

Необхідною  умовою  здійснення   ефективної  інвестиційної діяльності є оцінка зовнішніх можливостей і загроз для підприємства. Це передбачає необхідність розробки інвестиційної стратегії, основними вимогами до формулювання цілей якої є: конкретність і можливість кількісного виміру; реальність і досяжність; орієнтованість у часі; взаємозв'язок і погодженість. Вибір інвестиційної стратегії залежить від того, наскільки підприємство враховує запити споживачів, якими конкурентними перевагами воно володіє, які методи  використовує з метою зменшення негативного впливу зовнішнього середовища. Стратегічне планування інвестицій слід розглядати як довгострокову програму дій підприємства з метою узгодження пріоритетів і ресурсів для реалізації конкретного інвестиційного проекту.

Прогнозування інвестиційної діяльності передбачає здійснення довгострокового її планування. З цією метою на підприємстві слід розробляти такі види планів: обсяг інвестиційної діяльності; доходи і видатки з цієї діяльності; надходження і витрати грошових коштів на інвестиційну діяльність. Важлива роль належить контролю за результатами інвестиційної діяльності, який повинен здійснюватися на основі принципів: направленості на реалізацію інвестиційної стратегії; орієнтованості на кількісні стандарти; відповідності методів контролю методам аналізу та планування; своєчасності проведення, гнучкості та простоти побудови; економічності. Фінансово-економічні розрахунки в процесі управління інвестиційною діяльністю повинні враховувати фактори інфляції, ризик, ймовірність очікування доходів для різних інвестиційних проектів.

У третьому розділі – „Напрямки вдосконалення управління інвестиційною діяльністю” – запропоновано методичні розробки щодо формування інвестиційної стратегії, оцінки соціальної ефективності інвестицій та здійснення організаційно-економічного моделювання управління інвестиційною діяльністю.

В сучасних умовах необхідним є перспективне управління інвестиційною діяльністю на основі наукової методології передбачення напрямків і форм її розвитку, адаптації до загальних цілей розвитку підприємства.

У роботі доведено, що розробка інвестиційної стратегії повинна враховувати тенденції розвитку, систему можливостей і загроз, які встановлюються за допомогою СВОТ-аналізу. В умовах, коли впроваджується нова парадигма управління розробки інвестиційної стратегії, слід обґрунтовувати параметри, що характеризують можливості і обмеженості інвестиційної діяльності підприємства. Перш за все, необхідно сформувати стратегічний інвестиційний клімат.

Запропонований алгоритм формування інвестиційної стратегії підприємства базується на використанні системного підходу, врахуванні загальної базової стратегії розвитку підприємства, адаптації інвестиційної стратегії до умов зовнішнього середовища та використанні результатів інноваційної діяльності підприємства. Він передбачає вибір ефективної альтернативи стратегічного інвестиційного розвитку з багатьох варіантів.

Оцінка результативності інвестиційної стратегії визначається такими критеріями: реальним інвестиціям завдяки зростанню цін пропорційно темпу інфляції притаманний високий рівень протиінфляційної захищеності. Для фінансових інструментів інвестування такий рівень дуже слабкий, бо в процесі інфляції знецінюється як розмір очікуваного інвестиційного прибутку, так і вартість інвестиційних інструментів, які підприємству треба повертати (облігацій, кредитів тощо).

 Вплив прогнозованої ставки відсотка на фінансовому ринку різний для реального і фінансового інвестування. У першому випадку зростання ставки відсотка сприяє зниженню норми чистого інвестиційного прибутку за рахунок збільшення вартості залучених інвестиційних ресурсів, у другому – при зростанні ставки відсотка норма чистого інвестиційного відсотка зростає.

Заключним етапом розробки інвестиційної стратегії є оцінка її результативності, що визначається багатьма параметрами. Серед них можна відзначити такі: узгодженість з загальною стратегією розвитку підприємства, що досягається завдяки узгодженості цілей, задач і етапів реалізації обох стратегій; врахування змін, які передбачаються у зовнішньому інвестиційному середовищі та пов'язані з використанням внутрішнього потенціалу підприємства; збалансованість на рівні підприємства, що дозволяє узгоджувати цілі, стратегічні напрями інвестиційної діяльності; реалізованість, яка досягається відповідністю потенційних можливостей підприємства щодо формування необхідного обсягу інвестиційних ресурсів, наявності фінансових інструментів для формування інвестиційного портфеля; прийнятність рівня ризиків та ефективність.

Їх додержання повинне базуватися на стратегії соціального управління та створенні можливості реалізації принципів соціально-орієнтованої економіки з використанням достовірної та якісної інформації.

 Стратегія управління соціально-економічним розвитком повинна включати певні етапи, наведені на рис. 2.

Рис. 2 Алгоритм розробки стратегії соціально-економічного розвитку управління як складової загальної стратегії підприємства

У дисертації обґрунтовано, що в сучасних умовах пріоритетним є отримання соціальних результатів, економічні результати розглядаються як засіб їх досягнення. Це вимагає нового підходу до соціально-економічного розвитку підприємства. В економічній літературі останніх років висувається теза, що високу соціальну ефективність мають ті підприємства, які не порушують соціальні стандарти і представляють собою вимоги щодо забезпечення більш сприятливих умов життєдіяльності робітників підприємства. Вони містять розмір заробітної платні, умови праці та умови життя. Це вимагає розробки таких заходів підвищення ефективності функціонування підприємств, які мають соціальний обґрунтований та прийнятний характер, тобто підвищення соціальної ефективності підприємства, що полягає у задоволенні матеріальних і духовних потреб працівників з наданням їм можливостей всебічного розвитку, на основі використання принципів системного підходу.

Оцінка соціальної ефективності може здійснюватися за допомогою такої системи показників, яка може бути використана як для аналізу, так і для визначення шляхів її підвищення. Одним із таких показників, який використовується у багатьох країнах світу, є індекс людського розвитку. Цей показник розраховується з використанням очікуваної тривалості життя, рівня освіти та реального розміру валового внутрішнього продукту на душу населення. Але він не повною мірою відображає усі потреби робітників – а саме – розвиток людини як особистості. Окрім цього, це свідчить про те, що неможливо визначити соціальну ефективність за допомогою одного показника, бо індивідуальна оцінка конкретного соціального результату може змінюватись у досить широкому діапазоні. Систему таких показників наведено в роботі.

В умовах трансформаційних перетворень необхідним елементом функціонування підприємства є соціальний захист його робітників, під яким слід розуміти систему законодавчих, соціально-економічних і морально-психологічних гарантій. Це сприятиме активізації інвестиційної діяльності, оцінка якої здійснена в роботі на основі мультиплікативної багатофакторної моделі, що використовується в теорії індексного аналізу.

Методика оцінки інвестиційних проектів передбачає визначення ступеня важливості для емітента досягнення певної мети в процесі залучення інвестицій. У роботі доведено, що метод аналізу ієрархій дозволяє забезпечувати можливість прийняття багатокритеріальних управлінських рішень. Він базується на декомпозиції проблеми на прості складові та подальшу обробку міркування осіб, які приймають рішення. Це дозволяє визначати відносну значущість для всіх альтернатив, які досліджуються з урахуванням усіх критеріїв, що знаходяться в ієрархії. При цьому така значущість може бути представлена у вигляді векторів пріоритетів; їх значення можуть бути у вигляді оцінок, які визнаються як жорсткі оцінки. Алгоритм розрахунку соціально-економічної ефективності, що базується на методі аналізу ієрархій, наведений на рис. 3. Дослідження здійснено на використанні даних 94 підприємств машинобудівної, легкої та харчової галузей промисловості Харківської області та м. Харкова.

Рис. 3 Алгоритм розрахунку соціально-економічної ефективності інвестиційних проектів

Запропонована методика матричного угрупування інвестиційних проектів передбачає необхідність оцінки їх ефективності, які визначають доцільність вкладення коштів у будь-які об’єкти підприємства з метою оцінки перспектив їх прибутковості й окупності. Такими об’єктами можуть бути розробка нових конструкцій машин і устаткування, нових технологій, нових матеріалів, нових форм організації праці, виробництва та управління, розвиток соціальної сфери.

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень виконано теоретичне обґрунтування соціальної спрямованості та розроблено методичні положення управління інвестиційною діяльністю промислових підприємств, одержані такі висновки:

1. Процес входження України до світової ринкової економіки впливає на рішення завдань соціально-економічного розвитку промислових підприємств. Вплив процесу глобалізації економіки висвітлює накопичені соціальні проблеми, основними серед яких є: вимивання з національного ринку праці таких робітників, які мають високий і середній освітній рівень, погіршення професійної структури робітників підприємств і зростання незатребуваності трудового потенціалу.

2. Важливого значення в сучасних умовах набуває соціальна політика, яку слід розглядати в якості інструментарію вирішення соціальних проблем на підприємстві. Реалізація соціальної політики на підприємстві передбачає формулювання цілей, розробку реалістичних планів щодо їх досягнення, моніторинг якості роботи, її результатів та визначення їх впливу на заходи по досягненню соціальних результатів. Велике значення в ефективному функціонуванні та розвитку підприємства має інвестиційне забезпечення, що базується на реалізації інвестиційних програм. При цьому результати інвестиційної діяльності, впровадження окремих інвестиційних проектів доцільно розглядати з позицій отримання соціального ефекту.

3. Глибокий спад в інвестиційній сфері, котрий серйозно перевищує зниження обсягів виробництва, обумовлений тим, що інвестиції в промислові підприємства не забезпечують простого відтворення капіталу. Інвестиційна діяльність на підприємстві повинна розглядатися як єдність процесів вкладення ресурсів і отримання доходів у майбутньому, що відбуваються в різній часовій послідовності. У трансформаційній економіці якісно змінився соціально-економічний механізм інвестування: економічний зміст категорії інвестиції наповнюється новими сучасними формами залучення і руху ресурсів, а також відносинами між учасниками інвестиційного процесу.

4. Оцінка ефективності інвестиційних проектів повинна засновуватися на додержанні основних принципів, які включають розгляд усіх стадій життєвого циклу, моделювання грошових потоків, можливість порівняння умов реалізації різних проектів, позитивність і максимум ефекту, врахування фактора часу та найбільш істотних наслідків, а також врахування впливу інфляції, невизначеності й ризиків. Інвестиційна привабливість підприємства залежить від моделі його інвестиційної поведінки, що включає систему мотивації, яка спонукала б його до активізації інвестиційної діяльності.

5. Головною метою управління інвестиційною діяльністю підприємства є отримання можливого максимального прибутку не тільки в поточному, а й у перспективному періодах. Це вимагає розробки таких задач управління, які забезпечують реалізацію головної мети інноваційної діяльності, що полягає у забезпеченні: достатньої інвестиційної підтримки необхідних темпів розвитку поточної діяльності підприємства; балансу максимальної прибутковості з урахуванням прийнятного ступеня ризику; ліквідності інвестицій, можливостей швидкого реінвестування капіталу при змінах факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ; можливості реалізації програм соціального розвитку колективу.

6. Одним із важливих напрямків стратегічного управління інвестиційною діяльністю на підприємстві є розробка стратегії з метою зайняття на ринку сильних позицій і розробки підходів до її успішної реалізації в умовах невизначеності зовнішнього середовища, сильної конкуренції та внутрішніх проблем. Розробка такої стратегії повинна базуватися на принципах системного підходу, врахуванні загальної базової стратегії розвитку підприємства тощо та сполученні зі стратегією соціального розвитку підприємства.

7. Трансформаційні перетворення характеризуються значним зростанням інвестицій у людський капітал, який включає знання, навички, мотивацію, що використовуються в процесі виробництва економічних благ. Людський капітал у сучасних умовах розглядається як джерело високого доходу в майбутньому. Вкладення в цей вид капіталу пов’язані як з економічною, так і з соціальною стороною діяльності підприємства, тому важливим є визначення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності, пов’язаної з інтересами працівників підприємства і його власників. При цьому необхідно враховувати той факт, що в сучасних умовах пріоритетним є отримання соціальних результатів, а економічні результати розглядаються як засіб їх досягнення. Підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності передбачає необхідність розробки відповідної організаційно-економічної моделі, яка включає також розробку напрямків соціальної захищеності персоналу підприємства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гриньова В.М., Щабельська І.В. Методичні рекомендації по розробці інвестиційної політики підприємства.// Вісник ХДЕУ. – 2001. – №3(19). – С. 49-51.
2. Щабельська І.В. Оцінка сталості й ефективності інвестиційного проекту. // Управління розвитком. – ХДЕУ. – 2002. – №2. – С. 23-26.
3. Щабельська І.В.Соціальні аспекти управління інвестиційною діяльністю на підприємстві. Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць №143. – Дніпропетровськ. ДНУ – 2002. – С. 135-140.
4. Щабельська І.В.Управління інвестиційною діяльністю підприємства.// Материалы 6-й Международной научно-технической конференции ”Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве” – Харків. – 2002. – С.227-229.
5. Шевченко І В. Методичні засади реалізації інвестиційного проекту.// Материалы 7-й Международной научно-технической конференции ”Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве” – Харків. – 2003. – С. 182-184.

АНОТАЦІЇ

Шевченко І.В. – Соціально-економічна спрямованість управління інвестиційною діяльністю промислових підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01. – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Харківський державний економічний університет, Харків, 2004.

Дисертацію присвячено комплексу питань, пов’язаних з соціально-економічним управлінням інвестиційною діяльністю промислових підприємств. Визначено зміст і роль соціальної політики в розвитку підприємства. Розглянуто умови формування інвестиційного клімату і інвестиційної інфраструктури. Проведено дослідження стану здійснення інвестиційної діяльності: аналіз стану інвестування промислових підприємств, особливості управління інвестиційною діяльністю підприємства. Проведені дослідження виявили наявність позитивної тенденції в діяльності промислових підприємств Харківської області та активізацію інвестиційних процесів за галузями в цілому. Розроблено напрямки удосконалення управління інвестиційною діяльністю. Запропоновано методичний підхід до оцінки соціальної ефективності інвестицій та методичні рекомендації щодо формування інвестиційної стратегії підприємства. Обґрунтовано порядок формування інвестиційного рішення підприємства шляхом побудови ієрархії, що допоможе одержати оптимальне управлінське рішення в умовах багатокритеріальності. Результати, одержані в роботі, підтверджено практичним впровадженням у діяльність промислових підприємств м. Харкова.

Ключові слова: інвестиції, соціальна політика, інвестиційна політика, інвестиційне планування, соціально-економічний розвиток, соціальний клімат.


Шевченко И.В. Социально-экономическая направленность управления инвестиционной деятельностью промышленных предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 – демография, экономика труда, социальная экономика и политика. – Харьковский государственный экономический университет, Харьков, 2004.

Диссертация посвящена социально-экономической направленности управления инвестиционной деятельностью промышленных предприятий. Экономика страны представляет собой сложную динамическую систему, что объясняется необходимостью сбалансированности производственных, технико-технологических, информационных и социальных составляющих её эффективного функционирования. Деятельность предприятий отличается разнообразными уровнями пропорциональности, динамичности и нестойкости. Поэтому возникает необходимость в сбалансированности, предполагающей наличие пропорций между материально-техническими ресурсами, внедрёнными технологиями, персоналом и т. д.

Всё большее признание в современных условиях получает оценка социальных результатов. Это связано с ведущей ролью человеческого фактора, прогрессом творческих способностей работников предприятия, развитием их самоорганизации и т. п. Поэтому стратегическое планирование должно быть ориентированным на создание условий развития способностей всех социальных групп, стимулирование труда, потребностей в повышении профессиональных знаний и умений. Это предполагает, что стратегическое планирование социальных программ направлено на социальный прогресс, интеграцию социальных интересов разных групп работников предприятия путем планомерного управления социальными процессами. В работе определены содержание и роль социальной политики в развитии предприятий. Проведено исследование условий социально-экономического развития предприятий. Рассмотрены условия формирования инвестиционного климата и инвестиционной инфраструктуры.

Глубокий спад в инвестиционной сфере, серьёзно преувеличивающий снижение объемов производства, обусловлен тем, что инвестиции в промышленность не обеспечивали простого восстановления капитала, экономика в последние годы функционировала за счет непродуктивного использования амортизационного фонда. Поэтому в работе проведено исследование состояния осуществления инвестиционной деятельности: анализ состояния инвестирования промышленных предприятий, рассмотрены особенности управления инвестиционной деятельностью предприятия. Проведенные исследования выявили наличие положительной тенденции в деятельности промышленных предприятий в Харьковской области и активизацию инвестиционных процессов по отраслям в целом.

В условиях нестабильной экономики основные задачи в процессе управления инвестиционной деятельностью предприятия состоят в следующем: выискивание инвестиционных ресурсов, необходимых для развития предприятия и осуществления серьёзных инвестиционных проектов; использование имеющегося на предприятии потенциала инвестиционных ресурсов; инвестирование проектов, дающих наибольшую отдачу с учетом приоритетных направлений развития экономики страны.

Разработаны направления усовершенствования управления инвестиционной деятельностью. Дан методический подход к оценке социальной эффективности инвестиций и методические рекомендации относительно формирования инвестиционной стратегии предприятия. Обоснован порядок формирования инвестиционного решения предприятия путём построения иерархии, которая поможет получить оптимальное управленческое решение в условиях многокритериальности.

 Результаты, полученные в работе, подтверждены практическим внедрением в деятельность промышленных предприятий г. Харькова.

Ключевые слова: инвестиции, социальная политика, инвестиционная политика, инвестиционное планирование, социально-экономическое развитие, социальный климат.


Shevchenko I.V. Social and Economic aspects in investment activity management of industrial enterprises. – Manuscript.

Thesis for degree Candidate of Science (in Economics) in specialty 08.09.01. - Demographics, Economics of Labour, Social Economics and Politics. - Kharkiv State University of Economics, Kharkiv, 2004.

The Thesis concerns with a range of problems related to the field of social & economical management of an industrial enterprise investment activity. There is defined the essence and function of social policy for an industrial enterprise growing-up and analysed conditions for buildup of the investment climate as well as the investment infrastructure. Explored are the investment activity environment aspects: investment situation analysis for industrial enterprises, special features of an enterprise investment activity management. The research performed reveals positive trends in activities of the industrial enterprises situated in Kharkiv Region as well as general growth of investment processes through industry branches. Developed are several lines for improvement of the investment activity management. The Thesis includes methodology approach to evaluation of social effect of investments along with policy guidelines as to investment strategy generation for an industrial enterprise. There is provided a system for investment decision generating at an industrial enterprise by means of a hierarchy construction. It would help to make an optimal management decision upon a multicriteria environment conditions. The Thesis findings have been proved while being implemented in practice of industrial enterprises in Kharkov City.

Key words: investment, social policy, investment policy, investment strategy, investment planning, socioeconomic progress, social climate.