Серьогіна В.В.
Російське підприємництво. - 2006. - №8(80). - С.153-158.

Розвиток ділового туризму в Росії

Для багатьох країн світу туризм є однією з найбільш рентабельних галузей, що приносять величезні прибутки. На його частку припадає близько 10% світового валового продукту. Туризм посідає чільне місце в національних програмах розвитку економіки багатьох країн, будучи частиною комплексного плану соціально-економічного розвитку країн поряд з такими секторами економіки як сільське господарства, промисловість, охорона здоров'я, освіта та ін. Туризм дає кожне десяте робоче місце, на його частку припадає 7% капіталовкладень.

Російська Федерація, незважаючи на свій високий потенціал, займає дуже скромне місце на світовому ринку туризму. На її частку припадає всього близько одного відсотка світового туристського потоку. У ВВП нашої країни частка туризму незначна. Це свідчить про низький рівень його розвитку і показником незначною мірою уваги держави до цієї сфери діяльності. Виняток становить лише Москва, де до 7% річного бюджету столиці формується саме за рахунок надходжень від туризму. Звичайно, складно стверджувати, що Росія буде отримувати від туризму доходи, порівнянні з доходами від цієї сфери економіки, наприклад, середземноморських країн. В той же час не можна не визнати, що можливості розвитку туризму в Росії величезні і в значній мірі не використані.

Аж до недавнього часу індустрія туризму розглядалася в нашій країні як другорядна галузь, хоча і досвід, і практика інших країн говорять про зворотне. Стан туристичної галузі Росії без належного ефективного участі держави призвело до того, що Росія виступає в якості постачальника туристів за кордон, і, як наслідок, до відпливу за кордон великих сум валюти при одночасному зниженні доходів від іноземного туризму.

Протягом останніх 10 років міжнародний туризм в Росії розвивався переважно з орієнтацією на виїзд. Основним фактором, що вплинув на зростання виїзного потоку, з'явився величезний відкладений попит» на поїздки за кордон. Сьогодні велика частка прибуттів туристів з країн, які також як і Росія не є активними учасниками в рух грошових потоків в сфері туризму (Польща, Фінляндія, Китай), в той час як частка прибуттів з країн, які дійсно приносять валютний прибуток (Німеччина, США, Франція, Великобританія, Італія, Японія), незначна.

Порівнюючи характер поїздок іноземних громадян в Росію в період з 1995 по 2003 рр., можливо зазначити, що найшвидше зростала кількість приватних поїздок - більш ніж втричі. Кількість поїздок зі службовими цілями скоротилося за цей період на 11% і склав у 2003р. лише 11% від загального числа прибуттів іноземних громадян. При цьому частка поїздок зі службовими цілями іноземних громадян з країн поза СНД у 2003 р. склала 25% від числа прибуттів з даних регіонів (24% в 2004р. відповідно) і лише 9% від загального числа прибуттів.

Слід зазначити, що частка поїздок зі службовими цілями з країн поза СНД залишається постійною ось вже впродовж 7 років. Також необхідно брати до уваги, що, враховуючи складну процедуру отримання російської бізнес-візи, багато людей, які приїжджають в Росію з діловими цілями, змушені оформляти туристичну візу, вказуючи в якості мети свого перебування або туризм, або приватну поїздку.

Склався негативний образ Російської Федерації як країни, несприятливої для туризму, нерозвиненість туристичної інфраструктури, несприятливий візовий режим, а також невідповідність ціни якості є головними чинниками, стримуючими прибуття іноземних туристів з країн Далекого Зарубіжжя.

Згідно з прогнозом Всесвітньої ради з туризму та подорожей (WTTC), 2005-2014 роках наша країна вийде на друге місце в світі з інвестицій у туристичну галузь. При цьому прогноз зростання ділових поїздок у світі складе 4,7% на період з 2006 по 2015 рр. Таким чином, діловий туризм - одна з найбільш перспективних і високоприбуткових сфер світової економіки.

Ринок ділового туризму в Росії в якості бізнесу існує недавно (мова йде тільки про останньому десятилітті) і зараз знаходиться в стадії становлення. Ємність російського ринку ділових поїздок у 2004 р. оцінювалася в 860 млн. доларів США: 80% із них припадає на бронювання авіаквитків та готельних місць і лише 20% - на додаткові послуги.

75-80% ринку ділового туризму припадає на Москву і Санкт-Петербруг. Відповідно, учасники даного сегмента ринку - і турфірми, і їх клієнти - зосереджені в основному в наших двох столицях.

Із загального числа відвідувачів Москви з далекого зарубіжжя більше половини (51%) усіх іноземних гостей вказує ділову мету в якості основної причини поїздки. Вигоди від організації великих форумів для готелів, транспортних компаній, так і держави в цілому - очевидні. Найбільш динамічним видом ділового туризму є конгресовий туризм, який вносить значний внесок у національний доход як розвиваються, так і високорозвинених країн.

Наприклад, в матеріалах, опублікованих Професійною Асоціацією Менеджменту З'їздів, вказується, що в 2004 р. частка конгресного туризму у валовому національному продукті (ВНП) США склала 122,31 мільярдів дол. що відповідає двадцять дев'ятого місця серед галузей промисловості і сфери послуг, які внесли найбільший внесок у ВНП. По цьому показнику він випередив таких загальновизнаних гігантів, як фармацевтична та медична галузі промисловості. Про його соціальному значенні свідчить і той факт, що число безпосередньо зайнятих у даному вигляді ділового туризму в США оцінюється в 1,7 млн. чоловік, тобто кожен 86 громадянин США прямо або побічно зайнятий у сфері конгресного туризму.

За оцінками фахівців конгресовий туризм сьогодні забезпечує не більше 5-7% завантаження провідних московських готелів, в той час як на Заході ця цифра сягає 30%. При цьому найбільш поширеною формою продажу конгресних послуг готелями Москви є конференц-пакети. І хоча можливості для проведення ділових зустрічей і конференцій має також ряд бізнес-центрів, в Москві відсутній сучасний конгрессцентр, здатний приймати багатотисячні міжнародні ділові форуми. Основними замовниками конференцій і конгресів виступають вітчизняні фінансові, комп'ютерні, фармацевтичні та страхові компанії.

Діловий туризм впливає на розвиток економіки тих країн, де він активно пропагується внаслідок своїх особливостей:

- внесезонностью (заходи за участю ділових мандрівників проводяться протягом усього року);
- прогнозованістю (захід планується за значний строк до його проведення);
- масовістю;
- орієнтацією на споживання послуг середнього та високого якості, а також широким спектром додаткових послуг.

Звідси випливає, що з урахуванням реальних можливостей інфраструктури російського туризму, потрібно зосередити зусилля на найбільш перспективному сегменті туристичного ринку, що має експортну спрямованість, а саме на діловому туризмі в цілому і конгресового туризму, зокрема.

Для досягнення даної мети необхідно провести:

1) визначення норм якості, яким повинні відповідати приймають служби та професійні організації, які обслуговують конференції;
2) оцінку існуючих можливостей національної території;
3) координацію роботи професіоналів;
4) забезпечення обміну інформацією між усіма зацікавленими учасниками даного сегмента ринку;
5) надання безоплатної допомоги організаторам нарад в питаннях вибору місць і дат проведення конференцій, церемонії відкриття, ведення і закриття, а також консультування їх з питань взаємодії з місцевою владою.

Серед способів і методів просування, характерних для ринку конгресного туризму, виділяються два принципово відмінних поняття: безпосереднє просування конференції, а також просування регіону як центру конгресного туризму. Важливо розробити і реалізувати конкретні пропозиції щодо здійснення державної політики у галузі туризму і, зокрема, конгресного туризму. Повинен бути чітко продуманий механізм регулюють методів з боку держави.

В даний час основною проблемою в'їзного та внутрішнього ділового туризму в Росії є нерозвиненість ринку спеціалізованих ділових послуг. Відсутність необхідної інфраструктури неминуче ускладнює діяльність російських професійних компаній, що створює труднощі для грамотної організації ділових подорожей, ускладнює взаємодію з родинними міжнародними і національними структурами.

В цілях розвитку ділового туризму в Росії необхідно:

- активізувати державну політику в галузі ділового (особливо в'їзного) туризму. Розробити комплексний план заходів по створенню і просуванню на ринок як позитивного образу Росії, так і туристського продукту для ділового споживача;
- створити законодавчу базу в сфері ділового туризму, а також удосконалити туристське законодавство;
- забезпечити підтримку діяльності громадських організацій;
- дати життя консалтингових структур, що спеціалізуються в області ділового туризму та індустрії зустрічей за типом міжнародних конгресних бюро, які могли б здійснювати навчальну та консультаційну діяльність, а також займатися національним маркетингом та рекламою;
- адаптувати та просувати міжнародні стандарти і технології.

Ретельне планування туристської діяльності на всіх рівнях є обов'язковою умовою забезпечення її успішного розвитку. Зважаючи на те, що туризм є досить складною галуззю економіки, що охоплює різні її сфери й верстви суспільства, в Росії необхідно терміново приступати до чіткого планування та організації туристської галузі.

Світовий досвід показує, що успіх розвитку туризму у вирішальній мірі залежить від того, як сприймається ця галузь в урядових колах, наскільки ефективно організовано управління і якою мірою вона користується державною підтримкою. Створення образу Росії як країни, сприятливої для ведення бізнесу, є одним з визначальних умов подальшого розвитку в'їзного ділового туризму.