<<< назад | зміст | вперед >>>

Легендарні села України

Нирків

Нирків (колишній Червоноград) - село Заліщицького району Тернопільської області. Розташоване на річці Джурин. У 2001 р. населення становило 1013 осіб. У письмових джерелах Червоноград згадується як резиденція руських князів ще в IX столітті. До навали татаро-монгольських загарбників тут був дерев'яний замок, у якому відпочивали й розважалися полюванням князі Галицько-Волинської землі.

Князь Ольгерд після перемоги над татарами під Синюхою зайняв Київ і Поділля, а трьом синам свого брата Корята передав здобуті володіння із центром у Кам'янці, що на заході досягали Стрипи. Щоб закріпитися, Корятовичі всюди побудували дерев'яні замки. Одним із перших вони поставили замок у Червонограді. Вони зробили Червоноград столицею своїх володінь.

У 1430 р. Червоноград перейшов у власність польського магната, каменецького старости Теофіла Язловецького, а згодом найбільший землевласник Прикарпаття і Поділля, снятинський і коломийський староста Михайло Бучацький також прибрав це місто до своїх рук.

З 1434 р. місто було столицею Червоноградського повіту Подільського воєводства. Цей статус був закріплений за Червоноградом до 1867 року (коли повітом стало місто Заліщики). У 1448 р. Польський король Казимир IV Ягелончик надав Червонограду, першому місту Тернопільщини, магдебурзьке право.

У 1615 р. власником міста став львівський калетелян Микола Данилович, який на місці дерев'яного замка спорудив кам'яний, дві башти якого збереглися і до наших днів. Він мав вигляд правильного паралелепіпеда з високими оборонними мурами й чотирма баштами і був оточений річкою Джурин.

Під час народно-визвольної війни 1648-1654 pp. до міста підступили селянські загони сіл Лисовці, Шипівці, Торське, Головченці та містечка Тлусте. Після облоги та штурму вони, за допомогою місцевого населення оволоділи замком.

Влітку 1672 р. цю твердиню взяли штурмом війська турецького султана Магомета IV. Три стіни і дві башти були сильно пошкоджені, і так і залишились невідбудованими. З 1672 по 1699 pp. Червоноград перебував під турецьким ігом

У 1716 р. біля замка був збудований костьол в стилі пізнього ренесансу з елементами готики. У костьолі на стінах було кілька пам'ятних таблиць, старі фрески та портрет його засновника. Стеля костьолу повністю склеплялася з каменю. На подвір'ї знаходилась надгробна плита, датована 1618 р. - під костьолом були людські поховання. На даний час ця будівля перебуває в напівзруйнованому стані.

У 1778 р. Червоноград переходить до князя Кароля Понінського.

У 1820 р. новий власник Червонограда зводить на руїнах напівзруйнованої фортеці розкішний палац у стилі неоготики за проектом архітектора Ю.Захаревича. З оборонного укріплення був зроблений пишний палац із модними кам'яними терасами, літніми альтанками, балюстрадами й балконами. В парку, в якому росли реліктові дерева, знаходилися широкі сходи, що вели вздовж клумб до величезного фонтану. Будівництво продовжив його син Калікст.

На початку XIX століття Червоноград перейшов до рук князів Любомирських. Княгиня Марія Любомирська стала останньою володаркою палацу. Але Перша світова війна нанесла свої непоправні утрати замковій архітектурі.

<<< назад | зміст | вперед >>>