Савенко В.М.
Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні:
перспективи культурного та економічного розвитку. - Трускавець, 2000. - 275 с. - С.238-243.

Можливості розвитку туристичної діяльності в Північному Приазов'ї

Досліджено можливість і напрями розвитку рекреаційно-туристичного комплексу в українському Приазов'ї. Показана роль туристичної діяльності стабілізації і відродження економіки України, подолання кризової ситуації в країні. Надано пропозиції щодо підвищення ефективності курортно-оздоровчої та туристичної діяльності в даному регіоні.

Поряд з розвитком промисловості і сільського господарства одним із пріоритетних напрямів відродження економіки є розвиток експорту послуг, а в ньому - туристичної сфери. "Галузь вражень ", як іноді називають туристичний бізнес, перетворилася в одну з найбільш прибуткових.

Як показує світова практика, розвиток рекреаційної діяльності, а в ній - туристичної сфери, поряд з розвитком промисловості і сільського господарства є одним з пріоритетних напрямів відродження економіки, вигідним видом вкладення капіталу, що дає прямий і швидкий економічний ефект. Окупність витрат тут складає в середньому два - чотири роки, а витрати на створення одного робочого місця в 20 разів менше, ніж у промисловості [1].

Організація відпочинку і туризм є рекордно великою індустрією сучасного світу, займаючи в той же час перше місце за темпами зростання. Це найприбутковіша, екологічно чиста галузь у системі бізнесу. Прибутки від світового туризму в даний час перевершили надходження від експорту нафти і нафтопродуктів, електронного устаткування, автоекспорту?, майже в 3 рази перевищили дохід від експорту теле-і радіоапаратури [2]. Як вважають експерти, до 2005 року стане безперечним лідером серед експортних груп світового господарства і двигуном світової економіки у XXI столітті.

Істотну роль ця сфера економічної діяльності відіграє в забезпеченні незалежності і суверенітету нашої держави, включення господарства України в світову економіку, інтегрування її в міжнародну економічну систему через різні форми співпраці з зарубіжними партнерами, зокрема через розвиток міжнародного туризму.

У масштабі всього світу щорічні доходи від туризму обчислюються в розмірі близько 3 трильйонів доларів. Половину доходів у цій сумі приносить використання матеріальної бази туризму - транспорту, засобів розміщення та харчування, культурних і розважальних установ. Іншу - продукція галузей, що забезпечують потреби туризму, в тому числі харчової промисловості, будівництва, виробництва сувенірів та інших.

У багатьох країнах туризм перетворився на одну з провідних галузей економіки, будучи надійним джерелом поповнення бюджету. Дуже тонко підкреслено академіком В.К.Мамутовым, що у них “вміють робити цікавим і привабливим для туристів кожен пагорб, кожен камінь" [3]. У Норвегії для залучення туристів будують навіть копію єгипетської піраміди [4].

В державах, що активно розвивають цю галузь, іноземний туризм дозволяє вирішувати багато соціально-економічні проблеми. Наприклад, США заробляють на рік на туризмі більше 60 млрд. дол США, Іспанія та Італія, які беруть понад 50 млн. зарубіжних гостей на рік, отримують більше 25 млрд. дол. США надходжень до бюджету від іноземного туризму. Австрії, населення якої становить 8,6 млн. жителів, щороку відвідують 19 млн. мандрівників, а надходження - перевищують 15 млрд. дол США в рік. [5]. Виходячи з цього, для економіки України вихід на світовий ринок туристичних послуг дуже актуальний і перспективний.

Слід розрізняти внутрішній і міжнародний туризм, в'їзний і виїзний. Для держави вигідним є міжнародний в'їзний (іноземний) туризм, який у світовій практиці туристичного бізнесу справедливо називають "невидимим експортом", визнають його пріоритетність в туристичному підприємництво і вважають найважливішою галуззю економіки.

Як відомо, в'їзний туризм - це один із специфічних видів зовнішньої торгівлі, коли країна отримує валютні кошти за свій особливий товар (розміщення, пересування, ознайомлення, обслуговування і розвага туристів) без вивезення його за межі країни. В'їзний туризм може стати пріоритетним напрямком туристичного бізнесу в Україні, прямим шляхом отримання валюти. Джерелами прямого надходження валюти є не тільки купівля послуг, але і купівля іноземцями окремих товарів та сувенірів, які продаються їм за готівкові гроші за роздрібною ціною, уникаючи при цьому витрат на страховку і транспортування товару.

На жаль, туризм в Україні розвивається однобічно: наша країна є зараз країною виїзного туризму, яким користується невеликий прошарок багатих бізнесменів. Найбільш болючі наслідки цього - відтік значних валютних коштів за кордон. В 1996р. за обслуговування іноземних туристів в туристичні організації Донецької області надійшло 16,9 тис. дол. США, а перераховано в закордонні агентства за обслуговування наших туристів, що виїхали за кордон - 2931 тис. Від'ємне сальдо при цьому склало 2 млн 914 тис дол. США[6]. В 1998р. ситуація дещо покращилася: 338 тис дол. США привезли інтуристи в Донецьку область, і вивезли з неї менша - 1439,4 тис. дол. США, але від'ємне сальдо все ж значне - понад 1 млн. 100 тис. дол. США. [7]

Україна має все необхідне для розвитку сучасної туристичної індустрії. Перебуваючи в центрі Європи на перехресті транспортних сполучень, наша країна має, до того ж, сприятливі природно-кліматичні умови, багатий історико-культурна спадщина, національно-етнографічні, людські та матеріальні ресурси. Україна має для цього хороші потенційні можливості - унікальні природно-кліматичні, історико-культурні та національно-етнографічні ресурси. Загальна площа придатних для туризму і відпочинку природних ландшафтів становить тут 9,4 млн. га, які і до цього часу ще повністю не освоєні. На території нашої держави налічується понад 125 тис. пам'яток археології, архітектури, містобудування, історії і мистецтва, працюють сотні музеїв [8].

Міжнародний в'їзний туризм дає більший ефект в порівнянні з внутрішнім, але вимагає створення потужної індустрії туризму. Успіх в'їзного туризму, його динаміка розвитку і, як наслідок, розмір відрахувань у держбюджет, багато в чому залежать від досконалості туристичної інфраструктури та її відповідності світовим стандартам. В даний час "п'ятизіркових" та "зіркових" готелів немає навіть в обласному центрі, а в районах імовірних туристичних центрів готелі практично взагалі відсутні. Перший в Україні "п'ятизірковий" готель на 500 місць будується в Одесі і 12 "чотиризіркових" на 40 місць кожен - у Києві. Всі - з залученням іноземних інвесторів.

Отже, для створення інфраструктури достатнього рівня комфортності необхідні значні суми капітальних вкладень для облаштування районів розвитку туризму. Крім того, для організації прийому іноземних туристів турфірмам необхідна своя матеріальна база (транспортні засоби всіх видів, комп'ютерна техніка) штат співробітників, які володіють іноземними мовами. Слід одночасно також вирішувати проблему, пов'язану з прокладкою важливих транспортних ліній, що забезпечують комфортність туристичних поїздок. Немаловажне значення має і розвиток супутньої сфери послуг: кафе, ресторани, побутове обслуговування. Криза в економіці нашої країни не могло негативно не вплинути на туристичну галузь. За період 1990-1993 рр. держава втратила 80 % обсягів туризму

Найбільший розвиток в Україні в даний час туризм отримує в районі Чорноморського узбережжя, в Карпатах, Києві. Проте є регіони, де є великі потенційні можливості розвитку внутрішнього і в'їзного туризму, але вони не розкриті і тому належним чином не оцінені. Таким потенціалом володіє Донецька та Запорізька області з перлиною Славяногорьем, Азовським узбережжям, де можна розвивати туризм з відпочинком, з радіальними туристичними екскурсіями, морськими круїзами і прогулянками в море.

Азовське море та його прибережна територія є одним з найважливіших природних багатств України на території Донецького краю. Північне Приазов'я - це прилегаемая до азовського моря на території Першотравневого, Новоазовського, Володарського районів і маріуполя в Донецькій області, а також м.бердянська, Бердянського, Приморського та Якимівського районів Запорізької області. Північне Приазов'ї - це одне з найсприятливіших місць в Україні для розвитку рекреаційної діяльності, безцінною особливістю якої є поєднання туризму з відпочинком та оздоровленням.

Кліматичні умови на всьому Азовському узбережжі дозволяють порівнювати його з сучасними зонами відпочинку і туризму, розташованими на Чорноморському узбережжі західних країн і Азовському узбережжі Росії. Однак у світі мало таких куточків природної системи, сприятливо впливає на здоров'я людей Це - одне з благодатнейших куточків природи, сприятливих місць в Україні для розвитку курортно-оздоровчої і туристичної діяльності. Подібні, сприятливі для здоров'я умови - на чорноморському узбережжі Болгарії.

Українське Приазов'я - це історичні місця з заповідниками, музеями, багатонаціональним населенням, зберегли свої етнічні і культурні традиції. Думка про Азовському морі і окаймляющем його Приазов'ї, як про перлину, благодатнейшем куточку природи, не потрібно доводити. Це усвідомлено вже не тільки в нашій країні, а і на міжнародному рівні.

Географічне розташування Приазовського регіону, що має міжнародні аеропорти і вихід до світового океану через Азовське море, дає можливість деякі проблеми вирішити, спираючись на пріоритети розвитку морегосподарського, рекреаційно-туристичного комплексів і обслуговуючих їх структур.

Азовське узбережжя має все необхідне для розвитку сучасної туристичної індустрії. Воно має сприятливі природно-кліматичні умови, багата історико-культурна спадщина з історичним скіфським минулим, національно-етнографічними, людськими і матеріальними ресурсами. Наше Приазов'ї - це країна жінок-войовниць, які називали себе амазонками. Про це нагадав академік В.К.Мамутов: “... не всі, на жаль, знають, що країна амазонок - це зовсім не далека Південна Америка, а наше Приазов'ї, - те саме пушкінське Лукомор'я" [9]. Це місця історичних битв російсько-половецьких військ з татарами і монголами. Тут народилися великі і відомі люди - Прокоф'єв, Немирович-Данченко, Куїнджі Паша Ангеліна та ін., збереглися їхні музеї, які можуть представляти інтерес для туристів.

Донбас, а особливо українське Приазов'ї, - багатонаціональний регіон. Тут проживають, крім українців, росіян, євреїв, цілі поселення греків, турків і татар, дбайливо зберегли свої вікові звичаї, національну культуру, які можна підносити туристам. Неодмінний інтерес викликають заповідні куточки природи Приазовського краю - Кам'яні могили, Хомутовський степ, місце історичної битви у Великій вітчизняній війні - "Савур-могила". Але заповідники повинні бути облаштовані так, щоб вони стали доступними і привабливими для туристів. Проте кризова ситуація ставить заповідні зони у все більш упадочное стан. Ще 8-10 років тому заповідник Кам'яні могили відвідували за рік понад 5000 осіб, в 1998 році - не набралося і однієї тисячі. Поліпшити положення можна було б вже прокладкою автодоріг. На жаль, немає грошей! Таким чином, у нас є ЩО показати і ЩО подати, необхідно лише відповідним чином облаштувати.

В умовах становлення ринкових відносин потрібна корінна перебудова господарської діяльності в районі Приазов'я. Слід не тільки розширити сферу рекреаційної діяльності, а й по-новому підійти до перспективи її функціонування в цьому регіоні. Необхідно створення сприятливих умов для підвищення ефективності санаторно-курортного, а також розвитку і підйому до світового рівня туристичного потенціалу.

Туристичний бізнес може і повинен стати в Приазов'ї вигідним видом вкладення капіталу, які дають прямий економічний ефект. До недавнього часу в Приазов'ї була досить розвинена рекреаційно-туристична база внутрішнього туризму і відпочинку: туризм в даному регіоні входив до складу курортно-оздоровчих послуг, був невід'ємним атрибутом рекреаційно-курортної діяльності. В умовах становлення ринкових відносин в Приазов'ї, поряд з її відновленням і підвищенням ефективного її використання, слід розвивати туризм як окрему сферу діяльності. Його потрібно зробити прибутковою галуззю в самі короткі терміни, з можливо меншими витратами. Головне, домогтися активного розвитку в'їзного туризму, який, практично, відсутня в цьому регіоні. Але на перших етапах непоганих результатів можна добитися, зосередивши зусилля на розвитку внутрішнього туризму.

Вирішення проблеми створення більш комфортних умов для формування в Приазов'ї рекреаційно-туристичних послуг міжнародного рівня з одночасним зниженням екологічного навантаження на Азовське море і його прибережну зону, полягає, передусім, цілеспрямованої державної політики, що підтримує докорінну реструктуризацію господарювання в даному регіоні.

Традиційно територія узбережжя Азовського моря, за винятком маріуполя, використовувалася як курортно-санаторна місцевість. Тільки в межах Донецької області в Приазов'ї розташовано понад 250 закладів відпочинку та оздоровлення: близько 200 - в Першотравневому районі та понад 50 - у Новоазовському. Навіть в сучасній кризовій обстановці, в них щороку відпочиває в середньому близько 200 тис. осіб. Однак, Азовське узбережжя України в даний час являє собою безсистемну забудову території рекреаційними установами курортно-санаторної спеціалізації (санаторіями, будинками відпочинку, пансіонатами, профілакторіями і т.д.) різних відомств, пристосованими переважно тільки для літнього відпочинку. Їх характеризують застарілі основні фонди. В більшості з них відсутні сучасні зручності для комфортного проживання та відпочинку. По мірі поглиблення кризи багато з них перестали функціонувати із-за відсутність джерел фінансування.

Гострими проблемами цього регіону є, прісне водозабезпечення практично по всьому узбережжю, відсутність централізованих інженерних комунікацій, централізованої мережі каналізації, очисних споруд господарсько-побутових стічних вод. Дуже обмежені транспортні послуги та засоби зв'язку. Практично відсутні заклади для розваги відпочиваючих.

У поєднанні зі значним зниженням купівельної спроможності населення і підвищенням вартості путівок, ці фактори негативно вплинули на розвиток території, якість природних ресурсів, зайнятість постійного населення, знизили рівень рекреаційної діяльності. Як показав аналіз, число відпочили порівняно з 1993 роком скоротилося на 38%.

Соціально-економічна обстановка також не дуже сприятлива в цьому регіоні: промислове виробництво знижується з року в рік. У Новоазовському районі 1998р. було вироблено 59,7% обсягу продукції 1990р. і 82,9% - рівня 1997р. В Першотравневому районі - у 1998р. промислове виробництво становило лише 5,3% рівня 1990р. і лише 32,4% - 1997р. Відповідно, у цих районах отримані і негативні фінансові результати: так, якщо в Новоазовському районі ще у 1995р. від господарської діяльності було отримано прибуток у розмірі 6,5 млн.грн., то в 1997р. з'явилися збитки, які склали 4,1 млн. грн. в 1997р. і збільшилися до 10,5 млн.грн. в 1998р. У Першотравневому районі прибуток 1,2млн. в 1995р. змінилася за 3 роки збитками в 5,8 млн грн. Зменшується чисельність постійного населення. Знижується народжуваність, закриваються дитячі дошкільні установи. [10]

З урахуванням зазначених проблем, в умовах становлення ринкових відносин в районі Приазов'я потрібна корінна реструктуризація господарської діяльності, з метою збільшення частки рекреаційної діяльності в структурі господарського комплексу українського Приазов'я. Слід по-новому підійти до перспективи функціонування в цьому регіоні рекреаційної діяльності, посилити інтенсивність її реорганізації та поставити мету - розвитку в перспективі тут туристичного комплексу міжнародного класу. Необхідно створення сприятливих умов для підвищення ефективності санаторно-курортного, а також розвитку і підйому до світового рівня туристичного потенціалу.

Про занятті серйозним в'їзним туризмом у Донецькій області говорити ще рано, поки не вирішені всі зазначені проблеми. Але починати треба. А для цього необхідні значні кошти. Таких коштів ні в державі, ні в обласному та місцевих бюджетах немає. Питання про залучення вітчизняних та іноземних інвесторів до розвитку цієї сфери діяльності.

На нинішній стадії розвитку в'їзного і внутрішнього туризму життєво необхідна підтримка держави і не стільки виділенням грошей, скільки створенням в районах розвитку туристичної діяльності життєво важливого режиму найбільшого економічного сприяння, яке полягає в пільговому режимі оподаткування та кредитування. Це допоможе знизити вартість вітчизняних туристичних послуг порівняно з закордонними аналогами, що в умовах відставання туристичної інфраструктури від вимог світових стандартів може стати істотним чинником конкурентоспроможності послуг, що надаються вітчизняними туристичними фірмами, може реально сприяти підвищенню попиту на них на світовому ринку.

Формування рекреаційно-туристичного комплексу у Північному Приазов'ї має здійснюватися поетапно в таких напрямках:

- відновлення, реконструкція та ефективне використання курортно-санаторного потенціалу;
- розвиток туризму як окремої сфери рекреаційної діяльності;
- створення умов для розвитку в'їзного туризму;
- формування на Азовському узбережжі рекреаційного комплексу міжнародного класу.

Тут в першу чергу необхідно зосередити увагу на реструктуризації рекреаційної діяльності: відновлення в окремих випадках і реконструкції інфраструктури; диверсифікації послуг з метою раціоналізації їх структури; створенні регіональної соціально-економічної основи для розвитку туризму; формування особливого правового режиму для рекреаційно-туристичного бізнесу. На першому етапі рекреаційна діяльність повинна бути спрямована на "повернення" на Узбережжі колишнього кількості рекреантів до рівня хоча б 1991 року. Для цього після відновлення та реконструкції курортно-санаторних установ, необхідно створити умови трудящим середнього достатку для відпочинку за доступними для їх доходів цінами на курортно-туристичні послуги. Болгарський курорт "Албена" привертає до себе з кожним роком все більше число іноземних туристів зростаючим якістю курортно-туристичних послуг при більш низьких цінах. Тому туди прибувають туристи зі всієї Європи і навіть світу з самим різним достатком [11].

Паралельно необхідно провести велику підготовчу роботу: прокладку інженерних комунікацій; будівництво доріг з урахуванням сучасних вимог високошвидкісного руху; проведення інвентаризації основних рекреаційно-туристичних фондів та оцінку умов утримання відпочиваючих, створення необхідних умов для вирішення питань зміни власників. Для цього слід зосередити увагу державних і регіональних органів управління на створення умов для формування рекреаційно-туристичної інфраструктури: будівництво висококласних готелів, відкриття ресторанів, кафе, нічних клубів, створення індустрії розваг на рівні світових стандартів.

В розвинутих країнах за кордоном високий рівень туризму постійно підтримується державою, він активізує розвиток всієї економіки. Непрямий його вплив на економіку практично дорівнює прямому результату. Туристичний бізнес стимулює розвиток таких галузей як будівництво, торгівля, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання, зв'язок і т.д.

Для значного покращення рекреаційної ситуації, підвищення якості надання рекреаційних і туристичних послуг необхідно залучення вітчизняних і зарубіжних інвестицій. Для цього слід на урядовому рівні прийняти ряд невідкладних рішень. Обґрунтувати доцільність та прийняти рішення про пріоритетний розвиток і функціонування на території Північного Приазов'я рекреаційно-туристичної, морегосподарської та іншої економічної, але екологічно чистої діяльності і встановити спеціальний організаційно-правовий і економічний режим цієї господарської діяльності. Для чого стає очевидною необхідність підготовки комплекту нормативних актів, що забезпечують ефективне функціонування рекреаційно-туристичної діяльності за допомогою спеціального правового режиму.

Найважливішим державним регулятором має стати фінансово-економічний механізм, що передбачає ряд особливих привілеїв і пільг для залучення вітчизняних та іноземних капіталів (потенційних інвесторів) - суб'єктів рекреаційної діяльності. Він повинен бути спрямований на впорядкування системи оподаткування (зниження податкового преса) курортно-оздоровчої діяльності, внутрішнього і в'їзного туризму, передбачити можливість на конкурсній основі здавати в довгострокову цільову оренду землю для обладнання комплексу рекреаційно-туристичної спрямованості, з правом подальшого її викупу.

З метою досягнення світових стандартів проектувальники повинні містобудівники розробити генеральні схеми забудови територій з урахуванням можливого знесення старих будівель. Це має бути державний або регіональний замовлення, який може бути отриманий на конкурсній основі. Ці схеми вже дадуть можливість виділяти майданчики і оголошувати конкурс інвесторів для участі в забудові і отримання права вести бізнес, пов'язаний з туристичною діяльністю.

Безумовно, красива картина Північного Приазов'я - справа не близького майбутнього, але починати треба вже зараз. Регулювання процесів розвитку рекреаційно-туристичної діяльності в Північному Приазов'ї та перетворення останнього в цілорічний курорт міжнародного класу повинна забезпечити регіональна, довгострокова (строком не менше ніж на 20 років) програма розвитку рекреаційно-туристичного та морегосподарського комплексів, розробка якої представляється актуальним і невідкладним. Програма повинна бути комплексною і взаємопов'язаної з соціально-економічними процесами в регіоні та в Україні в загалом, визначати пріоритетні напрями господарювання, включати в себе не тільки перелік заходів, але і встановлювати обсяги і джерела фінансування.

Недоліки правового регулювання рекреаційно-туристичної діяльності негативно впливають на розвиток цієї важливої галузі економіки. Аналіз законодавства дозволяє стверджувати, що в загальних рисах рекреаційно-туристична діяльність регулюється екологічним, господарським, цивільним, податковим, адміністративним, земельних законодавством. При цьому відсутня систематизація і узгодженість нормативних актів, нечітко визначено статус суб'єктів рекреаційних відносин, природні ресурси рекреаційного значення використовуються на загальних підставах та не відокремлені в природі, діяльність промислових підприємств і сільського господарства здійснюється без урахування розташування їх на територіях, що мають рекреаційне значення. Необхідно приймати рішення для усунення наявних недоліків, удосконалюючи законодавчу базу

Розвиток туристичного бізнесу в Донецькій області придбало особливу актуальність в умовах реструктуризації вугільної промисловості, коли закриваються вугільні підприємства і вивільняються значні трудові ресурси. Велика частина з них зможе знайти застосування своїй праці в сфері туризму. Створення додаткових робочих місць у перспективних висококласних галузях і підгалузях, пов'язаних з рекреаційно-туристичною діяльністю в Приазов'ї, вирішує в комплексі безліч проблем соціально-економічного характеру, що виникають у центральних районах Донбасу у зв'язку зі згортанням робіт на багатьох промислових підприємствах, c закриттям великого числа об'єктів вугільної галузі. За даними СОТ, у сфері подорожей і туризму створено сьогодні найбільше число робочих місць. Всього в світі в цій сфері зайнятий кожен шістнадцятий працює. Завдяки цьому сектору економіки виникають великі і сприятливі можливості для створення малих і середніх підприємств.

Створення великого рекреаційно-туристичного комплексу міжнародного класу може сприяти прогресивному зміни структури економіки, розвитку в українському Приазов'ї нових галузей господарського комплексу. При цьому забезпечується: зменшення екологічного навантаження на Азовське море і його прибережну зону; збільшення зайнятості та доходів значної частини населення; прискорення оборотності інвестицій у регіоні, а за рахунок цього - зростання надходжень в місцеві, регіональні та державний бюджети.

Особливо важливе значення набуває в умовах становлення в Північному Приазов'ї якісно нових видів рекреаційних послуг, створення організаційних структур, сприяють подальшому розвитку рекреаційно-туристичної діяльності. Тут найбільш прийнятним може бути створення корпорацій. Корпорації створюються на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів. Головна мета їх створення - координація діяльності всіх суб'єктів, зацікавлених у розвиток Північного Приазов'я, для ефективного функціонування рекреаційного господарства регіону. Вона досягається шляхом об'єднання спільних зусиль, ресурсів, ідей на базі природних і рекреаційних ресурсів із залученням органів місцевого самоврядування та населення. Для створення корпорацій на місцевому рівні досить рішення обласної держадміністрації.

Розвиток туристичного бізнесу не мислимо без грамотної і широкої інформаційної підтримки. Потрібні спрямовані зусилля і чималі кошти, щоб організувати якісну рекламу, створити різні довідники, путівники. У розвинених країнах 30 % прибутку від туризму витрачається на рекламу національного туристичного продукту.

Підняття якості надаваних рекреаційно-туристичних послуг до світового рівня, їх диверсифікація і якісна реклама зацікавить іноземних туристів. Підвищить їх відвідуваність у регіоні, забезпечуючи в перспективі Україні в районі Азовського моря вихід на світовий ринок рекреаційно-туристичних послуг, розвиваючи в'їзний туризм, як один із пріоритетних напрямів бізнесу, пов'язаного з прямим отриманням валюти.

Література

1. Яновський. В'їзний туризм: нереалізовані можливості // Бізнес-інформ. - 1997. - №11. - С.50-52.
2. Конфергенция по-албенски // Дзеркало тижня. - 8 серпня 1998 р. - №32.
3. Мамутов Ст. Амазонія Приазовська // Донецький Кряж. - 1-7 квітня 1999. - №308. - С.2.
4. Телепрограма "Уїк-енд". - 2 травня 1999 р.
5. Савенко В.М., Байрамов О.Б Туризм як одна із сфер зовнішньоекономічної діяльності // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. - Донецьк: ТОВ "Лебідь", КП "Регіон", 1998. - С.151-154.
6. Чередник Л., Макогон Ю. Соціально-економічне становище Донецької області за 1996 рік в Україні // СХІД. - травень 1997. №3. - С.30-41.
7. Донецька область у 1998 р. // Статистичний щорічник в 2-х частинах. - Донецьк, 1999. - №13/142. - Частина перша.
8. Кифяк Ст. Розвиток міжнародного туризму як один з факторів становлення економіки України // Економіка України. - 1995. - №7 - С.85-88.
9. Мамутов Ст. Там же.
10. Донецька область у 1998р. Там же.
11. Конфергенция по-албенски. Там же.