Савчук А.В.

Міська архітектура як складова рекреаційної привабливості міста (на прикладі м. Кривий Ріг)

До міського рекреаційного комплексу відносяться всі природні, історико-культурні та соціальні рекреаційні ресурси міста, а також заклади, що працюють на їх базі. Однією зі складових рекреаційного комплексу будь-якого міста є його архітектурне середовище, тобто характер забудови, архітектурні стилі та пам’ятки, які мають велике естетичне та пізнавальне значення. Можна виділити два основні аспекти рекреаційного впливу архітектурного об’єкту на людину:

- історико-пізнавальний (виявляється в ознайомленні рекреанта зі стилем будівлі, історичними подіями, пов’язаними з нею);
- естетичний (виявляється у сприйманні будівлі як витвору мистецтва і отримання певної релаксаційно-естетичної насолоди).

Розглядаючи міські архітектурні об’єкти з точки зору рекреаційної географії, їх можна розділити на кілька груп:

А. Оборонні споруди (замки, фортеці, укріплення, форти, мури, вали, рови, вежі, фрагменти стін та ін.).
Б. Пам’ятки житлового будівництва (окремі будинки, садиби, палацові комплекси і маєтки).
В. Пам’ятки гідротехнічної та комунікаційної архітектури (старі дороги, мости, віадуки, греблі, тунелі, опори-бики тощо).
Г. Споруди освітньо-культурного призначення (школи, університети, будинки культури, театри та ін.).
Д. Пам’ятки міської громадської архітектури (старі готелі, поштамти, ратуші, міськради, вокзали, лікарні, універмаги тощо).
Є. Малі архітектурні об’єкти (арки, колонади, альтанки, монументи).
Ж. Об’єкти промислової архітектури.
З. Об’єкти сакральної архітектури (храмові комплекси, монастирі, церкви, каплиці, костели, кромлехи, склепи, давні цвинтарі тощо).

Розглянемо значення міської архітектури для рекреаційної діяльності на прикладі міста Кривий Ріг.

Зважаючи на те, що Кривий Ріг як місто почав розвиватись лише із кінця ХІХ ст., архітектурне багатство для нього не характерне. До того ж, багато цінних архітектурних об’єктів було зруйновано під час Великої Вітчизняної війни. Сильно постраждав в роки радянської влади сакральний комплекс міста.

Сучасне архітектурне обличчя міста формують пам’ятки чотирьох стилів: південноукраїнського цегляного (до початку ХХ ст.), стилю модерн (1900-1915), раціоналізму (20-30-ті роки ХХ ст.), сталінської неокласики (40-50-ті роки ХХ ст.).

Найбільш естетичними і атрактивними є будівлі неокласичного стилю, що був орієнтований на використання художніх принципів і форм античності. Для неокласичних споруд характерним є: наявність колон та фронтонів, арочних вікон, потиньковані фасади. Крім того, вони часто прикрашені скульптурами, рельєфними зображеннями, псевдоколонами, візерунчастим ліпленням на стінах.

При дослідженні архітектурного комплексу міста Кривого Рогу було виділено 73 будівлі та споруди, які мають рекреаційно-туристичну цінність. Розміщені вони вкрай нерівномірно. Основна їх частина (39) локалізована у Центрально-Міському районі, який є «історичним серцем» міста.

Проаналізувавши територіальне розміщення архітектурних об’єктів в місті, можна також виділити в його межах так звані рекреаційно-туристичні архітектурні комплекси.

Рекреаційно-туристичний архітектурний комплекс (РТАК) – це компактне поєднання на невеликій території кількох архітектурних об’єктів, близьких за віком і стилем, що мають історичну, пізнавальну та туристичну цінність. У Кривому Розі можливо виділити 7 РТАК:

1. Веселотернівський (включає 6 об’єктів).
2. Соцмісто (5 об’єктів).
3. Проспект Карла Маркса (6).
4. Вулиця Леніна (7).
5. Вулиці Першотравнева і Калініченка (5).
6. Гданцівський (5).
7. Староінгулецький (3).

Проте широкі можливості цих комплексів для туризму та рекреації в Кривому Розі практично не використовуються. Для більш ефективної реалізації рекреаційного потенціалу даних архітектурних комплексів необхідно здійснити ряд заходів, а саме:

- повна і професійна реставрація споруд;
- прокладання та вдосконалення комунікаційних шляхів до архітектурних об’єктів (доріг, алей);
- популяризація даних об’єктів серед населення через випуск спеціальної краєзнавчої літератури (путівники, буклети, карти, статті у газетах і журналах) та створення окремих інтернет-сайтів;
- обладнання на будівлях та спорудах спеціальних стендів з цікавою та докладною інформацію про об’єкт;
- проведення робіт з благоустрою та озеленення територій РТАК;
- створення у місті музеїв архітектури чи відділів у краєзнавчих музеях;
- розвиток на базі РТАК туристичної інфраструктури: будівництво готелів, автостоянок, їдалень, кафе й ресторанів, розважальних центрів тощо.

Таким чином, здійснення вищезазначених заходів сприятиме не лише покращенню рекреаційного комплексу міста, а й зможе перетворити Кривий Ріг на рекреаційно-туристичний центр принаймні обласного значення.