Сапожнікова І.А., Єрмоленко Р.Р.
Культура народів Причорномор'я. - 2010. - №179. - С.117-121.

Аналіз фінансових результатів діяльності установ санаторно-курортного і туристичного комплексу АР Криму

Постановка проблеми. Рекреація і туризм вносять істотний внесок у розвиток регіону, а також сприяє активізації видів діяльності, що сприяють подальшому розвитку економіки Криму і України в цілому. На сучасному етапі розвитку дедалі вагомішого значення набуває саме управління фінансовою системою санаторно-курортного і туристичного комплексу (СКТК) підприємств АР Криму, оскільки фінансові ресурси є базисним ресурсом, без якого неможливе функціонування й розвиток підприємства.

Від ефективності управління фінансовими ресурсами СКТК АР Криму залежить його здатність досягти успіху на ринку. Правильно організоване управління є необхідною складовою для його успішної роботи в умовах жорсткої ділової конкуренції.

Дослідженню аспектів розвитку рекреаційної сфери присвячено досить багато глибоких за змістом і різнобічних по спрямованості робіт як зарубіжних, так і вітчизняних вчених.

Так, у дослідженнях професора Багрова Н.В., визначена пріоритетність рекреаційно-туристичного комплексу [3, с.230-241]. У роботах Бережний І.В. розглянуто умови формування організаційної структури рекреаційно-економічного комплексу [6, с.38]. «Одним з найбільш важливих аспектів соціально-економічного розвитку АР Крим, - вважає Самарцев Є.В,- є сталий, збалансований розвиток санаторної та курортно-рекреаційної сфери» [7, с.3-5].

Метою статті є: проведення фінансово-економічного аналізу установ СКТК, за результатами якого пропонуються заходи з поліпшення фінансово-економічної діяльності.

Основна частина. Аналіз сучасних процесів фінансово-економічної діяльності СКТК Криму.

В даний час, за даними Міністерства курортів і туризму, у Криму функціонує 654 здравниці місткістю 61665 цілорічних місць і 150530 максимально розгорнутих. З 629 підприємств комплексу тільки 245 призначені для цілорічного функціонування, 384 підприємства є сезонними, що становить 61,1% від їх загального числа.

СКТК є одним з основних складових туристично-рекреаційної галузі АР Крим і в 2008 році включав 654 об'єкта розміщення різного функціонального призначення, з яких лікувальний напрямок мають 19,0%, загальнооздоровча - 36,4%, інші напрямки - 44,%. Динаміка функціональної структури санаторно-курортного комплексу АР Крим представлена на рис. 1

Рис. 1. Динаміка функціональної структури санаторно-курортного комплексу АР Крим (%)

Із загальної кількості оздоровниць і закладів відпочинку, розташованих на території АР Крим, більшість (288) є колективними, у приватній власності перебуває 42 установи. У власності інших держав перебувало 45 установ, з них 42 - належало Російської Федерації, 2 - Білорусі та 1 - Казахстану. До приватної форми власності належать тільки пансіонати та бази відпочинку (див. рис. 2.).

Рис. 2. Розподіл санаторно-курортних закладів за формами власності, (%).

Рекреаційні підприємства АР Крим у місяць максимального розгортання мають понад 120 тис. місць і 63 тисячі місць функціонують цілорічно.

Разом з тим, потенціал підприємств СКТК використовується не повною мірою. Середньорічний коефіцієнт заповнюваності підприємств СКТК за 2009 рік склав 63,2%. Основною причиною недостатньо ефективної експлуатації природних і матеріальних ресурсів курортної і туристичної сфери є короткий курортний сезон і непристосованість частини оздоровниць до цілорічної експлуатації.

Розглянемо діяльність санаторно-курортних закладів в АР Крим, які являють собою складний комплекс, і в 2009 р. нараховує 554 санаторно-курортних (оздоровчих) закладів із загальним ліжковим фондом 119,6 тис. ліжок (місць) у місяць максимального розгортання.

Порівняно з 2000 р. кількість установ, які призначені для санаторного лікування та відпочинку, збільшилася на 35 одиниць, а порівняно з 2008 р. їх кількість майже не змінилася. Ємність існуючої мережі санаторно-курортних закладів у місяць максимального розгортання проти 2000 р. і 2008 р. зменшилася - відповідно на 1,7% і 1,3%.

Кількість відпочиваючих (розрахована за методикою НАПКБ) склало 5020,9 тис. осіб, що на 12,4% нижче рівня минулого року (2008 р. - 5731,0 тис. чол.).

Організовано в санаторно-курортних закладах відпочили (за даними виконкомів і райдержадміністрацій курортних регіонів) 1041,6 тис. осіб, що на 17,6% нижче, ніж за аналогічний період 2008 р. (1263,9 тис. чол.).

Число працюючих санаторно-курортних установ і туристських підприємств - 132 (2008 р. - 134), коефіцієнт заповнюваності працюючих санаторно-курортних установ і туристських підприємств -21,5% (2008 р. - 29,2%).

Щорічні зміни у мережі та місткості санаторно-курортних (оздоровчих) закладів, що частково, обумовлені формуванням конкурентоспроможності СКТК.

Слід зазначити, що проти 2008 р. у 2009 р. зменшилася на 10,5% кількість санаторно-курортних установ республіки, які не працювали протягом всього року.

Із загальної кількості санаторно-курортних закладів республіки кожен восьмий, або 68 закладів на 6,5 тис. ліжок (місць), не працювали протягом всього року. Переважна більшість зазначених санаторно-курортних установ (72,1%) - бази відпочинку.

В оздоровчому сезоні 2009 р. через відсутність коштів на експлуатацію не працював кожний четвертий із загального числа непрацюючих закладів, що на 11,8% більше 2008 р.

Оздоровчий сезон 2009 р. проходив в умовах світової фінансово-економічної кризи. Органами виконавчої влади АР Крим були прийняті заходи, які дозволяли послабити її вплив на проведення курортного сезону. Але, порівняно з попередніми роками у 2009 р. спостерігалося зменшення деяких показників діяльності.

Всього з жовтня 2008 р. по вересень 2009 р. санаторно-курортні заклади АР Крим з метою санаторного лікування та відпочинку відвідало 907,4 тис. осіб.

Чисельність рекреантів у 2009 р. проти 2000 р. збільшилась на 16,0%, а порівняно з попереднім роком зменшилася на 173,8 тис. осіб, або 16,1%.

Всі оздоровлені у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах провели 12,5 млн. ліжко-днів, що на 1,9 млн. менше, ніж у попередньому році.

Разом з тим, середня тривалість перебування одного оздоровленого в здравницях і закладах відпочинку автономії у 2009 р. незначно збільшилася і склала 14 днів (у 2008 році - 13 днів).

Максимальна кількість днів перебування оздоровлених спостерігалася в Кіровському районі і р. в Сімферополі (28 днів і 21 день відповідно), що пов'язано з функціонуванням на їх території тільки санаторних установ. Також займають провідні місця за кількістю днів перебування одного оздоровленого міста Євпаторія і Саки (17 днів) і Ялта (14 днів), що також пов'язано з перевагою лікувального профілю цих курортних регіонів.

Найменшу кількість днів перебування одного оздоровленого спостерігається в Роздольненському районі і р. Керчі - відповідно 7 і 9 днів.

Протягом 1-2 днів у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах автономії у 2009 р. відпочили 26,5 тис. осіб, що у 2,1 рази більше порівняно з 2000 р. порівняно з попереднім роком чисельність рекреантів цієї категорії зменшилась на 28,4%.

Питома вага відпочили протягом 1-2 днів у порівнянні з 2000 р. збільшився майже вдвічі, а порівняно з 2008 р. зменшилася з 3,4% до 2,9% громадського кількості оздоровлених в 2009 р, дані представлені на рис.3.

Рис. 3. Кількість ліжок (місць) у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах, за регіонами (у місяць максимального розгортання; одиниць)

Основні фінансові результати діяльності СКТК Криму представлені в табл. 1.

Таблиця 1.