Самойленко І.О, Долгополова А.В.
Культура народів Причорномор'я. - 2011. - №201. - С.171-173.

Прогнозування і планування розвитку санаторно-курортної сфери АР Крим

Постановка проблеми. У сучасних умовах при управлінні економікою велике значення має застосування прогнозування, як методу, здатного регулювати розвиток суспільства на найближчі кілька років або навіть десятиліть. В управлінні санаторно-курортними організаціями прогнозування є першоосновою, так як будь-яке управлінське рішення має прогнозну, планову або, спрямованість. Прогноз розкриває невизначеності в системі, обґрунтовує фактори, при яких досягаються поставлені цілі. На жаль, в нашій державі, прогнозування і планування досить слабо ведеться на державному рівні, а в таких невизначених умовах економічної кризи це повинно стати необхідністю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями прогнозування і планування санаторно-курортної діяльності в Криму присвячені роботи багатьох вчених. Е. Самарцев звертає увагу на те, що одним з найбільш важливих аспектів соціально-економічного розвитку АР Крим на сьогодні і на найближчу перспективу є сталий, збалансований розвиток туристичної та курортно-рекреаційної сфери [4, с. 3-5]. С. Курбанов [2, с. 8-12] зауважує, що у зв'язку з переходом колишніх країн СРСР до ринкових відносин у всіх галузях виробництва і обслуговування постало питання про перехід на нову систему економічного прогнозування і розвитку. Менш за все це торкнулося сфери санаторно-курортного обслуговування. Здравницям пощастило в тому, що перехід на нові економічні відносини відбувався не відразу, а протягом десяти років, причому майже рівномірно. З одного боку, зовнішні фактори змінюються кожний рік, що постійно ставить галузь на грань чергової кризи, з іншого боку, і здравниці, туристичні структури швидше знаходять шляхи вирішення подолання цих криз [2, с. 8-12]. А. Бурдонов досліджує динаміку відпочиваючих в Росії і в Україні, а також проводить аналітичний розрахунок надходження грошових коштів до бюджету в цих країнах [1, с. 17-21]. Однак у перерахованих роботах відсутні конкретні методи для складання хоча б приблизних можливості розвитку санаторно-курортних зон півострова.

Метою статті є розробка та вдосконалення методів прогнозування і планування санаторно-курортних зон, а також впровадження даних методів з практичної сторони. Однак, лише після того як буде доцільно використаний досвід розвитку санаторно-курортних зон інших регіонів, на території півострова може бути вдосконалена курортна інфраструктура.

Основний матеріал дослідження. Прогнозування соціально-економічного розвитку являє собою систему наукових досліджень кількісного і якісного характеру, спрямованих на виявлення тенденції розвитку національного господарства або його частин та пошук оптимальних шляхів досягнення цілей цього розвитку. Планування - це процес наукового обгрунтування цілей, пріоритетів, визначення шляхів і засобів їх досягнення. На практиці воно реалізується шляхом розробки планів - документів, які містять систему показників і комплекс різноманітних заходів по вирішенню соціально-економічних завдань. В них відображаються цілі, пріоритети, ресурси, джерела забезпечення, порядок і терміни їх реалізації. Прогноз і план взаємно доповнюють один одного [5].

В даний час існують більше ста різних методів дослідження і прогнозування розвитку певної галузі, хоча на практиці застосовуються приблизно двадцять. Існуючі методичні підходи різних фахівців до прогнозування санаторно-курортної діяльності можна охарактеризувати наступним чином.

Один з найбільш відомих підходів заснований на припущенні про збереження в майбутньому існуючих темпів і закономірностей розвитку галузі. В економічному прогнозуванні часто застосовуються методи вишукувальної прогнозування, що базуються на аналізі часових рядів - динаміці показників. Изыскательное прогнозування орієнтується в основному на сформовану тенденцію і принцип інерції в економіці, дозволяє вважати, що спостережувані закономірності, досить стійкі протягом тривалого періоду часу, будуть існувати деякий час і після закінчення цього періоду [3]. Цей підхід ґрунтується на экстраполировании існуючих тенденцій розвитку санаторно-курортних зон та планування їх розвитку у відповідному руслі.

Тимчасовий період являє собою числову послідовність, яка характеризує зміни економічного явища (показника) у часі, а окремі спостереження тимчасового ряду називаються рівнями ряду. Необхідно, щоб рівні часового ряду складалися з однорідних порівнянних величин. Порівнянність окремих спостережень забезпечується шляхом застосування єдиної методики розрахунку показників. Одним з методів виявлення тенденції динамічного ряду є метод ... припущення, що ряди економічних показників, які характеризують розвиток економічного явища в часі, являють собою геометричну прогресію. Звідси випливає формула для визначення економічних показників в перспективі:

Y_t = Y_l ∙ T_(t-l)cp (l)

де Y_t - значення рівня ряду в потрібний момент;
Т_cp - середньорічний темп зростання в частках одиниці (визначається без виразу (100-100));
t - число років, включаючи базисний рік;
Y_l - значення показника в базисному році [3].

При використанні цього методу фахівців з прогнозування необхідно пам'ятати про небезпеки, пов'язані з необдуманим застосуванням методу екстраполяції в тих випадках, коли відсутня ясне розуміння характеру майбутньої тенденції.

Другий підхід, що здобуває все більшу популярність у прогнозистів, ґрунтується на припущенні про те, що на базі обґрунтованих суджень і оцінок компетентних фахівців (експертів) у сфері економіки галузі можна побудувати заслуговують довіри гіпотези галузевого розвитку. Такі методи одержали назву методів експертних оцінок, одними з найбільш поширених з них є метод комісій, метод «Дельфі».

Третій підхід базується на використанні методів моделювання, що використовують в якості вихідної інформації як об'єктивні відомості про тенденції зміни прогнозованих об'єктів, так і думки експертів про можливі майбутні шляхи і результати прогнозованої галузі. Позитивна сторона методів моделювання визначається тим, що на відміну від методів екстраполяції та методів експертних оцінок застосування методів моделювання передбачає побудову досить складно і логічно пов'язаної моделі об'єкта прогнозування.

Кожен з розглянутих вище підходів прогнозування має свої переваги, свої недоліки і межі можливостей застосування. В даний період ринкові обставини настільки непередбачувані, що прогноз майбутнього істотно ускладнюється. Модельний метод найбільш якісний в даному випадку, але і найбільш трудомісткий, вимагає певних фінансових вкладень.

При складанні прогнозів в санаторно-курортній галузі спочатку має формуватися концепція соціально-економічного розвитку економіки регіону в цілому, в якій необхідно визначити стратегічні цілі і пріоритети соціально-економічної політики держави, а також напрями та засоби реалізації зазначених цілей. В залежності від призначення повинні розроблятися прогнози на п'ять років або на десятирічний період, але щорічно підлягати коригуванню. Соціально-економічне прогнозування є функцією держави, тому розробка прогнозів неодмінно повинна здійснюватися на рівні профільних Міністерств і відомств.

Отже, економічне прогнозування є таким інструментом, за допомогою якого можна подумки уявити собі майбутні ситуації, давати оцінку економічного потенціалу регіону і визначати майбутню потребу суспільства.

Висновки і перспективи подальших досліджень. На закінчення можна відзначити те, що в умовах ринкового господарювання, де централізоване планування відсутня, досягнення оптимальності функціонування економіки регіону та задоволення потреб рекреантів, може бути досягнуто за допомогою прогнозування. Саме з допомогою прогнозування можна створити умови для широкого застосування економічних методів регулювання санаторно-курортної галузі та створення об'єктивних стимулів її розвитку.

Процес прогнозування і планування є взаємопов'язаним процесом, оскільки для планування будь-якої діяльності, необхідно володіти інформацією, яка має прогнозування. Лише після прогнозування, а саме проведення досліджень характеру проведення тієї або іншої діяльності, можна проводити планування. На державному рівні розробляються і реалізуються програми розвитку курортології окремими розділами. В них фіксуються плановані завдання, що стосуються функціонування та ефективного розвитку санаторно-курортної галузі. При цьому плани і прогнози необхідно пов'язувати з національними стратегіями розвитку.

Джерела та література

1. Бурдонов А. Динаміка кількості відпочиваючих і надходження фінансів / А.с Бурдонов // Новий Крим. Курорти і туризм. - 2008. - №4. - С.17-21.
2. Курбанов С. Здравниці Криму - вчора, сьогодні, завтра. Перехід до ринку, основи ціноутворення / С. Курбанов // Новий Крим. Курорти і туризм. - 2008. - №4. - С.8-12.
3. Клейменов А.М. Прогнозування: метод, вказівки по підг. до практ. і семінар, занять для студ. спец. 6.050200 - «Менеджмент організацій» / А.М. Клейменов. - Сімферополь: КІБ, 2000. - 36 с.
4. Самарцев Е. Кримська туріндустрія: кількість туристів зростає, проблеми залишаються / Е. Самарцев // Готельний і ресторанний бізнес. - 2004. - №3. - С.3.
5. Ходас А.К. Прогнозування і планування економіки: учеб.-метод, посібник / А.К. Ходас. - М: Наука, 2007. - 416 с.