Сучасний стан сільських регіонів Кримського півострова є складним. Сільська місцевість має достатньо складну соціально-економічну ситуацію. У 2010 р. галузь сільського господарства скоротила загальні об’єми виробництва на 1,5 % у відповідності із попередні роком, у тому числі сільськогосподарські підприємства на 0,4 %. Cільське населення скоротилось порівняно з 2009 р. на 2,4 % [1].
Кожного року Україна втрачає сільські населенні пункти з 1990 по 2000 рр. з карти країни зникло 65 поселень, з 2000 по 2010 рр. – 268. На території Кримського півострова за останнє десятиріччя зникло 10 сільських поселень переважно у степній частині, також знайдено 21 поселення, де існує менш ніж 10 сімей [2].
Враховуючи навантаження негативних факторів аграрного сектору, доцільним є створення процесів реформативного характеру, які стимулюють вирішення проблем та розвинуть інфраструктуру сільських регіонів. Враховуючи досвід окремих пострадянських країн та країн Європи, необхідно приділити увагу туристичні індустрії, а саме туристичній діяльності на сільських територіях [3, с. 4].
Розвиток сільського зеленого туризму як складової частини програм розвитку сільських населених пунктів є надзвичайно актуальним для Кримського півострова.
Багато вчених висвітлювали питання, пов’язані з проблемами розвитку сільського зеленого туризму, виявляючи окремі теоретичні та практичні аспекти та взаємодії з іншими науками, серед яких: П. Горішевський, В. Васильєв, Ю. Зінько [3], Я. Маєвський [4].
Мета даної статті – проаналізувати сучасний стан сільського зеленого туризму у Кримському регіоні, виявити наявні проблеми.
На сьогоднішній день за даними Міністерства курортів та туризму Автономної Республіки Крим існують 4 громадські об’єднання, які займаються просуванням туристичного продукту сільського зеленого туризму, ці об’єднання створені представниками господарів сільських садиб, що пропонують туристичні послуги:
1. Чорноморське товариство сільского зеленого туризму.
2. Кримська асоціація сільського зеленого туризму.
3. Слоу Фуд Крим.
4. Новий берег.
На офіційному сайти Міністерства курортів Криму та туризму АРК у розділі види туризму є сільський зелений туризм. Також є можливість скористатися Інтернет-ресурсом – www.green.crimea.edu. Даний веб-сайт презентує базу даних сільського зеленого туризму в АРК, дає можливість отримати наступну інформацію:
1) маршрути;
2) фотогалерея;
3) рекомендації;
4) каталог;
5) про Крим.
Наявність представленої на веб-сайті інформації значно полегшує пошук об’єктів сільського зеленого туризму для відпочинку. Треба зауважити, що для більш дієвої віддачі необхідно до просування туристичного продукту сільського зеленого туризму застосувати системний підхід. Популяризація сільського зеленого туризму повинна відбуватися за допомогою:
- видання каталогів (має здійснюватися на регіональному та державному рівнях);
- друк буклетів та листівок (має ефективність на рівні однієї сільської садиби – пропозиції турів);
- пейзажна листівка і візитні картки (представництво сільської садиби за допомогою створення фотографічного образу, об’єднаного з короткою інформацією та контактними даними);
- карти й регіональні путівники (картографічні матеріли регіону, як вміщують пропозиції або відмічають наявність сільського туризму);
- оголошення в пресі (повідомлення про послуги сільського зеленого туризму у ЗМІ);
- участь у ярмарках (тематичні ярмарки на регіональному та державному рівнях);
- спеціальні інформаційні знаки уздовж проїжджої частини (знаки, таблиці при дорозі) [4, c. 50–51].
Незважаючи на офіційне визнання сільського зеленого туризму як виду туристичної діяльності на території України статистична інформація у даній сфері відсутня. Немає обліку сільських садиб, котрі позиціонують себе як представники сільського зеленого туризму.
Відповідно до даних, які надані учасниками програми розвитку та інтеграції Криму (ПРІК) ПРООН, на території півострова існує 127 суб’єктів, які розташовані в сільський місцевості та надають туристичні послуги, з них 40 відповідає вимогам сільського зеленого туризму [5].
Кримський півострів має достатню ресурсну базу для розвитку сільського зеленого туризму:
1) 30 національно-культурних етнічних об’єднань;
2) 87 пам’ятників природи;
3) значні території лісної зони;
4) більш ніж 130 національностей та етносів, які проживають на території півострова;
5) наявність природно-заповідного фонду.
Перспективи розвитку сільського зеленого туризму на Кримському півострові є сприятливим, з огляду на наявність значних ресурсів. Велика кількість етносів зумовлюють привабливість регіону, з точки зору фольклорної різноманітності.
Державна підтримка розвитку сільського зеленого туризму в Кримському регіоні здійснюється переважно на законодавчому рівні:
1) Постанова Верховної Ради АРК від 19.09.07 № 572-5/07 "Про програму розвитку сільського та зеленого туризму в АРК на 2007-2010 рр.";
2) Постанова Верховної Ради АРК від 19.03.08 № 799-5/08 "Про програму зайнятості населення АРК на 2008-2009рр.";
3) Постанова Верховної Ради АРК від 18.12.08 № 1081/08 "Про програму соціально-економічного розвитку АРК на 2008-2012 рр.";
4) Постанова Верховної Ради АРК від 18.12.08 № 1082-5/08 "Програма підтримки розвитку малого підприємства у АРК на 2009-2010 рр.";
5) Постанова Верховної Ради АРК від 20.10.04 № 1087-4/04 "Про затверження положення про порядок фінансування об’єктів капітального будівництва за рахунок бюджетних коштів АРК та передачі готових об’єктів до експлуатації суб’єктам господарювання";
6) Постанова Верховної Ради АРК від 17.07.02 № 183-3/02 "Про республіканську програму підтримки індивідуального житлового будівництва на селі "Особистий будинок" на 2002-2010 рр.";
7) Постанова Верховної Ради АРК від 22.12.09 № 674 "Про створення Координаційної ради по розвитку сільських території АРК".
Однак поряд з існуванням вищезазначених положень на даний момент не існує основного нормативно-правового документа, що регулює діяльність у сфері сільського зеленого туризму. На даний момент регулювання сільського зеленого туризму здійснюється на базі існуючих законів України, які регулюють туристичну галузь та Законом України "Про особисте селянське господарство".
Виконання програм і постанов, які приймаються у Верховній Раді України та Криму, не здійснюється із-за браку фінансування. Немає пільгової системи та систем пільгового кредитування для суб’єктів сільського туризму. Негативні тенденції зумовлюють наявність тіньового ринку.
Отже, треба відзначити, що сільській зелений туризм в Кримському регіоні має не вирішену проблематику: законодавча невизначеність, недостатнє фінансування, незначний менеджмент та організація на рівні сільської садиби.
Однак туристична діяльність на сільських територіях розглядається як спосіб розвитку сільських населених пунктів. Існування даного виду туризму значно розширює наявну пропозицію туристичних послуг Кримського півострова; зменшує антропогенне навантаження на привабливі, з рекреаційної точки зору, райони півострова.
Ресурсна база Кримського півострова є сприятливою з огляду присутності різноманітності представлених ресурсів. Унікальний за природними ресурсами півострів має значну різноманітність етносів та народностей. Поряд з природними ресурсами та багатим національним складом Кримський півострів має велику кількість історичних об’єктів, археологічних та етнографічних осередків.
На регіональному рівні проводиться законотворча діяльність у межах сфери сільського зеленого туризм, проте відсутній основний закон, який повинен регулювати діяльність даної сфери.
Інформаційна забезпеченість сільського зеленого туризму не має належного рівня розвитку. Не підтримується системний підхід до реклами туристичного продукту сільського зеленого туризму.
Аннотация.Проанализировано современное состояние сельского зеленого туризма на Крымском полуострове. Также изложены выводы и очерчена существующая проблематика.
Annotation.The contemporary conditions of rural green tourism in the Crimean peninsula are analyzed. Also the findings are presented and the existing problems are outlined.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.