Рихлицька Х.М.
Інноваційна економіка. - 2011. - №5(24). - С.82-84.

Сільський зелений туризм в туристичній сфері Кримського регіону

Постановка проблеми. На сьогоднішній день дуже актуальним є питання розвитку сільських території. Сільські регіони Кримського півострова не мають2стабільності по відношенню до економічного, демографічного, соціального та культурного становища. Проведеними дослідженнями, у рамках проекту «Моніторинг людської безпеки» для програми Розвитку та інтеграції Криму (за квітень – травень 2009 року) встановлено, що місячний сукупний дохід на одного члена сільської родини становив 726 грн.; сукупні витрати на споживчі потреби - 643грн.; рівень осіб працездатного віку серед сільських місцевостей Кримського регіону 56,7%, серед них кількість осіб, які не мають постійного місця роботи складає близько 24%; рівень освіти у сільських місцевостях: 14% сільського населення має неповне середню освіту, 41% - середню загальну; 33% - середню спеціальну;11% -повну вищу [6].

В цілому по Україні рівень народжуваності сільського населення в розрахунку на 1000 осіб знизився з 13,7 до 9,4 осіб, рівень смертності підвищився з 14,4 до 20,5 осіб і перевищив аналогічний показник смертності міського населення в 1,4 рази. З 1990 р. до початку 2006 р. Україна втратила 312 сіл [7, с.6].

Кримський регіон має розвинену туристичну інфраструктуру. За допомогою якої стане можливе подолання негативних тенденції, що склалися на існуючих сільських територіях. Останні дослідження та наукові роботи свідчать про можливість розвитку сільських територій через адаптацію сільського зеленого туризму.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вітчизняні та зарубіжні вчені займалися вивченням туристичної галузі та обґрунтуванням впровадження сільського зеленого туризму. Серед дослідників, які зробили суттєвий вклад в розвиток даного виду туризму можна виділити: Т. Лужанську [3], М. Рутінського [7], П. Горішевського [1]. Окремі аспекти сільського зеленого туризму висвітлені у працях відомих учених в галузях права, історії, туристичної діяльності, соціології, економіки й географії, зокрема: Ю. Алексєєва, В. Євдокименко, А. Корлоль, М. Лендела, В. Мікловди, В. Васільєва, Н. Гордецької та інших дослідників. Однак, у більшості наукових праць малого уваги приділено управлінню розвитком сільського туризму у наявній туристичній інфраструктурі саме Кримського півострова.

Постановка завдання. Метою даної статті є обґрунтування необхідності становлення сільського туризму та окреслення ролі його розвитку в туристичної індустрії Кримського півострову.

Викладення основного матеріалу дослідження. За даними Всесвітньої туристичної організації, у понад 40 державах світу туризм став основним джерелом наповнення бюджету, а у 70 країнах – однією з трьох основних статей прибутку [4, с.7].

Щороку Україну відвідує в середньому 17 млн. іноземців, більшість яких є громадянами країн СНД, а третина приїжджає з ЄС. Таким чином, туристична галузь має надзвичайно важливе значення для економіки нашої держави, а розвиток цієї сфери суспільного життя повинен стати одним із пріоритетних завдань на найближче майбутнє.

Сьогодні, туристична галузь в Україні є лише п’ятою за значенням складовою поповнення бюджету і її питома вага має значно зрости з огляду на такі об’єктивні передумови, як вигідне геополітичне розташування України в центрі Європи, наявність значного туристично-рекреаційного потенціалу, сприятливий клімат, багаті флора і фауна, чисельні культурно-історичні пам’ятки світового рівня.

За останні десятиліття кількість туристів у світі неухильно зростала і досягла третини населення земної кулі. Сьогодні найбільш динамічно зростаючим сектором світового туристичного господарства є сфера сільського зеленого туризму [1, с. 5].

Великий влад в розвиток робить спілка сприяння сільському зеленому туризму. Спілка заснована у 1995р. з метою популяризація відпочинку в українському селі, сприяння розвитку сільської інфраструктури та самозайнятості сільського населення, збереження культурної спадщини та навколишнього середовища. На базі спілки проводяться конференції, виставки, фестивалі, круглі столи, тренінги в регіонах України, видається журнал «Туризм сільський зелений», посібники та інша рекламно-інформаційна продукція, які інформують потенційних споживачів послуг та заохочують інвесторів [5].

У міжрайонному розділенні праці України Крим виділяють як лідер у виробництві оздоровчих та лікувальних послуг. Також необхідно виділити туристсько-екскурсійну діяльність, за якою Кримський півострів також займає лідируюче положення, забезпечуючи щорічний прийом більш ніж 5 млн. відпочиваючих та 500 тис. екскурсантів. Доля Кримського півострову за показником об’єму здійснених туристичних послуг по Україні за 2009 рік прирівнюється до позначки 11,6%, в об’ємі внесків до бюджету дана цифра сягає позначки 15,2%. [8, с.5]

Пріоритетність розвитку сільського зеленого туризму зумовлюється нагальною необхідністю невідкладного розв’язання соціально-економічних проблем сучасного села. За роки незалежності України в сільській місцевості спостерігається зменшення населення, зростання безробіття, масова заробітчанська міграція [1, с.17].

За допомогою розвитку даного виду туризму стане можливе відродження сільської місцевості. Саме диверсифікація діяльності може привести до тенденції стійкого розвитку сільських громад. Цей вид туризму охоплює багатогранність відпочинку на базі сільських територій: від поселення у сільській садибі з подальшим культурно – пізнавальним ухилом до розміщення в сільських садибах, які займаються веденням сільськогосподарської діяльності та пропонують пасивну форму відпочинку (агротуризм). У Європейських країнах вже активно функціонує мережа сільських осель, що займаються туристичною діяльністю, долаючи проблеми сільського сектору. Стабільне формування сільського туризму обумовило свій розвиток саме в Європі [3, с.5].

На розвиток сільського зеленого туризму Кримського півострова впливають наступні фактори:

- політико-економічна нестабільність в ланках вищих органів влади;
- відсутність правового забезпечення даної сфери діяльності;
- низький рівень інфраструктури та комунікацій;
- достатньо низькій рівень кадрового забезпечення;
- незначний рівень інформаційного забезпечення [2].

Ці негативні фактори можливо подолати за рахунок політики державного регулювання.

Перспективи розвитку сільського зеленого туризму. Даний вид туризму:

- відіграватиме роль каталізатора розвитку супутніх галузей економіки;
- стимулюватиме збільшення надходження до бюджету;
- поліпшить соціально-економічний стан сільських території;
- сприятиме збільшенню темпів природного приросту сільського населення.

Сприяння розвитку сільського зеленого туризму на державному рівні надає:

- Верховна рада АР;
- Міністерство курортів і туризму АРК;
- Міністерства аграрної політики АРК.

Організовані та працюють чотири громадських організації, які об’єднують сільські садиби:

- Чорноморське об’єднання сільського зеленого туризму;
- Кримська асоціація сільського зеленого туризму;
- Слоу Фуд Крим;
- ТзОВ «Новий берег».

Вище зазначені організації зумовлюють сільські громади приділяти більше уваги благоустрою сільських поселень, реформуванню транспортної інфраструктури, відновленню роботи місцевих закладів культури, забезпеченню екологічної чистоти довкілля і вирішенню нагальних соціально-економічних проблем села за рахунок додаткових надходжень до бюджетів місцевих органів влади.

На сучасному етапі об’єми зростання сільського зеленого туризму, по відношенню Кримської туристичної галузі, незначні. Не визначеність правового поля, відсутність стабільної державної підтримки, відсутність механізму пільгового кредитування для власників сільських садиб спричиняє уповільнення темпів розвитку.

Висновки з даного дослідження. На території Кримського регіону сільський зелений туризм розвивається впродовж останнього десятиріччя, даний вид туризму визнаний Верховною Радою півострова та Міністерствами. Існують громадські організаціє, які є об’єднаннями власників сільських садиб. Спілка сприяння сільського зеленого туризму розвиває власну інфраструктуру шляхом створення обласних відділів по території країни та ведення активної діяльності, спрямованої на пропаганду сільського способу відпочинку. Однак, структурні одиниці спілки існують не у всіх регіонах країни, тим сам порушується тенденція до централізованого розвитку за одним принципом.

Незважаючи на неозначеність розвитку сільського зеленого туризму в Кримському регіоні, необхідно надалі вивчати та розвивати дану сферу туристичної діяльності, тим самим розв’язувати соціально-економічні проблеми сільських території.

Для забезпечення стійких тенденцій розвитку сільського зеленого туризму у Автономній республіці Крим та України і наближення його до стандартів ЄС вбачається доцільним:

- упорядкувати нормативно-правову базу прийняттям Верховною Радою закону прямої дії «Про сільський зелений туризм» та Постанови Кабінету Міністрів з питань стандартизації його діяльності «Послуги туристичні. Туризм сільський зелений. Основні вимоги»;
- розробити регіональні програми розвитку сільського зеленого туризму з інтеграцією їх до Програми розвитку сільського зеленого туризму в Україні, яку має затвердити Уряд держави;
- завершити реформування системи державної статистики, провести її технічне переоснащення, зокрема, для забезпечення формування електронних систем моніторингу регіональних та державної програм розвитку сільського зеленого туризму;
- створити інфраструктури державної фінансово-кредитної підтримки розвитку сільського зеленого туризму;
- організувати вивчення потреб ринку послуг сільського зеленого туризму і врегулювати чисельність їх набору у вищі навчальні заклади на основі державного замовлення за цільовими направленнями регіонів;
- створити в системі навчальних закладів різного рівня курси з перепідготовки кадрів для цієї сфери туризму.

Література

1. Горішевський П. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності / П. Горішевський, В. Васильєв, Ю. Зінько. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2003. – 143с.
2. Інформаційний центр. Регіони. Автономна Республіка Крим. [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.ukraine.ru/catalog/regions/krim.html
3. Лужанська Т.Ю. Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи : навчальний посібник / Т.Ю. Лужанська, С.С. Махлинець, Л.І. Тебляшкіна. – За редакцією д. г. н., проф. Волошина І.М. – Кондор, 2008. – 385с.
4. Маєвський Я. Агротуризм: Порадник для сільського господаря / Я. Маєвський. – Львів, 2005. – 80 с.
5. Офіційний сайт спілки сприяння сільського зеленого туризму в Україні. Історія. [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.greentour.com.ua/ukrainian/
6. Програми Розвитку та Інтеграції Криму, 2010 рік. Звіт «Сільський туризм у Криму – перспективи розвитку». Проект «Моніторинг людської безпеки»(Human Security Monitoring). [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.undp.crimea.ua/news_detail.php?id=110&locale=uk
7. Рутинський М.Й. Сільський туризм : навчальний посібник / М.Й. Рутинський, Ю.В. Зінько. – К. : Знання, 2006. – 271 с.
8. Стратегия развития туристическо-рекреационного комплекса Крыма – 2020 (Проект). [Електронний ресурс] / И.М. Яковенко – Симферополь – 2011. – 73с. – режим доступа: http://eep.org.ua/files/СТРАТЕГИЯ_ТРК2020-финал.doc