Оцінка ефективності діяльності санаторно-курортних установ Криму

Рыбовалова А.А.
Культура народів Причорномор'я. - 2009. - №161. - С.53-55.

Постановка проблеми. В умовах фінансової кризи особливої актуальності набуло питання оцінки ефективності діяльності такої бюджетоутворюючою сфери як рекреаційна, туристична, так як розвиток туризму в АР Крим істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів економіки. У свою чергу, важливою основою розвитку туристичної галузі є курортно-рекреаційний та історико-культурний потенціал, перспективним напрямом розвитку якого є оздоровчий туризм.

Аналіз публікацій. По даній темі українськими і зарубіжними дослідниками було опубліковано значну кількість статей і монографій, серед яких слід виділити дослідження О. Решетняка [1], Л.П. Дядечка [2], Ст. Яніка [3], К. Хаксевера і Б. Фонового [4]. Вивченням основних економічних проблем санаторно-рекреаційного комплексу Криму займаються сучасні дослідники С.Ю. Цехла [5], М.Н. Нагорська і О. Котеньова [6].

Метою роботи є оцінка ефективності діяльності санаторно-курортних (оздоровчих) закладів на основі статистичних даних за 2007-2008 рр.., а також оцінка їх положення на ринку туристичних послуг в умовах економічної кризи.

Результати дослідження. Основним завданням розвитку комплексу санаторно-курортних (оздоровчих) закладів є формування конкурентоспроможних на світовому і національних ринках санаторно-курортного і туристичного продуктів на основі рекреаційного потенціалу. Санаторно-рекреаційний комплекс Криму значно змінився за останнє десятиліття під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. За період 2007-2008 рр. спостерігається скорочення кількості санаторно-курортних установ, так у 2008 році функціонувало 553 заклади з максимальним ліжковим фондом у 121,1 тис. ліжко-місць. Серед функціонуючих санаторно-курортних установ Криму лікувальний напрямок мають 44%, інші спеціалізуються на наданні загальнооздоровчих послуг. Оздоровчий сезон 2007-2008 рр. проходив під егідою Року туризму і курортів в Україні, так санаторно-курортні заклади Криму з метою лікування і відпочинку відвідало 1081,2 тис. осіб (табл. 1).

Основні показники діяльності санаторно-курортних закладів за 2007-2008 рр.

Показники	2007 р.	2008 р.	Відхилення
Всього установ, в т.ч.:	556	553	-3
тривалого перебування	554	551	-3
самостійні заклади 1-2 денного перебування	2	2	-
у них ліжок (місць)	122097	121116	-981
Кількість оздоровлених осіб:	1070058	1081163	+11105
з них дітей та підлітків	274319	279868	+5550
Кількість фактично проведених ліжко-днів (людино-днів) усіма оздоровленими	15100056	14342255	-757801

Однак слід зазначити, що оздоровчий потенціал регіону значно більше - потужність санаторно-курортних (оздоровчих) закладів використовується лише на 30-40%. Основна причина низької ефективності використання ресурсів курортної сфери установ полягає в неможливості пристосування більшості установ до цілорічної роботи, тому пік відпочиваючих припадає на липень-серпень. Сезонні коливання числа відпочиваючих в Криму настільки значні, що несприятливі погодні умови одного з місяців курортного піку можуть суттєво вплинути на рівень річних доходів даній галузі і супутніх їй галузей. Згладжування сезонності є першочерговим завданням реорганізації рекреаційно-туристичного комплексу Криму в управлінні його розвитком. Одночасно можуть бути вирішені завдання економічної ефективності галузі та зайнятості населення курортної зони в міжсезоння.

На думку фахівців галузі, літній сезон 2009 р. в Криму буде супроводжуватися зниженням ефективності діяльності санаторно-курортних (оздоровчих) закладів. Основні причини такого становища обумовлені зниженням купівельної активності населення у всьому світі. Так, за даними статистики Міністерства курортів Криму, 70% відпочиваючих регіону в літній сезон - це громадяни нашої країни, тому Крим ризикує втратити значну частину клієнтів у результаті загострення економічної кризи в Україні. Таким чином, важливе значення мають економічні результати розвитку ку-курортно-рекреаційного обслуговування Криму, які поділяються на безпосередні та супутні. Безпосереднім економічним результатом діяльності санаторно-курортного комплексу є виручка від реалізації послуг. Супутні економічні результати враховуються за межами санаторно-курортного комплексу в матеріальному виробництві та інших галузях невиробничої сфери, сприяючи стійкому зростанню обсягу виробництва і національного доходу, завдяки збільшенню фонду робочого часу, наприклад, у зв'язку зі зниженням захворюваності та підвищенням продуктивності праці відпочили працівників.

Аналіз результатів ефективності діяльності установ санаторно-курортного, готельного та туристичного комплексу свідчить про збільшення виручки від реалізації послуг за період 2007-2008 роках (табл. 2). Найбільший обсяг прибутковості забезпечують санаторно-курортні установи. Слід зазначити зниження ефективності функціонування пансіонатів, будинків і баз відпочинку, збиток яких у 2008 р. склав 83,7 тис. грн. [1].

Таблиця 2.

Фінансова діяльність установ санаторно-курортного, готельного та туристичного комплексів

Роки	Санаторно-курортні заклади	Пансіонати, будинки і бази відпочинку	Готелі	Тур. агентства та бюро подорожей
Дохід (виручка) від реалізації робіт, послуг і товарів, тис.грн
2007	574412,5	297309,1	170655,0	387645,0
2008	794663,8	258847,4	217186,6	504816,9
Фін. результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис.грн
2007	27052,6	40210,1	1545,5	23550,1
2008	54764,7	-83,7	1158,8	21522,8
Рентабельність операційної діяльності, %
2007	6,3	7,4	11,0	9,5
2008	4,7	2,6	10,5	4,0

Позитивний результат рентабельності установ санаторно-курортного комплексу в 2008 р. свідчить про те, що діяльність даних об'єктів прибуткова, проте порівняно з 2007 р. спостерігається погіршення ефективності діяльності установ майже на 50%.

Ефективне використання організаціями туристичної індустрії своїх ресурсів є можливим тоді, коли будуть забезпечені інтереси клієнтів, а не навпаки, так як можуть виникати конфлікти між необхідністю оптимального використання коштів, якими розпоряджається організація, і рівнем сервісу. На сьогоднішній день в Криму спостерігається стійка ситуація, коли ціна вище якості, і надані послуги вже не становлять ніякої цінності для клієнтів.

З метою підвищення ефективності діяльності санаторно-курортних установ Криму та покращення якості медичного обслуговування відпочиваючих Міністерством курортів і туризму АР Крим організовано та проведено VIII республіканський конгрес курортологів і фізіотерапевтів «Актуальні питання організації курортної справи, курортної політики і фізіотерапії», в якому взяли участь більше 300 фахівців курортної справи, фізіотерапії та реабілітаційної медицини, а також працівники наукових кіл. В ході конгресу були розглянуті такі актуальні питання: «Сучасний стан гідромінеральних ресурсів в АРК», «Здорові діти - здорове покоління - найважливіше багатство держави», «Євроінтеграційні шляху вітчизняної і зарубіжної фізіотерапії, курортології, медичної реабілітації» та ін.

Рекреаційні послуги служать специфічним товаром з потребительными властивостями і вартістю, і реалізують свою вартість на продукт, що створюється працівником. При цьому рекреаційні послуги сприяють збільшенню виробництва і якості продукції і тим самим зумовлюють приєднання до кожної одиниці продукту деякої маси живої та уречевленої праці. Тут завершується кругообіг основних та оборотних коштів, залучених у санаторно-курортний комплекс, як з боку держави, так і з боку господарюючих суб'єктів.

Актуальною залишається проблема неплатежів. Невідрегульованість платіжно-розрахункових відносин негативно впливає на фінансово-господарську діяльність всіх підприємств санаторно-курортного комплексу. Огляд статистичних даних по Криму за 2007-2008 рр. свідчить про зростання: дебіторська заборгованість по установах санаторно-курортного, готельного, туристичного комплексу, а також пансіонатів і баз відпочинку на 1 січня 2008 р. становила 549697 тис. грн., тоді як на 1 січня 2007 р. вона становила 376603,9 грн. Протягом року дебіторська заборгованість збільшилася на 45% (див. рис. 1).

Кредиторская и дебиторская задолженность учреждений санаторно-курортного, отельного и туристического комплекса Крыма
Рис. 1. Кредиторська та дебіторська заборгованість установ санаторно-курортного, готельного та туристичного комплексу Криму

Наявність значних сум дебіторської заборгованості підприємств сфери обслуговування, про що свідчить аналіз статистичних даних, вимагає уваги до розробки як методології ефективного управління існуючою дебіторською заборгованістю, так і попередження її виникнення.

Стан дебіторської та кредиторської заборгованості, їх розміри і якість надають великий вплив на фінансовий стан сервісних організацій. Тому дуже важливо розглянути і проаналізувати, як поставлений облік дебіторської та кредиторської заборгованості.

Різке збільшення дебіторської заборгованості і її частки в поточних активах може свідчити про необачної кредитної політиці підприємства по відношенню до покупців, або про збільшення обсягу продажів, або неплатоспроможності і банкрутство частини покупців.

Висновки. Таким чином, аналіз основних фінансово-економічних показників санаторно-курортних (оздоровчих) закладів показав, що кількість відпочиваючих у Криму щорічно скорочується. Станом на 10 квітня 2009 р організовано відпочили 67,3 тис. осіб. Це на 21,3% нижче, ніж за той же період минулого року. До квітня 2009 р. в автономії працювало всього 123 санаторно-курортних і туристичних підприємства, вони заповнені на 44,6%. Це стало наслідком підвищення цін на послуги, що надаються, а через те, що країна переживає економічну кризу, відпочиваючі прагнуть заощадити гроші на якості свого відпочинку або ж відкладають відпочинок на наступний рік, чому бюджет не поповнюється новими грошовими коштами, а комерційні сервісні організації зазнають великих збитків. Тобто необхідно планово знижувати ціни на путівки, які туроператори купують у здравниць.

З метою виходу із ситуації кримські туроператори вирішили залучити курортників дисконтною системою. Планується, що ціни будуть знижені не тільки на проживання, але і на проїзд, харчування та екскурсії. Ідея введення знижок належить членам «Туристичного прес-клубу». Дисконтна система буде діяти виключно серед дрібного підприємництва, тому знижки будуть надавати малі приватні готелі, екскурсоводи, перевізники та підприємства громадського харчування.

Таким чином, з метою підвищення ефективності діяльності сервісних установ Криму, забезпечення конкурентоспроможності туристичних послуг, необхідно співпраця і підтримка всіх зацікавлених у розвитку туризму сторін (органів управління, керівників готелів, турагентств і туроператорів, транспортних компаній, банків і т. д.). Туристичний бізнес в Криму буде успішним тільки в тому випадку, якщо буде розвиватися комплексно.

Джерела та література

1. Решетняк О. Сучасні методи управління підприємством сфери послуг.- Х.: Фактор, 2008. - 544 с.
2. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу. - Центр учбової літератури, 2007. - 224 с.
3. Янік Ст. Ефективність формування і розвитку підприємництва в умовах трансформації економіки пост-соціалістичних країн: Монографія. - Львів: Видавничий дім «Панорама», 2001.- 304 с.
4. Хаксевер К., Рендер Б., Рассел Р. Управління та організація у сфері послуг.- СПб, 2002. - 752 с.
5. Цехла С.Ю. Основні економічні проблеми санаторно-курортного комплексу Криму // Економіка Криму. - 2006. - № 17. - С. 107-110.
6. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в АР Крим у 2007/08 році: Статистичний збірник // За ред. Пітюренко.- Сімферополь: Головне управління статистики в АРК, 2008 р. - С. 66, 88, 109.
7. Котеньова О. Сезон - 2009 стане самим провальним за останні 10 років // Перша Кримська. - 2008.- № 254.- 12 грудня/18 грудня.
8. Курортників стало менше // Перша Кримська. - 2009. - № 270. - 17 квітень/24 квітня.
9. Знижки для курортників // Перша Кримська. -2009. - № 261. - 13 лютого/20февраля.