Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Рибчук А.В.

Проблеми розвитку міжнародної виробничої інфраструктури в умовах глобалізації

Анотація. У статті розглядаються глобальні та регіональні проблеми розвитку виробничої інфраструктури. Досліджуються тенденції, пов`язані з функціонуванням окремих об`єктів, підсистем інфраструктурних галузей, що забезпечують наднаціональний відтворювальний процес. Серед проблем, що розглядаються - необхідність формування логічних схем управління транспортними потоками, недостатня пропускна спроможність транспортних коридорів, відсутність комплексного підходу у розвитку транспортної інфраструктури; вплив інформаційних технологій на фінансову стабільність країн світу, негативна роль міжнародної конкуренції в енергетичному господарстві, переміщення економічних інтересів суб`єктів виробничої інфраструктури у політичну площину.

Ключові слова. Міжнародна виробнича інфраструктура, глобальні проблеми, транспортні системи, інформаційно-комунікаційні технології, енергетичне господарство світу.

I. Вступ. Глобалізаційні процеси у міжнародній економіці проявилися, перш за все, на світовому ринку товарів, капіталів та робочої сили, що в свою чергу призвело до необхідності формування міжнародної виробничої інфраструктури як світового, так і регіонального рівнів. Науково-технічний прогрес XX ст. вивів на якісно новий рівень усі елементи виробничої інфраструктури. Разом з тим глобалізація світогосподарських зв`язків окреслила коло проблем, які виникли в процесі функціонування інфраструктурних галузей міжнародної економіки на межі тисячоліть.

Глобальна виробнича інфраструктура стала об`єктом досліджень багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Особливості функціонування та проблеми розвитку наднаціональної виробничої інфраструктури аналізують такі вчені-економісти: А. Румянцев [6], А.Філіпенко [7], А. Хахлюк [12], Л.Ібрагімов [2], М. Комаров [3], И. Могилёвкин [4], А. Субботин [9], Ю.Шишков [13]. Разом з тим, варто дослідити проблеми розвитку окремих об`єктів міжнародної виробничої інфраструктури, котрі виникли на межі тисячоліть, і від розв`язання яких залежить ефективне функціонування наднаціональної обслуговуючої системи - глобальної інфраструктури.

II. Постановка завдання. Метою дослідження є розкриття основних проблем, що виникли в процесі функціонування, розвитку та модернізації об`єктів глобальної виробничої інфраструктури, використовуючи при цьому методи сходження від абстрактного до конкретного, історичного і логічного, а також економіко-математичні методи аналізу статистичних показників.

III. Результати. В умовах глобалізації господарського життя багато національних економік інтегруються в об`єднання певного типу. Інтенсивність та результативність формування наднаціональної виробничої системи світового та регіонального рівнів залежить від географічного положення країн світу, адекватної інвестиційної політики, лібералізму зовнішньоекономічної діяльності, і відповідно рівня розвитку виробничої інфраструктури. Кожен елемент останньої - транспорт, зв`язок, інформаційна мережа, телекомунікації, енергопостачання розвивається, в останній період, досить інтенсивно і суперечливо. Виникає коло проблем, пов`язаних з подальшим функціонуванням, розвитком, розширенням та модернізацією об`єктів виробничої інфраструктури. Детальний аналіз інфраструктурних галузей світового господарства дозволяє розкрити довгострокові тенденції їх розвитку в умовах глобалізації та адекватно оцінити ситуацію сьогодення.

Досліджуючи історичний розвиток об`єктів виробничої інфраструктури необхідно підкреслити, що саме транспорт в усіх його видах заклав основу формуванню системи галузей, що обслуговують як національне, так і наднаціо-нальне виробництво. Темпи розвитку та якісні зміни у транспортній системі, що відбулися у XX ст. можна порівняти хіба що з усім попереднім етапом її розвитку. Саме у минулому сторіччі стали інтенсивно розвиватися такі галузі зазначеної системи, як автомобільний, авіаційний та трубопровідний транспорт.

В залежності від тенденцій розвитку світової економіки та, зокрема, кон`юнктури світового ринку, його потреб та особливостей функціонування адекватно розвиваються і удосконалюються ті чи інші галузі транспортної інфраструктури. Так, у XX ст. за тонажем 4/5 усієї міжнародної торгівлі здійснив морський транспорт, який за обсягом перевезень зріс за минуле сторіччя у 50 разів [4, С.332]. У зв`язку із зростанням потреб світової економіки, перш за все у нафті та газі, виник новий вид транспорту - трубопровідний, розвиток якого є досить перспективним і у нинішньому сторіччі. Важливу роль відіграє транспорт у перевезенні пасажирів. У другій половині XX ст. кожен вид транспорту займав наступні позиції у перевезенні пасажирів: легкові автомобілі - 62%, автобуси - 15, авіація - 7, інші види транспорту - 16% [4, С.333].

Разом з тим, розвиток транспортної системи світу, як важливої складової виробничої інфраструктури, в умовах глобалізації призвів до ряду проблем, які потрібно розв`язати в умовах сьогодення та на перспективу.

Міжнародний поділ праці та його поглиблення у світовому господарстві вагомо впливають на обсяги та товарну структуру вантажоперевезень. У зв`язку з цим виникає проблема використання логістичних схем управління транспортом. Мова йде про чітку організацію переміщення сировини, матеріалів, палива до виробника, і далі створення готової продукції та доставка її до споживача. Тобто, в сучасних умовах необхідно розробити чіткі схеми, за якими буде здійснюватися рух матеріальних складових виробничого процесу. Тому пошук оптимальних варіантів функціонування транспортної інфраструктури зніме негативний вплив на кількісні показники її розвитку.

Наступною глобальною проблемою у розвитку транспортної сфери є специфіка економічних, політичних та правових відносин кожної держави, спрямованих на захист національних ринків. Вказані фактори стримують розширення транспортної мережі на континентах та окремих регіонах.

Новий тип світогосподарських відносин та структурні зрушення у транспортній системі, що обумовлені науково-технічним прогресом, створили ряд проблем у розвитку інфраструктури, а саме: потребу розширення пропускної здатності транспортних коридорів у євроазійському регіоні; зміну домінуючої ролі того чи іншого виду транспорту в сучасних умовах; вироблення єдиної транспортної політики з метою встановлення добросовісної конкуренції на ринку транспортних послуг.

І остання глобальна проблема у розвитку транспортної сфери - відсутність комплексного підходу до розвитку міжнародної транспортної інфраструктури. Оскільки у даній галузі в сучасних умовах діють дві тенденції: до інтеграції та дезінтеграції, то і у політиці міжнародних транспортних організацій домінує галузевий підхід [3, С.103], який і виключає комплексний підхід.

Формування інформаційного суспільства на межі тисячоліть значно посилило роль зв`язку та інформаційно-комунікаційних технологій як елементу міжнародної виробничої інфраструктури. Становлення транснаціональної комунікаційної мережі дозволяє своєчасно отримати інформацію про проблеми та перспективи розвитку світового господарства. Точна і доступна інформація усіх видів створює умови для ефективного прийняття рішень та здійснення адекватної зовнішньоекономічної політики та підприємницької діяльності. Критерієм інформатизації суспільства виступає сьогодні персональний комп`ютер. У світі у 2000 році було вироблено 135 млн. комп`ютерів, а кількість користувачів Всесвітньою мережею Internet у 1999 році склала 242 млн., за прогнозами до кінця 2005 року їх буде 765 млн. [9, С. 77].

Окрім зазначеного важливу роль в обміні інформацією підприємницького характеру виконує мобільний зв`язок. З 1998 по 2006 рік ринок телефонів за прогнозами має зрости з 150 до 710 млн., а його межа наблизиться до 1 млрд. [9, С.78].

Але поряд з позитивними наслідками інформаційної епохи виникло і ряд проблем, зумовлених процесом глобалізації. Перш за все, це соціальний зріз проблеми. Результати інформаційної революції оповили усі сфери суспільного життя сучасної цивілізації і тим самим сформували кіберпростір, у якому функції особистості, за певних умов, переносяться на другий план.

По-друге, завдяки інформаційним технологіям, особливо у фінансовій сфері, можна оперативно перекинути "гарячі гроші" у період кризи з однієї країни в іншу, тим самим позитивно або негативно вплинути на регулювання валютного курсу.

І по-третє, виступаючи "нервовою системою" світової економіки, комунікаційні технології можуть також і паралізувати функції окремих підрозділів відповідальних за національну безпеку тієї чи іншої держави. Так виникла загроза непрогнозованої ситуації в системі електронного управління ракетною обороною США на межі 1999-2000 років.

Базовими тенденціями розвитку світового енергопостачання на межі тисячоліть - глобалізація енергетичних ринків, створення єдиного енергетич-ного простору планетарного рівня, взаємозв'язок та взаємопроникнення регіональних та національних енергетичних господарств. Функціонування зазначеної підсистеми міжнародної виробничої інфраструктури в останнє десятиріччя характеризується тим, що споживання первинних енергоресурсів домінує на користь нафти та газу при зниженні частки вугілля. Але національні запаси нафти і газу не завжди відповідають потребам в енергоносіях окремих держав. При цьому необхідно враховувати те, що на сьогодні у світі уже видобуто 25% світових ресурсів нафти, і тільки 10% газу. Так, на Близькому Сході зосереджено 65% світових запасів нафти і тільки 35% газу, в Росії - 32%. Тому в структурі світового споживання енергоресурсів природний газ є тим єдиним ресурсом, споживання якого буде зростати за рахунок інших первинних енергетичних ресурсів - нафти, вугілля, атомної енергії. На період до 2020 року частка газу може зрости до 29% проти 21,5% у 1990 році [1, С.49-51 ].

Процес глобалізації енергетичних ринків призвів до адекватного зростання міжнародної торгівлі енергоресурсами, які в свою чергу все більше віддаляються від ринків збуту, що обумовлює потребу в інфраструктурних об'єктах - трубопровідному транспорті. Окрім зазначеного, глобалізація вивела міжнародну конкуренцію на новий щабель і створила проблему у взаємовідносинах між конкурентами в енергетичному бізнесі, що призвело до масових поглинань та злиття фірм у цій перспективній інфраструктурній сфері.

Ще одна проблема, яка виникла сьогодні у паливно-енергетичній сфері - це порушення балансу між виробниками та споживачами енергоресурсів, який ускладнюється і тим, що економічні проблеми часто-густо переходять у політичні. Якщо раніше політичні заходи служили інструментом сприяння енергопостачанню, то тепер виробництво енергоносіїв і, зокрема, можливість транспортування може бути використано як засіб політичного тиску [10, С.60-62].

Третя глобальна проблема у функціонування енергетичного господарства світу - його безпосереднє інфраструктурне забезпечення. В окремих регіонах світу (США) - збільшення внутрішньої пропозиції енергоресурсів обмежено вузькими місцями в мережах електропередач та газопровідній системі, в інших (Україна) має місце неефективне використання наявних інфраструктурних об'єктів енергетичного господарства (нафтопровід Одеса-Броди).

IV. Висновки. Таким чином, розкриття кола проблем, що виникли в процесі формування, функціонування та модернізації об`єктів виробничої інфраструктури в умовах глобалізації дозволить розробити конкретні напрями підвищення ефективності функціонування наднаціонального відтворювального процесу.

Література

1. Байков Н.М., Безмельницина Г.А. Мировое потребление и производство первичных энергоресурсов // МЭ и МО. - 2003. - №5. - С.44-53.
2. Ибрагимов Л.А. Инфраструктура товарного рынка. - М.: Приор, 2001.
3. Комаров М. П. Инфраструктура регионов мира. - СПб, 2000.
4. Могилевкин И. М. Транспорт. Мировая экономика. Глобальные тенденции за 100 лет // Под. ред. И. С. Королева. - М.: Экономистъ, 2003.
5. Рогач О.І., Шнирков О.І. Транснаціоналізація світового господарства та перехідні економіки. К.,1999.
6. Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Международная экономика. К., 1999.
7. Рут Ф., Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції. Київ, 1998.
8. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. Київ., 1999.
9. Суботтин А. Перспективы глобального рынка // МЭ и МО, 2005, №1.- С.76
10. Телегина Е.В. Мировой энергетический рынок и геополитические интересы России // МЭ и МО. - 2003. - № 5. - С. 60-65.
11. Федько В.П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка. - Ростов н/Д: Феникс, 2000.
12. Хахлюк А.М. Транспортна інфраструктура держави: регіональний аспект // Політика і час. - 2003. - №2.
13. Шишков Ю. В. Мирохозяйственный механізм: движение к глобалистике // Мировая экономика. Глобальные тенденции за 100 лет /-под. ред. И. С. Королева. - М.: Экономистъ, 2003.




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.