Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Рибак Л.Х.
Науковий вісник Національного університету біоресурсів
і природокористування України. - 2011. - Вип. 163, частина 1.

Сільський туризм як вид підсобної діяльності

Висвітлено роль сільського зеленого туризму у вирішенні соціально-економічних проблем села. У сільській місцевості зелений туризм є додатковим доходом, що необхідний для розвитку українського села.

Ключові слова: сільський зелений туризм, сталий розвиток, приватний житловий фонд, додатковий дохід.

В умовах несприятливої кон'юнктури внутрішнього й зовнішнього ринку, стагнації виробництва в найгіршому становищі опинилося українське село. В результаті соціально-економічної кризи поглибилася демографічна криза. Гострою проблемою стала відсутність капіталовкладень на створення нових робочих місць, реструктуризацію господарства. У таких умовах важливо розвивати галузі, які не вимагають великих фінансових вкладень, а можуть задовольнятися поки що використанням існуючих сільських територій, приватного житлового фонду, матеріальних статків. Як свідчить практика розвинених країн, у подоланні вказаних негативних тенденцій можуть відіграти провідну роль несільськогосподарські види діяльності. До них відноситься туризм, а особливо такий його вид, як сільський зелений туризм.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій про розвиток сільського зеленого туризму в Україні та його роль в зайнятості сільського населення відображено в наукових працях Т. Кальної-Дубінюк, В.Головацької, Т.Мазур, Г.Михайліченко, Н.Осипчука, Н.Цвида, В. Васильєва , а також зарубіжних вчених K. Дронга, В. Котлінського, Я. Маєвського, С Медлік, Я. Сікора та ін.

Мета дослідження. Зробити село привабливим і для життя, і для роботи, забезпечити поступальний і стабільний розвиток сільської місцевості, суттєво підвищити рівень життя сільського населення необхідно розвивати програми розвитку сільського зеленого туризму - одну з важливих програм, пов'язаних з розвитком соціальної сфери села.

Виклад основного матеріалу. Сільський зелений туризм - один з найбільш популярних видів туризму в Україні. Він передбачає розвиток туристичних маршрутів у сільських територіях, ознайомлення туристів із сільським побутом, народними традиціями, промислами та ін. Найкращі умови для нього є у регіонах з низьким рівнем урбанізації, агропромисловим типом освоєння, з своєрідними мальовничими ландшафтами.

Основна відмінність сільського зеленого туризму від звичайного полягає в тому, що туристичні послуги надають особи, які мають інший фах (сільськогосподарські робітники, працівники сфери обслуговування, вчителі) та надають ці послуги в сільській місцевості.

Сільський зелений туризм є переважно відпочинковим та пізнавальним, його базою є капітальний житловий фонд у сільській місцевості і наявні природні рекреаційні ресурси, пам'ятки історії та культури. У процесі відпочинку у сільській місцевості люди мають можливість відчути красу навколишньої природи, відвідати визначні пам'ятки в околицях села, спробувати домашню сільську їжу, брати участь у сільськогосподарських роботах (годуванні тварин, збиранні овочів, ягід чи фруктів та ін.), сходити в ліс за грибами чи ягодами, пополювати на дичину, кататися на конях та човнах, отримати інші послуги. Цікавим є також присутність на святкуванні релігійних та народних свят, фестивалях та ін.

Отже, сільський туризм може здійснюватися як фермерами, так і приватними підприємцями, лісниками, що мають житла садибного типу зі всіма зручностями.

Окрім безпосередніх господарів, що надають послуги з сільського зеленого (агро-, еко-) туризму може отримати робочі місця більшість громади окремо взятого села, яка займається вишивкою, килимарством, гончарством, ткацтвом, різьбярством, писанкарством, ковальством, овочівництвом, садівництвом, бджільництвом, тваринництвом в тому числі конярством. Значну організаційну й методичну допомогу жителям сіл в даному процесі можуть надати сільські, селищні, міські, районні ради, котрі несуть безпосередню відповідальність за сталий розвиток підзвітних їм територій.

Селянин-фермер в межах сільського туризму може організовувати:

- активний туризм (збудувати на своїй території спортивний майданчик, підйомник, розробити маршрути для вело туристів, кінні прогулянки);
- екотуризм (відпочинок в екологічно чистій місцевості, вживання чистих продуктів);
- мисливський туризм;
- культурно-етнічний (екскурсії, розповіді про історію краю, національні обряди, побут) і т.д.;

Основою сільського туризму є власне сам селянин та його побут. Селянин запрошує до своєї оселі наступні категорії осіб:

- людину з міста подивитись на сільськогосподарське виробництво (як робиться цей особливий сир, масло, ковбаса тощо, як вирощуються ці свині, корови, коні);
- людину творчої, розумової праці подивитись на майстерність ремісника, як робиться дерев'яний посуд, як плететься ліжник);
- іноземців подивитись на особливості національних традицій, культури.

Розвиток сільського зеленого туризму призведе до розширення сфери послуг, зокрема торгівлі, громадського харчування, транспорту і зв'язку, виробництва сувенірів у сільській місцевості. А це стане одним із шляхів активізації її соціально-економічного розвитку. Особлива увага мусить бути приділена створенню умов для відпочинку міських жителів у невеликих селах регіону, які відчувають занепад і знаходяться на стадії вимирання. Саме у таких поселеннях залишилася найменш знищена природа, найчистіші умови для життя і відпочинку. В них туризм був би важливим джерелом підтримки життя місцевих мешканців, підвищення рівня їх життя.

Основний акцент у своїй роботі слід робити на традиціях і національній кухні. Сільський туризм — це додаткові надходження до сімейного бюджету, і кожен має розпорядитися ними на власний розсуд. Наприклад, перші заробітки власники агроосель використали саме на облаштування своїх обість — підведення води, газу, каналізації, облаштування під'їзду і стоянок, двору і прибудинкових територій. Саме відпочиваючі підказують, які послуги необхідно включити - трав'яні ванни, фіточаї, катання на човні, на конях, риболовля тощо. Іноземним туристам надзвичайно цікаво пекти паску, ковбасу, фарбувати крашанки.

Успіх господаря, що має намір приймати та обслуговувати в межах своєї садиби, залежить від її впорядкованості. Докорінно зміни в облаштуванні й оздобленні садиби для зручного прийому та обслуговування гостей потребують значних коштів і часу, що в наших умовах не завжди знаходяться.

Висновки та перспективи подальших досліджень. В сучасних умовах розвиток сільського зеленого туризму в Україні особливо бажаний. Він пов'язаний з багатьма труднощами та перешкодами, насамперед необхідністю вдосконалення українського законодавства у галузі туризму, надання селянам пільг в оподаткуванні, кредитуванні та страхуванні туристської діяльності. Наявність у регіоні багатих природних та соціально-культурних рекреаційних ресурсів може бути доброю основою для функціонування сільського зеленого туризму при незначних інвестиціях.

Програма розвитку сільського зеленого туризму є одним з важливих заходів, пов'язаних з розвитком соціальної сфери села, особливо в період міжсезоння. Саме тому розвиток сільського зеленого туризму може стати для селянського господарства додатковим джерелом фінансових надходжень.

Отже, сільський зелений туризм розширює сферу зайнятості сільського населення, позитивно впливає на економіку та екологію районів України, сприяє відродженню, збереженню та розвитку місцевих народних звичаїв, промислів, пам'яток, історико-культурної спадщини.

Список літератури

1. Головацька В.В. Сільський зелений туризм: сутність, функції, основні організації: [ Про розвиток зеленого туризму (СЗТ) в Україні] / В. В. Головацька // Економіка АПК. - 2006. - №10. - С.148-155.
2. Осипчук Н. Зелений туризм: [Дослідження зеленого туризму з позиції Міністерства культури та туризму, послуги які надаються відпочиваючим, кількість працюючих підприємств у сфері зеленого туризму] / Н. Осипчук //Соціальна політика. - 2005. - 6 червня (№23). -С.4.
3. Цвид Н.В. Зелений туризм як найбільш перспективний і екологічно безпечний аспект розвитку приватного підприємництва на Волині / Н.В. Цвид // Вісник. - 2003. -Вип.1-2 (3-4). – С.216-221.

Освещена роль сельского зеленого туризма для решения социально-экономических проблем села. В сельской местности зеленый туризм является дополнительным доходом, необходимым для развития украинского села.

Ключевые слова: сельский зеленый туризм, устойчивое развитие, частный жилищный фонд, дополнительный доход.

The role of rural green tourism for socio-economical problems solving is considered. The green tourism in rural territories is additional profit for Ukrainian villages developing and kind of subsidiary activity.

Key words: rural green tourism, sustainable development, private living fond, additional profit.




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.