Решетніков Д.Г.
Матеріали ІІ Республіканської наукової конференції
"Білорусь в сучасному світі". - Мінськ, 17-18 грудня 2003 р. - С.105-107.

Основні напрямки активізації туристичного обміну Білорусі з пріоритетними партнерами туристськими

Розширення експорту туристських послуг Білорусі вимагає розробки і просування туристського продукту з орієнтацією на чітко визначені пріоритетні зарубіжні ринки. В цілях аналізу пріоритетних географічних напрямів експорту туристських послуг республіки можна використовувати індекс туристської вибірковості:

I_хатів = [T_ij х Т_світ] / [T_i х T_j]

де I_хат - індекс туристської вибірковості;
T_ij - кількість іноземних відвідувачів з країни i , у країні j;
Т_світ - загальне світове кількість туристських прибуттів;
T_i - загальний обсяг виїзного туристичного потоку з країни i;
T_j - загальний в'їзний потік іноземних відвідувачів в країні j.

Аналіз динаміки індексу свідчить про те, що, незважаючи на певні коливання показника, викликані нестабільністю туристського ринку, загальні закономірності його диференціації у розрізі окремих країн представляються відносно стійкими. В силу факторів географічної близькості, а також тісних економічних, етнічних, культурних зв'язків, схожого рівня соціально-економічного розвитку і стандартів туристичного споживання найбільш висока ступінь туристської вибірковості Білорусі характерна для Латвії (I = 28,3), Ізраїлю (12,2), Росії (7,1), Литви (6,2), Польщі (2,7). Отже, ринки цих країн є пріоритетними для просування туристського продукту республіки.

Дослідження пріоритетних ринків збуту туристських послуг доцільно доповнити вивченням динаміки питомої ваги Білорусі в структурі виїзних потоків основних туристських партнерів. Аналіз динаміки питомої ваги республіки в структурі виїзних потоків основних туристських партнерів у 1998-2000 рр. з урахуванням величини індексу туристської вибірковості Білорусі дозволяє виділити чотири групи ринків збуту національного туристського продукту.

Першу групу формують ринки з високою (1изб >1) ступенем туристської вибірковості республіки і розширюється присутністю Білорусі (питома вага Білорусі в структурі їх виїзного потоку в 2000 р. був вище, ніж у 1998 р.). Важливо зберегти позитивну динаміку у розвитку туристських зв'язків, використовуючи фактори географічної близькості (Латвія, Литва, Естонія), історичної спільності (Ізраїль), активізуючи ділове і культурне співробітництво. Щодо держав Балтії необхідно створення спрощених умов для відвідування Білорусі як з туристськими, так і з особистими і діловими цілями (понад 4/5 в'їзного потоку), особливо у прикордонних регіонах. Особливе значення має розробка спільних з країнами Балтії транскордонних туристських маршрутів, які пропонують іноземним відвідувачам знайомство з кількома державами в ході однієї поїздки. В якості першочергових заходів слід відзначити модернізацію пунктів прикордонного пропуску, облаштування транскордонних туристських маршрутів (включаючи водні маршрути по Серпневого каналу, Німаном і Західною Двиною). У системі відносин в рамках єврорегіонів «Німан», «Озерний край», «Буг» доцільно відвести більш помітне місце розвитку туристських зв'язків.

В цілях активізації туристичного обміну необхідно підписання відповідної угоди з Ізраїлем, розробка пакета спеціалізованих програм обслуговування на маршрутах з єврейським культурним центрам та місць Голокосту в Білорусі, створення тематичних експозицій у краєзнавчих музеях в Мінську і на основних маршрутах (Воложин, Світ, Пінськ, Столін та ін), відкриття в Ізраїлі білоруського туристично-інформаційного центру, адресне просування туристичного продукту з використанням культурних центрів емігрантів з Білорусі, спрощення прикордонних формальностей для учасників етнічних турів.

У другій групі представлені Росія і Польща - країни з високим ступенем туристської вибірковості республіки, але знижується питомою вагою Білорусі в структурі виїзного туризму. Для зазначених сусідніх держав характерно загальне розширення виїзних потоків, причому темпи зростання туристського потоку в Білорусь декілька нижче, ніж в інших країнах з більш конкурентоспроможним туристським продуктом. Тим не менше, згідно з даними Інституту туризму (Варшава), Білорусь у другій половині 1990-х рр. входила до п'ятірки провідних напрямків виїзного туризму Польщі, концентруючи понад 2,0% виїзного потоку (0,9 млн. осіб) і 6,3% поїздок тривалістю більше однієї доби (0,6 млн. осіб). Згідно з даними Державного комітету прикордонних військ Білорусі, у 2002 р. республіку відвідали 698,3 тис. польських громадян, в тому числі 344,1 тис. - з метою туризму. Короткострокові пізнавальні маршрути архітектурно-історичної, літературної, природознавчої тематики, а також паломницькі і ностальгічні тури по Білорусі мають значні перспективи на туристському ринку Польщі за умови досягнення задовільних стандартів інфраструктури, спрощення прикордонних формальностей, розробки туристських програм і рекламно-інформаційних матеріалів на польській мові, реставрації та благоустрою пам'ятних місць, пов'язаних з життям видатних діячів білоруської та польської історії та культури (А. Міцкевич, Т. Костюшко, С.А Понятовський, Е. Ожешко, Радзивілли, Сапєги, Огинские та ін).

У 2002 р. Білорусь відвідали 7,3 тис. організованих російських туристів, але в умовах «прозорою» межі реальний обсяг взаємних поїздок жителів Білорусі та Росії з особистими і діловими цілями представляється набагато більш масштабним. У найближчі роки реальні перспективи має пропозицію пізнавальних маршрутів по Білорусі для населення європейської частини Росії, насамперед для школярів та молоді. В силу відносно низькою екзотичності туристського потенціалу республіки на російському ринку, в цілому Білорусь виступає для Росії не в якості приймаючої країни, а насамперед як транзитний регіон. Слід враховувати, що, згідно з прогнозами ВТО, до 2020 р. в'їзні та виїзні туристичні потоки Росії складуть відповідно 47,1 і 30,5 млн. чоловік.

Третю групу складають ринки з низькою ступенем туристської вибірковості Білорусі (1изб <1), але зростаючою питомою вагою республіки в структурі виїзних потоків. У ній переважають високорозвинені держави, що генерують значний обсяг попиту на послуги міжнародного туризму (Німеччина, Італія, Франція, Нідерланди, Швеція, Бельгія, Японія, Канада), а також Китай, Індія, Сирія. Позитивна динаміка в'їзного туризму по відношенню до перелічених ринків багато в чому пояснюється низьким вихідним рівнем туристських зв'язків. Присутність у цій «зростаючої» групі географічно віддалених азіатських держав вказує на доцільність більш активного просування національного туристичного продукту на ринках країн з контрастними по відношенню до Білорусі природно-кліматичними та соціально-культурними умовами.

Четверту групу утворюють держави з низьким ступенем вибірковості і скорочується часткою Білорусі в структурі виїзного туризму. Слід особливо відзначити погіршення позицій Білорусі на туристських ринках США (зовнішньополітичний фактор та ін) і сусідній України, з якої складається значний дисбаланс туристських поїздок не на користь Білорусі. В силу невисокої привабливості Білорусі як автономного приймаючого регіону, на ринку США можуть бути реалізовані спільні туристські програми Білорусі з сусідніми країнами, що знайомлять з визначними пам'ятками і особливостями соціально-економічного розвитку молодих держав Центрально-Східної Європи.