Решетніков Д.Г.
Матеріали I Республіканської наукової конференції
"Білорусь в сучасному світі". - Мінськ, 22-23 жовтня 2002 р. - С.292-296.

Інноваційний процес у туризмі: міжнародний досвід і можливості для Білорусі

Сучасні теорії міжнародної конкурентоспроможності та світовий досвід розвитку туристського господарства свідчать про те, що успіхи держав, регіонів, окремих туристських центрів і підприємств у залученні потоків відвідувачів і відповідному розширенні експорту туристичних послуг в значній мірі обумовлені не стільки природними перевагами в багатій забезпеченості природними і культурно-історичними передумовами розвитку туризму, скільки ефективністю використання наявного потенціалу, цілеспрямованим створенням і вдосконаленням розвинених конкурентних переваг (туристська інфраструктура, сучасні технології, висококваліфіковані кадри та ін). Наприклад, на Росію з її багатющим різноманітністю природних і культурних визначних пам'яток припадає лише 1,6 % світового туристського ринку, відома унікальними ландшафтами Амазонії і барвистими карнавалами Бразилія за обсягом експорту туристських послуг майже удвічі поступається крихітному Гонконгу, а екзотична Індія - Сінгапуру.

В сучасних висококонкурентних умовах розвитку світового туристського ринку одним з провідних факторів успіху є широке впровадження інновацій на всіх стадіях створення та просування турпродукту. За ступенем готовності до виробництва, розповсюдження та сприйняття інновацій виділяють три групи країн. США є прикладом креативної країни з постійним виробництвом та апробацією нововведень в туризмі. Інновації поширюються по країнах та регіонах світу. При цьому деякі держави активно впроваджують нововведення, прагнучи посилити свої конкурентні переваги (адаптивні учасники туристського ринку), інші ж (консервативні), внаслідок аморфності своїх структур, нерозвиненість туристського ринку, економічної відсталості не включаються в процес поширення інновацій і поступаються в конкурентній боротьбі. Білорусь має риси як адаптивного учасника туристського ринку (створення в 1990-е рр. системи національних парків і розвиток екотуризму, освоєння мережі Internet та ін), так і консервативного.

Важливу роль інноваційного процесу в забезпеченні конкурентоспроможності національного туристичного сектора відображає приклад США - лідера туристського ринку, концентрує 17,9% світового експорту туристських послуг. Туристська індустрія США, долаючи ряд несприятливих факторів (віддаленість від європейського центру попиту, певна обмеженість і «молодість» культурно-історичного потенціалу та ін) виступила на світовому ринку в якості креативного джерела туристських інновацій: національні парки, тематичні парки розваг, готельні ланцюги, прокат автомобілів, альянс туристського бізнесу та авіакомпаній, морські круїзи, електронні кредитні картки, використання комп'ютерних технологій і ресурсів глобальної мережі Internet та ін. Слід особливо підкреслити, що розвиток інноваційного процесу стимулюється скоріше не багатством і достатком, а наявністю негативних факторів, що потребують нейтралізації.

Виділяють такі основні групи інновацій в туризмі [Халагер, 1997]: продуктові, технологічні, організаційні (інституціональні), а також інновації в менеджменті.

З продуктовими інноваціями пов'язана постійна диверсифікація турпродукту, поява нових туристських послуг і різновидів туризму (екотуризм, агротуризм, різні напрямки спеціалізованих турів та ін), а також залучення нових видів ресурсів на створення турпродукту, впровадження нових форм надання туристських послуг і ін

Технологічні інновації припускають використання нової техніки і технології у процесі розробки, просування і надання туристських послуг. Широке впровадження комп'ютерних технологій у діяльність туристичних підприємств, активне використання глобальних систем розподілу і ресурсів мережі Internet, моніторинг стану туристських ресурсів і їх використання на основі геоінформаційних систем відображають науково-технічні аспекти технологічних інновацій. Туристський сектор все ширше використовують можливості мережі Internet. Згідно з даними ЮН-КТАД, в 1999 р. 38,5% загального обсягу електронної торгівлі в розвинених країнах припадало на споживання туристського продукту, включаючи транспортні та готельні послуги. Обсяг замовлень через Internet туристських поїздок в США і Західній Європі в 2000 р. склав 15,5 млрд. дол. (1999 р. - 8 млрд. дол.).

Організаційні інновації передбачають зміни інституціонального характеру, необхідні для вдосконалення охорони, відтворення і використання туристських ресурсів, оптимізації функціонування національного туристичного господарства і його участі в системі світового туристського ринку. На різних стадіях розвитку туристського сектора організаційними інноваціями були створення національних парків, курортів, зон відпочинку та інших рекреаційно-туристських територій, структурування туристського ринку з виділенням туроператорів і турагентів, злиттям туристських компаній і формуванням ТНК, готельних ланцюгів, створенням спілок і асоціацій туристського профілю, виділення туристського сектора як важливого об'єкта державного управління та створення відповідних державних органів та ін

Інновації в менеджменті включають нововведення, що дозволяють оптимізувати діяльність усіх осіб, залучених у процес виробництва, просування і споживання турпродукту (працівники туристських підприємств, місцеві жителі туристських центрів, туристи). Прикладом інновацій у менеджменті може служити залучення місцевих жителів до участі в проектах туристського обслуговування, охорони природної і культурної спадщини згідно з цільовими установками сталого розвитку туризму.

Республіка Білорусь знаходиться на шляху створення конкурентоспроможного національного туристичного продукту та завоювання власної ніші на світовому ринку туристських послуг, що робить особливо актуальною активізацію інноваційного процесу в туристській сфері. Одними з найбільш пріоритетних інноваційних напрямів для Білорусі є використання нових туристських ресурсів та розвиток нетрадиційних (альтернативних) видів туризму: екотуризму на базі лісо-озерних та болотних екосистем, агротуризму, використання Поліського радіаційно-екологічного заповідника як перспективного об'єкта науково-освітнього та екстремального туризму. Необхідно також застосування сучасних підходів до музеєфікації охоронюваних природних і культурних територій, використання в екскурсійних програмах принципу «знайомство через дію» (участь у фольклорних заходах, традиційних обрядах, навчання народним ремеслам, дегустація страв національної кухні та ін). Важливими напрямками інноваційної діяльності є впровадження технічних і технологічних інновацій з використанням досягнень НТР (комунікації, комп'ютерні системи, Internet) та сучасних вимог екологізації виробництва, нововведення організаційного упорядкування системи туристських територій Білорусі, формування національного кадастру туристичних ресурсів, створення туристських союзів і асоціацій, підвищення статусу національної туристської адміністрації та ін) і управлінського характеру (залучення місцевих жителів у процес туристського обслуговування, ефективна організація праці в туристських компаніях і ін).

Таким чином, активізація інноваційної діяльності повинна стати одним з пріоритетних напрямів національної туристської політики Білорусі.