На правах рукопису

ПУТІЛОВА Олена Олександрівна

ІНТЕРНЕТ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Спеціальність: 22.00.04 - соціальна структура, соціальні інститути та процеси

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Донецьк - 2004

Робота виконана на кафедрі соціології та соціального управління ГОУ ВПО «Тюменський державний університет».

Науковий керівник: доктор соціологічних наук, професор Акулич Марія Михайлівна

Офіційні опоненти:

доктор соціологічних наук, професор Бєляєва Людмила Олександрівна
кандидат філософських наук, доцент Новосадов Микола Федорович

Провідна організація: ГОУ ВПО «Уральський державний університет шляхів повідомлення»

Захист відбудеться 23 листопада 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 212.274.05 при ГОУ ВПО «Тюменський державний університет» адресою: 625003, м.тюмень, вул. Леніна, 16, ауд.113.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тюменського державного університету.

Автореферат розісланий: ___ ____________ 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Гербер Л.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На початку ХХІ століття відбуваються суттєві трансформації соціальної реальності, обумовлені активним проникненням в суспільні процеси нових інформаційних технологій.

Актуальність дослідження зумовлена: по-перше, необхідністю соціологічного аналізу, розробки методологічних підходів до вивчення мережі Інтернет та її впливу на формування особливостей взаємодії між індивідами і соціальними групами, на інтеграційні та глобалізаційні тенденції у світовому співтоваристві, пов'язані з переходом до інформаційного суспільства; по-друге, терміни «середовище мережі Інтернет», «аудиторія Інтернет» та «Інтернет-спільноти» широко вживані в даний час, не отримали соціологічної теоретичної розробки, що стало однією з причин появи різних варіацій їх тлумачень; по-третє, реалій сучасної Росії, яка, незважаючи на економічні та політичні складнощі, активно включається у загальносвітовий інформаційний простір за допомогою освоєння і розвитку телекомунікаційних технологій, вирішення питань свободи поширення інформації, яка необхідна методологічна і методична основа вивчення наслідків та перспектив поширення мережі Інтернет, багато в чому визначає місце країни в загальносвітовому інформаційному суспільстві.

Стан наукових досліджень і ступінь розробленості теми. Окремі аспекти розглянутої проблеми тією чи іншою мірою досліджувалися соціологами, психологами, філософами. Проблема становлення інформаційного суспільства досліджувалася в нерозривному зв'язку з проблемами глобалізації, розвитком засобів масової комунікації. Ідеї глобалізації представлені у працях О.Конта, К.Маркса, Е.тоффлера, З.бжезинського, К.Боулдинга, С.Мендловица, Э.Ласло, М.Маклюэна, А.Кларка, Р.Бекка. Серед вітчизняних авторів слід виділити А.И.Уткина, В.Л.Иноземцева, С.А.Караганова, В.А.Никонова, Ф.Н.Юрлова, А.С.Панарина, В.А.Рубанова, М.Делягина, Л.Г.Ионина, Ф.Н.Данилова, Н.Е.Покровского, Р.Ф.Абдеева, Ачкасову В.А., А.В. Чугунова та ін У більшості робіт інформаційне суспільство проголошується найпрогресивнішою формою суспільного устрою. Ідея створення ідеального суспільства, дана Т.Кампанеллой, Т.Мором, справила значний вплив на формування концепцій інформаційного суспільства - «теорію постіндустріального суспільства» Белла, «технотронную концепцію» З.бжезинського, «зріле суспільство» Д.Габора, «постсовременное товариство» Ж.Ф.Лиотара, «нове індустріальне суспільство» Дж.Гэлбрейта. Теоретиками інформаційного суспільства є: А. Турен, Д.Тапскотт, И.Масуда, П. Дракер, Д. Мартін, Г.Молитор, А.Тоффлер, А.Кинг, Д.Несбит, М.Маклюэн, Ж.Эллюль, Л.Ларуш, М.Постер і ряд інших авторів. Проблеми розвитку інформаційного суспільства в Росії стали предметом досліджень, представлених працями И.С.Мелюхина, Д.В.Иванова, С.Э.Зуева, В.В.Емелина, П.Г.Арефьева, И.В.Алексеевой, Р.И.Цвылева, К.Е.Кузьмина, Н.А.Иванова, А.Глинчиковой, Е.Л.Вартановой, Д.С.Черешкина, Э.Киселевой, А.Д.Урсул, Л.В.Скворцова, Б.В.Кристального та ін. Проблема оцінки ролі та місця інформаційних технологій в сучасному суспільстві виноситься в центр уваги працях таких авторів, як: Ж.Бодрийяр, Ж.Делеза й Ф.Гваттари, У.еко, А.Крокер і Д.Кук та ін. Серед російських авторів слід виділити роботи А.В.Гулыги, Л.К.Зыбайлова, И.П.Ильина, В.А.Кутырева, И.В.Цуриной, В.А.Шапинского та ін. Дослідження в галузі засобів масової комунікації здійснювалися М.вебер, Г.Лассуэллом, Г.Маркузе, П.Лазарсфельдом, Р.Мертоном, Г.Гербнером, Б.Вестли, М.Маклюэном, Ю.габермасом, А.менегетті та іншими. Серед вітчизняних авторів слід виділити роботи А.А.Леонтьева, Л.С.Выготского, Б.А.Грушина, Б.М.Фирсова, Ю.А.Шерковина, И.Д.Фомичева, Б.М.Березина, М.М.Назарова та ін. Дослідження мережі Інтернет розглядається в роботах С.Паринова, И.М.Чернова, А.Е.Войскунского, П.К.Залесского, Г.Л.Смолян, О.Смысловой, И.С.Мелюхина, З.Т.Голенковой, М.М.Акулич, Л.А.Беляевой та ін. У цілому, дослідження, в яких би детально і комплексно, з соціологічної точки зору розглядалася мережу Інтернет, аналізувалися особливості і компоненти її середовища у вітчизняній соціології практично відсутні.

Проблема дослідження полягає у визначенні підходу до розуміння соціальної сутності мережі Інтернет як основи дослідження формуються Інтернет-спільнот в Росії.

Метою дисертаційної роботи є вивчення впливу мережі Інтернет на формування інформаційного суспільства.

Завдання дослідження. Враховуючи недостатній ступінь розробленості розглянутої проблеми, досягнення заявленої мети пов'язане з вирішенням наступних основних завдань:

1) вивчення існуючих моделей інформаційного суспільства та виявлення основних особливостей формування даної моделі суспільного устрою;
2) уточнення поняття «середовище мережі Інтернет», аналіз особливостей середовища Інтернет, визначення складових її компонентів;
3) уточнення понять «аудиторія Інтернет», «Інтернет-спільнота», виявлення їх основного соціологічного змісту і розкриття особливостей опосередкованого взаємодії індивідів і соціальних груп за допомогою мережі Інтернет;
4) аналіз особливостей формування мережі Інтернет у г.Тюмени;
5) аналіз перспектив розвитку мережі Інтернет г.Тюмени.

Об'єкт дослідження - Інтернет в умовах формування інформаційного суспільства.

Предмет дослідження - особливості та вплив Інтернету на формування інформаційного суспільства.

Гіпотези, верифікація (перевірка) і фальсифікація (спростування) яких здійснювалося в рамках дослідження:

1. Інформаційне суспільство - це новий етап розвитку людської цивілізації, характеризується в першу чергу високою швидкістю комунікаційних процесів, яка забезпечується наукомісткими, високотехнологічними засобами - мікропроцесорними технологіями та мережею Інтернет.
2. Формування Інтернет-аудиторії і освіта Інтернет-спільнот є найважливішим результатом розвитку і поширення мережі Інтернет.
3. Середа мережі Інтернет має багатокомпонентну структуру, яка виступає фактором формування інформаційної моделі суспільного устрою.

Теоретична і методологічна основа дослідження. Загальну теоретичну основу дослідження становлять: теорія інформаційного суспільства та глобалізації, дослідження в галузі засобів масової комунікації. Методологічним джерелом дослідження послужили роботи вітчизняних і зарубіжних соціологів, філософів, психологів: О.Конта, К.Маркса, Е.дюркгейма, Белла, А.Турена, Д.Тапскотта, И.Масуда, П. Дракера, М. Маклюена, К.Боулдинга, С.Мендловиц, Э.Ласло, Ю.Хаяши, Д.Мартина, Р. Молитора, А. Тоффлера, З.бжезинського, А.Кинга, Д.Несбита, Л.Ларуш, М.Постера, С.Нора, А.Минка, А.токвіль, Д.Габора, Ж.Лиотара, Дж.Гэлбрейта, М.Беека, А.Кларка, П.Химанена, М.Кастельса, Ф.Уэбстера, Э.Гидденас, Ю.Хабермаса, А.Бюля, М.Паэтау, А.Крокера, М.Вэйнстейна, В.А.Ядова, П.сорокіна, Э.Киселевой, Е.Вартановой, Р.Ф.Абдеева, В.А.Ачкасовой, А.В.Чугунова, И.С.Мелюхина, Д.В.Иванова, С.Э.Зуева, В.В.Емелина, П.Г.Арефьева, И.В.Алексеевой, Р.И.Цвылева, С.А.Дятлова, Н.М.Ракитянского, К.Е.Кузьминой, Н.А.Иванова, А.Глинчиковой, Д.С.Черешкина, Г.Л.Смолян, С.Э.Зуева, В.Ильина, Н.Лапина, З.Т.Голенковой, П.Штомпка, Г.Ф.Шафранова-Куцева, М.М.Акулич, В.Н.Турченко, М.Г.Ганопольского, Л.А.Беляевой та ін.

Емпірична база дослідження. Емпіричну базу дослідження сформували результати соціологічного дослідження, проведеного автором у вересні-листопаді 2003 р. Всього було опитано 1200 респондентів віком від 16 років, склад яких розрахований на основі цільової вибірки. Використовувалися й інші методи - теоретичний аналіз, спостереження, аналіз документів, статистичний аналіз інформації, здійснювані у 2000-2004 рр. Був реалізований вторинний аналіз даних соціологічних досліджень, що проводяться в Росії.

Наукова новизна дисертаційного дослідження:

1) Визначено взаємозв'язок між розвитком мережі Інтернет і становленням інформаційного суспільства як нового етапу розвитку людської цивілізації.
2) Уточнено поняття «середовище мережі Інтернет» як багатокомпонентної структури і соціологічний зміст понять «аудиторія Інтернет», «Інтернет-співтовариство», формування яких є результатом розвитку і поширення мережі Інтернет.
3) Визначені основні соціальні властивості та можливості мережі Інтернет.
4) Виявлено особливості формування мережі Інтернет у г.Тюмени.

Положення, що виносяться на захист, полягають у наступному:

1) Інформаційне суспільство являє собою новий етап розвитку людської цивілізації, що характеризується, в першу чергу, високою швидкістю комунікаційних процесів, яка забезпечується наукомісткими, високотехнологічними засобами - мікропроцесорними технологіями та мережею Інтернет. Поширення Інтернет-технологій на всі сфери життєдіяльності індивідів і соціальних груп стає одним з визначальних факторів соціально-економічного розвитку суспільства, що виявляється у формуванні аудиторії Інтернет; розвитку Інтернет-спільнот; становленні мережної економіки та розвитку електронної комерції; появі нових видів девіантної поведінки, у формі різних проявів хакерства. Мережа Інтернет є засобом багаторазового збільшення можливості і швидкості здійснення комунікацій, які вирішують головну проблему інформаційного суспільства, яка полягає у генерації, обробці, передачі постійного потоку і величезного масиву інформації, яка стає головним громадським ресурсом. В умовах становлення інформаційного суспільства мережа Інтернет виконує функцію інтеграції людства через витіснення безпосереднього людського спілкування штучними формами соціальної комунікації, що призводять до зміни повсякденного соціального взаємодії індивідів і соціальних груп, опосередковане спілкування яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет.
2) Середовище Інтернет - це сукупність технічних, функціональних, інформаційних, соціальних, економічних, юридичних компонентів, забезпечують існування, формування і діяльність індивідуальних та групових користувачів, що складають аудиторію Інтернет.
3) Формування «аудиторії Інтернет», «Інтернет-спільнот» є найважливішим результатом розвитку і поширення мережі Інтернет. Аудиторія Інтернет - це неоднорідна соціальна спільність, об'єднана опосередкованою взаємодією за допомогою мережі Інтернет. Інтернет-спільнота - це відносно нестійка сукупність людей, взаємодіючих за допомогою системи Інтернет-комунікацій, забезпечуваних службами мережі Інтернет, що володіють спільністю інтересів, здійснюють спільну діяльність у віртуальному просторі.
4) В Рунет відсутні чітко структуровані спільноти, що визначається принципом будуються взаємодій, вступу та свободи виходу зі складу співтовариства, свободою вибору часу та обсягу участі в комунікаційних процесах, не передбачає наявності строго формалізованої організації. Проте неформальна структура існує, сприяючи вибору напрямів, коригування або завершення взаємодії членів віртуального спільноти, будучи структурою переваг або структурою комунікацій. Зводиться до мінімуму можливість появи структури влади, що пов'язано з практичною відсутністю соціального контролю в Інтернет-співтоваристві.
5) За результатами проведеного дослідження 350 російських Інтернет-спільнот виявлено, що середня тривалість життєдіяльності російських Інтернет-спільнот становить 3,5-4 роки. До факторів, що сприяють продовженню життєдіяльності Інтернет-спільнот належать: систематичність та сталість оновлення інформаційної складової сайту; можливість швидкого перегляду/завантаження сторінок сайту; організація своєчасного зворотного зв'язку; зручність і ефективність системи навігації; реалізація гіпертекстової системи; своєчасна коригування та ініціювання обговорюваних тематик на основі актуалізації потреб членів Інтернет-спільноти.
6) Аналіз результатів проведеного соціологічного дослідження дозволив виділити такі особливості формування мережі Інтернет г.Тюмени: перший досвід відвідування Інтернет, придбання навику і усвідомлення необхідності роботи з новими комунікаційними технологіями з'являється в процесі навчальної, професійної діяльності користувачів мережі г.Тюмени; переважання виходів в мережу Інтернет жителями г.Тюмени з комп'ютера на робочому місці, що обумовлено технічними, економічними, психологічними і соціальними причинами; серед користувачів мережі міста переважають чоловіки, які становлять 66%, причому, з збільшенням активності аудиторії частка чоловіків в її складі збільшується майже до 80%; середній вік користувачів становить 31 рік; темпи зростання пропозиції при послуг Інтернет неухильне підвищення їх якості випереджають темпи зростання аудиторії Інтернет внаслідок насиченості ринку Інтернет в г.Тюмени (надмірною кількістю провайдерських організацій); бурхливий ріст міських web-ресурсів внаслідок спрощення процедури розміщення інформації в мережі Інтернет, зниження вартості реєстрації сайтів, зниження тарифів доступу на міські сторінки провайдерськими організаціями міста.
7) Система Інтернет г.Тюмени являє собою сукупність взаємопов'язаних компонентів: технологічних (кількість хостів, інфраструктуру провайдерських організацій тощо), ресурсних або інформаційних (інформаційну насиченість мережі Інтернет), соціальних (Інтернет-аудиторію та Інтернет-спільноти).

Теоретична і практична значимість дослідження. Робота носить теоретико-прикладний характер. Її теоретична значимість полягає у визначення соціального змісту понять «середовище мережі Інтернет», «аудиторія Інтернет», «Інтернет-спільноти», визначення соціальних характеристик мережі Інтернет, в збільшенні теоретичного знання в області теоретико-соціологічного дослідження мережі Інтернет. Практична значимість роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані для вирішення дискусійних проблем в галузі сучасної соціології, оцінки ролі та місця інформаційних технологій в сьогоднішньому світі, при розробці програм і читанні лекцій і спецкурсів з питань становлення інформаційного суспільства та Інтернет-технологій, а також можливості використання результатів дослідження в реальній практиці управління суспільством.

Апробація дослідження. Дисертація обговорена і схвалена на засіданні кафедри соціології та соціального управління ТюмГУ, результати дослідження були представлені на всеукраїнських науково-практичних конференціях. По темі дисертації були опубліковані п'ять робіт. Матеріали і висновки дослідження прийняті до впровадження при розробці освітньої, маркетингової, комунікаційної стратегії розвитку двох комерційних організацій г.Тюмени.

Структура дисертації. Дисертація складається з запровадження, двох глав, кожна з яких складається з чотирьох параграфів, укладання, списку літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми; показано ступінь її наукової розробленості; визначаються проблема, мета, об'єкт, предмет, гіпотези, завдання дослідження; характеризуються теоретичні та методологічні основи; розкривається наукова новизна та положення, що виносяться на захист; теоретична і практична значимість роботи.

Перший розділ «Теоретико-методологічні основи дослідження мережі Інтернет інформаційному суспільстві» присвячено аналізу теорій інформаційного суспільства та виявлення соціологічних особливостей мережі Інтернет.

У першому параграфі аналізуються існуючі теорії інформаційного суспільства (представлені роботами Д.Мартина, Г.Молитора, А.Тоффлера, Белла, З.бжезинського, А.Кинга, Д.Несбита, П.Абурбена, А.Турена, П.Дракера, М.Маклюэна, М.Кастельса, И.Масуда, Д.Тапскотта, Дж. Гелбрейта, Ж.Лиотара, Д. Габора, Р.Ф. Абдєєва) і визначається вплив мережі Інтернет на формування даної моделі суспільного устрою.

Автор зазначає, що процес розвитку суспільства визначається зміною у сфері обробки, передачі і зберігання інформації, яка виникає внаслідок виникають інформаційних революцій: перша обумовлена винаходом писемності; друга - книгодрукування; третя - винаходом електрики і появою телеграфу, телефону, радіо; четверта - появою мікропроцесорної технології, персонального комп'ютера, комп'ютерних мереж. Інформаційне суспільство необхідно розглядати як новий етап розвитку людської цивілізації. Дане громадське пристрій характеризується, в першу чергу, високою швидкістю комунікаційних процесів, яка забезпечується наукомісткими, високотехнологічними засобами-мікропроцесорними технологіями і мережею Інтернет, в якій інформація і знання набувають нову якість, стаючи основними продуктами життєдіяльності індивідів та соціальних груп. Мережа Інтернет є засобом багаторазового збільшення можливості і швидкості здійснення комунікацій, отже, вона вирішує одну з найважливіших проблем інформаційного суспільства, яка полягає у генерації, обробці, передачі постійного потоку і величезного масиву інформації, яка стає головним громадським ресурсом.

У другому параграфі автором розглядаються особливості середовища мережі Інтернет та аналізуються компоненти, її складові.

Автор зазначає, що в умовах становлення інформаційного суспільства спостерігається перехід функції інтеграції людства до засобів масової інформації, зокрема, до Інтернет-технологій. Радикальне вплив засобів масової інформації на суспільство і людину відзначалися в роботах А.токвіля, Е.тоффлера, Дж.Мартина, Г.Лассуэлла, Г.Маркузе, П.Лазарсфельда, Р.Мертона, Б.А.Грушина, Б.М.Фирсова, В.А.Ядова, Т.М.Дридзе. П.сорокін зазначав ускладнення соціальної життя, обумовлене науково-технічним розвитком суспільства, внаслідок якого у соціальних взаємодіях все більшу роль починають грати «провідники». В ролі таких «провідників» взаємодії виступають: мова, писемність, музика, знаряддя праці, засоби масової комунікації, Інтернет. Провідники мають величезне значення для розуміння соціального життя суспільства, так як їх опосередкованість в людських відносинах породжує новий аспект взаємодій, нові форми відносин. В даний час підвищується значимість мережі Інтернет, як одного з таких «провідників». Відбувається заміна людського спілкування штучними формами соціальної комунікації, здійснюються за допомогою служб мережі Інтернет, зміна повсякденного соціальної взаємодії індивідів і соціальних груп, опосередковане спілкування яких здійснюється за допомогою Інтернет.

Середа Інтернет - це сукупність технічних, функціональних, інформаційних, соціальних, економічних, юридичних компонентів, що забезпечують існування, функціонування і діяльність індивідуальних та групових користувачів, що складають аудиторію Інтернет. Технічний рівень включає телекомунікаційну інфраструктуру: сервери, комп'ютери, модеми, канали зв'язку, технології побудови мереж, мережні пристрої і т.д. Даний рівень розкриває технічну реалізацію доступу індивідів і соціальних груп у мережу Інтернет, складаючи матеріально-технічну базу функціонування мережі. Функціональний рівень містить мережеве програмне забезпечення серверів і клієнтських станцій, протоколи побудови мереж, сукупність служб мережі Інтернет: електронну пошту, WWW і т.д., забезпечуючи діяльність в Інтернет індивідуальних і групових користувачів. Інформаційний рівень середовища мережі Інтернет розкриває її інформаційну насиченість, все сутнісне наповнення переданої, розміщуваної, пропонованої інформації в Інтернет. Соціальний рівень складають соціальні компоненти: аудиторія Інтернет, Інтернет-спільноти та соціальні властивості мережі Інтернет: інтеграційні, комунікаційні. Економічний рівень середовища Інтернет включає платіжні системи, аукціони, торгові майданчики, баннерні мережі і т.д. Юридичний рівень середовища Інтернет розкриває правові основи функціонування мережі Інтернет, норми мережевого етикету і т.д., регламентуючи діяльність індивідуальних та групових користувачів, що складають аудиторію Інтернет. Правила поведінки аудиторії Інтернет регулюються мережевим етикетом, який служить для комфортної спільної життєдіяльності індивідів і соціальних груп, але не має юридичної сили і не містить системи покарань за недотримання певних постулатів норм.

Комунікаційні переваги мережі Інтернет полягають, в першу чергу, в високої швидкості передачі даних; глобальних характеристики мережі, що не мають територіальних, державних кордонів; «свободі слова»; доступності розміщення в Інтернет інформації; анонімності в Інтернет; великому географічному проникнення мережі Інтернет, наростаючих темпах зростання аудиторії Інтернет. Особливості і можливості середовища мережі Інтернет визначають її роль як «Великої середовища» реалізації загальносвітового інформаційного простору.

У третьому параграфі розглядається питання формування Інтернет-аудиторії і утворення Інтернет-спільнот як найважливішого результату розвитку і поширення мережі Інтернет. Дисертант зазначає, що формування і поширення мережі Інтернет починає визначати розвиток і особливості взаємодії існуючих соціальних структур, спрямованість і протікання сучасних соціальних процесів.

У процесі розвитку людського суспільства виникали різні соціальні групи і спільності. В умовах становлення інформаційного суспільства в Росії інтенсивно формується Інтернет-аудиторія та Інтернет-спільноти. Аудиторія Інтернет - це неоднорідна соціальна спільність, об'єднана опосередкованою взаємодією за допомогою середовища мережі Інтернет. Зрослий інтерес до дослідження даного соціального освіти актуальне з кількох причин: зростаюча кількість користувачів мережі Інтернет; значні темпи комп'ютеризації та віртуалізації суспільних процесів; зростання значущості використання мережі Інтернет в комерційної діяльності компаній. Автор визначає Інтернет-спільнота як щодо нестійку сукупність людей, взаємодіючих за допомогою системи Інтернет-комунікацій, забезпечуваних службами мережі Інтернет, володіють спільністю інтересів, що здійснюють спільну діяльність віртуальному просторі. Основними елементами Інтернет-спільнот є наступні: мети створення; склад співтовариства; доступність членства у співтоваристві; структура співтовариства; норми і цінності співтовариства; час існування спільноти/етап життєвого циклу. Розвиток Інтернет-спільноти - це входження в його склад нових членів. Склад Інтернет-спільноти - це сукупність ників (імен користувачів). Ім'я необхідне для визначення членів співтовариства в процесі спілкування, для побудови процесу комунікації. Нік для членів спільноти замінює зовнішність, є особою, вираженням образу, стилю, іміджу особистості. Нік характеризується часом свого існування, активністю форумі або чаті, а також своєю роллю у форумі. За цими критеріями всі ніки можна розділити на дві основні групи: «новачки» і «ветерани», а також виділити «входять», «вибувають». До «входять» відносимо всіх користувачів, вперше відвідують Інтернет-співтовариство під відповідним ніком. «Новачки» - це ті, хто протягом близько 4-5 місяців з певною періодичністю брали участь в життєдіяльності спільноти, проявляючи активність в обговоренні запропонованих питань. «Ветерани» -це ті, хто більше 6 місяців приймають активну участь у комунікаційних процесах спільноти, обговорюючи запропоновані питання і висуваючи на розгляд нові, найчастіше дана частина спільноти користується повагою, визнанням «вхідних» і «новачків». Чисельність Інтернет-співтовариства може не збігатися з чисельністю реального співтовариства учасників комунікаційного процесу в мережі Інтернет, оскільки під одним ніком може ховатися кілька людей або ж у однієї людини може бути кілька ників. Важливим аспектом дослідження Інтернет-спільноти, є вивчення положення індивідуального користувача в співтоваристві в якості члена. Статус, визначає місце індивіда в системі відносин усередині Інтернет-спільноти, безпосередньо пов'язаний з часом знаходження ніка в його складі, активність в форумі, наданням матеріалів для обговорення або обміну досвідом, ефективністю участі в комунікаційному процесі. Друга характеристика індивіда в Інтернет-співтоваристві - це роль. Зазвичай роль визначають як динамічний аспект статусу, що розкривається через перелік тих реальних функцій, які задані особистості Інтернет-співтовариством, змістом спільної діяльності. Рольову структуру можна розглянути на прикладі Інтернет-спільноти «Російський клуб маркетологів» URL: MarketingClub.ru

Рис. 1. Рольова структура Інтернет-спільноти «Російський клуб маркетологів»¹.

Система контролю в Інтернет-співтоваристві може бути реалізована за допомогою норм. Наприклад, в медичному Інтернет-співтоваристві сформувався Кодекс етики лікарів Рунет - звід групових норм. Норми Інтернет-спільноти - це певні правила, моделі, еталони належного поведінки членів, які більшості випадків виробляються організаторами спільноти і приймаються його членами, і виконують регулятивну функцію. Слід зазначити, що в мережі Інтернет існують Норми Мережевого Етикету, що регламентують взаємодії між представниками Інтернет-аудиторії. Організоване тематичне спілкування служить дослідницьким інструментом і засобом консолідації зусиль учасників Інтернет-спільноти. Саме взаємодія групи людей, об'єднаних інтересом до певної тематики у відносно замкненому субпространстве Інтернет-технологій, призводить до формування нових форм комунікації у вигляді самоорганізуються Інтернет-спільнот. Життєвий цикл Інтернет-спільноти складається з трьох фаз: початкової, фази розвитку і фази занепаду. Початкова фаза становлення Інтернет-спільноти характеризується наявністю кількох людей, найчастіше знайомих один з одним, за попереднім реальному або віртуальному спілкуванню, що створюють новий сайт з метою залучення близьких їм за переконанням, професійним або духовним інтересам людей. Друга фаза розвитку Інтернет-спільноти настає, як правило, коли кількість повідомлень залишаються приєдналися користувачами починає домінувати над числом повідомлень засновників спільноти. Розвиток Інтернет-спільнот може призводити до соціальним і психологічним змінам їх членів, наприклад, служити для зняття ряду обмежень психологічного порядку. Наприклад, Інтернет-спільнота глухих користувачів, для яких характерний дефіцит словесного спілкування за межами Інтернет, у віртуальному середовищі спільноти вони не відчувають труднощі в здійснення спілкування.

В даний час спостерігається динаміка успішного розвитку регіональних Інтернет-спільнот, відвідуваність яких росте істотно швидше, ніж відвідуваність Рунет в цілому². Існує безліч Інтернет-спільнот, які виникли й підтримувалися в Інтернет, але надалі члени яких здійснювали взаємодія поза мережі. Можливий і інший варіант, коли спільнота існує, а Інтернет може дати цієї спільноти більш ефективний спосіб взаємодії один з одним. Прикладом є сайт Спартака - віртуальне співтовариство фанатів Спартака. Взагалі, фанатство є джерелом життя багатьох Інтернет-спільнот. Наприклад, karting.mania.ru - це колектив любителів, фанатів картингу. В Рунет існує безліч різних Інтернет-спільнот. Сайт «Росія», наприклад, співтовариство людей, які люблять їздити в Росію, і цей проект є ефективної рекламної майданчиком для авіакомпаній, для туристичних фірм, які організовують поїздки в Росію або по території РФ. Інтернет-спільнота любителів пива «Яндекс Пиво», форум цієї спільноти розділений на частини: обговорення пива, гумор, книга скарг і пропозицій, а також обговорення проблем, далеких від пивної тематики. Чисельність місячної аудиторії «Яндекс Пива» становить близько 80 тис. відвідувачів, щоденній - 4 тис., а тижневої близько 22 тис. осіб. Середній час відвідування сайту - 18 хвилин, а кількість переглянутих сторінок - 4, 5. Довготривале Інтернет-спільнота «Кроватка.Ру» функціонує по всій території Росії і зарубіжжя. Учасники даного Інтернет-спільноти в середньому проводять у два чаті години на добу після робочого дня, починаючи з 20-00 до 2 годин ночі. Місячна аудиторія Інтернет-спільноти «Кроватка.Ру» становить близько 250 тис. чоловік, ядро - 150 тис. Літературна Інтернет-спільнота «Рулинет», яке дозволяє публікувати матеріали, читати і спілкуватися письменникам, поетам, критикам і читачам. Розміри тижневої аудиторії літературних спільнот становлять читачі - 80 тисяч чоловік, автори - близько 10 тисяч осіб, ядро проекту «Тенета-Рунет» - 800 осіб. В Рунет існують і гендерні співтовариства, наприклад, проект 7я.ру, який є одним з найвідоміших жіночих спільнот. Щомісячна аудиторія спільноти становить 75 тис. осіб, щоденна - 3,5 тис., щоденна кількість нових повідомлень в конференції - 2,5 тис. Близько 80% аудиторії даного співтовариства - жінки, середній вік відвідувачок 21-30 років. Споживачі медичних послуг об'єдналися в Інтернет-спільнота Doctor.ru, що дозволяє сформувати якісно нові взаємовідносини лікарів і пацієнтів, в рамках якого існує проект Mama.ru. Інтернет-спільнота «АнтиАрмия», в якому обговорюються питання пошуку можливості не потрапити до лав збройних сил Росії. Студентське науково-дослідна Інтернет-спільнота для вивчення проблеми раку. Інтернет-спільнота «Центр відкритого доступу в Інтернет» працівників культури Тюмені, створене у центральній міській бібліотеці г.Тюмени, що працює в рамках освітньої програми, що діє між Росією і США. Роль Інтернет-спільнот в російському суспільстві зростає у зв'язку з тим, що вони дозволяють: здійснювати пошук варіантів прийняття різного роду рішень, позначати проблеми і здійснювати колективний вибір найкращого способу їх дозволу, рекомендувати, мотивувати, реалізувати творчий потенціал користувачів, служити засобом освітнього, інтелектуального, правового і морального розвитку, задовольняти інформаційні та комунікаційні потреби індивідів і соціальних груп. Американський соціолог Ольденбург помітив, що користувачі на сайтах місцевих Інтернет-спільнот можуть збиратися як в барі, кафе або книжковому магазині. Інтернет-спільноти з'явилися з виникненням мережі Інтернет, будучи, по суті, результатом розвитку комп'ютерних технологій.

У четвертому параграфі здійснюється аналіз соціального значення послуг Інтернет за допомогою вивчення сукупності потреб індивідів і соціальних груп, задовольняти за допомогою служб мережі Інтернет. Соціальна значимість послуг Інтернет для індивідів полягає у задоволенні потреб у інформаційної зв'язку з навколишнім світом і постійному припливі інформації, для орієнтації в сучасній ситуації і соціальному середовищі, соціалізації в суспільстві -засвоєння індивідами цінностей, норм, установок, зразків поведінки, властивих даного суспільства, спілкуванні, обміні думками, розвиток загального кругозору, підвищується інтелектуальний рівень особистості в цілому, рішення повсякденних практичних проблем, підвищенні професійного рівня, організації процесу систематичного навчання (за допомогою системи дистанційної освіти); в розвагах, допомагають емоційно розрядитися, подолати емоційну напруженість, отримати певний стимул для подальшої активної, повсякденної діяльності; у відволіканні, психологічної ізоляції від навколишнього оточення. Соціальна значимість послуг Інтернет для соціальних груп реалізується за допомогою наступних задоволення потреб: інтеграційної, що забезпечує об'єднання індивідів на основі інтересів у спільноти; презентаційної, сприяє доведенню до широких верств населення та суспільства інтересів і позицій з різних питань різноманітних соціальних суб'єктів; організуючої, що полягає у формуванні, конструюванні різних соціальних суб'єктів у суспільстві. Основними функціями Інтернет у суспільстві є: інформаційна; формування громадської думки; соціалізації; маніпулятивна; соціокультурна.

Бурхливо йде процес інформатизації соціального простору, прискорення процесів передачі та обробки інформації, поширення системи Інтернет є передумовами формування нової якості відносин особистості і соціуму, становлення нового типу культури. В західній соціології існує уявлення про те, що «колишня культура поступово витісняється новою - комп'ютерної культурою»³. Скворцов Л.В. в роботі про новому типі культури підкреслює, що інформаційну культуру необхідно розглядати як умову виживання людства⁴. У вітчизняній та зарубіжній літературі існує безліч близьких за значенням визначень. Всі вони можуть бути розділені на дві групи: до першої групи відносяться поняття - киберкультура, Інтернет-культура, інтерфейсна культура, ігрова комп'ютерна культура; до другої відносяться - постмодерністська культура, електронна культура, інформаційна культура. «Комп'ютерна культура - це міра формування і розвитку сутнісних сил людини у процесі оволодіння комп'ютерною грамотністю і особливою системою цінностей»⁵. Формування системи Інтернет, розповсюдження програмного забезпечення через мережу Інтернет, містить механізми роботи з інформаційними масивами, що використовується в різних сферах діяльності: економічної, фінансової, виробничої, освітньої, приковують інтерес «електронних злочинців», породжуючи нові форми девіантної поведінки у вигляді різних модифікацій хакерства.

Другий розділ дисертації «Особливості розвитку Інтернет в г.Тюмени» безпосередньо присвячена аналізу існуючої ситуації та перспектив розвитку системи Інтернет г.Тюмени, досліджується роль і місце Інтернет-технологій у сучасної соціальної дійсності.

У першому параграфі другий глави здійснюється соціологічний аналіз що відбувається в г.Тюмени протягом останніх десяти років наростаючого розвитку і поширення мережі Інтернет, освоєння інформаційних продуктів і телекомунікаційних технологій - розширення комп'ютерних мереж, електронної пошти, зростання кількості Інтернет-ресурсів і підвищення чисельності Інтернет-аудиторії.

Система Інтернет г.Тюмени являє собою сукупність компонентів:

1. Технологічних, які визначають кількість хостів, інфраструктуру послуг, провайдерських організацій, Інтернет-клубів. Автор зазначає, що стосовно технічних параметрів оцінки простежуються позитивні тенденції, сприяють становленню і розвитку системи Інтернет, що виражаються в значної насиченості пропозиції послуг Інтернет г.Тюмени; підвищення якості доступу в мережу; зниження вартості тарифів по підключенню; розвиненій інфраструктурі обслуговуючих провайдерських компаній.
2. Ресурсних/інформаційних, представляють кількість міських web-сайтів Інтернет. За результатами проведеного дослідження отримані дані, показують, що міське інформаційний простір з 2000 до 2003 року збільшилося більш ніж у два рази за показником кількості розміщуваних сайтів. При чому, автор зазначає, що провайдерські організації міста прагнуть стимулювати компанії і приватних осіб розміщувати Web-представництва допомогою зниження вартості хостингу та реєстрації доменного імені; залучення відвідувачів на регіональні сайти за рахунок запровадження спеціальних тарифів, забезпечують доступ тільки до тюменським ресурсів, вартість якого в 10 разів нижче виходу в мережу Інтернет. Всі ці заходи служать розвитку регіональних ресурсів, інтерес до яких серед городян рік від року суттєво підвищується. Інфраструктура інформаційного простору міського Інтернет являє собою сукупність різних тематичних сайтів. Наведемо класифікацію міських Web-ресурсів у відповідності з їх популярністю (відвідуваністю) членами міський аудиторії Інтернету (подаємо в порядку убування): інформаційно-новинні; пошукові; комерційно-корпоративні; провайдерські; комунікативні; дозвільно-розважальні; науково-освітні; дослідницько-аналітичні; адміністративно-правові; громадських організацій.
3. Соціальні структури і обсягу аудиторії Інтернет, кількості та специфіки Інтернет-спільнот. Щорічне зростання обсягу міської аудиторії Інтернет становить близько 30 000 чоловік. Інфраструктуру Інтернет-спільнот міської Інтернет можна представити наступним чином (дані серпень 2004 року): інформаційно-новинні (наприклад, студентська газета ТГУ «Універс», Інтернет-газета «Вслух.RU» і т.п.); комерційні (наприклад, «Сибірський Аукціон» - Інтернет-торги, проводять індивідуальні аукціони порівняйте для підприємств і приватних осіб; Барахолка пейджерів тощо); комунікативні (наприклад, Міський чат; Міський форум; Форум Тюменського державного нафтогазового університету; Форум Тюменського державного університету тощо); дозвільно-розважальні (наприклад, Офіційний сайт тюменської молоді КВК, Тюменська служба Інтернет-знайомств тощо), науково-освітні (наприклад, Питання Інтернет-освіти; Сайт Тюменського державного університету; Сайт Тюменського нафтогазового університету; Сайт Тюменського юридичного інституту МВС; Студентський інформаційний портал тощо); дослідницько-аналітичні (наприклад, Громадська думка тюменцев, Інтернет - голосування, де жителі Тюмені висловлюють свої думки, ставлення, переконання). Незважаючи на те, що міське інформаційний простір знаходиться в даний час в зародковому стані, спостерігається динаміка його росту і розвитку, що є основою підвищення швидкості формування і поширення системи Інтернет г.Тюмени.

У другому параграфі здійснюється аналіз соціальних особливостей користувачів мережі Інтернет міста. У вересні-листопаді 2003 року проводилося автором дослідження аудиторії Інтернет г.Тюмени, в опитуванні взяло участь 1200 респондентів у віці від 16 років і старше. Результати проведеного дослідження дозволяють визначити, що відбувається збільшення середньої тривалості перебування користувачів г.Тюмени в Інтернет в середньому на 10-12 хвилин порівняно з даними 2001 року. Збільшення часу перебування в мережі Інтернет пояснюється, в основному, розширенням спектра питань, розв'язуваних за допомогою мережі Інтернет. У зв'язку з цим зростає ступінь значущості Інтернет як джерела отримання інформації, потім як можливість спілкування і проведення дозвілля. Слід відзначити зростання популярності Інтернет як механізму здійснення дослідницької та аналітичної діяльності городян. Тюменська молодь відчуває Інтернет-технології як поки не доступний всім, але природний елемент життєдіяльності, люди віком 50 років і старше не відносяться до комп'ютерної мережі як до життєвої необхідності, різне ставлення до Інтернет у молоді і людей старшого віку в Тюмені пояснюється різницею в можливостях працевлаштування, системі цінностей та соціальної адаптації. Огляд основних характеристик користувачів Інтернет г.Тюмени та їх переваг дозволяє автору скласти приблизний портрет середнього тюменського користувача Інтернет. Це людина, що має рівень доходу (не менше $2000 на рік), рівень освіти вище середнього, середній вік 30-31 рік, 2/3 випадків представлений чоловічим і у 1/3 - жіночим підлогою і має досвід роботи в Інтернет в середньому від 1,5 до 2-х років. В основі мотивації використання Інтернет, перш за все, лежить потреба в інформації та комунікації, реалізується головним чином за допомогою служб електронної пошти і WWW.

У третьому параграфі другого розділу розглядається процес розвитку електронної комерції в г.Тюмени. Інтернет утворює нову, більш досконалу середу, що є основою для реалізації основної частини соціально-економічних процесів. Електронна комерція в Тюмені, на думку автора, поєднує широкий спектр бізнес-операцій: встановлення контактів, обмін інформацією; продаж товарів і послуг; консультаційні послуги - перед - і післяпродажне обслуговування клієнтів, електронні платежі; просування продукції за допомогою мережі Інтернет; підвищення іміджу компанії. Згідно з результатами проведеного автором дослідження, в г.Тюмени найбільш інтенсивно формується модель ведення електронної комерції В2С, яка реалізується за допомогою організації роздрібної торгівлі: відкриття віртуальних магазинів, проведення Інтернет-аукціонів. Дисертант зазначає, що міські віртуальні магазини мають асортиментну специфіку, яка визначається цією потребою аудиторії Інтернет, спрямованість якої виражається в реченні комп'ютерної техніки, програмного забезпечення і т.п. Простежується тенденція створення спеціалізованих віртуальних торгових точок. У г.Тюмени існує ресурс WebMoney, користувачі якого можуть скористатися послугами з введення, висновку, обміну електронних валют, за допомогою якого городяни можуть здійснювати покупки в електронних магазинах, створювати власні магазини, що реалізують віртуальні продажу, а також проводити розрахунки між іншими учасниками системи. Розглядаючи міські ресурси мережі Інтернет, автор відзначає наявність великого віртуального «Сибірського аукціону», що включає безліч виставлених лотів: «автотранспорт і запасні частини», «побутова техніка», «книги, відео, CD», «одяг, взуття», «нерухомість», «комп'ютери», «рослини, тварини», «стільникові телефони і аксесуари», і т.п.

До основних бар'єрів на шляху розвитку електронної комерції в г.Тюмени відносяться: слабка поширеність платіжних систем, відсутність законодавства про електронно-цифрового підпису, недостатньо висока поширеність Інтернет місті, невпевненість споживачів до надійності, безпеки придбання товарів і послуг за допомогою мережі Інтернет. Електронна комерція в г.Тюмени даний час знаходиться тільки на початковому етапі становлення. Однак напрямок економічного розвитку міста має визначатися об'єктивними чинниками розвитку світової економіки, в якій електронні форми взаємодії в умовах формування інформаційного суспільства стають обов'язковими елементами для інтеграції міста в економіку країни і світу.

У четвертому параграфі другий глави здійснюється аналіз тенденцій та опис перспектив розвитку Інтернет г.Тюмени. Автор виділяє основні наслідки поширення системи Інтернет міста: зростання споживання послуг мережі Інтернет жителями міста; збільшення кількісного і зміна якісного складу тюменській аудиторії Інтернет; появу нових і розвиток існуючих міських Інтернет-спільнот; розвиток потреб городян щодо якості доступу в мережа Інтернет; зміна якісних параметрів Інтернет-послуг і міської мережевий інфраструктури; зміна потреб, інтересів та цінностей тюменських користувачів Інтернету стосовно послуг, що надаються за допомогою служб мережі; збільшення частки електронної комерції в бізнес-процесах тюменських компаній; організація і реалізація комерційних і некомерційних загальноміських віртуальних проектів. У міському віртуальному просторі стрімко розвиваються Інтернет-спільноти, зростання яких в подальшому придбає значні темпи. Самим значним потенціалом зростання мають академічні і науково-дослідні Інтернет-спільноти, потім комерційні, розважальні і т.д. До 2006-2007 рр. залишиться лише близько 30 % від існуючих у 2004 р. Інтернет-клубів. В даний час розглядається можливість створення між комп'ютерними клубами Тюмені «цифрового кільця», що дозволяє моделювати вже не тільки внутриклубную локальну мережу, але й загальноміську клубну мережу, що дозволяє, наприклад, грати не просто по локальній мережі всередині одного клубу, а командами між клубами. Перспективність розвитку бізнесу Інтернет-клубів в організації домашніх мереж. Формування даного виду мереж даний час здійснюється за допомогою підключення будинків, а в наслідку це буде відбуватися поквартально і цілими мікрорайонами.

У Висновку підведені підсумки і основні результати дослідження, формулюються висновки, виділяються можливі напрямки подальшого вивчення проблеми.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ У НАСТУПНИХ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЯХ ДИСЕРТАНТА:

1. Путілова Е.А. Модель викладача дистанційної освіти в Інтернет // Модель спеціаліста ХХ1 століття в контексті модернізації вищої освіти. В 2-х частинах. Ч.1. Матеріали Всеросійської науково-методичної конференції. 15-17 вересня 2004 р. Туапсе. Тюмень: Видавництво Тюменського державного університету, 2004. С.83-88.
2. Путілова Е.А. Інтернет-спільноти в Росії: виникнення і розвиток // Суспільство і право. 2004. № 3 (5). С.7-26. (у співавторстві).
3. Путілова Е.А. Споживчу поведінку - як дисципліна, що формує клієнтоорієнтований підхід у сучасному бізнесі /Формування гуманітарної середовища та позанавчальна робота у Вузі, технікумі, школі. В 3-х томах. Том 3. Матеріали V Всеросійської науково-практичної конференції. 27 травня 2003 р. Перм: Видавництво Пермського державного технічного університету, 2003. С.113-115.
4. Путілова Е.А. Роль ЗМІ у пропаганді толерантності в російському суспільстві // Вісник ТюмГУ. 2003. №1, С.165-167.
5. Путілова Е.А. ПРО споживачів Інтернет-послуг Тюменського регіону // Збірник матеріалів конференції «14-е Уральські соціологічні читання». - Тюмень: Вид-во ТюмГУ, 2003. С.84-87.

Примітки

1. «Російський клуб маркетологів» - це Інтернет-спільнота професіоналів-теоретиків або практиків маркетингу, обговорюють актуальні питання реклами, збуту, брендингу, які розміщують на сайті клубу свої теоретико-прикладні розробки.
2. Арестова О. Н. Регіональна специфіка співтовариства російських користувачів мережі Інтернет. М., 2003.
3. Носов Н. Комп'ютери та культура // Консультант директора. 1998. № 2
4. Скворцов Л.В. Інформаційна культура як умова виживання людства // Проблема глобальної безпеки. М., 1995.
5. Анісімова І.В. Комп'ютерна культура як феномен 21 ст. Єкатеринбург., С.582