Процай А.Ф
Культура народів Причорномор'я. - 2001. - N18, т.2. - С. 51-53

Перспективні види туристичної діяльності в Криму

Світова статистика констатує, що сучасна індустрія курортів і туризму є однією з найбільших високоприбуткових і найбільш динамічних галузей світового господарства. На її частку доводиться близько 10 відсотків валового національного продукту, світових інвестицій, всіх робочих місць і світових споживчих витрат. За прогнозами Всесвітньої туристичної організації (СОТ), високі стійкі темпи зростання економічних показників у сфері курортів і туризму збережуться, і до 2010 року обсяг таких послуг подвоїться.

Крим, не дивлячись на свій колосальний курортний і туристичний потенціал, займає дуже скромне місце на світовому ринку. На долю нашого півострова припадає менше половини відсотка про загального обсягу таких послуг.

Найменш розвинена туристична діяльність на території Західного Криму. Враховуючи економіко-географічне положення і природно-кліматичні ресурси цій частині півострова можна запропонувати наступні перспективні види туристичної діяльності: сільський зелений туризм, ландшафтний і екзотичний туризм.

На території Західного Криму можна назвати ряд ландшафтних і аквальних пам'яток природи. Найбільш відомі у районі Тарканхута Джангульське зсувне узбережжя і балка Великий Кастель у д. Оленівка з реліктовими чагарниковими заростями. Тут же місце гніздування і зупинок під час перельотів до 90 видів птахів, а також місце проживання диких кроликів. Це також ділянка цілинного кам'янистого степу в с. Красносельське. Інтерес представляє і північно-західна частина озера Донузлав з водно-болотною рослинністю і багатим світом пернатих. Слід також назвати Жовтневий лісопарк у с. П'ятихатки, Сакський курортний парк і дендропарк села Клепиніне.

Прекрасною базою для екзотичного туризму може стати абразионное узбережжі
Атлеш, яке вже багато років облюбоване аквалангістами. Привабливість даного району базується крім перелічених пам'яток природи і на вдалому розташування території від промислових центрів Криму, які впливають на екологічну обстановку.

Туристичні центри можуть розташовуватися в д. Оленівка, Красносельське, Новосільське, Міжводне, Далеке, Славне, Новоіванівка, Медведево, Клепиніне, Олександрівка, Карпівка.

Враховуючи, що в Західному Криму 50 % жителів складає сільське населення, можна рекомендувати як перспективний напрямок сільський туризм. Цей вид туризму називають ще еко-біо-земельних туризмом. В даний час зелений туризм України знаходиться на стадії формування. Розвиваючи місцеву економіку, він може позитивно вплинути на сільське господарство, сприяти підвищенню зайнятості населення, створенню нових робочих місць на селі. Як специфічний вид діяльності сільський туризм об'єднує елементи активної діяльності і відпочинку, створює життєве і рекреаційну середу, наближає до природи.

Слід зазначити, що сільський туризм - єдина галузь, яка не вимагає інвестицій, додаткових капіталовкладень і може принести великий прибуток громадянам нашої держави.

Як свідчить досвід багатьох високорозвинутих країн, одним із важливих напрямків перебудови аграрного сектора і існуючого матеріального поліпшення життя селян є активізація розвитку сільського земного туризму. Цей вид діяльності вже протягом тривалого часу значно розширюється й ефективно функціонує в багатьох країнах Західної і Центральної Європи. Все більше міських жителів, причому не тільки тих, хто має невеликий достаток, а також так званого середнього класу, і навіть у забезпечених людей відпочивають у сільській місцевості. І це пояснюється не тільки тим, що такий відпочинок дешевший, а й бажанням побути ближче до землі, до природній чистоті, позбавитися від стресів, які народжує урбанізація. Завдяки сільського туризму здійснюється розподіл доходів і вирівнюється диспропорція, яка виникає з-за того, що основна маса коштів від реалізації продукції, яку виробляють в селі, залишається в здебільшого в містах. Це добре розуміють у європейських країнах, де держава та її структури, в першу чергу Міністерство сільського господарства, Міністерство туризму всіляко сприяють розвитку сільського туризму, в першу чергу - шляхом звільнення від оподаткування доходів сільських господарств. Основною умовою такого туризму є житло з відповідними зручностями і доступними цінами, спортивні та оздоровчі можливості, бажання населення і вичерпна інформація.

Для умов Західного Криму можливі два напрями розвитку сільського туризму. Перше - можливість використовувати діючий потенціал сільських регіонів, житловий фонд жителів сіл, інформаційну і організаційну інфраструктуру, розроблені історико-етнографічні та інші маршрути і т.д. Другий напрям полягає у створенні нових сільських приміщень за рахунок переобладнання діючого житлового фонду на селі, а також нового будівництва з урахуванням потреб сімейного, молодіжного, дитячого, культурного, мисливського туризму і т.д. В перспективі повинно здійснюватися поступальний формування нової інфраструктури сільського зеленого туризму, в зокрема таких його галузей, як микротуризм, минигостиничное господарство, спорудження мисливських і рибальських будиночків, міні-магазинів і т.д. В соціальному план розвиток сільського зеленого туризму передбачає залучення тих верств населення, яким важче знайти своє місце в умовах бурхливого розвитку ринкових відносин на селі, а саме жінок, особливо тих, які самі виховують дітей, людей пенсійного віку, зокрема працівників державних організацій, які в змозі організувати полювання, рибалку. Цей вид діяльності, як показує досвід західних країн, вимагає всього від 8 до 40 годин навчання і підготовки людей для заняття сільським туризмом, поповнення знань місцевості, гостинності і такту по відношенню до гостей.

Утвердження і розвиток сільського зеленого туризму повинна ґрунтуватися на матеріальній основі як для учасників, так і працівників цієї сфери.

З метою забезпечення функціонування сільського зеленого туризму необхідно передбачити такий податковий механізм, який би сприяв залученню до цього процесу людей умілих і бажають взяти на себе виконання обов'язків по обслуговуванню туристів. Такий принцип дасть можливість виявить мільйони людей, дозволить їм вміло господарювати на своїх садибах , створювати затишок і необхідний рівень послуг. Виникає сприятлива середовище для підприємництва на селі, якісного поліпшення сфери комунального, побутового і торговельного обслуговування, розширення і технічного медичного сервісу, правового захисту туристів, гарантій спокою відпочиваючих.

Організація сільського туризму, як показує досвід сусідніх європейських країн, також сприяє ефективному господарювання, поліпшення благоустрою та санітарного стану населених пунктів, зокрема садиб селян, об'єктів соціальної сфери на селі та туристичних об'єктів. При цьому підвищується зайнятість сільського населення, відроджуються народні промисли, зростає виробництво.

Досвід роботи свідчить, що сільський зелений туризм дає можливість отримувати грошову винагороду за утримання та обслуговування туристів. Сільський господар, отримавши прибуток у цій сфері діяльності, з метою забезпечення подальшої привабливість своєї садиби для туристів вкладе гроші в підвищення рівня комунальних і побутових умов життя, благоустрою подвір'я і т.д. З часом певна частина доходів, отримана господарем, буде передаватися сільській раді для цільового спрямування на благоустрій, організацію правопорядку, роботу транспорту, зв'язку і т.д.