Посацький Б., Ярема О.
Збірник наукових праць "Досвід та перспективи
розвитку міст України". - 2010. - №18. - С.96-103.
Передумови формування транскордонних туристичних агломерацій на прикладі Львівської області
Прикордонні території Львівської області є частиною транскордонного регіону (ТКР) Україна – Польща. До нього належать адміністративно-територіальні одиниці: з українського боку – Волинська та Львівська області, з польського – Люблінське та Підкарпатське воєводства. Площа території української частини ТКР – 42 000 км2, населення – близько 3,8 млн чол. Польська частина транскордонного регіону має загальну площу території 63 000 км2 та населення чисельністю 5,5 млн чол. (табл. 1).
Таблиця 1
Мережа розселення в прикордонній смузі Люблінського і Підкарпатського воєводств (Польща)
Повіт / Місто-центр
Населення, тис.чол
Площа, тис.км2
Щільність, чол./км2
Міста
СМТ
Сільради
Томашувський
87,2
1,5
58,6
2
11
Томашув-Любельский
20,3
Пшемиський
71,2
1,2
58,7
Пшемишль (Перемишль)
67,0
Бещадський
22,3
1,1
19,6
1
2
Устшики Дольне
9,5
Любачівський
90,8
1,3
70,4
3
10
Любачів
Ярославський
122,2
1,1
118,7
2
9
Ярослав
40,5
Примітка. Дані наведено за виданням: Powszechna Encyklopedia PWN. DVD-ROM. – Warszawa, 2006.
Сучасна лінія державного кордону між Україною і Польщею була встановлена у 1944-1945 рр. на підставі так званої «лінії Керзона», запропонованої після завершення першої світової війни, коли країни-переможці розглядали можливість створення незалежної української держави. Трасування «лінії» залишило поза межами України її етнічні землі в Карпатському регіоні, які становили значну частину етногра-фічного району – Лемківщини. Ці території ввійшли до складу Польщі, з них упродовж 1946-1947 рр. під час операції «Вісла» українці були виселені. Нині кордон в межах Львівської області поділяє між двома державами природно-ландшафтні комплекси Розточчя і Карпат, а також утворені впродовж століть мережі і системи розселення.
Регіон має сприятливі зовнішні та внутрішні передумови для просторового розвитку. Це передусім вигідне географічне положення регіону в Європі на перехресті транс’європейських осей розвитку Захід – Схід та Північ – Південь, на кордоні України з державами Євросоюзу. У регіоні збереглися своєрідні цінні природні ландшафти Карпат і Розточчя та самобутня історико-культурна спадщина: пам’ятки археології, містобудування, архітектури, народного мистецтва.
Метою комплексного просторового формування ТКР є:
- подолання негативних тенденцій соціального, економічного та екологічного розвитку, що виникли в минулому;
- збереження ефективного соціально й екологічно орієнтованого використання природної та історико-культурної самобутності, ресурсного, демографічного та виробничого потенціалу;
- ефективне використання взаємодоповнюваних потенціалів української та польської частин регіону;
- підвищення привабливості регіону для життя людей та інвестицій, його конкурентості в європейському та світовому співтоваристві [1].
У сучасних умовах першочерговим завданням в межах ТКР можна вважати просторову організацію території 30-кілометрової прикордонної смуги, у межах якої у 2009 р. запроваджено режим спрощеного перетину кордону для громадян України – жителів цієї території. Тут спостерігається зростання інтенсивності туристичного руху (як з польського боку, так і з українського) і деяке пожвавлення ділової активності.
Протяжність державного кордону в межах Львівської області становить 258 км, перетин кордону відбувається в трьох міжнародних пунктах пропуску (Рава-Руська – Гребенне, Краковець – Корчова, Шегині – Медика) та в одному пункті пропуску місцевого значення (Смільниця – Крощценко). Через ці пункти пропуску, крім пункту Краковець – Корчова, рух відбувається автотранспортом і залізницею.
У Львівській області прикордонна смуга охоплює більшу частину території Сокальського, Жовківського, Яворівського, Мостиського, Старосамбірського і Турківського районів площею понад 7500 км2 з населенням 537 тис. чол. Тут налічується 15 міст, 9 селищ міського типу, а також 203 сільради, яким підпорядковано 708 сіл [2] (табл. 2)
Таблиця 2
Мережа розселення в прикордонній смузі Львівської області (Україна)
Район / Місто-центр
Населення, тис. чол
Площа, тис. км2
Щільність, чол./км2
Міста
СМТ
Села
Жовківський
110,8
1,3
85,2
3
2
160
Жовква
13,5
Мостиський
64,0
0,9
71,1
2
-
110
Мостиська
9,2
Сокальський
99,3
1,6
62,0
5
1
101
Сокаль
21,7
Старосамбірський
86,3
1,2
71,9
3
2
110
Старий Самбір
5,7
Турківський
56,0
1,2
46,6
1
1
65
Турка
7,7
Яворівський
120,7
1,4
86,2
2
4
132
Яворів
13,5
Примітка. Дані наведено за виданням: Львівська область. Адміністративно-територіальний поділ. Частина 1. Львів, 2005.
Серед міських поселень – історичні міста Белз, Добромиль, Рава-Руська, Старий Самбір, Судова Вишня, Хирів, відомі курортні місцевості Немирів і Шкло, головне місто Львівсько-Волинського вугільного басейну Червоноград. У понад вісімдесятьох поселеннях збереглися різноманітні елементи історико-архітектурної спадщини: залишки давніх міських укріплень, оборонних дворів, елементи розпланування, ландшафтно-архітектурні комплекси, окремі пам’ятки архітектури [4].
Посилення процесів європейської інтеграції сприяє зростанню зацікавленості у відвіданні прикордонних територій, які в минулому становили етнічну та культурну цілісність. Саме цим пояснюється популярність серед польських туристів транскордонних маршрутів «Шляхом бравого вояка Швейка» та «Слідами Олександра Фредра» тощо. Події першої світової війни відтворено в маршруті «Фортеця Перемишль», а з подіями початку другої світової війни можна ознайомитися на маршруті «Оборонна лінія Молотова» [4].
Перший з пропонованих польськими туроператорами маршрутів на території України має протяжність декілька десятків кілометрів, тоді як другий – близько двохсот, «воєнні» маршрути на нашій території є значно коротшими.
Варто зауважити, що природний та історико-культурний потенціал цих маршрутів на українській території належно не використовується через незадовільний стан туристичної інфраструктури. Така ситуація не дає змоги суттєво розширити «зону впливу» міжнародного туризму і перетворити його у важливий чинник соціально-економічного розвитку прикордонних територій Львівської області.
З другого боку, формування туристичної інфраструктури в прикордонні повинно бути підпорядковане загальній стратегії урбаністичного розвитку ТКР області в короткотерміновій та довготерміновій перспективі. Одними з базових чинників формування цього розвитку, основними лінійними елементами урбаністичного просторового каркасу є міжнародні транспортні шляхи загальноєвропейського значення, що проходять територією України через пропускні пункти «Рава-Руська», «Краковець», «Шегині» («Мостиська») у Львівській області. До них належать напрямки:
- Балтика - Чорне море (Гданськ – Варшава – Львів - Одеса) через Раву-Руську;
- Берлін – Вроцлав – Краків – Львів – Київ через Краковець;
- Прага – Вроцлав –Краків – Львів – Київ через Шегині (Мостиська).
Одночасно в прикордонній зоні не менш важливими елементами просторового каркасу є маршрути місцевого сполучення. Нині вони здебільшого пов’язані з пунктом пропуску через Смільницю, інші проходять вздовж кордону і сполучають між собою території прикордонної смуги. Туристичний рух у прикордонній смузі значно посилиться, коли стануть до ладу пункти пропуску місцевого значення Белз – Будинін, Грушів – Будомєж, Нижанковичі – Мальховичі, Мшанець – Бандруж, Боберка – Смольнік.
Вузловими елементами просторового каркасу є поселення прикордонної зони, які завдяки цьому можуть стати також вузлами туристичної інфраструктури (див. рис.1).
Рис. 1. Транскордонні туристичні агломерації на території Львівської області
Між поселеннями з обох боків кордону біля пунктів пропуску вже тепер налагоджуються постійні суспільно-економічні контакти на основі обслуговування прикордонного туристичного руху, у яких можна вбачати початкову стадію формування невеликих транскор-донних агломерацій місцевого значення (табл. 3).
Хирів, Нижанковичі, Стара Сіль, Нове Місто, Скелівка, Старий Самбір, Добромиль
Лютовиська, Соліна, Лєско
Рава-Руська туристична агломерація має значний природний та історико-культурний потенціал (ландшафти смуги Розточчя, унікальні стінописи в дерев’яній церкві с. Потелич, дерев’яна церква в с. Воля Висоцька, ансамбль Крехівського монастиря, поблизу – Белз, одне з найстаріших міст України). Нині туристам пропонують місцевий велосипедний маршрут «Шлях Івана Франка по Розточчі».
Яворівська туристична агломерація, з погляду природних особливостей, відома лікувальними курортними місцевостями – Немирів і Шкло, мальовничими краєвидами Яворівського національного природного парку та «космічними краєвидами» закинутих сірчаних кар’єрів. Тут у с. Прилбичі народився Андрей Шептицький – митрополит Української греко-католицької церкви, у Яворові народився письменник Осип Маковей, збереглися дерев’яні церкви у Вороблячині, Грушеві, Великополі.
Поблизу Яворова, затоплюючи сірчані кар’єри, створюють найбільшу на Львівщині зону відпочинку на воді «Яворівське озеро».
На території Мостиської агломерації знаходяться об’єкти фортифікаційних ліній часів першої і другої світових воєн та численні пам’ятки архітектури. Порівняно з іншими частинами прикордонної зони тут найбільш розвинута інфраструктура обслуговування транзитного міжнародного руху, однак її об’єкти зосереджені переважно вздовж автошляху Шегині – Львів.
Добромильська агломерація характерна цікавими ландшафтами передгір’я Карпат, мальовничими містечками, історичними монастирями (у Добромилі і Хирові), пам’ятками сакральної архітектури. На цій території проходить українська частина міжнародного туристичного маршруту «Шлях бравого вояка Швейка» (Прага – Львів), що починається на кордоні в Смільниці і веде через Хирів, Муроване, Скелівку (Фельштин), Добромиль, Нижанковичі, Поповичі, Воютичі до Самбора і далі до Львова. Як варіант цього маршруту запропоновано також велосипедний шлях [5].
Концепцією формування прикордонних туристичних агломерацій передбачено їхнє долучення до більших за розмірами урбаністичних утворень в західній частині Львівської області, які належать до ТКР. Такі прикордонні туристичні агломерації пов’язані між собою спільним статусом перетину державного кордону, місцевим прикордонним рухом, їхній туристичний потенціал взаємно доповнюється, тож згодом можна буде сформувати специфічну інфраструктуру обслуговування туристів у прикордонній смузі, одночасно створюючи робочі місця для місцевого населення.
Список літератури
1. Білоконь Ю.М. Функція та структура форми в регіональному плануванні / Ю.М. Білоконь; за ред. І.О. Фоміна. – К.: Кий, 2002. – С.58.
2. Львівська область. Адміністративно-територіальний поділ. – Львів, 2005.
3. Пшик В. Укріплені міста, замки,оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини ХІІІ – ХУІІІ ст.: каталог – інформатор / В. Пшик. – Львів: Гердан Графіка, 2008.
4. Тематичні шляхи Підкарпатського воєводства. – Rzeszуw: Departament Promocji Regionalnej, 2006.
5. Туристичні шляхи Львівщини. Видання № 1 / Львівська обласна рада. – Львів: Дизайн-студія «Папуга», 2007.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
