Розвиток міжнародного молодіжного туризму в Криму в 1950-1980-х роках (за матеріалами БММТ «Супутник»)

Олексій Попов
Історична панорама. - 2010. - Вип. 11. - С.75-89.

У статті охарактеризовано основні напрями та результати діяльності БММТ «Супутник» у сфері розвитку міжнародного молодіжного туризму в Криму на протязі 1950-1980-х рр. Розглянуто роботу з прийому іноземних ту ристських груп і організацію поїздок радянських громадян за кордон.

Ключові слова: молодіжний туризм, туристський табір, маршрут, зарубіжна подорож, ідеологія, пропаганда.

У другій половині 1950-х рр. в Радянському Союзі відбувалася лібералізація суспільно-політичного життя й активізація контактів з зовнішнім світом. Ці процеси не могли не позначитися на характері і масштабах міжнародних туристських зв'язків СРСР. Серед якісних змін, що відбулися в радянському туризмі за роки «відлиги», слід особливо виділити виникнення і розвиток досить потужної інституційної системи міжнародного молодіжного туристського обміну, яка перебувала у віданні комсомольських організацій. Мова йде про Бюро міжнародного молодіжного туризму (БММТ) «Супутник», поява якого порушило існувала з 1929 р. монополію «Інтуриста» на організацію туристських подорожей іноземних громадян по території СРСР, а також відкрило додатковий канал поїздок радянських громадян за кордон, альтернативний вояжів по лінії профспілок. Незважаючи на важливість вивчення діяльності «Супутника» для розуміння характеру та закономірностей розвитку міжнародних туристських зв'язків СРСР у другій половині ХХ століття, можна назвати лише кілька праць українських¹ і російських² дослідників, в яких на основі сучасних методологічних підходів висвітлюється історія цієї організації. Крім того, автори даних публікацій переважно звертаються до документів загальносоюзного і республіканського рівня (лише в дисертаційному дослідженні Зінченко В.А. додатково використовуються матеріали БММТ «Супутник» Житомирського обласного комітету ЛКСМУ). Що ж стосується діяльності БММТ «Супутник» на території Кримського півострова, то вона досі не ставала предметом дослідження істориків вітчизняного туризму.

У зв'язку з цим актуальною є мета даної публікації: охарактеризувати кількісні і якісні результати діяльності БММТ «Супутник» в розвитку міжнародного молодіжного туризму в Криму протягом 1950-1980-х рр. Для досягнення даної мети нами були поставлені наступні дослідницькі завдання:

1) Описати основні етапи розвитку і характер діяльності Міжнародного молодіжного табору «Супутник» в Гурзуфі.
2) Проаналізувати роботу БММТ «Супутник» Кримського обласного комітету (ОК) ЛКСМУ з організації прийому іноземних туристів.
3) Розкрити на кримському матеріалі основні принципи організації та ідеологічну сутність поїздок радянських громадян за кордон по лінії міжнародного молодіжного туристського обміну.

Бюро международного молодежного туризма «Спутник»

Бюро международного молодежного туризма «Спутник»

Бюро міжнародного молодіжного туризму, що діє на умовах госпрозрахунку, було створено у 1958 р. і формально перебувало у віданні Комітету молодіжних організацій СРСР. Однак реальне керівництво його роботою завжди здійснювалося ЦК ВЛКСМ, а з 1970 р. за цією туристської організацією остаточно було закріплено назву «Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» ЦК ВЛКСМ». Ще 24 червня 1958 р. ЦК ВЛКСМ прийняв постанову «Про організацію туристського обміну з зарубіжними молодіжними організаціями», що включало Статут БММТ та «Положення про Міжнародному молодіжному туристичному таборі»³.

Серед перших заходів Бюро велике значення мало створення мережі міжнародних молодіжних таборів (ММЛ) в різних регіонах СРСР зокрема, восени 1958 р. були затверджені кошторисно-фінансові документи на суму понад 8,5 млн. руб. з будівництва ММЛ на Південному березі Криму, в Гурзуфі. Всього по країні було створено більше десятка подібних таборів. Найбільшу популярність серед них мали табору «Супутник» в Гурзуфі і Сочі, а також «Верховина» в Закарпатті, «Ноорус» в Естонській РСР, «Золоті дюни» в Литовської РСР, «Перлина» в Підмосков'ї.

Відкритий у червні 1959 р. ММЛ «Супутник» в Гурзуфі розташовувався недалеко від піонерського табору «Артек», який до того часу вже мав всесвітню популярність. В ідеологічному плані завдання обох таборів були схожими, тільки розраховані вони були на різний віковий контингент: «Артек» відвідували школярі різних країн, а «Супутник» призначався для студентів і працюючої молоді, такий же інтернаціональною за своїм складом. До 1980-х рр. табір в Гурзуфі був перетворений в Міжнародний молодіжний центр (ММЦ), однак зберіг профіль своєї діяльності. А в 1985 р. він був перепрофільований в будинок відпочинку «Гурзуф» Управління справами ЦК ВЛКСМ. Після цього прийом туристських груп радянської та зарубіжної молоді тут був припинений, а наявна інфраструктура стала використовуватися виключно для рекреації комсомольських функціонерів та членів їх сімей⁴.

Концепція діяльності всіх ММЛ ґрунтувалася на спільному перебуванні, а також тісному спілкуванні молоді різних країн, з спрямовуючою роллю адміністрації та штатних працівників табору, активними помічниками яких повинні були бути радянські туристи. Говорячи про ММЛ «Супутник» в Гурзуфі слід зазначити, що в окремі роки кількість іноземних вояжерів тут помітно перевищувало число яка прибула за путівками радянської молоді. Так, за сезон 1969 р. тут побувало 3269 іноземних туристів (67,5 % від загальної кількості) і 1576 радянських туристів (32,5 %). Серед зарубіжних гостей табору в тому році переважали представники соціалістичних країн, особливо ПНР (1743 чол.), НДР (975 чол.) і ВНР (254 особи). Набагато менше в ММЛ побувало молодих вояжерів, які представляли деякі капіталістичні держави - ФРН (49 осіб), Швеції (35 осіб), США (25 чол.)⁵. Однак у наступні роки намітилася тенденція до збільшення числа радянських туристів по відношенню до іноземців. До середини 1970-х рр. табір відвідало близько 108 тис. юнаків і дівчат, серед яких близько 50 тис. (46,3 %) становили зарубіжні гості з 60 країн світу⁶. В кінці 1970-х рр. загальна кількість прийнятих у гурзуфському таборі «Супутник» досягло 180 тис. чол., у тому числі 70 тис. (38,9 %) з них були іноземними громадянами⁷.

Крім рекреаційних та спортивних заходів, екскурсій і туристських походів, значну частину часу гостей табору займали інформаційно-пропагандистські заходи. Деякі з цих заходів відрізнялися певною мірою креативності. Наприклад, в 1959 р., протягом першого сезону діяльності ММЛ, тут був проведений тематичний вечір для дівчат з НДР, ПНР і СРСР під девізом: «Поговоримо про кіномистецтво і про модах». Розповіді про кінофільмах трьох країн, їх героїв та акторів-виконавців супроводжувалися демонстрацією найбільш виразних кінокадрів, а наприкінці зустрічі кожна учасниця отримала букет квітів та фотокартки із зображеннями радянських киноартистов⁸. Однак поступово сформувалося певне коло традиційних заходів, які регулярно повторювалися. Серед них - зустрічі з відомими радянськими діячами культури, вченими, спортсменами і космонавтами, молодіжні гутірки на різні теми («Студенти і проблеми роззброєння», «Студенти і світова культура», «Вища школа і суспільство»), національні дні і вечори, вогнища дружби» і «багаття світу»⁹. Обов'язковим атрибутом кожного масового заходу було колективне виконання «Гімну демократичної молоді світу»¹⁰.

Слід зазначити, що представники радянської молоді, відпочиваючі в усіх без винятку таборах «Супутника», розглядалися системою як добровільні помічники в справі ідеологічної обробки іноземних туристів. Своєю поведінкою, висловлюваннями, активною участю у всіх ідеологічних заходах вони повинні були створювати в очах зарубіжних однолітків образи гідних і щасливих представників молодого покоління громадян СРСР. Не випадково один з керівників Кримського ММЛ в Гурзуфі, виступаючи в 1965 р. на всесоюзній нараді з агитационнопропагандистской роботі з молодими іноземними туристами, зазначав, що успішність ідеологічної роботи табору на 75-80 % залежить саме від підбору радянських туристів¹¹. Тоді ж, у 1960-ті рр., висловлювалася пропозиція максимально наблизити механізм комплектування та підготовки груп радянської молоді для відпочинку в ММЛ «Супутника» до процедури оформлення групової туристської поїздки за кордон (запровадити проведення спеціального інструктажу, призначати керівника групи наказом вищестоящих організацій тощо)¹².

Однак серед радянського контингенту відпочиваючих Кримського ММЛ «Супутник» в Гурзуфі нерідко траплялися аполітичні, пасивні молоді люди, любителі «пляжу і розгульного способу життя»¹³. Крім того, на території табору не була повністю закрита для проходу осіб, відпочиваючих в інших здравницях або знімають житло в приватному секторі Гурзуфа. У доповідній записці з грифом «Секретно» на ім'я секретаря Кримського обкому КПУ (1975) один з комсомольських функціонерів області повідомляв: «Не знаходячи занять, особливо у вечірній час, юнаки і дівчата [з Гурзуфа] натовпами направляються у «Супутник», змітаючи все на своєму шляху. Заходи, що вживаються керівництвом табору, малоефективні. Внаслідок [цього] було скоєно 10 крадіжок особистих речей і грошей туристів, а також отримав широке поширення такий вид правопорушень, як фарцовка»¹⁴.

У 1970-1980-ті рр., паралельно з діяльністю ММЛ «Супутник» в Гурзуфі, мав централізоване підпорядкування і фактично не пов'язаного з обласної комсомольською організацією, виникають нові напрямки розвитку міжнародного молодіжного туризму в Криму. У грудні 1972 р. було створено БММТ «Супутник» ЦК ЛКСМУ (р. Київ), а також прийнято Постанову Секретаріату ЦК ВЛКСМ про переведення з 1 січня 1973 р. на самостійний баланс БММТ при обласних комітетах комсомолу (в т.ч. в Кримській області)¹⁵.

Саме з 1973 р. починається історія відокремленої хозяйственнофинансовой діяльності БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ, якої, за підрахунками автора, за період до 1990 р. включно було охоплено понад 988 тис. радянських і іноземних туристів¹⁶. При цьому мінімальний охоплення молодіжним туризмом «Супутника» у Криму припав на 1973 р. (20071 чол. за рік)¹⁷, а максимального значення він досяг у 1987 р. (81703 чол. за рік)¹⁸. Уявлення про основні напрями і масштаби роботи БММТ «Супутник» ОК ЛКСМУ дають матеріали таблиці 1.¹⁹

Динаміка діяльності БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ по обслуговуванню радянських і іноземних туристів²⁰

Вид діяльності	Од. зм.	Роки
Вид діяльності	Од. зм.	1973	1975	1979	1984	1988
Прийом іноземних туристів	чол.	203	1204	1500	990	1645
Прийом іноземних туристів	чол./днів	925	4888	6900	2635	4800
Прийом радянських туристів	чол.	16238	26766	57700	51112	52108
Прийом радянських туристів	чол./днів	62577	115466	200300	223960	325300
Напрям в турпоїздки за кордон	чол.	436	607	800	756	1237
Напрямок ММЛ	чол.	188	245	400	272	456
Напрям в турпоїздки за СРСР	чол.	3006	4412	5800	9405	18744
РАЗОМ	чол.	20071	33234	66200	62535	74190
РАЗОМ	чол./днів	63472	120354	207200	226595	330100

Прийом іноземних туристських груп на території області був одним з найбільш відповідальних напрямів діяльності БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ, хоча число обслуговуваних їм зарубіжних гостей було порівняно невелике. В середньому за рік по кримським маршрутами «Супутника» подорожувало 1000-1700 молодих іноземних туристів. Максимальний показник щорічного прийому іноземних туристів в Кримській області по лінії «Супутника» був досягнутий в 1977 р., коли їм було обслуговано 2023 вояжера з-за кордону²¹. Серед них 1785 чол. (близько 88,2 %) були представниками соціалістичних країн (ПНР, НРБ, ВНР, НДР і ЧССР), а ще 238 чол. (близько 11,8 %) прибуло з капіталістичних країн (США, ФРН, Франції, Бельгії і Данії)²². Всього ж, за підрахунками автора, за весь період діяльності БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ їм був забезпечений прийом для більш ніж 20 тис. іноземних туристів²³. Однак, оскільки така діяльність здійснювалася практично у всіх областях Української РСР, кримські показники прийому іноземних туристів по лінії «Супутника» не можна назвати значними на тлі республіканських показників. Так, якщо за 1985 р. структурними підрозділами «Супутника» в Українській РСР було прийнято 86,2 тис. іноземних туристів, то БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ за той рік обслужив менше 1,1 тис. іноземних вояжерів (всього близько 1,2 % від загального кількість по республіці)²⁴.

Серед основних причин досить скромних показників по прийому інтуристів керівники БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ зазвичай називали відсутність власних об'єктів розміщення. Для ночівлі іноземних туристів, які подорожують за лінійними маршрутами, як правило, використовувалися орендовані кімнати комунальних готелів Сімферополя («Москва», «Україна») і Ялти («Зірочка»). Радянські ж туристи зазвичай розміщувалися в кімнатах гуртожитків Вузів, технікумів і ПТУ, приміщеннях шкіл-інтернатів, певне число місць в яких щорічно виділялося для потреб «Супутника» на час канікул. Зрозуміло, така база розміщення не дозволяла забезпечити високу якість обслуговування і обумовлювала яскраво виражену сезонність молодіжного туризму. В кінці 1980-х рр. з'явився інтерес окремих іноземних інвесторів з Польщі, НДР, США і Фінляндії до будівництва нових, сучасних молодіжних туристських центрів на території Кримського по - луострова²⁵. Однак питання про виділення земельних ділянок, отримання дозвільних документів для подібних об'єктів так і не було вирішене.

Типова програма перебування іноземних туристів у Криму по лінії «Супутника» включала відвідування Сімферополя і Ялти, а також вчинення одноденних екскурсій по території Південного берега Криму (включаючи Алупку) і Бах - чисарай²⁶. Особливо популярними у зарубіжної молоді були такі екскурсійні об'єкти, як Всесоюзний піонерський табір «Артек», Нікітський ботанічний сад, палаци-музеї в Алупці і Бахчисараї, будинок-музей а. п. Чехова в Ялті²⁷. Що ж стосується існуючих структурних підрозділів «Супутника» при міських комітетах комсомолу в Севастополі, Євпаторії, Керчі і Феодосії, то вони обслуговували виключно радянських туристів.

Для підвищення ефективності информационнопропагандистской роботи з молодими гостями з-за кордону в системі «Супутника» широко використовувалася практика шефства комсомольських організацій конкретного підприємства, установи чи навчального закладу над заздалегідь визначеною групою іноземних туристів. У завдання шефів входили урочиста зустріч і проводи туристської групи, її супровід під час подорожі по місту (району, області), обов'язкове проведення «своїми силами» інтернаціонального заходи (наприклад, вечори дружби) з спільною участю іноземних вояжерів і представників трудового чи навчального колективу²⁸. Зрозуміло, вся ця робота здійснювалася комсомольськими активістами на громадських засадах. При їх підборі першорядне увага зверталася не стільки на добре знання іноземних мов (зазвичай іноземну групу супроводжував штатний гід-перекладач), скільки на високий рівень ідеологічної підготовки. Адже молоді гості СРСР часто ставили своїм новим радянським знайомим вельми «незручні» питання. В якості прикладу наведемо лише кілька подібних питань: «чи Дає звання члена КПРС і ВЛКСМ якісь привілеї?», «Чому не всі комсомольці стають комуністами?», «Що робиться радянською владою, щоб утримати молодь на селі?», «Чи існує в Радянському Союзі «чорний ринок» і чому так багато фарцовщиків?», «Чи є у Вас анекдоти про політичних діячів та національних героїв?»²⁹.

Зазвичай програми подорожей включалися і більш масштабні заходи, в яких одночасно могли брати участь кілька зарубіжних туристських груп і тисячі радянських громадян. Вони організовувалися силами штатних працівників «Супутника», а також представників різних комсомольських, партійних, профспілкових, радянських організацій. Дуже часто такі заходи мали антивоєнний характер, причому форми їх проведення були досить різноманітні. Це міг бути і молодіжний фестиваль «Мир переможе війну», і символічний референдум «Я голосую за мир», і тематичний прийом іноземних туристів «Хай буде атом робітником, а не солдатом». Піки суспільної уваги до антивоєнної темі традиційно збігалися з ювілейними датами. Так, у травні 1985 р., коли вся країна широко відзначала 40-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні, які подорожували по лінії «Супутника» іноземні туристи взяли участь у десятках різних заходів, що проходили на території Української РСР. Наприклад, велика група угорських туристів приєдналася до проводилося у Сімферополі факельному ходи молоді, а також була присутня на мітингу - реквіємі біля Меморіалу Невідомому солдату³⁰. Однак окремі іноземні туристи не приховували свого скептичного ставлення до меморіальних заходів, відкрито заявляючи, що: «Вже десятки років пройшли з того часу, як закінчилася війна, немає сенсу постійно нагадувати про неї»³¹.

Поряд з антивоєнною тематикою, в кожному туристичному сезоні ставились і інші ідеологічні акценти. Наприклад, на 1977 р. БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ було передбачено проведення широкого комплексу заходів щодо роз'яснення іноземним туристам значення для радянського народу підготовки і прийняття нової Конституції СРСР³². Всього ж, наприклад, у 1976 р. для іноземних туристів, прийнятих БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ, було організовано понад 60 зустрічей і бесід у комітетах комсомолу та інших громадських організаціях, 30 відвідувань промислових і сільськогосподарських підприємств. Також відбулося 49 відвідувань навчальних закладів та позашкільних установ, 14 відвідувань медичних та санаторно-курортних закладів, 6 відвідувань установ науки і культури³³.

Не меншу увагу в роботі БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ приділялася напрямом молодих радянських громадян в туристські поїздки за кордон. Як і в цілому по країні, організатори подібних подорожей ставили перед собою, перш за все, ідеологічні, а не пізнавальні або рекреаційні завдання. Не випадково в «Звіті про направлення молоді УРСР за кордон у 1981 р.» підкреслювалося, що «Бюро «Супутник» комітетів комсомолу республіки активно використовують туристські поїздки за кордон в якості ефективного засобу класової загартування молоді, як важливий канал ідеологічного впливу на зарубіжних однолітків»³⁴.

Мінімальна кількість радянських туристів було направлено за кордон БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ в 1973 р. (436 осіб), а максимальне - у 1988 р. (1237 осіб). Всього ж за період з 1973 по 1990 рр. кількість тих, хто виїхав за кордон по лінії «Супутника» мешканців Кримської області склало більше 14 тис. чоловік³⁵. Говорячи про географію цих поїздок, слід відзначити переважання маршрутів по соціалістичним країнам. Наприклад, у 1976 р. з 645 туристів, відправлених за кордон за путівками БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ, лише 62 чол. (9,6 %) відвідали капіталістичні країни (Канада, ФРН, Середземноморський круїз)³⁶.

Поїздки БММТ «Супутник» за кордон призначалися для молоді у віці від 16 до 30 років, хоча ці вікові межі не стосувалися керівника груп і більш старших функціонерів молодіжних організацій, в тому числі співробітників самого Бюро, якщо їх кількість не перевищувала 10 % від кількісного складу групи. Також закордонні подорожі по лінії «Супутника» щороку здійснювали сотні т.зв. «знатних людей республіки» - Героїв Радянського Союзу і Героїв Соціалістичної Праці, ветеранів Великої Вітчизняної війни, делегатів партійних з'їздів та депутатів рад різних рівнів, чий вік був вже далеко не «комсомольським»³⁷. Однак сам факт їхньої присутності, особливо у складі т.зв. «поїздів дружби», «круїзів дружби» і «рейсів дружби» повинен був символізувати ідейна єдність кількох поколінь будівельників соціалізму.

Питання підбору, підготовки та направлення радянської молоді за кордон по лінії «Супутника» регулювалися низкою постанов ЦК КПРС і ЦК ВЛКСМ. Перевага надавалася молодим працівникам, які брали активну участь у виробничій і суспільного життя, в першу чергу переможцям всесоюзних соціалістичних змагань і ударникам п'ятирічки, які могли отримати путівки абсолютно безкоштовно³⁸. Молоді люди, які вирушають у туристичні поїздки за кордон по лінії «Супутника», змушені були проходити всі обов'язкові в такому випадку для радянських громадян процедури (отримання характеристики-рекомендації з місця навчання або роботи, співбесіда, інструктаж, затвердження кандидатури партійними органами і органами держбезпеки)³⁹. Крім того, вони повинні були попередньо підготувати і захистити в присутності спеціальної комісії реферат за однією з тем, затвердженої наказом БММТ «Супутник» ЦК ЛКСМУ Передбачалося, що це допоможе підвищити рівень ідеологічної підготовки претендентів, а також забезпечити їх страноведческими матеріалами, необхідними для проведення пропагандистської та контрпропагандистської роботи під час подорожі⁴⁰. Для виїжджаючих у капіталістичні і країни, що розвиваються, рекомендувалося також проведення «імітацій політичних дискусій», з тим, щоб реально оцінити пропагандистські здібності кандидатів на виїзд⁴¹.

Перебуваючи за кордоном, радянські туристи не тільки знайомилися з визначними пам'ятками відвідуваних країн, але й брали участь у зустрічах з місцевими жителями, різних вечорах і дискусіях, а також поширювали серед іноземців інформаційно-пропагандистську продукцію «made in USSR» - книги суспільно-політичної тематики, брошури, буклети, фотоальбоми⁴². Також заохочувалися виступу перед закордонною аудиторією самодіяльних творчих колективів, участь молодих радянських туристів під час подорожі в різних спортивних заходах, молодіжних фестивалях, антивоєнних акціях.

Після повернення з туристських поїздок за кордон багато їх учасники активно використовувалися в информационнопропагандистской роботі, спрямованої вже на внутрішню, радянську аудиторію. Так, у Кримському обкомі ЛКСМУ заслуховувалися звіти практично всіх туристів, які повернулися із закордонних подорожей по лінії «Супутника». Після цього найбільш здібні з них отримували т.зв. «путівку лектора» і ділилися зі своїми однолітками «ідеологічно правильними» враженнями, виступаючи на зборах первинних комсомольських організацій, трудових і навчальних колективах, клубах інтернаціональної дружби⁴³. Деякі, найбільш типові з подібних вражень, тиражувалися на сторінках періодичної преси, ставали надбанням громадськості через радіо і телебачення.

Після початку «перебудови» намітилися тенденції до поступової децентралізації міжнародного туристського обміну, спрощення виїзних процедур. Так, у керівних матеріалах БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ за 1986 р. говорилося про «перенесення центру підготовки туристів до місця комплектування групи», а також про активізацію направлення за кордон молодих сімейних пар⁴⁴. Досить широке поширення одержала практика, коли вся туристська група для поїздки за кордон комплектувалася з молодих працівників одного великого промислового підприємства. Були організовані перші поїздки в СФРЮ по лінії зв'язків міст-побратимів (Ялта - Рієка), поновилися туристські зв'язки з Польщею, які до цього були фактично «заморожені» протягом кількох років з-за суспільно-політичних подій в цій країні⁴⁵.

1 червня 1991 р. Бюро ЦК ВЛКСМ прийняло Постанову «Про ліквідацію БММТ «Супутник» ЦК ВЛКСМ у зв'язку з установою Акціонерне товариство «Супутник»⁴⁶. Поява цього документа знаменувало остаточний розпад всесоюзної комсомольської системи молодіжного туризму.

Таким чином, у всіх розглянутих напрямках діяльності БММТ «Супутник» на території Криму в 1950-1980-е рр. чітко простежується ідеологічна складова, яка явно домінувала над економічним розрахунком, пізнавальним значенням і рекреаційною функцією міжнародного туризму. Судячи з проаналізованими джерелами, саме молодіжна аудиторія під час здійснення туристських подорожей піддавалася найбільшою інформаційно-пропагандистської обробці, мета якої полягала в популяризації ідей соціалізму і «миролюбного» зовнішньополітичного курсу Радянського Союзу. В умовах ідеологічного протистояння доби «холодної війни» іноземна молодь, котра відвідувала СРСР, а також їх радянські однолітки, які виїжджали за кордон, розглядалися системою, перш за все, як «живі транслятори» ідеологем, які треба було донести до зарубіжної аудиторії.

Примітки

1. Зінченко В.А. Молодіжний туризм в Український РСР у 70-80-х рр. ХХ ст. (на основі діяльності «Супутника»): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / В.А. Зінченко. - Донецьк, 2003. - 19 с.
2. Соловйов А.А. Зародження міжнародного молодіжного туризму в СРСР / А.А. Соловйов // Управління суспільними та економічними системами. - 2006. - № 2. - С. 2-8; Хохлов О.М. Супутник: 50 років на орбіті туризму / А.М. Хохлов. - М.: Супутник, 2008. - 255 с.
3. Хохлов О.М. Указ. соч. - С. 9-12.
4. Там же. - 174 С..
5. Центральний державний архів громадських організацій України (далі ЦДАГО України). - Ф. 7. - Оп. 20. - Д. 562. - Л. 85-86.
6. Державний архів в Автономній Республіці Крим (далі ГААРК). - Ф. П-1. - Оп. 4. - Д. 1295. - Л. 44.
7. Ємченко А.П. «Супутник»: в гості до нас! / А.П. Ємченко, Г.Ф. Наумченко. - К.: Реклама, 1978. - 18 С..
8. Російський державний архів соціально-політичної історії (далі РГАСПИ). - Ф. 5М. - Оп. 1. - Д. 30. - Л. 17-18.
9. ГААРК. - Ф. П-1. - Оп. 4. - Д. 2048. - Л. 10; Озеров М. Табір дружби / М. Озеров. - Сімферополь: Крим, 1965. - С. 22, 35, 38-39.
10. Музика А. Новікова, слова Л. Ошаніна. Вперше виконаний у 1947 р. на I Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Празі.
11. РГАСПИ. - Ф. 5М. - Оп. 1. - Д. 314. - Л. 127.
12. ЦДАГО України. - Ф. 7. - Оп. 20. - Д. 562. - Л 101.
13. Там же. - Л. 97.
14. ГААРК. - Ф. П-1. - Оп. 4. - Д. 1295. - Л. 47.
15. Хохлов О.М. Указ. соч. - С. 25.
16. Підраховано за річними звітами БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ за 1973-1990 рр.., що знаходяться на зберіганні в ГААРК (Сімферополь).
17. ГААРК. - Ф. П-147. - Оп. 1. - Д. 1173. - Л. 9.
18. Там же. - Д. 2223. - Л. 6.
19. У таблиці представлені всі основні показники діяльності БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ, в тому числі пов'язані виключно з внутрішнім туризмом (прийом радянських туристів з інших регіонів країни, напрямок кримчан у ММЛ і туристські поїздки по СРСР). Однак у даній статті, присвяченій саме «міжнародним аспектам діяльності «Супутника» в Криму, його робота з розвитку внутрішнього туризму радянських громадян не буде розглядатися більш докладно.
20. Джерела для складання таблиці: ГААРК. - Ф. П-147. - Оп. 1. - Д. 1173. - Л. 9; Д. 1286. - Л. 27; Д. 1557. - Л. 7; Д. 2033. - Л. 12об.-13; Д. 2268. - Л. 11-12.
21. ГААРК. - Ф. П-147. - Оп. 1. - Д. 2306. - Л. 6.
22. Там же. - Д. 1412. - Л. 52.
23. Підраховано за річними звітами БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ за 1973-1990 рр.., що знаходяться на зберіганні в ГА - АРК (Сімферополь).
24. ЦДАГО України. - Ф. 7. - Оп. 20. - Д. 3678. - Л 1, 41.
25. Зростає ціна нових ідей. Нотатки з IV пленуму обкому ЛКСМУ // Кримський комсомолець. - 1988. - 24 вересня.
26. Рогатин Б. Орбіти «Супутника» / Б. Рогатин, Ст. Квартальнов, Ст. Ухов. - М: Молода гвардія, 1976. - С. 82, 86.
27. РГАСПИ. - Ф. 5М. - Оп. 1. - Д. 30. - Л. 12.
28. ЦДАГО України. - Ф. 7. - Оп. 20. - Д. 3245. - Л. 3.
29. Там же. - Д. 1689. - Л. 16 об.-17; Д. 2041. - Л. 10 об., 13.
30. Там же. - Д. 3684. - 1 Л..
31. Там же. - Д. 1495. - Л. 14 про.
32. ГААРК. - Ф. П-147. - Оп. 1. - Д. 1410. - 143 Л..
33. ЦДАГО України. - Ф. 7. - Оп. 20. - Д. 1689. - Л. 42.
34. Там же. - Д. 2776. - Л. 3.
35. Підраховано за річними звітами БММТ «Супутник» Кримського ОК ЛКСМУ за 1973-1990 рр.., що знаходяться на зберіганні в ГА - АРК (Сімферополь).
36. ГААРК. - Ф. П-147. - Оп. 1. - Д. 1350. - Л. 11, 13.
37. См., наприклад: ЦДАГО України. - Ф. 7. - Оп. 20. - Д. 2776. Л. 6.
38. Зінченко В.А. Вказ. праця. - С. 11-12.
39. Детальніше див: Попов О. Архівні джерела з історії виїзного туризму в СРСР (на прикладі Криму) / О. Попов // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. - Харків, 2009. - Вип. 12. - С. 290-295.
40. ЦДАГО України. - Ф. 7. - Оп. 20. - Д. 2041. - Л. 21 об.
41. Методичні рекомендації на допомогу організаторам молодіжного туризму. - Алма-Ата, 1983. - 39 С., 52-53.
42. ЦДАГО України. - Ф. 7. - Оп. 20. - Д. 3243. - 4 Л..
43. Там же. - Д. 2776. - Л. 8.
44. ГААРК. - Ф. П-147. - Оп. 1. - Д. 2161. - Л. 76-77.
45. Зростає ціна нових ідей. Нотатки з IV пленуму обкому ЛКСМУ // Кримський комсомолець. - 1988. - 24 вересня.
46. Хохлов О.М. Указ. соч. - С. 67.

Oleksiy Popov. Development of international youth tourism in the Crimea in 1950s-1980s (based on the activity of IYTA "Sputnik")

In the article the basic directions and results of activity of International Youth Tourism Agency «Sputnik» on development of international youth tourism in the Crimea during 1950s-1980s are described. Both work on the reception of foreign tourist groups and organization of journeys of soviet citizens abroad is considered.

Keywords: youth tourism, tourist camp, route, foreign trip, ideology, propaganda.