Екскурсійна життя Ялти напередодні та під час Першої світової війни

Попов О.Д.
Культура народів Причорномор'я. - 1998. - №5. - С.428-430.

У будь-якій сфері людської діяльності рух вперед неможливий без аналізу того, що було зроблено раніше, без урахування досягнень і осмислення помилок, які вже були здійснені в минулому. Тому зараз, коли на розвиток кримського туризму і пов'язаного з ним екскурсійної справи покладаються великі надії, поява досліджень з історії цього питання було б дуже актуальним. Поки ж історія туризму та екскурсій в Криму, особливо в дореволюційний період, вивчена вкрай недостатньо.

Серед питань, які не залучили до цих пір спеціального уваги дослід-ників, слід виділити проблему виникнення і розвитку такого явища, як екскурсійна життя Ялти у вт. стать. XIX - початку XX ст., а між тим, слід відзначити, що це місто почав формуватися як курорт і об'єкт туризму ще в 60-х роках XIX ст. і до кінця століття став своєрідною "туристської Меккою" Російської імперії. І серед "принад" Ялти важливе місце займали одержали широке поширення прогулянки і екскурсії по найбільш мальовничим місць Південного берега Криму, а також гірській його частині. Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона повідомляє: "Лікувальні властивості Ялтинсько-го повіту значні і щорічно приваблюють туди масу приїжджих... Сюди приїжджають ра-ді повітря, гірських прогулянок (є гірський клуб в Ялті), морського купання..., лікування виноградом"¹. Причому з 90х роках XIX ст. туристичне рух в Ялті стихійного перетворилося в організоване, і головна заслуга в цьому належала вже згаданим вище "гірського клубу" - Ялтинського відділення Кримського (з 1905 р. Кримсько-Кавказького) гірського клубу. Цей Клуб дослідники називають першою в Росії життєздатною туристичною організацією, а його відділення в Ялті (далі ЯО) стало основним постачальником екскурсійних послуг на ПБК у кінці XIX - початку XX ст. Отже, вивчаючи питання про екскурсійної життя Ялти в цей період необхідно звернути увагу в першу чергу саме на діяльність цього Відділення.

Вже існує кілька робіт, присвячених різним аспектам діяльності Кримсько-Кавказького гірського клубу (далі ККГК)², і в них можна знайти досить під-робные відомості, в т.ч. і про екскурсійній практиці ЯО з року його заснування (1891) до 1913 р. А ось про екскурсії Відділення напередодні та під час першої світової війни у всіх цих роботах не повідомляється практично нічого. Цей невиправданий прогалину необхідно ліквідувати, чому і повинна послужити дана стаття, в якій екскурсійна життя Ялти напередодні та під час першої світової війни буде розглянута через призму не тільки екскурсійної діяльності ЯО, але та деяких інших екскурсійних організа-цій, що існували в місті до 1915 р.

Напередодні світової війни в Ялті було три організації, влаштовували екскурсії: ЯО ККГК, екскурсійна контора Я. Бебеша і туристичне бюро Ф. Вебера³. Всі вони орга-низовывали екскурсії в кінних екіпажах і лінійках, дотримуючись, в основному, одних і тих же маршрутів (найбільш популярними їх об'єктами були Алупка, Ай-Петрі, Гурзуф). Участь в таких екскурсіях було платним, ціни на всіх трьох випадках були приклад-але однакові і залежали від тривалості екскурсії і ступенем комфортабельності екіпажу (квиток коштував від 1 до 2,5 руб.)⁴, але в ЯО існувала ціла система знижок (для груп учнів і вчителів, учнів ялтинських навчальних закладів, членів ККГК). Орга-модернізація таких екскурсій, які користувалися великою популярністю у приїжджої публіки, була досить вигідним справою, але якщо приватні контори та бюро отримували таким чином комерційну прибуток, то ЯО, переслідувало в основному наукові цілі, а також займалося розвитком гірського туризму в Криму, всі доходи від цієї діяльності використало на поповнення музею і бібліотеки Відділення, організацію наукових лекцій і всебічне дослідження кримських гір, на розвиток туристської інфраструктури (маркування гірських стежок, оренда сталактитових печер з метою впорядкування їх відвідування, ремонт гірського притулку на Чатирдазі)⁵.

Крім екіпажних екскурсій ЯО активно пропагувало і влаштовувало пішохідні екскурсії (особливо з березня 1914 р. коли для цього була створена спеціальна секція), а також спеціальні освітні екскурсії для учнів місцевих навчальних закладів. Бюро Ф. Вебера, створене за зразком зарубіжних туристичних фірм того часу, брався за організацію не тільки екіпажних і пішохідних, але і верхових, автомобільних морських екскурсій⁶, хоча ця діяльність перебувала ще на стадії формування, тому бюро було відкрито лише на початку 1914 р. ( час як ЯО виникло в 1891 р., контора Я. Бебеша в 1898 р.)

Таким чином, напередодні війни екскурсійна життя Ялти представляла собою до-вільно розвинене явище існувало декілька екскурсійних організацій, створили в місті такий ринок екскурсійних послуг, який задовольняв потреби тисяч екскурсантів, більшість з яких були приїжджими.

1 серпня 1914 р. Російська імперія виявилася втягнута в першу за історію людства світову війну. Це вплинуло на весь подальший розвиток країни, в т.ч. на стан туризму та екскурсійної справи. Для ПБК наслідки початку військових дій були такі: по-перше, різко скоротилося число приїжджих з-за межі Криму (мобілізація, скорочення пасажирських залізничних перевезень, небезпека морського шляху тощо); по-друге, у зв'язку з неможливістю тепер для російських підданих відвідувати дуже популярні раніше закордонні курорти (Французьку Рів'єру, Баден-Баден та ін) і початком військових дій на Кавказі, кримське узбережжя стало єдиною доступною лікувально-курортною місцевістю імперії. Остання обставина і зумовила той факт, що курортна, туристична та екскурсійна життя Ялти з початком війни хоча і скоротилася, але не зникла зовсім.

Звіт ЯО за 1914 р. повідомляє, що якби не початок війни, він "був би з найбільш вдалих" в екскурсійному плані⁷, але з-за різкого спаду в кінці літа і восени загалом було скоєно менше екскурсій, ніж у попередньому році (див. таблицю)

Екскурсії ЯО ККГК напередодні та під час першої світової війни⁸.

Рік	Екіпажних	К-сть осіб	Пішохідних	К-сть осіб
1913	немає даних	8665	22	214
1914	430	7880	30	318
1915	242	2260	12	59
1916	239	4353	15	99
1917	93	849	немає даних	немає даних

1915 рік приніс з собою "значне скорочення числа приїжджих", недолік транспорту, дорожнечу, в результаті чого у цьому році в Ялті "функціонували тільки екскурсії Гірського клубу"⁹. Очевидно, приватні екскурсійні організації, через труднощі воєнного часу, відмовилися від проведення екскурсій, які стали тепер малорентабельними, і тільки ЯО, яке ніколи не переслідувало комерційних цілей, продовжувало влаштовувати їх. Хоча число екіпажних і пішохідних екскурсій значно скоротилося (див. таблицю), але вони як і раніше регулярно організовувалися протягом всього екскурсії-онного сезону (який як і в минулі роки тривав з березня до кінця жовтня). Раніше надавалося особливе значення розвитку краєзнавчого туризму серед учнів місцевих навчальних закладів, але тепер, в умовах майже повної відсутності організованих учнівських груп з-за меж Криму (раніше десятки їх щорічно приїжджали в Ялту під час канікул), ця задача стала особливо актуальною. Навколо музею ЯО сформувався своєрідний гурток з учнів ялтинської гімназії та комерційного училища, члени якого здійснили за рік 17 ботанічних, геологічних, етнографічних і загальноосвітніх екскурсій (в Массандру і Ореанду, до водоспаду Учан-Су, на Ай-Петрі і ін), більшістю з яких керував член-співробітник Відділення, майбутній професор Ленінградського університету А.С. Моїсеєв, а також збирали і систематизували матеріал для музею, готували реферати і повідомлення крымоведению¹⁰. Слід зазначити, що під час війни на всій території Російської імперії педагоги та науково-просвітницькі товариства стали особливо активно сприяти розвитку краєзнавчих екскурсій учнів, т.к. проведення далеких освітніх екскурсій стало практично неможливим¹¹.

1916 рік став для ЯО ювілейним, воно відзначило своє 25-річчя. Проте обстановка на ПБК у той час була далеко не святкова, курорт з-за великого припливу поранених став схожий на величезний госпіталь під відкритим небом, чимало було тут і біженців з територій військових дій, тривав ріст цін. Але экипажные екскурсії продовжувала-проводиться, хоча два рази протягом сезону їх довелося призупинити (за конфіскації коней на військові потреби). Влаштовувалися пішохідні екскурсії та екскурсії для учнів. Через мобілізації в діючу армію все нових і нових категорій при-зывников (серед яких, природно, були і члени ЯО), гостро постало питання про брак екскурсоводів. Вирішено було залучити до ведення екскурсій Відділення найбільш здібних членів гуртка учнів при ньому, а також студентів¹². В кінці року до ЯО звернулися місцеві військові влади з проханням організувати ряд лекцій, екскурсій і прогулянок для поранених офіцерів і нижніх чинів, які перебувають тут на лікуванні¹³. Члени Відділення з ентузіазмом зустріли цю пропозицію. Підводячи підсумки екскурсійної діяльності ЯО в цьому році, хочеться відзначити, що кількість учасників екскурсій зросла, порівняно з минулим роком (див. таблицю), що можна пояснити поліпшенням ситуації для Росії на фронтах, і в зв'язку з цим деякою стабілізацією життя, участю в екскурсіях поранених, які перебувають на курорті, а також ту обставину, що в Ялту приїжджало все більше і більше "нових росіян" часів першої світової війни, розбагатілих на військових поставках і замовленнях, і членів їх сімей.

1917 рік увійшов в історію Росії як час найпотужніших потрясінь, і хоча в Ялті не було особливо сильних революційних подій ні в лютому, ні в жовтні, але загальне погіршення становища в країні не могло не позначитися на житті південнобережжя, т.ч. і екскурсійної. Екіпажних екскурсій було скоєно значно менше, ніж у минулі роки (див. таблицю) і вони відбувалися "за найнесприятливіших умовах"¹⁴. Не відбулося і більшість із запланованих ЯО екскурсій для учнів, оскільки останні були або "захоплені подіями" (політичними), або брали участь у трудових дружинах, які допомагали тим сім'ям, чиї годувальники перебували на фронті¹⁵. Основним джерелом коштів для Відділення завжди була організація екіпажних екскурсій, а тепер, коли їх число різко скоротилося, фінансове становище його було "далеко не блискуче"¹⁶, з-за чого довелося скоротити і науково-просвітницьку діяльність.

В січні 1917 р. в одному з ялтинських газет з'явилася замітка, автор якої вспоми-ва про те, як два роки тому місто був обстріляний німецько-турецьким крейсер "Бреслау", висловлював надію, що це було перше і останнє бойове хрещення Ялти¹⁷. Дійсно більше жодного разу події першої світової війни безпосередньо не торкнулися міста. Але у 1918 р. на кримській землі почалася громадянська війна і ситуація різко змінилася. За три роки (1918, 1919, 1920) місто багато разів переходило з рук у руки, бачив кровопро-литные бої і масові розстріли. Тут вже стало не до екскурсій. І з 1918 р. ЯО практично припиняє свої екскурсії¹⁸, а екскурсійна життя Ялти завмирає, щоб через не-скільки років відродитися вже під червоними прапорами і більшовицькими гаслами.

Таким чином, під час першої світової війни, незважаючи на численні труднощі, зусиллями ЯО ККГК туристичне рух не припинявся. І в цьому його велика заслуга, тому що екскурсії не були порожнім розвагою, а як би "стабілізували" суспільство, яке перебуває у важкому становищі, сприяли збереження наукового і культурного потенціалу Криму (особливо це стосується екскурсій для учнів). Адже екскурсії це не що інше як один з методів пізнання, засіб для розумового, духовного і фізичного розвитку людини.

Примітки

1. Енциклопедичний словник Ф.О. Брокгауза і І.А. Єфрона. - Т. 82.- СПб., 1904.- С. 647.
Кримсько-Кавказький гірський клуб // У кн.: Долженко Г.П. Історія туризму в дореволюційній Росії і СРСР.- Ростов н/Д., 1988.- С. 22-33; Душевский В. П. Крим - батьківщина отечествоведения // Культура Криму на рубежі століть (XIX - XX ст.) Матеріали респ. навч. конф.- Сімферополь, 1993.- С.93-95; Кримський гірський клуб і розвиток історичного краєзнавства // У кн.: Непомнящий А. А. Нариси розвитку історичного краєзнавства Криму в XIX - початку ХХ століття.- Сімферо-поль, 1998.- С. 189-198; Чимало уваги різним аспектам діяльності ККГК приділено в монографії: Савчук В. С. природничо-наукові товариства Півдня 2. Російської імперії: друга половина ХІХ - початок ХХ ст. - Дніпропетровськ, 1994.- 232 с.
3. Крим. Путівник / Під ред. К.Ю. Бумберга та ін. - Сімферополь, 1914.- С.495.
4. Там же.- С. 340, 495.
5. Про це дозволяють судити опубліковані та неопубліковані річні грошові звіти ЯО ККГК (див. наприклад: Державний архів Автономної Республіки Крим (далі ГААРК). ф.661, оп. 1, д.12, л. 6.).
6. Російська рів'єра.- 1914.- 2 квітня.
7. Звіт про діяльність ЯО ККГК в 1914 році.- Ялта, 1915.- С.8.
8. Джерела для таблиці: ГААРК. ф. 661, оп. 1, д. 11, л. 100; д. 12, л. 2, 42 про.; Звіт про діяльність правління ЯО ККГК за 1913 рік.- Ялта, 1914; Звіт про діяльності ЯО ККГК в 1914 році.- Ялта, 1915; Звіт про діяльність ЯО ККГК в 1915 році.- Ялта, 1916.
9. Звіт про діяльність ЯО ККГК в 1915 р. - Ялта, 1916.- С.14.
10. Там же.- С. 30-32.
11. Мезиер А. Екскурсійна справа і література екскурсійна і за родиноведению // Русская школа.- 1916.- № 2-3.- С. 2.
12. Лейтнекер Євг. До питання про керівників екскурсій // Російська рів'єра.- 1916.- 25 серпня.- С. 2; 26 серпня.- С. 2.
13. ГААРК. ф. 661, оп. 1, д. 11, л. 57-57 про.
14. Там же., д. 12, л. 42.
15. Там же., л. 46 про.
16. У Гірському клубі // Ялтинський голос.- 1917.- 22 липня.- С. 2.
17. Селіванов Іл. Мотиви дня. Цікава річниця // Російська рів'єра.- 1917.- 26 січня.- С. 3.
18. ГААРК. ф. 661, оп 1, д. 12, л. 65.