Про функціонування малих рекреаційних підприємств Автономної Республіки Крим в тіньовому бізнесі

Поліщук О.А.
Культура народів Причорномор'я. - 2007. - №121. - С.71-73.

В економіці Криму рекреаційний комплекс є одним з ключових, істотно поповнюючи бюджет автономії, а також активізуючи діяльність ряду інших галузей, що сприяють розвитку Автономної Республіки Крим.

Проте в плані підвищення ефективності функціонування рекреаційного комплексу до числа найважливіших проблем слід віднести те, що відбувається розширення обсягів її тінізації, позбавляє бюджет Криму вагомої частини надійшли в цю сферу, але недоотриманих державою доходів [1].

У сфері тінізації нерідко відзначають малі рекреаційні підприємства. Під малим рекреаційним підприємством розглядають суб'єкт господарювання, основним видом діяльності якого є надання рекреаційної послуги і яке відповідає категорії малого підприємства в Господарському кодексі України. До них відносять: малі санаторно-курортні заклади (санаторії, пансіонати з лікуванням, будинки відпочинку, бази відпочинку), приватні готелі, приватні готелі, приватні пансіонати, турбази, туроператорів, турагентів, які мають власну базу розміщення.

В даний час в рекреаційний комплекс АР Крим входить 628 підприємств, з яких офіційно відповідно до господарського кодексу України №436-IV від 16.01.2003 року ст.63. п.7 є малими 480 рекреаційних підприємств (тобто більше 75%) [2].

У той же час, за інформацією Міністерства курортів і туризму АР Крим, малих рекреаційних приватних домоволодінь, що працюють в якості міні-готелів, пансіонатів, готелів, виявлено 1660 із загальною кількістю місць близько 22 тисяч. Однак з них в якості суб'єктів підприємницької діяльності зареєстровано всього 156 [3], що становить менше 10%. Решта, отже, працюють в «тіні» . Все це і пояснює надзвичайну актуальність даної теми дослідження.

Нами були опитані керівники понад 150 підприємств рекреаційного комплексу (готелів, пансіонатів, турагентів, туроператорів) державної та приватної форм власності на предмет їхньої участі в тіньовій економіці. Для отримання більш відвертих відповідей опитування проводилося на умовах анонімності його учасників.

За результатами анкетування випливає, що понад 70% опитаних підприємств залишають в «тіні » від 10 (і не менше) до 70% доходу. З них основну частку складають приватні підприємства, а саме 75% (таблиця 1):

Відповіді респондентів (підприємств рекреаційної діяльності) про їх участь у «тіньовому» бізнесі, зокрема, за типом підприємства

Опитано підприємств	Всього відповідей	В т.ч. підприємств з часткою тіньового обороту
Опитано підприємств	Всього відповідей	немає	до 10%	10-29%	30-49%	50-69%	70-100%
Всього відповідей	150	40	2	40	37	26	5
за типом підприємства:
приватна	140	34	2	38	36	25	5
державне	10	6	-	2	1	1

При цьому проявляється тенденція: чим більше за розміром (за чисельністю працівників) підприємство, тим більша частина доходів в «тіні». Так, серед малих підприємств (до 50 працівників) частково приховують доходи 75% підприємств, оскільки малих підприємств значно більше, то і обсяги тіньового бізнесу малих підприємств у загальній масі значно вище.

Таблиця 2.

Відповіді респондентів (підприємств рекреаційної діяльності) про їх участь у «тіньовому» бізнесі за величиною підприємства

Опитано підприємств	Всього відповідей	В т.ч. підприємств з часткою тіньового обороту
Опитано підприємств	Всього відповідей	немає	до 10%	10-29%	30-49%	50-69%	70-100%
Всього відповідей	150	40	2	40	37	26	5
за величиною підприємства:
до 50 чол.	124	30	2	30	32	25	5
51-250 осіб	23	8	-	10	4	1	-
понад 250 чол.	3	2	-	-	1	-	-

Крім того, обсяг тіньових доходів збільшується з віком підприємства. Освоївшись в перші рік-два в бізнесі, підприємці бачать недоцільність (збитковість) сплати податків в перед усмотренном законодавством обсязі (близько 40% опитаних) і знаходять пут і частковою їх несплати. Проте на підприємствах, вік яких перевищує п'ять років, обсяг несплати податків скорочується. Це можна пояснити ризикованістю функціонування у сфері тіньового бізнесу з-за можливості виявлення органами контролю і, як наслідок, закриття підприємства. Виживають лише ті, хто більш вміло приховують доходи.

Таблиця 3.

Відповіді респондентів (підприємств рекреаційної діяльності) про їх участь у «тіньовому» бізнесі за віком підприємства

Опитано підприємств	Всього відповідей	У т.ч.предприятий з часткою тіньового обороту
Опитано підприємств	Всього відповідей	немає	до 10%	10-29%	30-49%	50-69%	70-100%
Всього відповідей	150	40	2	40	37	26	5
за віком підприємства:
менш 2 років	17	10	-	3	1	3	-
від 2 до 5 років	75	20	2	24	18	8	3
5-10 років	48	7	-	13	17	9	2
більше 10 років	10	3	-	-	1	6	-

З проведеного аналізу випливає, що більш жорсткий контроль над державними підприємствами з боку контролюючих органів, а також існуюча в держустановах система розподілу прибутку створюють менше можливостей для приховування доходів, в той час як на приватних підприємствах середовище для тіньової економіки більш сприятлива. Однак з усією очевидністю напрошується висновок про необхідність посилення контролю за доходами приватного підприємництва не виключає необхідності встановлення більш ліберальної до цієї сфери діяльності і разом з тим більш чіткої сі с-теми оподаткування.

Неврегульоване законодавством функціонування приватного сектору по наданню послуг по розміщенню поставило приватні пансіонати у привілейоване становище по відношенню до легально працюючим готелів, здравниць і т.п., які змушені платити податки. Не сплачуючи податки і оплачуючи тільки комунальні послуги за тарифами населення, малий рекреаційний бізнес став у Криму одним із малих прибуткових. Вартість розміщення в деяких приватних міні-готелях і апартаментах досягає вартості проживання у п'ятизірковому готелі, в теж час, маючи суттєвої номе р - вою базою , багато приватників уникають реєстрації не тільки в якості суб'єкта підприємницької діяльності, але і платником ПДВ, по суті перебуваючи в тіні від державного нагляду.

Прийняте Верховною Радою АР Крим «Положення про малих готелях, мотелях, пансіонатах» від 19.03.03 № 487-3/03 передбачало реєстрацію приватних домоволодінь як міні-готелів. Однак механізм переходу приватного домоволодіння в нову якість передбачений не був. До того ж, оскільки цей документ не є законом України, приватні малі рекреаційні підприємства вважають себе в праві його ігнорувати і не допускати перевіряючих на свою територію. І все ж ця постанова дозволило виконавчим комітетам місцевих рад зареєструвати 171 приватний пансіонат, що призвело до збільшення надходжень до бюджету [4].

Висновки. Тому однією з визначальних завдань державної політики на сучасному етапі є концентрація зусиль усіх органів влади, місцевого самоврядування на здійснення економічних, правових, організаційних заходів, спрямованих на рішуче обмеження тіньової діяльності малих рекреаційних підприємств АР Крим. Необхідними передумовами цього є створення сприятливого клімату для розвитку малого рекреаційного підприємництва, розмежування влади, власності та забезпечення стабільності, повноти та узгодженості законодавчої бази.

Джерела та література

1. Поліщук О.А., Бузни О.М. Послуги по розміщенню в АРК у тіньовій економіці // Економіка і управління. - 2006. - С.65-69.
2. Єрмоленко А.Г. Розвиток та шляхи активізації малого підприємництва в Автономній Республіці Крим // Тр. Міжнар. науково-практичної конф. "Дні науки 2005". - Дніпропетровськ, 2005. - С.4-6.
3. Статистичний щорічник Автономної Республіки Крим за 2004 рік. - Сімферополь: Головне управління статистики в АР Крим, 2005. - 597 с.
4. Хачатурян Ст. Громадяни, реєструйтеся // Терра Таврика. - 2006. - № 7 (120). - С. 3-5.