Полещук М.І.
Матеріали X Міжнародної наукової конференції
"Білорусь в сучасному світі". - Мінськ, 28 жовтня 2011 р. - С.206-207.

Туристичний потенціал Прип'ятського Полісся як фактор активізації розвитку регіону

На території Прип'ятського Полісся - це територія трьох районів Брестської (Пінський, Столинський і Лунінецький) та чотирьох районів Гомельської областей (Житковичский, Петриківський, Мозирський і Наровлянский). За особливостями клімату, рельєфу, складу і структури земель, ґрунтового покриву, гідрографічної мережі, транспортної інфраструктури, системи розселення та забезпеченості трудовими ресурсами.

Прип'ятське Полісся суттєво відрізняється від решти території країни. Природно-ландшафтний комплекс Прип'ятського Полісся є унікальним і включає в себе найбільший в Європі лесоболотный комплекс та заплавні екосистеми річки Прип'ять. Збереглися в близькому до природного стану природні лісові, водні та водно-болотні екосистеми мають рекреаційно-туристичним потенціалом та розвиток туризму є одним з найважливіших напрямів активізації економічного розвитку Прип'ятського Полісся.

Центральне положення в туристичному потенціалі Прип'ятського Полісся займає національний парк «Прип'ятський», з наявним у нього природним потенціалом, який виступає полюсом тяжіння основних інвестиційних ресурсів розвитку туристичного комплексу регіону. Національний парк «Прип'ятський» перетворений з однойменного гідрологічного заповідника в 1996 р. на площі 83,7 тис. га (розташований в Житковичском, Лельчицком та Петриківському районах Гомельської області) з метою збереження в природному стані унікальних ландшафтів та вивчення змін у природних комплексах у зв'язку з осушенням земель Поліської низовини.

Туристичним центром національного парку є заснований у 980 р. місто Турів - столиця стародавнього князівства. В Турові розташовується комплекс археологічних пам'яток IX-XIII ст. (замчище, курган, селище), Туровський історико-краєзнавчий музей, пам'ятне місце зруйнованого (можливо, землетрусом) величного кам'яного храму ХІІ ст.; меморіальний пам'ятник на честь К. Туровського - відомого просвітителя XII ст., залишив Білорусі духовну спадщину. Значну екзотичність і пізнавальну цінність мають унікальні кам'яні туровские хрести XII ст., виявлені в Турові і сусідніх селах (Цвинтар, Переров, Хлупин, Вересница, Сторожевцы) - предмети поклоніння християн. Згідно з легендою, понад 10 масивних кам'яних хрестів висотою від 1 до 2 м припливли з Дніпра і Прип'яті з Києва і володіють чудодійною силою. Про давньої історії Туровщины свідчать понад 50 археологічних пам'яток залізного століття, включаючи стародавні селища і городища, кургани і поховання. Біля села Бечи знаходиться найбільше в Білорусі городище, має площу 9,5 га і оточене валом довжиною понад 1,4 км. Крім цього, Туровщина є одним із найдавніших вогнищ землеробства східних слов'ян. Історія землеробства налічує тут більше 4 тис. років.

Турів - найдавніше місто на території розселення племені дреговичів. Він виник у районі найбільш родючих і зручних для землеробства ґрунтів. Ранньослов'янські пам'ятки VI-IX ст., а також численні курганні могильники та селища свідчать про ранньому заселенні турівській землі (25-30 тис. років тому). На Туровщине виявлено 11 селищ з предметами милгородской культури, а також понад 25 городищ ранньофеодальної епохи (Знам'янка, Бурези, Хильчицы, Вересница, Цвинтар, Семурадцы).

В рамках реалізації Державної програми соціально-економічного розвитку та комплексного використання природних ресурсів Прип'ятського Полісся на 2010-2015 роки на розвиток об'єктів туристичної інфраструктури планується спрямувати з усіх джерел фінансування близько 243 млрд. рублів (у цінах 2010 року), з яких 45% мають становити кошти облігаційних позик Брестського і Гродненського облвиконкомів, 22% - кошти республіканського бюджету, 7% - кредити банків та інші джерела.

Розширення об'єктів інфраструктури і мережі туристичних маршрутів Прип'ятського Полісся повинні стати важелем механізму активізації розвитку регіону, що дозволить створити нові робочі місця та значно підвищить внесок сфери туризму в регіональний бюджет, одночасно збільшивши доходи місцевого населення.

Для туристичного сектора національного парку «Прип'ятський» в даний час характерний в основному короткочасний туризм - середнє час перебування всіх відвідувачів (туристи і екскурсанти) 1-2 дня, туристів - 2-3 дні. Дані свідчать про необхідність перегляду програм обслуговування туристів у бік збільшення їх тривалості з метою отримання більших доходів від кожного туриста та підвищення заповнюваності об'єктів туркомплексу. Така стратегія повинна стати пріоритетною, так як на туристичному ринку віддалені від центрів попиту туристичні об'єкти, як правило, прагнуть до реалізації багатоденних турів (від 5 днів), що забезпечує їх конкурентоспроможність. Враховуючи периферійність географічного положення парку, необхідно прагнути до збільшення середньої тривалості перебування туристів у парку до 5-6 днів. Природно, що для збільшення тривалості програми відпочинку потрібне розширення асортименту туристичних послуг: розробка екологічних програм, влаштування місць для пікніків, облаштування екологічних стежок та майданчиків для спостереження і фотографування рослин, водоплавних птахів та інших об'єктів екологічного туризму.