Полещук М.І., Редька О.В.
Тези доповідей VI Міжнародної наукової конференції
"Білорусь в сучасному світі". - Мінськ, 30 жовтня 2007 р. - С.248-250.

Фольклорний туризм як фактор активізації туристичного ринку республіки Білорусь

На сучасному етапі розвитку ринку туристичних послуг все більшу популярність набуває фольклорний туризм. Для багатьох туристів (особливо зарубіжних) відвідування музеїв, пов'язаних з сільською архітектурою та побутом, є "екзотикою". Мода на фольклор повертається в Білорусь також і з міжнародними фестивалями, які є гарантованими способами залучення в Білорусь іноземних туристів.

Республіка Білорусь - країна з давньою і багатою історією, самобутньою культурою. В містах і сільській місцевості налічується близько 20 тис. пам'яток історії та культури, більше 100 центрів народних промислів і ремесел. Крім природних заповідників, заказників, національних парків, існують селища і міста, що являють собою комплексні заповідники, де збереглася історична середовище сусідить з традиційно-побутовим укладом життя (Мотоль, Городня, Вербі-нець, Неглюбка та інші).

Щорічно в Білорусі проводяться понад 30 міжнародних фестивалів, які дають можливість безпосереднього контакту з носіями культурних традицій. Наприклад, у Могилеві щорічно організовується фестиваль народної творчості «Зямля пад білими крилами»; в місті Бобруйську з 2003 р. почав проводитися міжнародний фольклорний фестиваль «Вінок дружби», де беруть участь представники з Росії, Молдови, Польщі, Німеччини, Болгарії та Туреччини.

Як випливає з вищевикладеного, заходів досить для розвитку фольклорного туризму. Актуальним залишається питання: яким чином збільшити потік іноземних туристів, відвідувачів фестивалів?

В першу чергу, треба зосередити увагу на формуванні єдиного інформаційного простору в даній сфері туризму, щоб повністю забезпечувати всіх зацікавлених осіб і організації актуальною інформацією про заходи, що проводяться в масштабах певного регіону, про роботу об'єктів туристичного інтересу, транспорту і т. д.

Необхідно працювати над створенням і просуванням образу регіонів туристичного інтересу як територій, сприятливих для розвитку туризму. Активізації рекламної діяльності в галузі туризму сприятиме проведення регіональних конкурсів на виготовлення оригінальної сувенірної продукції. Для підвищення ефективності діяльності по просуванню туристичного продукту, об'єктів туристського показу може присвоюватися єдина туристична символіка (вона також може бути обрана на основі конкурсу).

Також посприяти розвитку фольклорного туризму в Білорусі може територіальний маркетинг, який включає:

- аналіз території (визначення в якій мірі регіон цікавий як туристичний об'єкт),
- виявлення її потенціалу (етнографічних центрів з збереженої історичної середовищем і традиційним укладом життя),
- побудова програм розвитку туризму в .регионе (залучення коштів на розвиток ремесел, проведення ярмарків-виставок, створення привабливого іміджу).

Перспективним є святкування щорічного фестивалю «Дажыню», який також сприяє розвитку туристської інфраструктури.

На даний момент найбільш привабливими центрами фольклорного туризму є: музейно-виробничий комплекс «Дудуткі» та Музей народної архітектури і побуту в Строчіцах (Мінська область). Великої уваги заслуговує музей Народного мистецтва в Раубичах, де представлені експонати з усіх етнографічних регіонів країни. Незважаючи на процес урбанізації, в Білорусі ще збереглися:

- центри гончарства (р. Івенець, д. Ружани, д. Городня);
- ткацтва і вишивки - д. Мотоль (Іванівський р-н), д. Неглюбка (Гомельська область), д. Довга (Щучинський р-н);
- художньої обробки дерева (д. Слобідка Брасловского р-на, д. Бешанки Лідського р-на, р. Полоцьк);
- соломоплетіння (р. Мінськ, р. Брест, р. Барановичі, д. Старі Дороги).

Народні умільці на Вітебщині і Гомелыцине виконують розпис по дереву і по тканині.

З урахуванням природних і культурно-етнографічних відмінностей в Білорусі виділяється 5 основних історико-етнографічних регіонів (Поозер'я, Придніпров'я, Центральна Білорусь, Понемонье, Полісся). Народна культура в кожному з цих регіонів унікальна, але твори народної творчості XIX-XX ст. зберігаються переважно в краєзнавчих музеях.

У Республіці Білорусь слід ширше використовувати досвід наших західних сусідів (Литви і Польщі), де популярно створювати приватні музеї. Наприклад, в Ракові (Мінська область) є унікальний будинок-музей братів Янушкевичей (прототип будинку-музею Сальвадора Далі в Іспанії, р. Фигейрасе), в якому зібрані експонати матеріальної культури зі всіх областей Білорусі, картинна галерея самого художника і скульптури Ст. Янушкевича.

В виду того, що в Білорусі достатньо місць, пов'язаних з життям і творчістю багатьох видатних людей, існують реальні перспективи розвитку подієвого туризму (проведення літературних форумів, художніх пленерів). Наприклад, у Вітебську щорічно проводяться Репинские і Шагаловские пленери. У Білорусі можна організовувати цілу серію літературних форумів: А. Міцкевичу, Е. Ожешко, Ф. Достоєвським, Ст. Дунину-Мартинкевичу (у 2008 р. виповнюється 200 років з дня народження письменника) і ін

Таким чином, для активізації туристичного ринку та створення привабливого іміджу Білорусі, необхідно проводити політику «повернення імен» відомих білорусів, ширше інформувати про заходи, що проводяться, в повній мірі використовувати багатий культурно-історичний потенціал нашої країни.