Поклонський Ф.Е.
Вісник ДІТБ. Серія: Економіка, організація і управління підприємствами
(в туристичній сфері). - 2007. - №11. - С.22-25.

Потенційні можливості розвитку туризму як складової частини ринкового виробництва

Розглянуто видозміни резервів виробництва, в тому числі і туризму, під впливом становлення і розвитку ринкових відносин.

Актуальність проблеми. Люди завжди прагнули до найбільш повного задоволення своїх потреб. Джерелом їх задоволення є праця і природа. Природа дає людині матеріал - предмети праці для перетворення його в необхідні блага. Перетворюючи природу засобами праці, люди змушують її служити своїм цілям у відповідності зі своїми потребами. Прагнення використовувати природні речовини і явища для максимального отримання матеріальних благ - характерна риса розумно діючої людини. Від покоління до покоління праця стає більш різноманітним, багатостороннім, досконалим і більш продуктивним. Це залежить від рівня функціонують у кожному суспільстві певних продуктивних сил і виробничих відносин. Ступінь досконалості засобів праці і людських взаємин у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання виробничої продукції стає головним джерелом розвитку виробництва і суспільства.

В даний час в умовах сучасної науково-технічної революції та формування нових виробничих відносин (ринкової економіки, різних форм власності, свободи підприємництва і вольнонаемности праці, прагнення одержання максимуму прибутку) спостерігаються нові можливості розвитку суспільного виробництва. Поряд з розвитком традиційних галузей народного господарства, це в першу чергу стосується розвитку туризму. Особливістю цієї галузі є те, що в умовах ринкової економіки із зростанням рівня матеріального життя і збільшенням вільного часу виникає необхідність і можливість забезпечення умов для рекреації людини, збереження навколишнього природного середовища і розвитку туристичного бізнесу, тобто створюються передумови для реалізації потенційних можливостей розвитку туризму як специфічної частини ринкового виробництва [1,2].

Суспільство як сукупність людей, заснована на процесі виробництва і відтворенні їх матеріальної життя, постійно веде пошук можливостей вдосконалення виробництва шляхом формування нових способів впливу людини на речовину природи з метою створення необхідних матеріальних благ для продовження свого існування і розвитку суспільства. Ринкові умови господарювання сформували передумови для виявлення і використання нових видів потенційних можливостей виробництва, тобто резервів підвищення ефективності створення продукту праці не тільки безпосередньо на всіх рівнях виробництва, розподілу, обміну і споживання, але і в процесах розвитку, відносини, взаємодії і взаєморозуміння членів суспільства, які опосередковано впливають на виробництво, яким є туризм.

Таким чином, мета даного дослідження - виявлення потенційних можливостей розвитку туризму як економічного явища, яке іманентно ринкового виробництва і являє собою історичний процес.

З поставленої мети випливають завдання:

- визначення потенційних можливостей розвитку туризму як загальної економічної категорії,
- виявлення впливу розвитку продуктивних сил і виробничих відносин на їх формування.

Об'єктом дослідження є соціально-економічні процеси ринкового виробництва. Джерела формування потенційних можливостей розвитку туризму в умовах розвитку ринкових відносин і їх використання становлять предмет дослідження.

Термін «резерви» (потенційні можливості розвитку) у своєму розвитку пройшов довгий і складний шлях, позначаючи спочатку певну сукупність речей. Цей термін запозичений при Петре Великом з польської мови від слова "rezerva". Пізніше, під впливом французького "rexerve" (від латинського "reservo" - зберігаю, зберігаю), слово змінило жіночий рід на чоловічий і мало одне значення: "запасні частини військ". В подальший час поняття "резерви" характеризувало ряд значень, а саме: "військові резерви", "державні резерви", "трудові резерви", "внутрішньовиробничі резерви", "резерви виробництва" [3, с.485-487]. Лише у сучасну епоху - епоху переходу людства до глобалізації економіки - цей термін як наукове поняття, що характеризує специфічну сутність економічного явища (потенційні можливості суспільного виробництва, в нашому випадку - туризму), отримав широкий розвиток.

Резерви виробництва самі по собі не є матеріальними благами. Вони являють собою відносини з приводу виявлення і використання потенційних можливостей суспільного виробництва. Їх соціально-економічним мірилом в результаті використання є задоволення потреб членів суспільства в матеріальних благах, поліпшення умов праці та її характеру, зростання вільного часу. Відображаючи сутність однієї із сторін сформованих виробничих відносин, економічна категорія "резерви" об'єктивна і носить історичний характер, змінюючи свій зміст разом зі зміною виробничих відносин. Розглядаючи історичне минуле, теперішнє і майбутнє резервів [4-11], слід виділити особливості їх прояву і використання у конкретних суспільно-економічних формаціях. Резерви, як вже зазначалося, имманентны суспільного виробництва, будучи органічним моментом його руху. Рівень розвитку і використання резервів визначається характером виробничих відносин, що становлять необхідну сторону способу виробництва.

В даний час в Україні для інтенсивного наукового дослідження проблеми виявлення та використання виробничих резервів склалися особливо сприятливі умови. Це обумовлено особливостями розвитку господарства України в цілому, спрямованого на створення соціально орієнтованої економіки, заснованої на формуванні нових виробничих відносин. Останні, на відміну від командно-адміністративних відносин, включають в себе: зміна мети господарювання, становлення різних форм власності, реструктуризацію народного господарства республіки і його ланок, повну господарську самостійність підприємств і їх зовнішньоекономічну діяльність, нові види товарів (робоча сила, цінні папери, основні засоби виробництва і ін), конкуренцію, нова ланка "посередник" у ланцюзі "виробник - споживач", відродження такої форми торгівлі, як бартер, і проблему трудової зайнятості. Зазначені радикальні зміни у виробничих відносинах створили передумови для видозміни резервів виробництва, у тому числі і потенційних можливостей розвитку туризму.

Так, в умовах командно-адміністративної економіки виявлення та використання виробничих резервів здійснювалося переважно тільки безпосередньо в процесі виробництва. За цією ознакою вказані резерви можуть бути охарактеризовані як прямі по відношенню до виробництва. Це формувало наступні види резервів: "внутрішньовиробничі - більш економне використання знарядь і засобів праці, предметів праці, робочого часу, якість готового продукту...; загальновиробничі, пов'язані з організацією виробничого процесу на підприємстві в цілому - удосконалення внутрішньозаводської спеціалізації основних і допоміжних виробництв та служб, розширення прямих кооперованих зв'язків, скорочення тривалості виробничого циклу, зменшення розмірів незавершеного виробництва, а також запасів матеріалів, палива і готової продукції; позавиробничі - ліквідація штрафів, пені, неустойок, скорочення межзаводских перевезень, витрат з постачання і збуту тощо" [3, с.486].

Разом з тим, як відомо, суспільний устрій виробництва органічно включає в себе як безпосередньо виробництво, так і розподіл, обмін і споживання, в процесі яких між людьми встановлюються певні відносини. Невичерпні можливості розвитку виробництва таяться в усіх його складових, сутність яких полягає у постійному прискореному розвитку на основі використання все розширюються і поглиблюються знань людства про природу, засобах для здійснення процесів виробництва - техніки, технології, формування і становлення суспільства.

Нові умови господарювання - ринкові відносини, розвиток різних форм власності та свободи підприємництва - розширили сферу суспільного виробництва, видозмінивши і розширивши способи впливу людини на речовину природи - резерви для створення необхідних благ. Це зумовило те положення, що, поряд з прямими резервами (безпосереднє виробництво), названими вище і характерними для будь-якої суспільно-економічної формації, створені передумови для виявлення і використання опосередкованих, непрямих резервів [12-14]. До них слід віднести такі резерви: глобальні (міждержавні), державні (територіально-економічні, виробничо-економічні, соціально-економічні, інфраструктурні (виробничі і соціальні), інформаційні технології, екологічні, наукові, галузеві, регіональні, територіальні, безпосередньо підприємств (підприємницькі, комерційні, цінних паперів, фінансові, посередницькі, корпоративні, енергетичні, інформаційні), а також туристичних послуг.

Висновки. Проведені теоретичні узагальнення еволюції потенційних можливостей становлення суспільного розвитку ринкового виробництва дозволяють зробити практичні пропозиції щодо спрямованості виявлення та використання прямих і непрямих резервів як у виробничій сфері, так і в сфері туризму. Розвиток ринкового виробництва створює передумови для активізації формування і функціонування туристичних підприємств за рахунок реалізації їх потенційних прямих і непрямих можливостей. Це сприяє інтеграції дій всіх громадських структур вітчизняного виробництва, розвитку економіки країни, вирішення питань добробуту українського народу та підвищення рівня зайнятості населення в усіх сферах національного господарства.

Література

1. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: Монографія. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 537 с.
2. Шульгіна Л.М. Маркетинг підприємства туристичного бізнесу: Монографія. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. - 597 с.
3. Економічна енциклопедія. Політична економія / Гл. ред. А.М. Румянцев. - М: Радянська енциклопедія, т. 3 (Н - Соціологічна школа), 1979. - 624 с.
4. Пруденский Г.А. Внутрішньовиробничі резерви (Резерви зростання продуктивності праці). - М.: Госполитиздат, 1954. - 284 с.
5. Конторович Л.В. Економічний розрахунок найкращого використання ресурсів. - М.: АН СРСР, 1959. - 452 с.
6. Ганштак В.І. Аналіз резервів зниження собівартості продукції. - Изд. 2-е, змін. і доп. / Під ред. І.А. Розенберга і Б.І. Майданчика. - М: Машинобудування, 1974. - 56 с.
7. Маніловський Р.Г. Виявлення і використання внутрішньовиробничих резервів. - М: Машинобудування, 1977. - 144 с.
8. Тимошенко Л.М. Резерви промислового підприємства. - К: Політвидав України, 1978. - 152 с.
9. Аксененко А.Ф Мікроаналіз і оцінка внутрішньовиробничих резервів. - М: Фінанси, 1980. - 127 с.
10. Дем'яненко В.В. Планування використання резервів виробництва в галузі. - К: Наук. думка, 1984. - 218 с.
11. Поклонський Ф.Е. Резерви соціалістичного виробництва . - К: Наук. думка, 1987. - 92 с.
12. Амоша А.І., Іванов Е.Т., Іванов С.Є. Глобалізація світової економіки // Канони ринку і закони економіки. Кн. 6. Прикладної соціально-економічний аналіз. - Донецьк: Ін-т економіки пром-сті НАН України, 2003. - С.556-581.
13. Куликов Л.М. Фактори сучасного виробництва і виробничі можливості // Економічна теорія: Підручник. - М: ТК Велби, вид-во Проспект, 2004. - С.46-81.
14. Амоша А.І., Іванов Е.Т., Іванов С.Є. Вихідні передумови соціального прогресу в економіці і суспільстві // Канони ринку і закони економіки. Кн. 7. Процес еволюції економіки, виробництва і суспільства. - Донецьк: Ін-т економіки пром-сті НАН України, 2004. - С.396-429.

Розглянуто видозмінення резервів виробництва, зокрема і туризму, під впливом становлення та розвитку ринкових відносин.

Modification of reserves of production, induding tourism under the influence of creation and development of market relations are considered in this article.