Подсолонко В.А., Михайлов Е.А.
Культура народів Причорномор'я. - 2001. - №18, т.2. - С.33-40.

Розширення підготовки кадрів з міжнародного туризму в Криму

Як відомо, являє собою унікальне Крим місце на планеті Земля за своїми кліматичними умовами. Саме тому через Крим пройшло багато народів світу, освоювали його ще в давнину. Ці народи залишили безцінні історичні архітектурні та археологічні пам'ятки. «Розсипи» цих пам'яток простягаються з заходу на схід, і з півночі на південь. В них сліди життя і давно зниклих народів і нині існуючих. Це і столиця пізньоскіфської держави Неаполь-скіфський, який передав естафету столичну Сімферополю - нинішнього столичного центру Криму. Тут залишки Херсонеса, заснованого вихідцями з Гераклеї з Південних берегів Чорного моря і постійно опікуваного греками Візантії, мирно сусідять із сучасними житловими районами добре всім відомого Севастополя. На місці сучасної Керчі ще в 6 столітті до н.е. був заснований Пантікапей - багатовікова столиця Боспорського царства, розташоване на обох берегах Керченської протоки, що сполучає Азовське і Чорне моря. Предки сьогоднішніх італійців з Генуї в Криму залишили кілька пам'яток, найкращий з яких - Генуезька фортеця в Судаку. В колишніх столицях Кримського Улусу Золотої Орди й Кримсько-Татарського ханства - Старому Криму, Чуфут-Кале, Бахчисараї залишилося ще багато історичних пам'яток, серед яких виділяється Ханський палац у Бахчисараї та печерне місто Чуфут-Кале. Період підпорядкування Криму Османської імперії характерний подальшим розвитком поселень Криму, а в окремих випадках їх руйнуванням. Ця доля в 1475 році спіткала столицю князівства Феодоро - Мангуп, один з міст, що представляють колосальне туристичне значення для Криму. Період після звільнення Криму від Росією Туреччини з 1783 року характерний розвитком його як курорту, освоєнням його територій російськими поміщиками і промисловцями, німецькими колоністами, що представлено численними пам'ятками історії та архітектури.

Всі ці події давно минулих днів і історичні пам'ятники - свідки цих подій, постійно привертають до Криму туристів з багатьох країн світу.

Передові країни світу, що мають подібний потенціал з потенціалом Криму вже давно його експлуатують як основний системоутворюючий потенціал для своїх регіонів. Що ж мається на увазі під словосполученням «системоутворюючий потенціал»? Це коли наявний потенціал може взяти на себе функції організації цілеспрямованого розвитку в регіоні, де ця функція проявляється як стрижневий процес господарської діяльності, якій підпорядковуються практично всі інші сфери діяльності. Головне завдання суспільства - задоволення потреб населення. До цього прагнуть зазвичай в системах управління розвитком тих регіонів, де є яскраво виражений системоутворюючий господарський комплекс.

Такий комплекс є в Криму. Перш ніж розглядати питання про те, як має бути побудовано регіональне управління, слід оцінити, наскільки рекреаційний комплекс є системоутворюючим у Криму, наскільки він сьогодні лежить в основі підвищення добробуту населення, наскільки він вирішує головну задачу в регіоні - задоволення постійно мінливих потреб населення, і наскільки забезпечується ефективне використання природних ресурсів регіону діяльністю апарату управління, взяв на себе завдання управління соціально-економічним розвитком регіону. В різних країнах світу маються позитивні результати системного підходу до використання можливостей пріоритетного комплексу в регіоні, зокрема такого як рекреаційний. Відомо, що рекреаційний комплекс в цих країнах дуже важливий для формування бюджету. Після таких важливих бюджетоутворюючих галузей діяльності як автомобілебудування, нафтовидобуток йде рекреаційний комплекс, туризм. В даний час Україна поки не має позитивних результатів у цьому напрямку, володіючи такими унікальними регіонами як Крим, Чорноморське узбережжя на Півдні України, Карпати. Туризм сьогодні не дає такого внеску, як в інших країнах у формуванні валового внутрішнього продукту, бюджету і національного доходу від діяльності цієї важливої по результативності галузі. Низька результативність цієї сфери господарювання багато в чому залежить від відсутність підготовлених кадрів, які вирішують цю проблему. Вирішити цю задачу покликані внз України, наука, де вирішуються проблеми підготовки кадрів виконавської ланки і вищих кадрів. Ці кадри можуть стати гарантом стратегічного формування майбутнього країни. Поєднання підготовки фахівців медичного профілю, лісогосподарського та геологічного становить фактично кістяк фахівців, які містять рекреаційний потенціал у вигляді, привабливому для використання людиною в цілях відновлення здоров'я. Також готують фахівців специфічного профілю, наприклад, підтримують інфраструктуру рекреації: фахівців, які відповідають за будівництво доріг, за зв'язок, комунікації, фахівців, підтримують чистоту в побутовій інфраструктурі, переробки та ліквідації відходів, тобто фахівців, безпосередньо формують процеси користування потенціалів. До числа фахівців рекреаційного комплексу відносяться менеджери, економісти, працюють в конкретних сферах господарської діяльності. Завдання, яке вирішується ними, досить відповідальна і складна, оскільки практика останніх десятиліть показала, що в кожній галузі є її резерви вдосконалення, які слабо використовуються через відсутність насамперед:

- висококваліфікованих менеджерів, економістів;
- відсутність розробленої системи їх діяльності;
- надійних методів обробки інформації, якою вони використовуються у своїй діяльності;
- обгрунтованих організаційних структур управління всіма цими процесами;
- структур, які дозволяють забезпечити цю координацію;
- сучасних методів, які дозволяють використовувати об'єктивно існуючі біологічні і екологічні закони;
- важелів економічного, правового і соціального характеру.

У зв'язку з цим важливим завданням економічної є пошук шляхів підготовки фахівців цього профілю, які могли б орієнтуватися у всій цій складній взаємозв'язку перелічених вище складових і ефективно ними користуватися.

На тлі визнання важливості для економіки Криму рекреаційного комплексу не можна не звернути увагу на той факт, що реально економіка Криму в останні десятиліття розвивалася фактично без урахування можливостей цього комплексу. Весь розвиток економіки йшов по шляху багатоцільового комплексного розвитку, як було прийнято в 60-70-ті роки. У той період прагнули розвивати однаково практично всі сфери господарювання. Такий підхід до формування економіки регіону за всіма можливими напрямами розвитку привів до того, що в Криму були сформовані галузі господарювання, які мали результати, важливі в економічному плані в цілому для країни, але не мали ніякого, крім негативного, значення для економіки Криму,

Розвивалися сфери діяльності, які не базувалися на місцевій сировині і результати діяльності яких не були необхідною умовою існування населення Криму. В основному в цьому напрямку розвивався район Красноперекопська та Армянська. Сьогодні там сформована СЕЗ Сиваш. Про результати її діяльності слід говорити _отдельно. Діяльність населення в цьому районі в основному базувалася на привізній сировину, тобто заводи, побудовані у тому промисловому вузлі, в основному, залежали не від ресурсів Криму, а від привізних і продукція також, в основному, вивозилася за межі цього регіону. Позитивним моментом вважалося те, що населення було внесене до виробничих процесів, тобто мало можливість працювати. Наслідки цієї промислової діяльності мали негативне екологічне значення: ці види діяльності у зазначеному промисловому вузлі споживають велика кількість води, яка після використання повинна скидатися. Зазвичай скидання використаних промислових вод здійснюється в довколишні водойми. Такими водоймами в цій промисловій зоні опинилися деякі озера і Сиваш. Всі ці скиди призвели до того, що ряд озер і частина Сиваша, прилеглого до цієї зоні, стали нежиттєздатними, дуже забрудненими. В останнє десятиліття ці проблеми обговорюють все частіше. В складі СРСР ці проблеми були нерозв'язні, оскільки інтереси галузевого господарювання переважали над інтересами населення, що проживає в цьому регіоні. Після розпаду країни, зв'язку між її колишніми республіками були порушені, багато підприємств опинилися припиненими, виникло питання про необхідність пошуку нових підходів до проблем зайнятості населення до проблем реструктуризації економіки. Ці проблеми поки ще не вирішені, їх слід розглядати окремо. Можна лише підкреслити, що привабливість для туристів цих місць зведена до нуля, їм можна показувати тільки те, як знищена природа людиною. Це в якійсь мірою може служити стимулом для відвідування тих місць, але не надовго і швидше всього в цій зоні може розвиватися тільки спеціалізований туризм для фахівців, що мають відношення до охорони навколишнього середовища, до процесів відновлення втрачених природних ресурсів і які вирішують проблеми очищення забруднених вод, ґрунтів. Також можна назвати й інші антропогенні впливи, негативні для рекреаційного потенціалу.

Разом з тим, практика багатьох країн світу показує, що ще не все втрачено. Так, приміром, візьмемо Францію. У цій країні теж було багато кар'єрів по видобутку природних копалин, а пізніше на їх місці розмістили виноградники. У безпосередній близькості від цих кар'єрів виноробні підприємства перетворені в музеї виноробства і мають не зменшується потік туристів. Туристи знайомляться з процесом виготовлення вина, їм показують виноградники, на місці яких раніше були кар'єри. До речі, в Донецькій і Дніпропетровській областях України теж є позитивний досвід озеленення териконів (Донецьк) та кар'єрів (Орджонікідзе), який може послужити прикладом і для Криму. У Криму очевидно теж можна зробити реальні кроки в цьому напрямку, які дали б можливість приїжджати сюди туристам.

За роки існування СРСР отримав Крим неофіційний статус загального центру країни з лікування і відпочинку. При цьому рівень різноманітності і якості лікувальних медичних послуг був досить високий, а послуг по відпочинку - низький. Керівники санаторіїв і пансіонатів, що переважали у рекреаційному комплексі Криму, були медичні працівники.

У системі управління розвитком Криму на початку 90-õ років сформувалося бачення важливості рекреаційного комплексу для всієї економіки Криму. Було багато розробок, виконаних за завданням уряду Криму різноманітними науково-дослідними, проектно-конструкторськими організаціями країни, тоді ще СРСР. Всі вони дозволили зробити висновки про необхідність більш цілеспрямованого розвитку рекреаційного комплексу Криму метою отримання більшої віддачі - економіки як Криму, так і всієї країни.

У зв'язку з розпадом СРСР, розривом господарських зв'язків між його колишніми республіками і спадом у них стався економіки значний спад в притоці туристів в Крим. Потрібен пошук нових шляхів відродження туризму в Криму. У зв'язку з формуванням Автономної Республіки Крим і появою в ній свого Уряду, було створено Міністерство курортів і туризму. Це міністерство взяло на себе функції координації процесів розвитку туризму в Криму. Його співробітники розробили концепцію розвитку рекреаційного комплексу. Для здійснення цієї концепції були потрібні нові кадри. З 1993 р. Сімферопольський державний університет розпочав підготовку фахівців за менеджменту в туризмі. Була розроблена ідеологія підвищення ефективності рекреаційного комплексу в Криму та методологія оцінки цієї ефективності. Однієї з складових цієї ідеології було розширення асортименту туристичних послуг і постійне їх оновлення. Це вимагало розгляду безлічі спеціалізованих видів туристичної діяльності, відходу від традиційної підготовки кадрів для туризму. Традиційно постачальниками кадрів для туризму як екскурсоводів були географічний та історичний факультети університету, але багатьох туристів цікавлять не тільки екзотичні географічні та історичні пам'ятки, етнографічні особливості місцевого населення, але і активний відпочинок серед цієї екзотики.

Розглянемо особливості формування туристичної або рекреаційної галузі в Криму. Саме рекреаційний комплекс та його складова - туризм є для Криму пріоритетною. Рекреаційний комплекс служить основою для розвитку на його ресурсах специфічного напряму - туристичної діяльності. Підготовку для роботи в тій галузі ведуть різні навчальні заклади, кожне з яких спеціалізується на сфері діяльності цього комплексу. Мається на увазі, що рекреаційний комплекс базується на кліматичні особливості Криму. Кліматичні особливості пронизані природними ресурси рекреаційного характеру. Основні складові ресурсного характеру, які формують природні особливості Криму це - море, гори, ліс. Вони дозволяють у поєднанні з кліматичними особливостями (температурним режимом, кількістю сонячних днів в році і т.д.) створювати умови для реалізації всього рекреаційного потенціалу у відновленні та людського потенціалу, його працездатності.

Підготовку фахівців для роботи в рамках цього потенціалу ведуть інститути медичного профілю - лікарів, інших медичних працівників, які контролюють здоров'я приїжджають, відновлюючи їх здоров'я чи підтримуючи його. Так як у складі природного потенціалу Криму є зелені насадження, то вони також залучають приїжджають. Наприклад, в районі гори Нового Світу мають природні лісові покрови у вигляді реліктового ялівцю, який володіє певними лікувальними властивостями і багато туристів прагнуть там побувати.

Крим має в своєму розпорядженні умовами для такого активного відпочинку. Багато десятиліть тут культивувався планеризм (музей планеризму розташований у приміщеннях туристської бази «Примор'я» в Коктебелі). Планеризм одержав новий розвиток у дельтапланах, парапланах, повітряних кулях, вироблених у Феодосії поряд з Коктебелем.

Крим володіє унікальними можливостями для спелеотуризму. Його печери постійно відвідують спелеотуристи.

Традиційний відпочинок на морі давно розширив асортимент послуг, доповнивши надувні матраци, водяні велосипеди і гребні шлюпки яхтами, виндсерфингами, глиссерами, водними лижами, буксируемыми парашутами, гидродельтапланами.

Все більше використовуються і зимові місяці для відпочинку в Криму. На горі Ай-Петрі і на Ангарському перевалі встановлені бугельні підйомники для гірськолижників, які з грудня по березень катаються там на слаломних трасах (звісно, не таких складних як на Кавказі, в Альпах і навіть Карпатах).

Однак весь цей комплекс послуг для активного відпочинку туристів у Криму поки недостатньо забезпечений технічно і кадрами. Другу частина проблеми Сімферопольський державний університет поступово вирішує. Готуються навчальні та методичні матеріали щодо розширення спеціалізації менеджерів туризму, встановлюються контакти з зарубіжними університетами, мають досвід вирішення освітніх проблем в умовах такої спеціалізації (Ніцца, Перпіньян, Гренобль, Генуя), робляться спроби залучення нових можливостей при підготовці екскурсоводів для ранньої стадії підготовки менеджерів.

В останні роки на факультеті економіки та менеджменту ведеться підготовка фахівців з менеджменту туризму, а в Сімферопольському економічному інституті у складі університету - з менеджменту готельного господарства і міжнародного туризму. Ці спеціальності найбільш сприйнятливі до вимог туристичного ринку. Студенти цих спеціальностей під керівництвом викладачів університету приступили до формування інформаційної бази на комп'ютерах кафедр менеджменту та маркетингу і інформаційних систем про найбільш популярних туристичних об'єктах Криму.

В перспективі намічено із застосуванням засобів мульти-медіа з найбільш цікавих об'єктів сформувати озвучені відео-комп'ютерні фільми, а по системі Інтернет - давати можливість туристичним фірмам світу знайомитися з цими пам'ятками. На базі університету ведуться заняття в експериментальних класах загальноосвітньої школи. Учні цих класів навчаються роботі на сучасних комп'ютерах, зв'язку по електронній пошті і через Інтернет. А оскільки відомо, що краще всього навчатися граючись, викладачі і студенти університету обговорюють сьогодні проблеми як зробити з інформації про Боспорському царстві, Херсонесі, Скіфії, Генуезьких і Німецьких колоніях захоплюючі комп'ютерні ігри, як організувати через Інтернет міжнародні шкільні та студентські конференції з цим і іншим туристичним об'єктам.

Враховуючи недостатній місцевий досвід у вирішенні цих питань, викладачі і студенти університету припускають максимально вивчити подібний досвід в університетах Франції (Перпеньян, Ніцца, Гренобль), Італії (Генуя) та інших країн.

В АТ «Кримтур» існує навчальний центр, який займається підготовкою кадрів для своєї системи і має можливість надати свою навчальну базу для інших фірм. У дочірніх підприємствах системи цілорічно зайнято понад 2000 чоловік близько 100 професій. Це зобов'язує здійснювати якісну підготовку та перепідготовку кадрів: екскурсоводів, організаторів, інструкторів з туризму, групповодов, покоївок, кухарів та інших. Програми курсової підготовки затверджено Міністерством освіти і складаються з лекцій, семінарських і практичних занять, навчальних екскурсій, походів, показів, вивчення передового досвіду з використанням широких можливостей відділень центру і матеріальної бази АТ «Кримтур» в Сімферополі, Севастополі, Євпаторії, Феодосії, Ялті, Гурзуфі. Причому, після успішної здачі іспитів і отримання посвідчення найбільш гідні з них можуть отримати роботу в системі АТ «Кримтур».

В умовах відзначався спаду економіки України, Росії та інших країн колишнього Радянського Союзу і країн Східної Європи відбувся спад і в туристичному бізнесі Криму. Створення нової інформаційної бази про туристичні об'єктах стародавнього і середньовічного Криму приверне не тільки туристів, але і інвесторів, які розуміють прибутковість і безпрограшність відродження «сивий старины» для туризму. Розуміючи міжнародне значення такого відродження, до нових спеціальностями пред'явлено вимогу вивчення щонайменше двох європейських мов, викладання спеціальних курсів на цих мовах і навіть захисту випускний (дипломної роботи) на одному з європейських іноземних мов. Виконання зазначених вище умов підготовки менеджерів з туризму в Сімферопольському державному університеті створить необхідну базу виходу їх на міжнародні стандарти фахівців.