Подчаха Олександра Юріївна
Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції
"Індустрія гостинності в країнах Європи". - 4-6 грудня 2009 р.
Сімферополь: ВіТроПринт, 2009. - 176 с. - С.51-53.

Перспективи розвитку ділового туризму в країнах Європи

На сьогоднішній день туристичний сектор економіки має високі темпи розвитку, які зумовлені зокрема включенням до нього нових перспективних видів туризму. Одним із них є діловий туризм, що з`явився в країнах Європи порівняно недавно, але вже встигнув зайняти достойну нішу на ринку туристичних послуг. Основна відмінність ділового туризму від традиційного полягає в тім, що головна ціль подорожі – це розвиток бізнесу, участь у професійних виставках, ярмарках,семінарах, конференціях, ведення переговорів із партнерами, організація різноманітних ділових зустрічей. Англійський термін-аббревіатура МІСЕ достатньо точно відображає значення бізнес туризму: Мeetings / Incentives / Conferences / Exibitions. В перекладі це означає: Ділові зустрічі / Інсенив-туризм / Конференції / Виставки.

Вже зараз в діловому туризмі виділять ряд різновидів: виставковий туризм, конгресний туризм, інсентив-туризм.

Фахівцями діловий туризм розглядається як система у вигляді чотирикутника, вершинами якого є наступні підсистеми:

1) компанії-замовники (що спрямовують своїх робітників у ділові подорожі);
2) компанії-постачальники окремого виду послуг (авіакомпанії, готелі, бюро з Оренди автомобілів, страхові фірми);
3) компанії-постачальники повного комплексу послуг в сфері ділових подорожей (туроператори);
4) організації і фірми індустрії МІСЕ.

Основа кожної ділової подорожі – організація програми зустрічей та заходів, які є спланованими та насиченими. Вона включає в себе оформлення візи, трансфер, розміщення в готелі згідно з побажаннями клієнта та екскурсії, що обираються з урахуванням його графіку. Також компанії, що організують бізнес-подорожі беруть на себе клопоти, щодо розселення зарубіжних партнерів.

Якщо говорити про фактори, що зумовили розвиток даної сфери, то варто відмітити таку особливість нашої епохи як невпинний процес створення десятків тисяч організацій, асоціацій та об’єднань, що проводять зустрічі на регіональному, національному та міжнародному рівнях. У свою чергу збільшення кількості ділових зустрічей зумовлене необхідністю у особистих контактах .адже при вирішенні питань необхідна повна, точна інформація в теплій атмосфері людського спілкування. Тим самим це сприяє використанню інфраструктури та засобів розміщення у період міжсезоння. Також значну роль в виведенні організації бізнес турів на глобальний рівень відіграє той факт, що користування послугами організаторів-спеціалістів економить час, що був би витрачений на оформлення всіх необхiдних документів, бронювання, замовлення вхідних квитків, тощо.

Відсутність можливості для ініціатора серйозного форуму самостійно здійснити повну його організацію, змушує його звертатись до послуг спеціалістів-посередників, у якості яких і виступають туристичні компанії.

Ще одним фактором розвитку є те, що все більше керівників використовують туризм як засіб заохочення своїх працівників, нагороду і шлях до підвищення кваліфікаційного рівня.

Як самостійний і прибутковий вид туризму МІСЕ почав виділятись у країнах Європи та США у 70-80х рр. ХХ ст., а вже в 90 рр. ця сфера набула значних масштабів.

В останнє десятиріччя середньорічні темпи збільшення об’ємів ділового туризму в Європі досягли 9%, тоді як туризму в цілому – 5%. І за прогнозами спеціалістів кількість бізнес-подорожей у найближчі роки буде збільшуватись. Згідно з даними ЮНВТО щорічний ріст долі ділового туризму у світі складає 1,6 %, що говорить по збільшення важливості розвитку даного виду туризму.

Пожвавлення зв’язків між країнами СНД також призводить до збільшення кількості подорожей з діловими цілями.

Середня вартість пакету послуг на одного бізнес-подорожуючого з метою участі в семінарі або конференції оцінюється в 1200-1500$, при цьому 55% прибутку забезпечується організацією екскурсійних програм і банкетів. Це дає можливість оцінити прибутковість даного виду туризму для його організаторів.

Європа займає лідируючі позиції на ринку конгресного туризму – 80%. Якщо в 30 рр. ХХ ст. щорічно проводилось 200 міжнародних конференцій, то в 90 рр кількість конгресів перевищила 8 тис. на рік. Основна їх частина припадає на країни Західної Європи. Щорічно в Європі організується більш ніж 200 туристичних виставок і бірж. У Великобританії 2/5 витрат фірм припадає на винагороду своїх працівників бізнес-турами.

Територіальний розподіл бізнес-подорожей характеризується крайньою нерівномірністю, але більша частина туристів зі службовими цілями спрямована в Європу. В структурі ділових подорожей на європейському континенті превалюють відрядження бізнесменів, конгресні тури, подорожі на виставки і ярмарки, інсентив-тури для співробітників.

Європа займає перше місце в світі за кількістю прибуттів та витрат на діловий туризм, проте поступово втрачає свої лідируючі позиції на цьому сегменті туристичного ринку. За темпами росту ділового туризму вона відстає від інших регіонів світу. При цьому розрив між ними збільшується.

Основним «постачальником» бізнес-туристів в Європі є Німеччина. Щорічно більш ніж 5 млн. німців відправляються у командировки, при цьому 3% з них виїжджають виключно за рубіж, 21% подорожує і по своїй країні і за рубіж, 76% здійснююють службові подорожі по Німеччині.

Середня тривалість ділової подорожі у країни на іншому континенті складає 12-13 днів, внутрі регіону – 5-6 днів, по своїй країні – 3-4 дні.

Серед європейських держав, що приймають туристопотоки з діловими цілями, крім Німеччини, слід виділити Великобританію, Францію, Італію, Нідерланди, Швецію, Швейцарію. Особливе місце займає Бельгія з головним містом Брюсселем, що одночасно є столицею ЄС. У Франції і Бельгії кожне десяте прибуття здійснюється з діловими цілями, в Великобританії – кожне третє.

На ринку ділового туризму помітну роль відіграють країни Центральної і Східної Європи. В першій половині 1990 х рр. цей сегмент туристського ринку розвивався особливо динамічно у постсоціалістичному просторі. В 1995 році доля бізнес-подорожей в регіон була найвищою у світі – близько 30%. На сьогоднішній день ейфорія у відносинах з заходом поступилась рівним діловим контактам, однак ЮНВТО прогнозує посилення привабливості Центральної і Східної Європи як ринка ділового туризму в перших десятиріччях ХХІ ст.

Україна на ринку ділового туризму ще розвивається, однак вже зроблено кроки щодо укріплення своїх позицій. Наприклад, створено Асоціацію Ділового туризму України (ВТА Ukraine), що дає організаціям-учасникам необмежений доступ до постачальників послуг у всьому світі, організує професійне навчання, здійснює рекламну підтримку українських організацій на світовому ринку, співпрацює з зарубіжними професійними об’єднаннями, а також з економічними та дипломатичними місіями іноземних держав в Україні, сприяє привабленню інвестицій для розвитку вітчизняного ділового туризму. Всі ці процеси дають можливість сподіватись на виведення України на більш високу ланку у сфері ділового туризму серед країн Європи.